Стоячий такелаж в лавировке (конкурс названия)
- 05.11.14, 13:10
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
* здесь - сигнал бедствия
29 жовтня 2015 року авторитетні правозахисні організації оприлюднили звіт “Події під парламентом 31 серпня 2015 року через призму прав людини”, в якому назвали неналежні та незаконні дії правоохоронних органів під час подій парламентом 31 серпня та в процесі їх розслідування
Звіт було підготовлено спільними зусиллями Центру Громадянських Свобод, групи громадського спостереження «ОЗОН», Центру досліджень правоохоронної діяльності, Міжнародним партнерством за права людини у співпраці із Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Нагадаємо, що 31 серпня цього року під стінами українського парламенту в Києві після голосування про внесення змін до Конституції щодо децентралізації виникли сутички між протестувальниками і правоохоронцями, у бік правоохоронців було кинуто бойову гранату. У результаті вибуху загинули 4 бійці Нацгвардії, за медичною допомогою звернулося 179 чоловік. Правоохоронцями було затримано та обрано запобіжний захід 18 учасникам акції протесту, ще 13 мітингувальників після затримання відпустили.
Правозахисники проаналізували діяльність МВС по забезпеченню охорони мирного зібрання та модель реагування на конфліктні ситуації, дотримання процесуальних прав затриманих у зв’язку з подіями осіб та дали оцінку роботи суду з точки зору забезпечення права на справедливий суд.
Головні висновки правозахисників:
Стосовно дій правоохоронців під час проведення мирного зібрання:
Трагічні події під час проведення мирного зібрання під Верховною Радою України 31 серпня 2015 року стали наслідком неналежного управління особовим складом правоохоронців та використанням застарілих та невиправданих з точки зору захисту прав людини моделей реагування. Зокрема:
1) Міжнародні стандарти наголошують на обов’язковості набуття правоохоронцями професійних навичок переговорів та медіації, аби бути здатними звести конфлікт до мінімуму (п. 117 Керівних принципів). Посадові особи МВС України не застосовували відповідні навички.
2) правоохоронці не доклали необхідних зусиль для відпрацювання такої структури управління, яка має забезпечити ефективну координацію дій з організаторами зібрання, що також передбачається міжнародними стандартами (п.121 Керівних принципів).
3) відповідальні особи МВС України продемонстрували нездатність кваліфіковано проводити необхідні поліцейські операції – вибіркову нейтралізацію агресивних осіб, ізоляцію провокаторів від загальної мирної маси мітингувальників, їх арешт та вилучення з місця подій.
Причинами цього можуть виступати дві обставини:
1) Тактика та система навчання особового складу МВС не зазнала жодних змін з періоду Майдану. Міліція, як виконавець політичних замовлень, звикла використовувати лише два варіанти дій. Перший варіант – примітивне протистояння «стінка на стінку», без вжиття активних заходів щодо припинення правопорушень. Другий варіант – тактика активного силового втручання без дотримання вибірковості, пропорційності та законності застосування сили та спецзасобів.
2) Залучення військових підрозділів до функцій охорони мирних зібрань може бути виправдане лише за умови виконання ними допоміжних функцій. Нагадаємо, що Національна гвардія взагалі не є правоохоронним органом. Згідно закону, це - військове формування з правоохоронними функціями, переважна більшість яких пов’язана з озброєною охороною важливих об’єктів та участю у спеціальних та військових операціях.
Стосовно процесуальних порушень прав осіб, затриманих у зв’язку із подіями 31 серпня:
Посадовими особами Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві були проігноровані цілий ряд вимог законодавства, які закріплюють права затриманих осіб, зокрема:
1) Порушення прав неповнолітніх осіб
Зі слів неповнолітніх, по відношенню до них було застосовано фізичне та психологічне насильство з боку працівників міліції. Незважаючи на той факт, що неповнолітні були затримані працівниками міліції, перебували до доставляння у приміщення райуправління у наручниках, їх затримання оформлено не було. Опитування проводилося за відсутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря, як того прямо вимагає ч. 1 ст. 226 КПК України.
