Борислав Береза про ПР
- 10.08.14, 12:24
А значит мы понимаем, чего от них стоит ждать. Ничего хорошего.
А значит мы понимаем, чего от них стоит ждать. Ничего хорошего.
Владелец сети супермаркетов АТБ Геннадий Буткевич после падения режима Януковича и позорного бегства "семьи" за границу переживает не лучшие времена. Ведь именно донецким он обязан своим стремительным взлетом, процветанием своей розничной сети, накоплением богатств и статусным возвышением.
Буткевич был не просто крупным бизнесменом, но по-настоящему приближенным к первому лицу. Еще бы, ведь не зря он арендовал в Иванковском районе охотничьи угодья площадью 8 000 гектаров по соседству с Межигорьем. А еще охотился вместе с тогдашней семейной элитой, объединенной в охотничьем клубе "Кедр". За свои деньги, говорят осведомленные чиновники, купил роскошную усадьбу министру внутренних дел Виталию Захарченко в селе Романков Васильковского района. Результат налицо: за 4 года количество магазинов АТБ выросло в 4 раза (от 300 до 870).
Год назад власть Януковича, казалось, была крепка как никогда, и вдруг Евромайдан спутал все карты проворному дельцу, бывшему силовику (работал в советской милиции, откуда был изгнан, как поговаривают, за взятку), сбежавшему в предпринимательство, протеже одиозного Павла Лазаренка и приближенному к семье экс-президента.
Неудивительно, что именно Буткевич, как предполагают наши источники, выступил главным финансовым спонсором титушек и спецподразделений СБУ в правительственном квартале во время жесткого противостояния с протестующими. И средств истратил немало, да все зря. "Беркут" так и не смог победить Майдан. Янукович с позором бежал, а его спонсоры залегли на дно.
Слуга двух господ
Ставка оказалась битой, но Геннадий Буткевич, как можно предположить, не отчаивался и надеялся на реванш бывших соратников. Когда в Крыму и на Востоке произошли всем известные события, он, по информации источников, наводил мосты с лидерами тамошнего русского мира. Неудивительно, ведь именно в этих регионах основной рынок сбыта для торговой сети АТБ. Можно ли утверждать, что ради сохранения прибылей их владелец готов на все? Даже на …. предательство Родины.
Еще на заре сепаратистского движения, по данных некоторых волонтеров, он поставлял тамошним Гиркиным, Бабаям и прочим Моторолам материальную помощь, всемерно содействовал пророссийским акциям и антиукраинской агитации.
Не раз рефрижераторы "АТБ" были замечены в перевозках "200-х грузов" сепаратистов.
Сеть не ушла из Крыма и территорий, контролируемых сепаратистами на Донбассе.
А пока маркеты Буткевича подкармливали сепаратистов на Востоке, сам предприниматель начал втираться в доверие и к новой власти, пытаясь быть слугой двух господ. Тут ему помогал народный депутат Юрий Самойленко, которого СМИ называли одним из серых кардиналов Януковича, который несмотря на это сохранил связи в обновленном СБУ. Правда, пока покровители на самом верху так и не найдены, никто не хочет "мараться". А поэтому бизнес Буткевича заметно страдает. Оказалось, что жить и работать, как все, без тепличных условий он не привык. Стремительно накапливаются долги перед поставщиками. Такого не было никогда в истории компании. Среди производителей ползут недобрые слухи.
Правоохранителям не мешало бы покопаться в его недавнем прошлом и сомнительном настоящем Буткевича. Возможно, там их ждут интересные открытия, которые тянут на приличный тюремный срок. А покупателям сети "АТБ-маркет" стоило бы задуматься – имеет ли смысл делать покупки в сети, владелец которой предположительно финансировал титушек и поддерживает сепаратистов?
Вітя жгі !!!
Колись "Наша Україна" була символом потужного націонал-демократичного руху, що навіть за часів Кучми завойовував більшість місць за партійними списками у парламенті (владі доводилось нівелювати цей успіх нацдемів мажоритарними мандатами). Але після тріумфу Помаранчевої революції і приходу до влади Віктора Ющенка розпочався процес політичної і моральної деградації цієї структури. Всілякі "любі друзі" та "свої хлопці" вирішили, що перемога належить не українському народові, а особисто їм і вони мають право необмежено споживати плоди приватизованого успіху.
