Згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 29.09.2008 №1200 "Про затвердження Плану переходу
на перспективну систему нумерації телефонної мережі загального користування України" 14 жовтня 2009 року змінюється порядок набору міжміських та міжнародних номерів для абонентів мобільного та фіксованого зв’язку. Щоб вийти на міжміську телефонну мережу, потрібно замість міжміського префікса "8" набирати префікс "0", а для виходу на міжнародну телефонну мережу замість міжнародного префікса "8-10" – префікс "0-0".

Наприклад, щоб зателефонувати на міський телефон до Маріуполя, слід набирати номер наступним чином:

0 – Код міста (без першої цифри "0" в існуючому коді ) – Номер телефону абонента (0-629-123456).

Аналогічний порядок набору діє при здійсненні дзвінків на номери абонентів мобільних операторів України:

0 – Код мережі оператора (без першої цифри "0" в існуючому коді ) – Номер телефону абонента (0-67-1234567).

Для абонентів мобільного зв’язку порядок набору міжміських номерів у міжнародному форматі (через "+380") зберігається.

За кордон (міжнародний дзвінок):

0 – 0 – Код країни – Код міста/Мережі оператора – Номер телефону абонента

Наприклад, телефонуючи на міський телефон до Москви, слід набирати 0-0-7-495-1234567.

Для абонентів мобільного зв’язку порядок набору міжнародних номерів через "+" зберігається.

Зверніть, будь ласка, увагу: для Київської області вводиться новий власний код 45 замість коду 044. Наприклад, телефонуючи до м. Бровари, слід набирати 0-4594 та номер телефону абонента.

Звертанняня ВИ створює навколо нашого тіла суцільну енергетичну оболонку. Тепер спілкування з світом та людьми відбувається через тоненьке скло,а сила нашого впливу на світ та на людей зменшена. Крім того, ми можемо відчути, що живемо в оболонці: - життя вже не таке яскраве, нам не так весело, як раніше......

---

  Поспілкуватися зі мною ви зможете через скайп - process57

---

 Звертання на "ви"є етична норма, призвана підтримувати серед людей стриманість та взаємоповагу. Це прекрасна норма, необхідна при спілкуванні з вульгарними та агресивними людьми. Ця етична норма відіграє роль енергетичного бар'єру, який захищає нас таких людей.

Нібито все правильно - ми, підкреслено звертаємося до хама на "ви" і тим самим відокремлюємо його від себе. Певно, і такий захист має право на існування. Проблема в тому, що цей захист, замість того, щоб бути бар'єрчиком між тобою та хамом,  перетворюється у суцільну енергетичну оболонку навколо нашого тіла. Тепер спілкування з світом та людьми відбувається через тоненьке скло, а сила нашого впливу на світ та на людей зменшена. Крім того, ми можемо відчути, що живемо в оболонці: - життя вже не таке яскраве, нам не так весело, як раніше. Уяви собі бурхливу та повноводну річку. Але ось, вона впирається у греблю і зупиняється. За греблею лишається тільки тоненький, спокійнісінький: такий собі соціально дозволений струмочок. Струмок це теж прекрасно. Але, ми самі, усвідомлено, маємо право вибирати, якими бути - рікою чи струмочком, і для цього слід спробувати бути рікою.   Обговоримо звертання на "ти". Цим звертанням у соціумі часто маніпулюють. Примушують до себе звертатися на "ви", а самі, кажуть "ти". Внаслідок такої енергетичної маніпуляції нас підкорюють. Тепер нас можна примусити до того, чого ми не бажаємо, нас легше образити (наша сила скована і нам важче себе відстояти). Звертання на "ти" має сенс тільки, як двостороннє. Енергетична взаємодія з світом підвищується в декілька раз. Звертання на "ти" дозволяє глибоко і тонко відчути та зрозуміти іншу людину та більш ефективно взаємодіяти з нею. Якщо ви вирішите перейти з світом на "ти" не робіть цього поквапливо. Спочатку перейдіть на "ти" з тими, з ким ви хотіли би мати більш відкриті стосунки. Цей перехід завжди можна обговорити. Спілкуючись з "офіційними" людьми, приймайте їх правила гри та не намагайтеся нічого міняти. Але тепер, заводячи нове знайомство зразу пропонуйте більш рівні стосунки. Після того, як ви перейдете на "ти", спочатку змін буде небагато. Причина у тому, що тривале перебування у позиції нерівності залишило на нашому тілі сліди - енергетичні блоки, які продовжують сковувати нашу енергію. Ці блоки розташовані на обличчі та на Серці. Блоки будуть існувати до тих пір, поки ви не досягнете відчуття справжньої рівності зі Світом та людьми..

