Есть замечательная притча. Как-то пришел странник к Богу и спросил: "Объясни, что такое рай и что такое ад?". "Хорошо", - сказал Бог и повел его на экскурсию.

Они пришли в зал, где стоял огромный котел горячей еды. Вокруг толпились люди, у каждого была длинная ложка и есть из них было очень неудобно. Каждый хотел насытиться, так как боялся, что еды на всех не хватит. Они толкали друг друга, кричали, обзывали, злились, периодически вспыхивали драки. В итоге все были злы, голодны и ненасытны. "Это ад", - сказал Бог.

Пошли они дальше. Пришли в зал. Там было также - такой же котел с горячей едой, такие же длинные ложки. Но люди там помогали друг другу насытиться: один удерживал ложку, другой помогал черпать, третий помогал подносить ко рту, четвертого кормили. Таким образом, все были заняты делом, все были сыты, вокруг царил порядок и гармония и люди улыбались и были счастливы. "Это рай", - сказал Бог.

"Да, - подумал странник, - так легко создать рай на земле, но кто поверит...

Якщо говорити про Тігіпка, то в першу чергу варто зазначити, що цей кандидат „кинувся у вічі” потенційним виборцям десь наприкінці літа завдяки своїй наружній рекламі, в першу чергу – бігбордам, з яких він заявляв, що „Країні потрібен сильний лідер” і пропонував прочитати свій опус про своє ж бачення розвитку країни. Трохи пізніше ми ознайомилися і з відеопродукцією, розробленою командою Сергія Леонідовича. Загальна суть її – та ж сама: Тігіпко вкотре зазначає, що Україна має „величезний потенціал” і наголошує на необхідності обрання „сильного лідера”, маючи на увазі, звісно, себе.

Якщо прискіпливо придивитися, прислухатися і вдуматися в зміст меседжів цього донедавна успішного банкіра і бізнесмена, то виявиться, що нічого нового Тігіпко не пропонує. Власне, він взагалі не пропонує нічого. Він лише натякає: а от оберете мене, і все буде гаразд, буде порядок, буде зростати економіка, буде подолано корупцію і т.д. Але за рахунок чого – не зрозуміло. Як і не зрозуміло, хто конкретно буде реалізовувати пункти передвиборчої програми екс-лідера „Трудової України”, адже і про команду цього вихідця з Молдови ми практично нічого не знаємо.

Скидається на те, що Тігіпко мов той Термінатор своїм поглядом і залізними м’язами переможе всіх наших ворогів та всі негаразди. Принаймні, дивлячись на сторінки гламурних журналів, де Сергій Леонідович часто проходить „фотосесії”, саме такі висновки і напрошуються. І тут Тігіпко дуже схожий на „всесильного” Арсенія: він, як і останній любить наголошувати на своїх розумових та вольових якостях, але так само нічого конкретного не пропонує. Тези про „сильного лідера”, „могутню країну”, „відповідальну владу” навіть обіцянками не назвеш. Це просто констатація факту, точно як у Яценюка: країні потрібні освічені люди, країні потрібна боєздатна армія, країні потрібне продуктивне село. Потрібне. Ніхто не сперечається. Але як ми маємо його зробити таким? А тут і починаються „загвоздкі”...

„Дутий” рейтинг

Втім, попри відсутність конкретики в програмних діях, Тігіпко, як не дивно, користується популярністю серед населення. Принаймні, про це говорять рейтинги, що їх оприлюднюють провідні українські, а також деякі закордонні соціологічні служби. За результатами останніх соцопитувань Сергій Тігіпко вже випередив Яценюка і Ющенка і потроху наздоганяє Тимошенко, яке є в рейтингу другою. І вже ідуть розмови про те, що Тігіпко має шанс вийти в другий тур.

Втім, і тут варто подивитися на рейтинги неупередженим поглядом. Не секрет, що останнім часом соціологія стала чи не найпродажнішою слугою політики. Як наголошують провідні експерти з соціології, всі ці так звані „соцопитування” робляться на замовлення основних кандидатів в президенти з метою сформувати суспільну думку, переконати в „потенціалі”, в можливості бути „прохідним”. Іншими словами, їх просто свідомо фальсифікують, підтасовують і т.д.