Апогеєм розкладу стали президентські вибори 2010 року, коли більшість складу "Нашої України" й особисто Віктор Ющенко під лицемірним прапором "противсіхства" сприяли перемозі Віктора Януковича. "Донецькі" показали себе людьми вдячними. Жодна волосина не впала з голови Ющенка та його соратників. І зовсім не тому, що всі вони "білі й пухнасті", що "ці руки ніколи не крали" (як дотепно відреагував на це Віталій Кличко: "В такому разі мої руки ніколи нікого не били"), не тому, що, як стверджує Ющенко та його пропагандистка Ірина Ванникова, "немає підстав для кримінального переслідування". Партія регіонів, коли їй треба розрахуватися з недругами, ніяких особливих підстав не потребує, що довели численні справи і процеси проти політичних опонентів.Кияни ніколи не підтримували і не підтримають представника політичної сили, яка принижує геополітичну роль Стольного граду Києва, схиляє голову перед його віковічним противником – Москвою. І ніякі ешелони гречки чи заколисування мантрами про"стабільність" це не змінять. Амбіції Києва набагато більші, ніж здатні осягнути Янукович чи Азаров. Вперто продовжуючи сповідувати ідеологію холуйського малоросійства, влада вимушена штучно утримувати в Києві значно завищений,порівняно з середньоукраїнським, стандарт життя, перевантажуючи містонаселенням з інших регіонів та знекровлюючи провінцію.
Причини прості – мешканцю столиці їхати до Майдану одну годину. Жоден даішний патрульне завадить йому дістатися в центр міста. Ночувати він може у себе вдома. Щоб ця трьохмільйонна діжка не вибухнула, влада уникає кроків, що можуть її запалити. Не підвищуються тарифи – в цьому році на Київ передбачено 3,4 млрд.грн. дотацій на комуналку з 6 млрд. загалом по країні, тобто понад 60%. 1 млрд.грн. виділено з державного бюджету "на виконання функцій столиці",хоча зрозуміло, що столичний статус і так приносить місту великі гроші через розміщення штаб-квартир більшості великих компаній та центральних органів влади. Мільярди йдуть на доплати столичним пенсіонерам, медикам, вчителям, тодіяк в провінції ці люди отримують копійки.
Боляче дивитися, як загинаються малі українські міста ісела, як люди кидають свої хати і їдуть в Київ, щоб усе життя батрачити на бетонну коробку. На міст Кирпи було витрачено 10 млрд. грн. – цієї суми би вистачило, щоб перебудувати кілька невеликих областей. Будь-якому економісту відомо, що віддача від капіталовкладень найбільша там, де капіталу найменше.Невідомо це тільки геологу. Нам не потрібен ситий хутір обслуги банди Януковича посеред зруйнованої та спорожнілої країни. Нам потрібен Київ – столиця потужної країни, економічний, політичний та релігійний центр Східної Європи та всьогоправославного світу.
Допоки влада цього не зрозуміє, літатиме над Києвом, як фанера над Парижем. І керівництво київського осередку не винне. Просто не по Януковичу шапка Мономаха.
Табачник все продовжує знищувати в сфері освіти все, що пов"язано з українською мовою.
P.S. Ненавиджу потвору!!!
Так він прокоментував захід кримських «регіоналів», які запросили дітей віком від 7 років до цирку та пообіцяли солодкі подарунки.
«Але не всі дочекалися обіцяного, бо, як скаржилися мами, аби потрапити до цирку, дітям довелося протягом чотирьох годин дивитися та слухати вуличний мітинг із концертом», - повідомляє прес-служба партії.«Виступи дитячих самодіяльних колективів чергувалися з буйним славослів’ям на адресу президента й уряду, виголошувалися гасла «Славься, Партия регионов!», «Славим тебя, наш дорогой президент!», «Большое спасибо Партии регионов за то, что они устроили нашим детям такой чудесный праздник», - заявив Фомушкін.
Зазначимо, що завдяки зусиллям міністра освіти Дмитра Табачника біографія Януковича вписана у новий підручник з історії України для 11-класників. А на Луганщині діти вже навіть виконують пісню про «дядю Вітю».«…Дядя Витя – дяди лучше нет,
Дядя Витя Янукович – умный президент.Пусть везде отныне песенка летит,
По всей Украине пусть она звучит»Цю пісню про Януковича склав керівник ансамблю, пенсіонер Олександр Мірошниченко.
Тиждень