хочу сюди!
 

Наталія

40 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «це цікаво»

19 січня - Водохреща або Йордан


Як співається в коляді «Добрий вечір тобі»: «А що третій празник – Святе Водохреща». Третє і завершальне велике свято в різдвяно-новорічному циклі - Хрещення Господнє, воно збігається зі святом Богоявлення. Святкується в християн східного обряду 19 січня, коли Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. За християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба , свято треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.


За давнім українським звичаєм, вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється і стає святою. Хто першим в неї зануриться, той отримає особливу милість, привілей- прощення всіх гріхів. Вода є цілюща, і зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.
Готувались до свята ще за тиждень, парубоча громадапрорубували на річці ополонку, випилювала з льоду великий хрест, який ставили над ополонкою і обливали буряковим квасом (а козаки обливали старим вином), щоб був червоний. Поруч ставили з льоду престол, який оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата», ополонку навколо притрушували сіном. Детальніше тут

Пляжі Криму на південному березі


Узбережжя Криму від Севастополя до Алушти вважається найтеплішим. На відомі курорти Чорного моря Ялта, Алушта, Місхор, Гаспра, Форос, на які щорічно приїжджають туристи з України та близького зарубіжжя. Природа тут дуже красива, Кримські гори разом з безмежним морем створюють чудові панорами. Курортні міста ПБК славляться цілющими властивостями: гірсько-морське повітря, жаркий субтропічний клімат.


І як же не згадати про кримські визначні місця: Фороську церкву, Нікітський ботсад, розкішні палаци, унікальна природна архітектура-Долина привидів. Дітям теж не приведеться нудьгувати, у Ялті можна відвідати величезний зоопарк і Галявину казок. Любителям активного відпочинку буде до душі подорож на Ай-Петрі на канатній дорозі, з якої можна оглянути чудові мальовничі пейзажі. Детальніше тут:

Масандрівський палац


Одним з визначних місць Криму можна безперечно вважати Масандрівський палац. Він знаходиться в смт. Масандра на південному березі Криму. Збудований на кошти графа Михайла Семеновича Воронцова, під керівництвом архітектора Етьєна Бушари. Запланований як мисливський будиночок, вдало розташуваний в сосновому лісі поряд з мальовничими скелями і джерелами.



Через раптову смерть графа будівництво призупинилося, а через вісім років Масандрівський почав добудовуватися завдяки сім’ї Романових. Архітектор Месмахер звів палац у стилі замків французьких аристократів. Так, як палац призначався для відпочинку, в ньому не передбачено апартаментів для прийомів і парадних залів. Детальніше тут

Пляжі Криму на північно-західному березі


Крим щорічно зустрічає туристів, охочих відпочити на Чорному або Азовському морях. Узбережжя, що розтягнулося на багато кілометрів всіяне пляжами, які задовольнять будь-які запити і смаки. Тут можна знайти піщані і галькові пляжі, та місця де море впирається у високі скелі.



У північно-західному Криму розкидані по всьому узбережжю північніше Тарханкуту пляжі в селищах Чорноморське, Міжводне, Оленівка. Вони піщані, просторі, місцями є скелясті узбережжя. Клімат трохи прохолодніший, вода прогрівається довше ніж на південному березі. Найкомфортніший теплий період для відпочинку тут це липень і серпень. Детальніше тут

Фортеця Алустон


Серед Кримських гір на березі Чорного моря розташувалася курортна Алушта. Перші жителі з"явились тут в 6 столітті н. е.., і воїнами Візантійської імперії були зведені два укріплення Алустон і «в Горзувіти».


Протягом століть господарями на цій території були половці, татари і турки. У 15 столітті Алушта була портовим містом. Турки, які тут панували, зруйнували всі оборонні споруди міста і з часом промислове портове містечко Алустон перетворилося на маленьке загасаюче село. Детальніше тут


Одеса


Одеса ... Скільки фільмів тут знято, а скільки анекдотів про Одесу розійшлися по всьому світу! Тут всім відомі вулички, нічим не примітні будинки, на яких можна побачити по дві-три меморіальні дошки, так і дихають історією і пригодами. У місті багато пам'ятників історичних споруд, які варто відвідати.
Основна визначна пам'ятка-вулиця Дерибасівська із затишними кав'ярнями.