2) Порушення права на захист
Уповноважені службові особи Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, що здійснили затримання учасників подій біля стін Верховної Ради України, проігнорувати вимоги ст. 59 Конституції України, ст. 208, 213 КПК України. Зокрема, негайно після затримання не було повідомлено орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, про затримання та місце перебування затриманих осіб.
Такі дії посадових осіб районного управління міліції можуть кваліфікуватися як злочин, відповідальність за який передбачена статтею 374 Кримінального кодексу України (діяння, що полягає у недопущенні чи ненаданні своєчасно захисника).
3) Фальсифікація часу фактичного затримання осіб
Слідчими Голосіївського РУ ГУМВС України був сфальсифікований час фактичного затримання осіб.
4) Порушення обліку перебування затриманих осіб в Голосіївському РУ
31.08.2015 Центр правової допомоги було повідомлено про затримання Д. та Т., а 01.09.2015 про затримання Р., Г. та С., однак жодного запису в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених про перебування зазначених осіб в Голосіївському РУ не виявлено.
5) Проведення слідчих дій із порушенням вимог чинного законодавства
Положенням про кімнати для проведення слідчих дій та інших заходів в органах та підрозділах внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС від 18.12.2003 №1561, визначена заборона проводити слідчі дії у будь-яких приміщеннях органів і підрозділів внутрішніх справ, крім слідчих кімнат. Разом з тим, слідчі дії та інші заходи із затриманими особами проводились не у спеціально обладнаній слідчій кімнаті, а в службових кабінетах райуправління.
6) Незаконне примусове тримання у приміщенні райуправління свідків.
За словами правоохоронців, усі доставлені особи є не затриманими, а запрошеними, а відтак із ними проводяться не допити, а опитування. При цьому, всі доставлені до райуправління особи були фізично затримані працівниками міліції, до них були застосовані наручники, що прямо свідчить саме про затримання, а не запрошення відповідно до вимог ст. 209 КПК. Подібна практика приховування працівниками міліції факту затримання особи, його маскування під видом запрошення є дуже поширеною в діяльності органів внутрішніх справ.
Стосовно забезпечення права на справедливий суд затриманих осіб:
Під час обрання міри запобіжних заходів для осіб, звинувачених у злочинах, що мали місце 31 серпня 2015 року біля Верховної Ради України були порушені ряд стандартів права на справедливий суд в розумінні статті 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Зокрема, право на публічний розгляд справи, в частині доступу до інформації про судове засідання, забезпечення належних умов утримання підсудних під час засідання та надання медичної допомоги, презумпції невинуватості. Дані порушення є відображенням поширеної протиправної практики, яка постійно фіксується громадськими спостерігачами на судових засіданнях.
З повним текстом звіту правозахисників можна ознайомитися за лінком: http://ozonmonitoring.com/datas/users/2/1446481693_c35126_2.pdf
Пост-реліз правозахисних організацій з проведення круглого столу, на якому було представлено звіт: https://www.facebook.com/OZON.monitoring/posts/1614368988816583
/* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman";}Споглядаючи за діяльністю чинної влади в економічній сфері, складається враження, що над Україною проводять досліди на тему "яку економічну політику НЕ треба проводити і чому". Однак найгірше – що експеримент ставиться не навмисно. Справа в дуже низькому фаховому рівні "команди професіоналів".
Кожен може пригадати, за допомогою Google, як були сформовані девальваційні очікування і хто розпалив курсову паніку в Україні. Її запустила сама влада. 12 січня голова НБУ Сергій Арбузов заявив про неактуальність прив'язки гривні до долара. 29 червня нагадав населенню, що в разі гострої нестачі валюти девальвація точно відбудеться. 13 листопада підтвердив, що гнучкий курс гривні не має альтернатив. І це лише найбільш знакові заяви. Запуск девальваційної теми був помилкою №1. Чисто психологічно населення не очікувало подальшого знецінення гривні вже через три року після обвалу 2008-го. Арбузову знадобилося 9 місяців, щоб його "розкачати".
