хочу сюди!
 

Кристина

34 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «мова сердець»

про життя

"Повільно вмирає той, хто не подорожує,

хто не читає, хто не чує музики,
хто не може знайти гармонію в собі.

Повільно вмирає той, хто руйнує свою віру в себе,

хто не дозволяє собі допомагати.

Повільно вмирає той, хто знищує саму любов,
і проживає свої дні з постійними скаргами
про щастя або безперервні дощі.

Помирає повільно той, хто кидає свої плани, 

ще навіть не почавши їх, 

хто не задає питання про аргументи, йому невідомі,
І хто не відповідає, коли його запитують про те, що він знає.

Повільно вмирає той, хто стає рабом звички, 

Виконуючи кожен день один і той же маршрут, 

Хто не змінює напрямок,

Хто не ризикує міняти кольори одягу,
Хто не розмовляє з незнайомцями.

Повільно вмирає той, хто уникає пристрастей, 

А позіхання може замінити на посмішку.

Хто вважає за краще чорним по білому і крапки над буквою «i»,
Замість того, щоб бути разом з емоціями,
Саме тими, які роблять очі променистими, які можуть змусити серце стукати
І від помилки, і від почуттів.

Повільно вмирає той, хто не перевертає столи, 

Той, хто не відбиває удари долі, коли він нещасливий в роботі або в любові,


Той, хто не ризикує тим, що є, заради того невідомого, що може бути, якщо йти за мрією,

Хто не дозволяє собі, хоча б раз в житті, втекти від розсудливих рад...

 

Постараємося ж уникнути смерті маленькими дозами,

Пам'ятаючи завжди про те, що бути живим, вимагає великої тривалої дії
Простої дії дихати.

Живи сьогодні!
Ризикни сьогодні!
Зроби це сьогодні!
Не смій помирати повільно!
НЕ забороняй собі БУТИ ЩАСЛИВИМ!"

Пабло Неруда (Pablo Neruda).

 

ще літечко. серпень



Боже, як пахне той Серпень!
Незрівнянно.
Досконало.
Квітково.
Мабуть, так пахне рай...

Різнобарв'ям пихатих жоржин, що повиставляли панські капелюшки, купаючись в обіймах лінивого сонця, рум'яного та великого, подібного до свіжоспеченого колобка...

Делікатними каптуриками вишуканих настурцій, малих спокусниць, що зваблюють
натомлених бджіл до остатнього поруху тендітних крил...

Барвистими латочками розхристаний космей, вільних та кошлатих, мов саме літо...

Пихатими кокардами величних гладіолусів, схожих на старих гвардійців, що пильно стережуть кордони...

Розкішними суцвіттями пишних гортензій, подібних до колишніх пнів у кринолінах, які запрошують всіх до танцю...

Пістрявими шоломами пікантних чорнобривців,
пряних та екзотичних, немов Османська імперія,
бо їх завше багато і вони всюди...)

Оксамитовими спідницями благородних гвоздик, трохи гордих та зверхніх, як придворні дами, що вихваляються одна поперед одною своєю вродою...

Диким медом зажурених мальв, прив'ялих та вічно закоханих в полудневу спеку...

Вицвівшими очима старих блаватів, що ховаються од сонця в обіймах стиглого колосся, переплітаючи свої долі з кривавими слізьми
обшарпаних маків...

Боже, як пахне той Серпень!
Феєрично.
Млосно.
Ягідно...

Вишуканим варивом спізнілих абрикосів, з цитриновими нотами в старій мисці на ґанку...

Бурштиновим джемом кисло-солодких яблук, цілованих та люблених смугастими осами...

Малиновими рогликами, притрушеними цукровою пудрою, викладених на великій тарелі, на втіху дітлахам...

Липкою мармеладою з суміші остатніх ягід, всіх до купи, які були...

Сливовими цукатами, такими темними, як осінні ночі, з барвою спізнілої фіялки...

Соковитою скибкою кавуна, солодкою та хрумкою, обгризеною аж до шкірочки...

Ожиновим чаєм, завареним під вечір на старій веранді...

Cерпень пахне...
Буяє тим квітом.
Плямкає тими смакми.

Мостить п'янкими пахощами вузьку стежку прямісінько в осінь...
А, може, в раю завше серпень?..

