Нема тепер
аристократів.
За жменьку б’ючись
голосів,
Із передвиборчих
плакатів
У мозок лізе
примітив.
Радійте,
тіштесь, забаганки,
Настав ваш
нетривалий час,
Пустопорожні обіцянки
Лунають виключно
для вас.
Мед перетвориться,
чекайте,
Вже завтра в
соляну ропу,
Сьогодні ж ви
слова ковтайте,
Торгуйте гідність
за крупу.
Не буде вас
ніхто плекати,
Коли рахують
бариші,
Бо вже нема
аристократів
У крові,
вчинках та душі.