Як я і обіцяв у своєму анонсовому пості, я розпочинаю серію заміток, які будуть написані на підставі моїх спостережень, зроблених під час мого тижневого відпочинку у Сочі.

Українці, які відпочивали у Сочі (котрих я бачив у дворі, де жив, та на пляжу) між собою розмовляли переважно українською мовою. Почути це для мене там було великою несподіванкою. При цьому робили вони це неприховуючи від росіян.

Звісно, росіяни по різному реагували, почувши біля себе українську мову: хто – мовчав, хто – дивився косо, а хто – й казав, що наприїхало туди до них багато українців, відпочивають на ЇХНЬОМУ морі, от якби жили в одній державі, то все було б без проблем.

Ми чули ці розмови і продовжували розмовляти рідною мовою. Хай дякують, що ми до них звертаємося ЇХНЬОЮ мовою у ЇХНІХ магазинах, несучи туди НАШІ заробітки.

З мого майданівського блоґу.

---

Рух постійної незворушності,

Стіни явності чи незнаності,

Порозкидані в хаотичності,

Чи бажаності, чи жаданості...

---

Повичепувані з недосяжності,

Повідривані від конфліктності,

Віднаближені рифми дальності,

Безпитальної  відповідності...

---

Ейфорія кипить значимістю,

Ноти поруч від мелодичності,

Воля збуджена часу невпиністю,

Звичне бачити дано у дивності

---

Комутована філотеорія,

З протирічністю і глобальністю

У сюжетності там де ти де я

Живемо часто-густо спонтанністю

---

Присмак думки в приємній розмитості

Під прозорістю поряд у щиростях...

Книга поки не в стані рокритості,

Але назва вже в літерних вищостях...

Літературно– музичний вечір відбувся у відомій львівській кавярні "МУЗІ" у неділю 7 лютого 2010 року.
Прихильники співаної поезії та римованого слова не тільки посиділи, але
й постояли в затишному кафе з філіжанкою кави, представляючи власну
творчість, поринаючи в мелодії пісень та слів.[ далі ББ (багато букв) ]

Протягом дня людина виговорює близько 7 000 слів, про це свідчить статистика. Люди, які працюють із громадськістю, у сфері обслуговування та інших схожих місцях, промовляють значно більше. Одним із важливих чинників служить приналежність особи до екстравертів чи інтравертів, бо ж одні люди впевнено ведуть розмову, інші — замикаються в собі. Але сьогодні мова піде не про це. Кожне слово, як відомо, викликає своєрідні відчуття та емоції. Отож, пропоную на розгляд свій словничок, який містить 10 слів, які НЕОБХІДНО сказати протягом дня.

Пункт перший: слово “привіт”. Звісно, його можна замінити на “здоров” чи “хай”, в залежності від того, з ким розмовляєш. Якщо розпочнеш день із теплого “привіт”, то будь певен, що день вдався не лише у тебе, а й у людини, якій це слово адресовано.

Пункт другий:

“рятуй”. О, ні, я не вважаю вас безпомічними створіннями, які не здатні вирішити власних проблем. Навпаки, скажу, що лише сильна особистість може попросити про допомогу, оскільки не вважає це приниженням.

Пункт третій: “будь ласка”. Саме від цих слів залежить успішність того, за що взявся. Якщо просити про послугу, то лише так. Не забувай, що ти просиш, а не вимагаєш!

Пункт четвертий:

“дякую”. Спочатку читаємо все, що пише трохи вище. І от, коли ти попросиш когось допомогти тобі, то не забувай, що після цього варто подякувати. І хоч народна мудрість (чи не народна), голосить про те, що “дякую в кишеню не покладеш”, спробуй таки покласти.

Пункт п’ятий: «гарного дня”. Це вже не слово, а ціле сполучення слів, але відіграє важливу роль. Не бійся бажати людям гарного дня, позитивного настрою і т.д. Більше того, говори їм це! І побачиш, так і буде…

Пункт шостий: “бери”. Напевно, найфункціональніше слово за своєю структурою, оскільки знаходить застосування усюди. Не проходь повз жебраків з байдужим виразом обличчя. Не відмовляй друзям у допомозі. Усе, що даєш повертається колись сторицею. З цим словом можна навіть прийти серед ночі до своєї другої половинки…

Пункт сьомий: “заходь”. За рівнем функціональності можна його прирівняти до слова “бери”. Запрошуй людей на прогулянку, у кафе, у власний дім, і найважливіше – у своє серце.

