10 - 31 серпня 2011
Учасники дитячого веломарафону "Хочемо жити в незалежній Україні" вже подолали близько 700 км містами і селами України. Організатори акції: Благодійний фонд "Еко-милосердя" та ВО "Свобода".
В августе на фестивале украинского духа "Бандерштат-2011", который пройдет в Луцке, представят настольную карточную игру о борьбе Украинской повстанческой армии (УПА) против армии Нацистской Германии под названием "За свободу!".
В пресс-службе фестиваля сообщили, что в игре "За свободу" принимают участие два человека, один из которых принимает сторону УПА, а другой - Вермахта. Каждый из них получает половину колоды из 126 карт. У любой карты есть свои особенности, которые можно использовать при нападении на противника или при обороне своих позиций.
Игра была придумана еще в 2004 году жителем Канады Андреем Водославским. В 2010 году был напечатан первый тираж игры, однако в основном она разошлась в Канаде и США. Отмечается, что "За свободу!" - едва ли не первая игра, "освещающая борьбу украинского народа за свою государственность".
P.S. Судя по всему вообще крыша рванула :)
Список сформирован комиссией по вопросам образования Львовского облсовета. Из бюджета выделят 750 тысяч гривен.
- Из школьной программы закупим "Галицко-Волынскую летопись", книгу Дж. Байрона "Мазепа", а также учебники по немецкому языку для четвертого класса и христианскую этику для третьего, - рассказала "КП" замначальника облуправления образования и науки Богдана Биляк.
- Почему бы не обеспечить школы в первую очередь программной литературой, а уже потом периодикой типа "Регион бандеровский"?
- Дети в школе должны не только учиться, но и воспитываться! - заявили нам в ответ.
Также в гороно сообщили, что во Львове для учеников 10-11-х классов готовят книгу с углубленным изучением истории УПА, Голодомора и других событий, которым, по мнению львовских историков, уделено недостаточно внимания в учебниках по истории, утвержденных Минобразования.
ОСОБЫЙ ВЗГЛЯД
Для них он почти как Ленин...
Эка невидаль - Бандера в Галичине. Его имя на заседаниях местных обл- и горсоветов звучит чаще, чем имя президента. А во Львове Степану Андреевичу периодически достраивают памятники - как только нужны голоса на выборах.
Дело в другом. Львовские "освитяне" от политики настаивают именно на воспитательной роли Бандеры для юношей и девушек - учитесь, мол, вот вам пример для подражания. Идейный пример, совсем как дедушка Ленин для советских детей. При этом депутаты забыли, как скоро их сверстники устроили посмешище из Ильича, расцветив "идейную" жизнь вождя анекдотами про Разлив и Надежду Крупскую. Так всегда бывает, когда навязывают что-либо особенно педагогичное. Подождем?
А В ЭТО ВРЕМЯ
Мэра - судить, Монумент славы - снести
Украинская республиканская партия подала иск на мэра Львова Андрея Садового. Требуют от него немедленно демонтировать Монумент боевой славы советских вооруженных сил на улице Стрыйской. Якобы облсовет уже давно снял памятник с государственного учета как не имеющий ни исторической, ни художественной ценности.
"Уже демонтированы все подобные объекты, кроме "истукана на Стрыйской, который установили для увековечивания оккупации Львова советскими войсками и символизирует российский советский милитаризм" - написано в обращении.
Уляна ДОЛЯ ("КП" - Львов").
Україна не змогла скористатися з шансів, які відкривалися під час розпаду СРСР, через неготовність контреліт і короткозорість істеблішменту
У буремні роки повалення прорадянських режимів у Східній Європі та розпаду Радянського Союзу – часи блискавичних рішень і реалізації історичних шансів – виникло кілька сценаріїв переходу до нового, посткомуністичного життя. До успіху – швидких реформ, становлення демократії та розвитку економіки – вели два основні шляхи. Перший – об’єднання істеблішменту й опозиції навколо незалежності. Так було в країнах Балтії; формулу влучно вказав Вітаутас Ландсберґіс в інтерв’ю Тижню: «Ми всі хотіли демократії для відновлення незалежності». Другий шлях передбачав «оксамитову революцію» на кшталт празької чи успішний круглий стіл між владою та опозицією (як у Польщі чи Угорщині); за їхніми підсумками комуністичний істеблішмент поступався місцем контрелітам. Інші шляхи – ставка на «сильну руку», зволікання з реформами, спроби звести історичні порахунки із сусідами – вели до заміни комуністичної диктатури власне тим «новим деспотизмом», яким лякав українців Джордж Буш-старший у відомій «промові боягуза» 1 серпня 1991 року, відраджуючи депутатів Верховної Ради від боротьби за незалежність. Україна, як і в багатьох інших питаннях, – це «випадок на межі». Їй вдалося уникнути найгірших сценаріїв, однак не вийшло вповні скористатися з можливостей, що відкривалися під час розпаду СРСР.
Наприкінці 1980-х і особливо на початку 1990-х Союз потерпав від низки системних криз, найбільш очевидними виявами яких стали крах радянської економіки і параліч системи управління, поглиблений боротьбою за владу в Москві.
Економічна криза підштовхувала і істеблішмент, і суспільство (усі верстви – від інтелігенції до військових) до пошуку нових форматів виживання. Спочатку в автономії, а потім і в незалежності стали вбачати спосіб убезпечення від неї.
[ Читати далі ]Як повідомляється, кілька людей, серед них діти, були госпіталізовані з гарячкою, дрібно-плямистим висипом, головним болем, запаленням очей та нежиттю. Все це є симптомами кору.
