хочу сюди!
 

Анна

37 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 25-55 років

Замітки з міткою «путешествия»

Тягинка, місце "Козацька Слава"

Після захоплення цих земель,турки під проводом перекопського хана Менглі-Гірея в 1491р. на місці генуезького замку побудували фортецю Тягин або Трунь-Яструб, що складалась з цитаделі та укріпленого передмістя та була одним з форпостів Османської імперії на нижньому Дніпрі. Між фортецями через Дніпро було протягнуто ланцюги для унеможливлення руху річкою для запорожців. Існує навіть думка,що бій 1492р. в районі фортеці між запорожцями та турками був першим бойовим хрещенням для тільки-но зародженої Запорізької Січі та початком існування унікального воєнізованого утворення.

В Тягинці є також міст збудований на межі ХІХ-ХХ століть як залізничний і відомий тим,що використовувався при зйомках художнього фільму "Невловимі месники".

:Тягинка:

: Херсоньська обл. :

Арковий міст Катерининського тракту

Зліва від траси Херсон-Берислав після 46км можна побачити кам'яний трипролітний арковий міст Катерининського тракту через Бургунську балку, споруджений у римському стилі спеціально для забезпечення візиту Катерини ІІ в Крим в 1787р.

: Бургунка :

: Херсоньська обл. :

Місто, де сходилися чумацькі шляхи

Берислав - місто, де сходилися чумацькі шляхи. Місто районного значення в Херсонській області розташоване на річці Дніпро на правому березі Каховського водосховища. На околицях міста розкопано залишки шести великих і культових кам'яних споруд скіфо-сарматського поселення перших віків н.е,виявлено предмети характерні для черняхівської культури.

Братська могила героїв Кримської війни 1853-1856 р. з меморіальною каплицею (виїзд з міста в сторону Великої Олександрівки).

:повний звіт та фото:

Унікальна пам'ятка дерев'яного культового зодчества запорозьких козаків церква Введення в храм Пресвятої Богородиці 1726 р. (вул. 15-річчя Жовтня).

Ось які свідчення є в"Историко-хронологическом описании церквей епархии Херсонской и Таврической", 1848г. "Воскресенская, деревянная, Херсонского уезда, перенесена в Берислав из села Переволочного, знаменитого тем, что тут после Полтавской битвы переходил Шведский король Карл XII. Церковь дубовая, находится и поныне в том самом виде, в каком была прежде. На одной иконе иконостаса было надписано имя вкладчика, но надпись стерлась; означенный же литерами 1776 год остается ещё виден.

У місті збереглися залишки фортечних мурів 15-17 ст. У 1996 р. на місці Кизи-Кермен встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р. - дзвін та меморіальний хрест на честь формування Чорноморського(Кубанського) козацького війська в 1784-87рр.(орієнтир парк та автостанція)

:Херсоньська обл.:

Маленька Європа на півдні України

Зміївка - cело Бериславського р-ну Херсонської області. Зміївку називають маленькою Європою на півдні України. Історія села досить незвичайна. Воно виникло на місці 4 сіл: Старошведське (швед. Gammalsvenskby, нім. Альтшведендорф), Шлянґендорф, Мюльгаузендорф і Кльостердорф. Тут співіснують представники 15 національностей, серед яких - шведи та фіни, українці та німці, поляки та євреї, молдавани та білоруси.

:дивитись повний звіт, дуже багато ;):

В 1781р. після перемоги Росії в Північній війні шведів, що проживали на острові Даге (зараз о. Хійумаа, Естонія), було відправлено на завойовані українські землі. Деякі вважають, що переселення було вимушеним і здійснене за наказом фаворита імператриці князя Потьомкіна, інші вважають, що обіцяні бідним селянам багаті землі і будинки були привабливою пропозицією, щоб зважитись вирушити в чужу країну. В далеку дорогу відправилося близько 1000 селян,а 1травня 1782р. до місця призначення дісталася лише половина шведів. Людей чекало гірке розчарування, а для більшості загибель - вони не виявили обіцяних їм будинків тільки пісок, і в результаті через рік живими залишились лише 135 чоловік ,а за деякими даними - 150. Допомагали шведам козаки, які жили неподалік.

