Не думав, що коли-небудь доведеться робити огляд сухпаїв. Правда, і повномасштабна війна у XXI столітті здавалась чимось фантастичним і безглуздим, але, як бачимо, все можливо.

В принципі, в дегустації сухпаїв немає нічого дивного — раніше сталкери полюбляли їх оцінювати за відсутності вилазок (напевно, через те, що їх було зручно брати в похід або на сталк). Тож чому б і мені не спробувати? Тим паче, від початку повномасштабного вторгнення рашистів набори індивідуального раціону харчування дегустували і письменники-історики, і мотоциклісти, і блогери розважального жанру. Ну і, звичайно, кожен чоловік в країні може зіткнутись з таким продуктом, оскільки у нас триває війна і запросто можуть призвати на військову службу (хоча такі набори дають лише на виїзних навчаннях або завданнях, бо у військових частинах є їдальні, а на фронті — польові кухні). Крім того, це — продукти швидкого приготування. Так що маю повне моральне право спробувати сухпай. Заодно, враховуючи специфічність такої їжі, додаю новий тег "сухпай".

Різноманітні напої та соки я вже показував на сторінках свого блогу. Але то були дописи, а в форматі фотозвіту такі дегустації ще не публікував. До того ж, раніше оглядав готові рідкі продукти, а тепер вирішив взятись за розчинні. Зокрема, за кавові напої та чай матча в стіках, бо важаю, що це незвично і може бути цікаво.

[ Читати далі ]

Хочеться, чи ні, але дегустації продуктів харчування залишились єдиним доступним контентом для зйомок. Однак за умов воєнного часу гріх на щось скаржитись — добре, хоч така можливість є, оскільки дехто взагалі не має змоги публікувати, а хтось вже ніколи нічого не напише. Так що годі скиглити. Їжа — це теж цікаво. Особливо, якщо на огляді японська локшина швидкого приготування, вироблена в Польщі (а польська їжа — це смакота). До того ж, з екзотичними смаками.

Дегустація, яку давно очікував: порівняння двох найбільших торгових марок українських вермішелей швидкого приготування, що конкурують між собою — оновленої "Мівіни" (яку роблять на іншому заводі) та нової "Reeva" (що виступає замість "Rollton"). Під таку дегустацію навіть змінив назву звіту на більш коректну — з "нових смаків вермішелей і локшин" на "нові вермішелі та локшини", що є більш точним визначенням моїх оглядів.

[ Читати далі ]

Дегустація незвичних снеків, що була у попередньому фотозвіті, неочікувано отримала продовження. Річ у тім, що для огляду закупився з запасом, розраховуючи на відсутність деяких продуктів на полицях, однак на диво привезли все (хіба що замінили смак одного снека). Тому залишились дві закуски, які "не туди і не сюди". Звичайно, можна було б з'їсти мовчки — але я ж блогер! Тож, недовго думаючи, вирішив докупити ще і зробити продовження.