Очевидно, з найкращих міркувань втрутився пан Азаров, почавши розповідати мантри про те, що в бюджеті на наступний рік закладено 8,11-8,20, а сам він тримає заощадження в національній валюті. Якщо про те, хто такий Арбузов, знають здебільшого люди, які цікавляться новинами, то прізвище Азаров знає вся країна. Спростування майбутньої девальвації було другою помилкою. Враховуючи довіру населення до чинної влади, зрозуміло, що Азаров "переконав" населення остаточно і кожен, у кого було 800 гривень поніс їх зрозуміло куди. Тільки за вересень населення купило 2,9 млрд. дол.
Проте найсерйознішою є помилка №3 – затягування девальвації. Річ у тім, що знецінення гривні продиктовано не спекулятивним, а фундаментальним чинником – дефіцитом зовнішньоторговельного балансу (за 9 місяців – 6,5 млрд. дол.). Іноземний капітал, з відомих причин, надходить в країну в мінімальному обсязі. Резерви НБУ впали нижче психологічно важливих 30 млрд. і, за останніми даними, складають близько 26 млрд. дол. США. За даних обставин штучне втримування курсу призведе лише до його неконтрольованого падіння в майбутньому. Так, міжнародне рейтингове агентство Fitch прогнозує девальвацію на 10% уже до кінця року, а аналітики одного з найбільших міжнародних банків HSBC оптимальним вважають курс 11 гривень за долар.
Таким чином, українська економіка потрапила в пастку девальваційних очікувань. Суть цього явища полягає в тому, що купівля іноземної валюти вважається більш доходним вкладенням, ніж інвестиції в реальний сектор. Купуючи валюту, населення гарантує собі доходність та уникає ризиків, пов'язаних із розміщенням коштів на депозиті при нестабільній економічній ситуації. За даних нестабільних умов банки не дуже воліють видавати кредити – адже не виключено, що за валютною почнеться банківська паніка і їм не буде чим повертати депозити. В сумі маємо, що вся готівкова гривня спрямовується на валютний ринок, а кредитування економіки повністю припинено, що призводить до подальшого руйнування виробничої бази та деградації реального сектору. Круг замкнувся.
Постає питання про шлях виходу із ситуації, що склалася. Тут можна згадати про створення сприятливого інвестиційного клімату, насамперед через боротьбу з корупцією та вихід з міжнародної ізоляції, відмову від популізму, активне те кваліфіковане відстоювання торгових інтересів України як на східному, так і на західному напрямку. Очевидно, що для цього у чинної команди немає ані бажання, ані фахового потенціалу. Тож що можна зробити сьогодні, щоб загальмувати розпад економіки? Необхідно невідкладно здійснити девальвацію гривні – до того рівня, який у середньостроковій перспективі зможе привести до вирівнювання торгового балансу та ліквідації девальваційних очікувань. Гривня повинна бути девальвована настільки, щоб і населення, і інвестори відчули, що у найближчі декілька років курс буде стабільним, і перші здали долари і поклали гривню в банк, а другі – відновили кредитування реального сектору. За суб'єктивною оцінкою автора – необхідний курс знаходиться в діапазоні від 10 до 12 гривень за долар. В подальшому можливе незначне коливання курсу, але він в будь якому разі повинен бути економічно обґрунтованим. Загадаємо, що низький курс юаня уже протягом десятиліть є предметом невдоволення США та Європи. Експерти називають його одним з факторів, що зробив Китай другою економікою світу.
Необхідно розуміти, що девальвація – не панацея, а лише вимушений захід для гальмування розпаду економіки, і за умов збереження нинішнього курсу ми всі станемо гривневими мільйонерами набагато скоріше, ніж хотілося б.
Сьогодні більшість населення України не хвилює проблема вибору валюти для зберігання заощаджень. З однієї простої причини – у людей взагалі немає можливості відкладати на чорний день, всі доходи ідуть на базові потреби – харчування, сплату комунальних послуг, проїзд тощо.
Крупні олігархи мають повністю диверсифіковані портфелі активів – від підприємств і нерухомості до цінних паперів та металів. А що ж робити простим українцям, які назбирали певну невелику суму і стоять перед вибором: гривня, долар чи євро?