Пункт восьмий: “люблю”. Кажи його усім. Без винятків! А собі в першу чергу. Кажи про любов батькам, друзям, коханим людям. І ще, не забудь про домашніх тваринок. Чи їх ти не любиш?

Пункт дев’ятий: “вибач”. Коли день добіжить кінця, то зрозумієш, що не вдалось уникнути помилок. Зрештою, усі ми — люди, маємо право. Але не вішай носа! Лише мужня людина визнає свою помилку. Слово “вибач” діє, як лікувальний бальзам на хворе серце.

Пункт десятий: “усмішка”. Насправді, це не слово, але і не жест. Чому вона завершує наш список? Тому, що не потребує жодних зусиль. Та й не важливо чи вимовляєш ти літери “л”, “р” та інші. Усміхнись світові, а він усмхінеться тобі, бо не зможе втриматись…

Правду кажучи, потрбіних слів сотні, а то й тисячі. Люди різні, і в кожного свої засади та принципи. Та й у кожного слова синонім є… Хтось весь день випромінює тепло, а хтось — кидається матюками. Вірю, що ти, шановний читачу, належиш до перших. Бо ж слова — то лише засіб вираження того, що диктує душа…

Автор:   Юлька Гриценко

http://molodi.in.ua/author/sautumn/

Більш за все бесіди оживлює не розум, а взаємна довіра.

Франсуа де Ларошфуко

Будь ласка, поділіться своїми улюбленими молитвами, або розкажіть, як ви спілкуєтесь із Ним.

Keep Talking
     Розмовляйте.
    
Музика:    Девід Гілмор, Рік Райт
Текст:    Девід Гілмор, Поллі Семсон 
Вокал:    Гілмор

For millions of years mankind lived just like animals
      Мільйони років людство жило подібно до тварин.
Then something happened which unleashed the power of our imagination
      Та одного разу сталося щось, що вивільнило силу нашого мислення -
We learned to talk
      ми навчилися говорити...

There's a silence surrounding me
      Коли тиша огортає мене,
I can't seem to think straight
      я не можу ясно мислити...
I'll sit in the corner
      Сяду у кутку,
No one can bother me
      ніхто не в змозі шарпати мене...
I think I should speak now
      Гадаю, саме час мені щось сказати...
Why won't you talk to me
      - Чому б тобі не заговорити до мене?
I can't seem to speak now
      - Е-е... здається, я не можу зараз говорити...
You never talk to me
      - Ти ніколи не говориш до мене...
My words won't come out right
      - ... боюся, спотворено передам думки.
What are you thinking
      - Про що ти думаєш?
I feel like I'm drowning
      - Схоже, що я... ніби занурююся...
What are you feeling
      - Що ти відчуваєш?
I'm feeling weak now
      - Відчуваю, наскільки я зараз слабкий.
Why won't you talk to me
      - Чому б не сказати мені?
But I can't show my weakness
      - Але ж не можна демонструвати свою слабкість...
You never talk to me
      - Ти ніколи не розмовляєш зі мною...
I sometimes wonder
     - Ну... часом цікаво...
What are you thinking
      - Про що ти думаєш?
Where do we go from here
      - До чого ми оце так дійдемо?
What are you feeling
      - Що ти відчуваєш?
      - ...

It doesn't have to be like this
      Подібному не місце в нашому житті.
All we need to do is make sure we keep talking
     Все що нам потрібно, це впевненість в тому,
     що ми не втратили здатність розмовляти.

Why won't you talk to me
     - Чому не заговориш до мене?
I feel like I'm drowning
     - Я відчуваю, ніби тону...
You never talk to me
     - Ти ніколи не розмовляєш зі мною...
You know I can't breathe now
     - Знаєш, зараз мені навіть дихати важко...
What are you thinking
     - Про що ти думаєш?
We're going nowhere
     - Ми йдемо у нікуди...
What are you feeling
     - Що ти відчуваєш?
We're going nowhere
     - Ми живемо у безвиході...
Why won't you talk to me
You never talk to me
What are you thinking...
Where do we go from here
            - Чому ж ти не скажеш мені?
            - Ти ніколи не розмовляєш зі мною, про що думаєш...
            ...
            ...і до чого оце так ми докотимось?

It doesn't have to be like this
     Подібному не місце в нашому житті.
All we need to do is make sure we keep talking
     Все що нам потрібно, це впевненість в тому,
     що ми все ще говоримо.

                                17.09.2010

Ось власне пісня