Заінтригував з поїздкою в супермаркет? Треба розкрити тему повністю) В "Ашан" таки з'їздив. Правда, одного рейсу все одно не було. Вдруге скаржитися не став. Хоча мабуть треба було поскаржитись. Так що довелося вдруге чекати. Зате народу було багато — всі сидячі місця в автобусі були зайняті. Маршрут набуває популярності.

Ціни цього разу були не такі заманливі, як під час першого відвідання. Але все одного деякі товари дешевше, ніж в в місцевих  "АТБ" і "Фора".

В попередніх замітках писав, що передумували їхати в супермаркет. А як наважились, то Ашановозки не було.
Так от. а про найголовніше забув розповісти! З перших днів січня 2018го київські комунальні автобуси (Київпастранс) знову повернулись на дороги Боярки. Причому на безкоштовний експрес маршрут до супермаркету «Ашан».



Жаль, що спочатку їздили гарно, а тепер деяких рейсів нема.
В Фейсбуці народ також скаржиться, що даремно чекали на зупинці.

Ха-ха! Декілька днів збиралися поїхати в супермаркет. Але мама передумувала. А сьогодні вирішили, що таки поїдемо. І шо ви думали? Прочекали — а автобуса не було!
А от наступні рейси Ашановозки були.
Не пощастило.

Збиралися поїхати в величезний супермаркет, поки безкоштовний автобус не відмінили. Але мама злякалась погоди і відмінила плани. Ну, значить, посиджу вдома. Тим паче, мені не звикати.

Зате нарешті виправ шмотки. Так блін, воду вимкнули! Виполаскував вже ввечері.
А ще... попідмітав. Так що провів день з користю. Тепер ще б помитися, а то давно не мився:)

А в супермаркет я й сам можу поїхати.

Вже декілька днів не працює проводове мовлення. Пішов оформлювати заявку. В офісі сказали, що заявки приймаються тільки через гарячу лінію. А на гарячу лінію вже четвертий день не можна додзвонитися.
Через звортній зв'язок відповіли, що заявку необхідно оформлювати в перший день незадовільної роботи. Інакше за інші дні відсутності послуг перерахунок проводитися не буде. І саму заявку треба подавати через гарячу лінії. А до них, суки, хєр додзвонишся.
Як же до вас, падлюки, достукатися?!

Шоб їхня блядська Укртелекоміська контора збанкрутувала!

 Думав, що Флікр кращий за Яндекс.фотки. Але трабли з хостингом бувають і там. От і вір, що світові фотохостинги кращі, ніж російські.
 Добре, що полагодили.

Давно хотів зареєструватись напроситися на реєстрацію на Урбані.  І от тільки зараз наважився. Можете почитати - https://urban3p.ru/vivarium/7871/ . Пишуть, що можна попіарити свої пости.
Це репортаж з учорашньої вилазки.

А взагалі, коли треба або хочеться зареєструватись на якомусь сайті довго думаєш: 1) страшно; 2) чи буде толк?
Цікаво, чи набере рейтинг? Хоча можуть провести по блату.

Перший день Нового року видався не дуже вдалим. Але сьогодні було круто! Втягнув подружку до свого міста. Таки злазив в кінотеатр (непогана заброшка). Потім з'їздили в інший край міста, в іншій кінотеатр. Хоч там я був — все одно поліз. Далі прогулялися районом. Зайшов до господарства сільгоспколеджу. Там подивилсь на старі трактори і сіялки, які більше нагадують закинуту (списану) техніку. По дорозі натрапили на ще один закинутий гуртожиток, який два роки тому був обжитим. Так що гарно прогулявся, полазив по заброшкам і побачив трешові закутки мого міста.
Ну і ще покатався на міській маршрутці.

А надодачу чекайте кайфову дискотеку. Постараюся сьогодні викласти.

Збирався зустріти Новий рік по-новому, святково. Наприклад, на Софійській площі. Але потім передумав. Вирішив, відвідати нашу міську ялинку. Однак за півгодини до опівночі розпочалась така канонада з феєрверків, що не захотів ризикувати.
А вдома навіть випити ні з ким — батьки ще до ночі полягали спати. Н тєлік подивитися, ні радіо послухати. Хоча дивно, що й у сусідів було тихо.