Трохи молодша за шведську німецька лютеранська євангелічна громада. В 1885р. громадою була збудована кам'яна кірха в архітектурних традиціях романського стилю. У 20-30 рр. богослужіння заборонили. Під час війни почалась депортація німців, багатьох розстріляли, деяких вислали у Сибір. У храмі знаходився млин, зерносховище і навіть склад отруйних хімікатів. Відродилась німецька лютеранська громада у 1992 році і налічує зараз близько 60 осіб. Отримала нове життя також німецька лютеранська євангелічна церква святих Петра і Павла. Часто на богослужіння до німців приходять і шведи, оскільки не завжди мають змогу проводити богослужіння у власному храмі через відсутність священика. Мова богослужінь - російська,але псалми співають за старими євангельськими збірниками і німецькою, і шведською.

: Херсонська обл. :

Нова Каховка

Нова Каховка - молоде місто в Херсонській області обласного значення,розташоване на лівому березі р.Дніпро. Засноване 28 лютого 1952р. на місці села Ключове (1891 р.). Село дістало свою назву від кришталево-прозорих джерел, що й сьогодні дзвенять у розкішному парку міста та попід кручами. Про заселення території в давні часи свідчать знахідки скіфських поселень(IV-III ст. до н.е.).

: Нова Каховка :

Місто будувалося одночасно з будівництвом Каховської гідроелектростанції, як містечко гідробудівників. Назву "Нова Каховка" дали мешканці і вона згодом стала офіційною. ГЕС та місто будували люди більше ніж 100 національностей. Після закінчення будівництва більша частина будівельників з сім'ями залишитись тут на постійне місце проживання. Для залучення більшої кількості населення були збудовані потужні промислові підприємства. Вересень 1956 року увійшов в історію як місяць, коли всі шість агрегатів Каховської ГЕС запрацювали на повну потужність. Сьогодні потужність станції становить 1 170 млн.кВт на рік. Об'єм Каховського моря складає 19 мільярдів кубометрів, завдовжки воно - понад 200 км і завширшки - до 30 км. В роки Громадянської війни на території міста проходив Каховський плацдарм Перекопсько-Чонгарської операції. В 1967р., на честь 50-річчя Жовтневої революції було споруджено монумент"Легендарна тачанка".

 

Паркова зона Нової Каховки, створена Фалдзинським С., розташована вздовж Дніпра по всій довжині міста. Фахівці визнають, що лише при створенні Великого Запоріжжя і Нової Каховки вдалось вирішити архітектурно-художні задачі щодо оформлення кварталів, площ і вулиць, котрі гармонійно поєднались з мальовничою природою дніпровського узбережжя. Девізом будівельників міста було: "Будувати не тимчасове житло, а навіки!". Паркова зона Нової Каховки, створена Фалдзинським С., розташована вздовж Дніпра по всій довжині міста. У лютому 2007 року, напередодні дня міста, Будинок культури, який входить до списку пам'яток культури 60-х років ХХ століття, постраждав від пожежі, залишилися лише стіни та скульптури біля входу. Зник яскравий розпис на стелі головного залу, який не підлягає відтворенню. З 2002 року започаткований щорічний регіональний туристичний фестиваль "Таврія туристична"

 

: Херсонська обл. :

Козацьке, садиба князя Петра Миколайовича Трубецького

На протилежному березі від Нової Каховки,де закінчується дамба Каховської ГЕС, знаходиться село Козацьке,в якому колись красувалася садиба князя Петра Миколайовича Трубецького (1858-1911). Серед місцевих жителів ходять абсолютно різні легенди : одні кажуть,що князь не полюбляв цей дім і не жив в ньому, інші кажуть,що і жив і любив.

:Козацьке, ще фото:

Насправді Петро Миколайович вперше приїхав в Козацьке в 1875 р. В 90-х рр. побудував маєток і тут ріс та виховувався його спадкоємець. Маєток споруджений на межі 19-20 ст. у стилі французького ренесансу.

