Карпати. Трьохгодинний маршрут
- 12.10.14, 22:11
Передоз роботою то страшна штука. Втрачаєш інтерес до справи, починаєш какати грішми, або йдеш голосувати за Вейдера.
В таких випадках потрібне перезавантаження системи: піти в запой на день-два, дати комусь по морді, чи вибратись подалі від компа.
Цього разу останній варіант видався найбільш оптимальним.
Для покатульок вибрали лайтовий маршрут кількома карпатськими місцинами: Сколе -- Коростів -- Гребенів -- Тухля.
Загалом: 20км+. Лайтовий маршрут і смішний кілометраж як для велодрочерів. Ідеально підходить, щоб вибратись зранку і повернутись, поки дружина ще толком не прокинулась :)
Електричка о 7.10, за дві години ти вже в горах. Електричка назад о 12-й годині. До цього часу потрібно визначитись, чи ти їдеш допилювати проекти, чи береш бонусний час до 19.00, щоб закріпити ефект.
Я вибрав варіант з поверненням. Зараз відпочинок був не самоціллю, а засобом розвантажити мізки. Тому на весь маршрут, балачку з місцевими, фотки та канапки пішло 3 години.
Сергій, автор фотографій, відмовився від улюбленої камери і юзав сьогодні GoPro. Оптимальний варіант, щоб не затримуватись по півгодини над кожним пейзажиком :)
Переважну більшість транспорту в горах становлять позашляховики, потім йдуть совдепівські вантажівки. Прожерливі, але дешеві в обслуговуванні вони ідеально прижились в цих умовах. Проте деякі з них всерівно відходять в історію.
Це ми натрапили вдруге на джерело. Перший раз зранку навіть не зупинялись: крутили педалі, щоб розігрітись. Зимно стає.
Ваш покірний слуга в процесі обговорення маршруту. Спочатку ми розраховували на те, що вийдемо ще перед Сколе та подивитись на прибережні до нього села. Проте електричка там просто не зупиилась...
Майже ідеально підібраний маршрут дозволяв пройти 44км за дві з половиною години. Проте через той форсмажорчик ми витягли удвічі меншу відстань.
Тухля, або Гребенів.
Моя давня мрія спонукала мене приглядатись до цін на нерухомість. Щоб вибрати пристойний варіант оголошень в неті не достатньо -- потрібно кататись по місцях, діставати людей і безпардонно торгуватись.
Тухля.
Якщо приглядати хатку, то починати варто звідси: некурортна поки місцевість, певна віддаленість від центрів і пристойна комунікація. Ну, і гори навколо. на вигляд Масиви пристойніші, ніж в Сколе.
В неділю всі порядні галичани/гуцули/бойки мандрують до церкви.
Світлина з початку мандрівки.
Це ми вже розігрілись і в хлопаки руки потягнулись до камери.
Направо поворот на Коростів, наліво -- дорога на Гребенів та Тухлю.
До цього перехрестя ми ще вертались.
Ось так виглядав наш маршрут.
Сьогодні я зацінив, що перевагою Львова є можливість вибратись в гори на кілька годин.
12
не чутно, в міру сонця, в міру тінь 
і жодного тобі паперчика чи пляшки, попри виразні попелища від багать. 
Якщо потрапити у місця із
сучасними (імпортними), то можна переоцінити свої можливості
і бігти до
банкомата. Але оці труби і каркаси, фігурки, машинки, так старанно покриті
фарбою (хоч і не всюди), викликають сум.
Старість не приховати.
На мить задумався про прожите…, на мить подумав про «руки своїх
спеціалістів»… На мить задумався, бо малеча довго думати не дає.