03.08.2023
Людмила Галінська

Ханг



Ханг (нем. Hang) — перкуссионный инструмент, состоящий из двух соединенных металлических полушарий. Инструмент был разработан в 2000 году Феликсом Ронером (Felix Rohner) и Сабиной Шерер (Sabina Schrer) (компания PANArt) из швейцарского города Берн в результате многолетнего изучения карибского стального барабана и многих других резонирующих перкуссионных инструментов со всего света: гонга, традиционного индонезийского оркестра — гамелана, гатама, барабанов, колокольчиков, музыкальной пилы. По общепринятой классификации это ударный инструмент представляющий из себя металлический идиофон с определенной высотой звучания. Ближайшим его известным родственником является стальной барабан. Эта разработка стала результатом многолетнего изучения стальной тарелки и многих других резонирующих перкуссионных инструментов со всего света: гонга, традиционного индонезийского оркестра — гамелана, гатама, барабанов, колокольчиков, музыкальной пилы. На бернском диалекте немецкого языка слово Hang означает «рука». Этот ударный инструмент состоит из двух соединенных между собой металлических полушарий: стороны DING и стороны GU. На стороне DING расположены 7-8 тональных областей, образующих «тональный круг». Он окружает центральный купол, названный DING (похожий на гонг). На стороне GU находится отверстие размером с кулак для звукового резонанса. На этом отверстии можно играть как на уду или использовать его для модуляции звука DING. Есть множество способов извлечения звука из ханга: кончиками пальцев, большими пальцами, основанием кисти. Обычно игрок располагает ханг на коленях, но можно установить его и на барабанную стойку.

(без перекладу. опис взято під відео)

TREE OF LIFE - Beautiful Inspirational Orchestral Music Mix




В ботанічному саду китайського міста Наннін вперше зацвів лотос, вирощений із насіння віком 1200 років, пише SEEDS

У 2022 році адміністрація Ботанічного саду отримала в дар три насінини, знайдені в районі Пуланьдянь міста Далянь провінції Ляонін. При застосуванні радіовуглецевого методу датування дослідники дійшли висновку, що їх вік становить близько 1200 років, повідомило Інформаційне агентство Сіньхуа.

У травні минулого року дослідники розпочали роботу з вирощування цього древнього насіння. Для успішного проведення експерименту вони розкрили шкірку та помістили їх у контрольоване середовище. Зусилля ботаніків не пройшли даремно, дві з трьох насінин проросли.

За словами наукового співробітника центру Вей Мяоцин, насіння лотоса має своєрідну будову і у зв’язку з цим здатне зберігати схожість протягом століть і навіть тисячоліть. Якщо насіння лотоса зберігати в сухому, прохолодному та герметичному приміщенні, то вони і через сотні років збережуть здатність до проростання.

“Жителям міста Наннін та його гостям пощастило помилуватися такими ж прекрасними квітами лотоса, які колись цінували стародавні предки”, – додала вона.

Лотос – одна з найулюбленіших рослин у Китаї з давніх-давен. У традиційній культурі Китаю він є символом чистоти та непорочності.


Кузьма. Найкращий




(1) 0:01 :Сам собі країна (2) 3:12 :Мовчати (3) 7:41 :Люди як кораблі (4) 11:52 :Кинули (5) 15:05 :Квінти (6) 19:52 :Старі Фотографії (7) 23:00 :Спи собі Сама (8) 27:00 :То моє Море (9) 31:10 :Шампанські Очі (10) 34:54 :Хлопці Олігархи (11) 39:20 :Говорили і курили (12) 42:44 :Дельфіни (13) 46:06 :Добряк (14) 49:58 :Наш перший медляк (15) 53:43 :Місця щасливих людей (16) 59:15 :Мам (17) 1:04:06 Тримай її за руку (18) 1:09:00 Порш Панамера (19) 1:12:46 :Остання Сигарета (20) 1:16:12 :А під Новий рік (21) 1:19:55 : Дівчина з кафешки

Хочеш бути щасливою?....

...Хочеш бути щасливою - полюби себе. 
Нічого ні від кого не чекай. Ніколи не скаржся. Ніколи не пояснюй. 
Не дозволяй себе знецінювати і ображати. 
Не дозволяй завдавати тобі емоційного, а тим більше фізичного болю, руйнувати тебе. 
Нікому. Ніколи. Іди. Став на місце. Вибудовуй кордони і пріоритети. Тримай дистанцію.
Ти ніколи не програєш, якщо зробиш ставку на власний душевний комфорт і повагу до себе.


Глибина світу вимірюється лише глибиною власної душі.

Доброго ранку, Незламні!

..смачної мирної кави. Тихих думок.
Віри. В себе, в новий день, в майбутнє.


...пишатися тим, що ми Українці!...



Це про всіх нас.
Життя обнулилося, хтось поїхав і ще сам не знає, що назавжди.
Хтось залишився і чекає на диво, не знаючи, що все буде не так, як він малює собі в картинках.
Хтось повернеться і почне все спочатку.
Колишнього життя більше немає, але життя є і все буде, не так, отже, інакше, але якось буде!
І зараз найголовніше бути готовим приймати нову реальність і не чинити опір їй. 
 Бути гнучким і йти вперед, попереду двері до невідомості, 
яку кожному необхідно відкрити та увійти самостійно.
Страшно?
Дуже!
Але це дорога до життя!
Зараз від кожного з нас вимагається лише одне – йти вперед і не зупинятися, 
бо зупинка – це крок у депресію та апатію, це крок назустріч смерті.
Витягуємо себе за волосся та йдемо жити!
Тому що життя буде!

🖍️Автор невідомий
Сторінки:
1
2
попередня
наступна