Сьогодні з багатьохджерел можна почути прогнози експертів про близьке зниження курсу гривні. Для цього є декілька передумов:
· Відсутність дієвих реформ в економіці. Україна і далі продовжує займати останні місця у світових рейтингах корупції та інвестиційного клімату. Бюрократизм, беззаконня та чиновницьке свавілля значно ускладнює ведення бізнесу в країні, стримує приплив капіталу, створення нових підприємств, розвиток експорту;
· Завищені ціни на газ. «Нафтогаз України» щомісяця імпортує природного газу на близько 1млрд. дол.. При цьому країна сплачує за тисячу кубометрів палива на 50 дол.дорожче, ніж Польща.
· Падіння курсу євро. Кризова ситуація із державними боргами ряду країн ЄС (Греція,Італія, Іспанія) призвела до значного зниження курсу євро до всіх інших валют,включаючи гривню. Фактично, відбулося здорожчання гривні по відношенню до європриблизно на 20%. Така зміна значно ускладнює експорт вітчизняної продукції на європейські ринки і, відповідно, здешевлює європейські продукти на українському ринку, що негативно впливає на торговий баланс.
Враховуючи те, що частка ЄС у зовнішній торгівлі України понад 40%, цілком закономірною є необхідність врахування динаміки цієї валютипри визначені валютного коридору гривні. Враховуючи диспропорцію, що виникла через падіння курсу євро та частку цього об’єднання в українському експорті та імпорті, обґрунтованою можна вважати девальвацію гривні до 8,6-8,8 грн. за долар. Втім, беручи до уваги швидші темпи інфляції в Україні, порівняно із основними торговими партнерами, і необхідність створення певного періоду курсової стабільності, не виключене зниження курсу національної валюти до 10 або ж 12 грн. за долар. Падіння золотовалютних резервів НБУ нижче критичної позначки 30 млрд. доларів та масове скуповування валюти населенням – близько 400 млн. доларів щомісяця – роблять більш вірогідним саме другий варіант.
Враховуючи наведені факти, очевидною є доцільність купівлі іноземної валюти для збереження особистих заощаджень. Тож яку валюту вибрати?
· Євро.Нестабільна ситуація у зоні євро та висока різниця між курсами купівлі та продажу на вітчизняному ринку робить цю валюту поганою альтернативою для заощаджень;
· Долар.Незважаючи на астрономічний державний борг (понад 13 трлн. дол.) та бюджетний дефіцит, експерти не передрікають значних коливань курсу цієї валюти в середньостроковій перспективі. Висока ліквідність долара дозволяє говорити про долар як про надійну валюту для заощаджень;
· Рубль.Не секрет, що економіка РФ значною мірою тримається на вуглеводнях, які забезпечують близько 90% експорту країни. Високі ціни на нафту призвели до 50%-го зростання курсу рубля до гривні за 5 років – з 0,17 до 0,25 гривень зарубль. В разі збереження високих цін на сировину і стабільності правлячого режиму рубль можна розглядати як один із можливих варіантів інвестування в короткостроковій перспективі.
В цілому оптимальним варіантом в бачається збереження необхідного мінімуму поточного споживання у гривні і конвертація залишку у долар, можливо з невеликою часткою інших валют.
Евро снизился против доллара США, в то время как у инвесторов отсутствуют новые ориентиры перед решением ЕЦБ в четверг. Ожидается, что ЕЦБ примет дополнительные меры стимулирования для борьбы с устойчиво низкой инфляцией в еврозоне.
Согласно результатам опроса, проведенного Bloomberg, Европейскому Центробанку придется расширить стимулирующие меры после выхода данных, свидетельствующих о возобновившемся снижении потребительских цен в еврозоне. Почти все экономисты (98%) ожидают, что ЕЦБ на заседании 10 марта предпримет дополнительные меры в целях поддержки экономики и стабилизации инфляции. Все из этих 98% опрошенных ждут снижения ставки по депозитам, а почти три четверти - увеличения ежемесячного объема выкупа облигаций.
Далее http://www.teletrade.com.ua/analytics/news/3466554