У барі Mick O'Neil на другому поверсі можна насолодитися чашкою ароматної кави і роздивлятися зверху жвавий рух по вулиці. Пам'ятник де Рібасу (там же, на Дерибасівській) невисокий, в руках у нього лопата і план міста. У дворі будинку номер 3 можна побачити бюст насупленого доктора Заменхофа, творця есперанто. Детальніше тут

Екстремальний туризм в Україні


Екстремальний туризм в Україні з року в рік все більше приваблює бажаючих випробувати на собі всі види екстремального туризму .
     Справжніх цінителів підвищеного адреналіну вабить спелестологія. У самому широкому сенсі це наука про штучні та природні підземні споруди. Детальніше тут

Маршрут: піша екскурсія столицею західної України Львовом


Історія Львова почалася з того, що на одному з пагорбів, який височів серед боліт, близько 1360 року за наказом короля Казимира ІІІ було закладено Високий Замок – важливу частину міських укріплень, який поклав початок розвитку міста.
Неподалік Високого Замку розташована скарбниця народної культури – Музей народної архітектури та побуту Шевченківський Гай. У музеї просто неба експонуються хати, церкви та споруди різних часів населення західних регіонів України: галичан, бойків, лемків, гуцулів, а також функціонують різні виставки. Музей досить компактний і затишний, особливо порівнюючи з ідентичним київським музеєм у Пироговому.


В центрі краще починати оглядати Львів зі Східної оборонної стіни, де височіє Глинянська вежа колишнього Бернардинського костьолу і монастиря 15-17 століття, а нетлінну історію про годинник, що врятував місто від навали ворогів, можна почути непомітно приєднавшись до туристичної групи.
Надалі Львовом можна просто ходити, як Меккою... Детальніше тут

Культурна спадщина України


На сайті Міністерства культури України з’явилася новина, яка втішить поціновувачів вітчизняного мистецтва. Відповідним наказом установа започаткувала Перелік об’єктів нематеріальної культурної спадщини України, внесла до нього першу частину культурних досягнень українського на роду, а також затвердила зразок облікової картки для ведення Переліку.

Відтепер Перелік об’єктів нематеріальної культурної спадщини України буде поступово доповнюватися, а вести його буде Департамент культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України.



Першими об’єктами нематеріальної культурної спадщини, що увійшли до державного переліку, стали:

1) Козацькі звичаї, традиції, ігри, танці, трюки та вправи: майстерне володіння батогом, шаблею, списом, луком та стрілами, прийоми вольтижування (акробатичні вправи верхи на коні, що рухається), які застосовували українські козаки-воїни у XV-XVIII століттях (географічний ареал історичного та сучасного побутування – місто Запоріжжя, острів Хортиця; носій – кінний театр «Запорозькі козаки»);.... Детальніше тут

Хто такий Санта Клаус?



Мало хто знає, але добрий різдвяний дід, який живе в Лапландії, насправді є досить сумнівним персонажем в міфології. Одна з його історичних назв - Йоулупуккі, що в перекладі з мови суомі означає "різдвяний козел".

Взагалі, образ добродушного, рожевощокого старигана в червоному кафтані з'явився порівняно недавно. Ще в XIX столітті його зображували злобною істотою в цапиній шкурі з рогами, яка приходить в будинок виключно для того, щоб вимагати випивки з господарів і налякати дітей. Неслухняних дітлахів він живцем варив в горшку, а благородних оленів використовував в якості основного провіанту на зиму.

Спочатку язичницький звичай поступово "християнізувався". Прообразом Санта-Клауса є для загальних християнських традицій - святий Миколай Мирлікійський (Санта - «святий», Клаус - «Микола»), відомий по житті своєю благодійністю (допомогою бідним людям у вигляді таємних подарунків). Спочатку саме від його імені дарувалися в Європі подарунки дітям в день шанування святого за церковним календарем - 6 грудня. Однак у період Реформації, що виступала проти шанування святих, в Німеччині і суміжних країнах Святий Миколай був замінений в якості персонажа, що вручає подарунки за немовля- Христа, а день вручення подарунків був перенесений з 6 грудня на період різдвяних ярмарків, тобто на 24 грудня. У період Контрреформації в Європі персонаж Святого Миколая знову став дарувати дітям подарунки, однак це стало відбуватися в кінці грудня на Різдво.

Тому образ Йоулупуккі (фін. Joulupukki) став гуманнішим і з недавнього часу зовсім перетворився на рекламного персонажа "Кока-Коли" в червоно-білому кафтані. Рогатого лиходія з Лапландії назавжди змінив "охокаючий" старий з мішком подарунків.
Зараз Йоулупуккі виглядає як звичний всім Санта-Клаус з білою бородою, в червоній шубі і шапці, хоч і зберігає деякі національні особливості. Але ще в XIX столітті його зображували іноді навіть з маленькими ріжками.
Судячи зі збережених ілюстрацій, древній прототип Санти був куди колоритнішим і діти його точно слухалися.