На сьогодні були грандіозні плани: 2 закинуті увстанови, ялинка на Софійській площі. Вдалося здійснити тільки третій пункт.

Спочатку першою зустрів жінку. Кажуть, що це погана прикмета. Ну а далі все «пішло-поїхало».

Біля першої заброшки крутився мужик. До другої не доїхав — бо  на маршруті було тільки два автобуси з годинним інтервалом (вихідні ж!).  Та й страшно зустрітися з бомжами чи алкобратією. Якби це було десь за містом, то зі спокійною душею прогулявся б.
А новорічний фестиваль на Софійській площі не сподобався. Дофіга людей, нічого неможливо сфотографувати, та й нічого цікавого; туалети платні.
Коротше, тільки дарма з'їздив. Краще б дивився еротику по інтернету. А ні — дома ж батьки! Виходить, все одно вийшла б фігня.

Враження від зустрічі Нового року таке, як на цій фотці.
Схоже, в когось теж свято вдалося:)


Висновок: нехєр шось планувати. Все одно все буде, як завжди — банально і нецікаво.
А можливо я все занадто драматизую?

Минає 2017й. Час підбивати підсумки.
Розказати, чи краще не треба?  Мабуть не треба.
Хоча...

2017й рік багато чим нагадував 2015й. Так само було мало фотопрогулянок і поїздок. Так само був свідком пожежі. Так само рік був нервовим. Так само сімейні сварки майже щотижня і погане здоров'я у мами. Ну і в мене було чимало неприємнощів. Стільки, як у цьому році, до мене ніхто не до%обувався. В попередні роки бидлота приставала рідше. Ще й хтось поцілив в голову (чи каштаном, чи камінцем).

І то б нічого, якби в реалі рік видався проблемним — віртуальне життя також було проблемним. Порадував фотохостинг на Яндексі, загубив фотку. А потім в країні заборонили найпопулярніші російські соцмережі. Разом із російським фотохостингом. І надодачу блог-платформа LiveJournal перейшла під російську юрисдикцію. Все це не сприяло віртуальному життю. Довелося заводити новий фотохостинг і новий блог. Ну а деякі блогери взагалі закинули ЖЖ. Думав і я піти з ЖЖ — але стільки в нього вклав, що шкода залишати. Тим паче, що і Dreamwidth не ідеальний. Обидві платформи рівноцінні, у кожної є свої переваги і недоліки.

Коментують тепер менше. Однак рейтинг в ЖЖ найвищий за час ведення блогу — 5100.

Під кінець року ще й комп почав гальмувати.

З працевлаштуванням також не пощастило. Хоча було чимало спроб. Але або мене не влаштовувала робота, або роботодавцям не сподобався. Так що поки залишаюсь безробітним.

Друзі теж порозбігались. Причому навіть найкращі, яким довіряв. Один робив капості. Другий просто не виходив на зв'язок. Подружка чогось «морозиться». Втішає лише те, що не один я такий, без друзів. Спробував знайти нових, однак їх теж не дуже зацікавив. Вже й не знаю, чи треба взагалі заводити нові знайомства?
Зате зрозумів, що навіть на друзів не можна покладатися.

2017го дісталося і речам: забрудним толстовку (добре, потім відіпралася), зламав антену на радіоприймачі, з яким були пов'язані спогади про коте Рижика. А так, часто відчував ностальгію, сум за минулим.

Ще й зрадив своїй зачісці. Два рази коротко підстригався. Перший раз тому що псіханув, а вдруге попросили на роботі.

Серед позитиву 2017 року — відсутність звичної осінньої депресії. І багато вилазок на заброшки. А також поїздка в іншу область. Сходив на екскурсію по макету шахти на «Експоцентрі». Полазив по колишнім державним резиденціям в Києві. Вперше побував на музичному концерті популярних виконавців і побачив столицю під час проведення «Євробачення-2017». І нарешті побував на Дні Незалежності України. Правда, парад толком і не побачив.

А ще почав робити зарядку (правда, з грудня перестав). І намагався зменшити споживання цукру.