До наших днів збереглися руїни палацу, огорожа, господарські будівлі, льохи 1897 р., склад 1897р. та флігель 1884р. в стилі псевдоготики, місток.

До садиби можна потрапити повернувши направо перед дамбою Каховської ГЕС. Територія охороняється і знаходиться за високим залізним парканом,тому потрапити туди можна лише, якщо пощастить. Ліворуч перед дамбою Каховської ГЕС і поряд з селом Козацьке знаходиться село Веселе, де збереглася середньовічна башта та головний корпус винзаводу П.М.Трубецького(1908-1909р.).

ЦікавоЗа архівними даними, Козацьке було засновано 9 червня 1782р., як володіння Івана Андрійовича Остермана і охоплювало територію близько 164кв. км. При Катерині ІІ він був російським посланцем в Стокгольмі,а потім віце-канцлером. При Павлі І - державним канцлером та президентом колегії іноземних справ. Назва населеного пункту походить від дніпровського рукава Козак,на яком лежить село.Вперше згадується в "Великому кресленні" 1672р. Людей в Козацьке переселили з Курської,Могилевської та Тамбовської губерній. далі ...

:Херсонська обл.:

Негровець, дерев'яна церква

Негровець (угор. Felsоkalocsa, словацьк. Negrovec) - село в Міжгірському районі Закарпатської області розташоване за 20 км від районного центру поряд з однойменною горою Негровець (1707,3 м).Перша згадка про Негровець датується 1499р. Поселення в той час було присілком Колочави,звідси й колишня назва села - Верхня Колочава.

Окрасою села є шпиляста дерев'яна церква Св. Архангела Михайла з дерев'яною двоярусною каркасною дзвіницею (кін. 18 ст.), перенесена на теперішнє місце з урочища Потік(за іншими даними з присілку Ясеновець ) у 1818р.

***********

Ще про Негровець тут

***********

Кайфа.. Кафа. Феодосия.

Есть города, в которые влюбляешься с первого взгляда, разглядывая их из окна вагона. 

В Феодосию въезжаешь прямо мимо набережной, дворцов и открывающейся бухты. Мимо дома Айвазовского и памятника от благодарного города живописцу, любовь которого к Феодосии была взаимной.

Я держалась за кисть гения )))

Но об Айвозовском отдельно, если созрею. В одном согласна с ним абсолютно: если бы я выбирала  где жить и писать, это обязательно была бы старая Кафа.))

Армянская церковь, которая старше христианства на Руси

Сохранившаяся одна из 60 мечетей.

Невольничий рынок, с которого продали Роксолану.

Храмы четырнадцатого века, стены крепостей, которым 25 веков

А ещё .. лошади

закаты в горах

парашюты

бабочки

и много много равновесия..

дикие пляжи

безумно красивые панорамы и, конечно же море...

и путь домой...(((

Я рада встрече с вами :) 

Карпаты. Поездка в горы.

Сей драматический пост повествует о моей поездке и отдыхе  на Карпатских полонынах, в августе 2011 года. Приступим...

После съезда с условно дороги с покрытием "сузука" со мной на борту  помчалась по типичным карпатским грунтовым автобанам

Чем дальше в горы...тем автобан все менее автобанистей.

"Сузука" только косит под "курятник" на самом деле у нее хоть и полный привод, но клиренс (просвет он нижней точки авто до земли) 17 см. А если полный салон людей (как в этот раз) то считай легковушка)))

Со временем автобан заканчивается и наступает типичная дорога...

...называемая легким условным бездорожьем.

Местами "условно легкое бездорожье" переходит в  "не просто условное легкое  бездорожье".

Идем по приборам))) Время 15:16, температура за бортом 16 градусов по Цельсию (завидуй Киев))), расход топлива в нынешнем режиме езды 26.3 литра на 100 км (а кому сейчас легко? нормальненько для гор))

Местная дорога вблизи. Обычной резине "Сузуки" здесь тяжко.

Типичный "мост" через горную речку в "не цивилизованных" горах Карпат))

Местами "дорога" снова становится типичной но перестает быть дорогой. Здесь уже машине надо помогать, она как корова ложится на пузцо, весело "махая колесами")) 

А иногда "дорога" просто становится ручейком))) Тяжко буржуйским гламурным моторам ехать вверх по такой "дороге".