"Були госпіталізовані дітки з порушенням календаря щеплень, які мали середній стан важкості, а також не імунізовані, які були у тяжкому стані і мали двобічні пневмонії", - розповіла лікар-інфекціоніст Луцької центральної районної лікарні Світлана Димарчук.
За словами медиків, типовими ускладненнями після кору у невакцинованих є запалення легень та енцефаліти. Дитячу інфекцію дедалі частіше підхоплюють дорослі, зазначають лікарі.
Слід зазначити, що масові щеплення від кору в Україні планували у 2009. Вакцину, загальною вартість 10 мільйонів доларів надала міжнародна спільнота. Однак тоді з вакциною пов’язали смерть юнака з Краматорська.
Сертифіковану, придатну до використання вакцину тоді вилучили і знищили. У той же час, за інформацією епідеміологів, від кору не щепилася навіть половина населення.
За словами заступника головного державного санітарного лікаря Волині, тепер за вакцину прийдеться платити значно більші суми, але спочатку її треба буде завезти в Україну. В області, зокрема, на вакцину чекають не раніш, як за місяць.
Востаннє масовий спалах інфекції на Волині був зафіксований у 2006-му. Тоді менш ніж за 2 місяці занедужало близько тисячі осіб.
Нагадаємо, наприкінці квітня ВООЗ повідомляла, що Європі загрожує епідемія кору.
Цьому маленькому народові вдалося вибороти собі державу саме тоді, коли ми її втратили
 |
У шкільному курсі «Історії СРСР» викладалася фактично дещо модернізована в контексті марксистсько-ленінського вчення історія Росії. Пересічна людина крім імперського ще могла трохи знати минуле республіки, де проживала. Що казати про віддаленіші країни. Хоча, приміром, естонська історія, насамперед ХХ століття, містить чимало повчального для українців.
Динаміка свободи Цьому маленькому народові вдалося вибороти собі державу саме тоді, коли ми її втратили. Естонці отримали 20 років історичного часу для державотворення й національної консолідації. І дуже плідно ним скористалися. Тому 1991-го вони не оголошували себе наступниками Естонської Радянської Соціалістичної Республіки, а відновлювали ту державу, що була в них від 1918 до 1940 року. Хоча велося естонцям дуже важко. Практично одразу ж після унезалежнення країну окупували кайзерівські німці. Між іншим, у неосвічених колах побутує міф про якісь особливі симпатії естонців і латишів до Німеччини. Однак уся історія цих двох народів, починаючи з ХІІІ століття, – це тривала боротьба проти етнічного та політичного панування німецьких колонізаторів, чиновників та остзейських баронів-поміщиків (Остзеє – німецька назва Балтійського моря, дослівно – Східне море). Від окупації врятувала революція в Німеччині, але з’явився могутніший ворог – Червона армія, що вже 28 листопада 1918 року захопила естонське місто Нарву і продовжила наступ у глиб країни. Політику червоні проводили звичайну: одержавлення всього, дикий атеїзм, тотальний терор тощо. Багато естонців не вірили, що можна протистояти цьому потужному Голіафу. І єдиною реальною силою було народне ополчення – «Кайтселійт». Першими захищати країну судилося студентам і гімназистам. Однак естонська влада без пацифізму й нескінченої балаканини нашої Центральної Ради негайно оголосила воєнний стан і провела примусову мобілізацію (а в Києві ще сперечалися про «народну міліцію» і добровільну комплектацію армії), рішуче придушила комуністичну опозицію (цікаво, як у нас це робив би Володимир Винниченко?) і звернулася по допомогу до західних держав. [ Читати далі ]"Може не треба танків, може не треба літаків, але парад саксували, я думаю, що це слабкість. І це, якщо хочете, малоросіянство, що ми в 20років незалежності боїмося на центральній площі незалежності заявити про себе, що ми є Українська держава", - зазначив віце-спікер.
Томенко підкреслив, що День незалежності - це не свято президента, це несвято Кабінету Міністрів або депутатів Ради, це свято українського народу."Я вважаю, що парад потрібний, тому що коли 20 років незалежності, і миповажаємо власну державу, то ми повинні не у квартирах ховатися і на шашлики їздити. А ми повинні на центральну площу столиці України вийти із гордістю сказати, що ми нація, яка заслужила право бути незалежною державою", - додав він.
При цьому віце-спікер зазначив, що в Україні, як й у будь-якій державі,є громадяни, у тому числі й парламентарії, які негативно ставляться до незалежності своєї країни.Нагадаємо, 15 липня Янукович скасував проведення парадів військ у Києві, Керчі, Одесі, Севастополі, а також місцях, де розміщені штаби оперативних командувань і видів Збройних сил, які повинні були пройти 24серпня до 20-річчя незалежності України.
Як повідомляло раніше Міноборони, їм не вистачає коштів на проведення військових парадів з нагоди 20-ї річниці Незалежності. За даними «Дзеркала тижня», міністр Єжель оцінював його проведення у 320 млн гривень. Хоча, у 2008 і 2009 роках військові паради на День Незалежності обійшлися приблизно у 70 млн грн.
Народний депутат від НУНС, голова парламентського комітету з питань національної безпеки й оборони Анатолій Гриценко вважає безвідповідальним рішення Януковича про скасування військового параду до 20-річчя незалежності України.
У свою чергу народний депутат від Партії регіонів Василь Горбаль вважає, що українці повинні зробити свій внесок у святкування Дня незалежності.
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580
Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
