Маковія, також Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас.
Ще доста світла І тепла, однак у
веселих кронах все більше сивих цяток, все більше там трапляється жовтих вічок,
крізь які крапає, збігаючи зморшкуватими стовбурами, туга І скорбота. Минають
сонячні дні - минає життя. Спадає літо, і вже осінь прокладає до його порога
стежину. Для когось це просто чергова справа, наступний неминучий крок, а для
когось - тривога і безнадія. На що і на кого обіпертися?
Спасом називають три серпневих
свята, пов'язаних із порятунком Іісуса Христа. Перший Спас припадає на початок
серпня. Його називали "медовим". До цього дня пасічники
"підрізали бджіл" - качали мед, виймали порожні стільники. З них квапились
виготовити ("зсукати") свічки на весь рік. На Спаса розподіляли
"братський" мед, що брали з вуликів, рої в яких свого часу були
принесені від кількох господарів спеціально "на братчину". За такими
дуплянками власники роїв та їхні сім'ї доглядали почергово.
На Спаса ("на Маковія") збирали мак, з яким пекли
коржі - шулики.
Віруючі також знають це перше спасівське свято як "мокрий
Спас" або "Спас на воді".
Саме цього дня в 988 році відбулося хрещення князя
Володимира, який започаткував християнство на Русі.
Свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні.
Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.
На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі
достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в
ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а
також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'ята,
чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.
«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в
букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок,
нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого
соняшника, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку в'язали в
окремий букет. До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В
народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що
цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.
Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м'ята мала оберігати
сім'ю від усякої напасті й додавати здоров'я, ласкавці — щоб у родині була
ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно
було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.
Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають
до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення
вплітали дівчатам у волосся — «щоб не випадало».
На Маковія готують пісний борщ з грибами.
Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої
води. Обрядовою їжею цього дня є «шулики», або «ломанці». Готують їх так:
печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним
заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.
Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі.
Цього дня хворі на пропасницю купаються в річці, бо вода на свято Маковія
вважається цілющою.