А вот два типичных жителя гор. Не гламурным но точно знающим свою работу. При чем больший зовется "Урал" и  он не то что людей, а и несколько тонн груза (обычно камни или лес) тащит на себе. При чем частенько просто вверх-вниз по реке без всяких дорог.  Зверь-аппарат, приятно на него смотреть когда он в своей стихии.

Это еще один уважаемый аппарат (под мостом) в этих краях. Его зовут "Газ-66", он армейский грузовик. В основном он используется здесь как автобус. На этой фотке вы видите местную "маршрутку" (ака Богдан в Киеве) Он ходит пару раз в день или раз в несколько дней (смотря что за местность)  по определенному маршруту (рекам, горным дорогам) и возит пассажиров (жителей глухих хуторов, строителей-вахтовиков, газовщиков-нефтяников, туристов с палатками и прочих) к крупному цивильному селу с асфальтированной дорогой (а стало быть и транспортным сообщением) с магазинами и медицинской помощью. Но вернемся к поездке...

Проехав по этой дороге с твердым природным покрытием перед нами стала задача...

Проехать здесь. Речка слишком глубока в этом месте, по ней ездят Уазы, Уралы и Газы, всякие остальные "типа джипы" не пройдут. включая "Сузуку", а мост построенный еще при Союзе - полуразрушен.

"Сузука" должна пройти по доске (надеемся не лопнет, сбросив машину с дороги) а потом залезть на трубу, проехав по ней в тоже время двигаясь по доске другой стороной.

Критичный момент. Всех людей направляющих машину и держащих доску страхуя машину, стер фотошопом)))

Мост пройден, последний поворот и "Сузука" пришла в конечный пункт своего маршрута.

На дачу  в горах. Это въезд. Справа от ворот "каплычка", нормальный атрибут карпатского дома. До ближайшего населенного пункта 7 км. горного бездорожья. До ближайшей асфальтированной дороги 13 км.
Добро пожаловать в настоящие Карпаты!)))

Продолжение

Фотосъемка
                      Canon PowerShot A495
                      Fujifilm FinePix НS10

Своим ходом на отдых в Италию. Часть 6.

Своим ходом на отдых в Италию. Часть 5,

Как я и говорил, еще одна наша экскурсия была в австрийский городок Клагенфурт. Подсказала туда съездить русскоязычная австриячка, с которой общались на линьянском пляже. На вопрос "что там интересного" она с восторгом поведала о парке "Минимундус" - месте собрания мини-копий всех знаменитых зданий и сооружений мира, выполненные из тех же материалов, что и оригиналы.

Короче, решено, каких-то 230км для удовольствия - это немного.
Эта наша экскурсия была уже под конец нашего отдыха в Италии, расчитано на то, чтобы купить билет на недельное передвижение по дорогам Австрии и не платить больше при возвращении домой через Вену-Будапешт-Чоп. Виньетта обошлась в 7,5 евро.

Дороги классные, виды из окон при переезде в Австрию - просто потрясные, ...надцать туннелей по дороге выпрямили ее максимально, чем облегчили путешествие по горной стране.







Сам Клагенфурт - небольшой, со старинным центром и симпатичными улочками. Удобные подземные стоянки в самом центре не вызвали проблем остановкой. Правда, сделали вывод, что придется снять крепления на крыше буса, потому как еле вместились ))).
Короче, погуляв, двинулись в Минимундус. Парк - просто сногсшибательный, миниздания обалденной красоты, маленькие поезда, двигающиеся по рельсам, миникраны, разгружающие минисоставы.... )))))))) короче, смотрите сами.
















Наверное, моделисты после смерти попадают сюда )), шутка.

А еще на выезде с Клагенфурта заехали в кафешку на берегу огромного озера. Вот что такое "Коринтийские озера"...







Вот и подошел к концу двух недельный отдых, начинается движение домой. Однако, чтобы скрасить путь, решили переночевать именно в Вене :)
О Вене - в следующий раз.

Горячие новинки книг разных
издательств на Subscribe.ru!