У випадку з Тігіпком скидається саме на це. На доведення правоти своїх слів, пропоную проаналізувати декілька показників, що дають різні соціологічні служби. Так, згідно з даними Центру імені Розумкова, рейтинг Сергія Леонідовича становив близько 4% на жовтень місяць. Показники інших компаній свідчать, що наразі „молодий, але сильний лідер” набирає близько 8% (результати Національного інституту стратегічних досліджень). Хоча при цьому він поступається і Яценюкові, і Ющенку. В той же час Всеросійський центр вивчення суспільної думки оприлюднює дані, за якими Тігіпко ніби то перебуває на третьому місці, маючи більше 10%, в той час, як, наприклад, Ющенко, лише близько 3-х! Аналогічні показники оприлюднено компанією Research&Branding Group, тільки тут у Тігіпка близько 7 з половиною відсотків, у Яценюка – 6,7%. В усіх рейтингах – беззастережний лідер – Янукович, у Тимошенко – близько 17-18%.

Та мова не про них. Варто лише проаналізувати, звідки взялися ці „відсотки” у Тігіпка, як все стане зрозумілим. Відсотки ті, природно, могли б з’явитися в тому випадку, якби людина, яка підтримувала іншого політика, змінила свою думку. Тобто, зростання рейтингу Тігіпка було б обумовлене розчаруванням в інших кандидатах. Але, якщо вірити цим опитуванням, рейтинг Януковича лише росте, Тимошенко, якщо падає, то не суттєво, Ющенка, Литвина і Симоненка – залишається на середньорічних показниках. А єдиний, хто реально втрачає довіру – це Яценюк. І то, як видно з опитувань, Арсеній порівняно з кінцем літа втратив в середньому 4%. Але не більше того! Якщо ці 4% приплюсувати до хай там навіть 4% Сергія Леонідовича, що він мав наприкінці літа (згідно рейтингу Центру Розумкова), то якраз і вийде ті 8%, що їх озвучив НІСІ. Але не більше! І тут не пахне третім місцем!

Навіть якщо Тігіпко набирає голоси за рахунок Арсенія, то, природно, він повинен мати спільну з Арсенієм Петровичем електоральну базу. Але не секрет, що основна електоральна база Сєні – Західна Україна. Чи можна припустити, що відверто проросійський політик, екс-начальник штабу Януковича, може мати таку підтримку на Заході країни? Звичайно, що ні! Але відповідно до рейтингів більшості компаній, за винятком НІСІ, Тігіпко мав би отримувати голоси за рахунок електоральної бази Яценюка, бо ж рейтинги Ющенка і Тимошенко, яких також в основному підтримує Захід, відповідно до наведених соцопитувань, не зросли. Логічніше було б, якби політик, який потрапив в десятку найбільш проросійських діячів згідно рейтингу видання „Коментарі”, відбирав голоси у Януковича. Але рейтинг останнього не зменшується, а лише росте! Значить, цифри взяли „зі стелі”, не подумавши навіть про те, як їх в разі чого обґрунтувати.

Одним словом, цікава арифметика виходить. Схоже, що проросійські соціологічні агентства, як той же Research&Branding Group, просто розраховують на те, що народ не буде розбиратися в тонкощах соціології, а просто повірить на слово. Але от цього якраз робити і не треба. Я гадаю, ви також в цьому пересвідчились, зіставивши результати так званих „соцопитувань”.

Тігіпко - проект Тимошенко?

Зваживши всі фактори, нам залишається дати свою відповідь на питання: who is mister Tigipko? Звичайно, ми не претендуємо на істину в останній інстанції, але варто зважити на те, що певним політикам і цілим політичним силам як ніколи вигідна участь Тигіпка в передвиборчих перегонах.

Хто це, що за сили? Мова піде в першу чергу про тих політиків, які знають про електоральні розчарування виборців і які готові підсунути ніби то „нове привабливе обличчя”, яке є продуктом власної кухні, щоб таким чином підстрахувати себе в разі ймовірного програшу, а в разі виходу в другий тур – залучити на свій бік.

Інша мотивація – відбити голоси у основних конкурентів. А у кого може відбирати голоси Тігіпко? У Януковича і Яценюка в Центрі, на Півдні та Сході України! І хоч соцопитування не зовсім підтверджують цю позицію (але же ми вже говорили про неоднозначність цих опитувань), але настрої людей на Сході країни доводять – Тігіпко загрожує електорату як проФФесора, так і Яценюка.

З цього всього можна зробити висновок – Тігіпко є креатурою «Франкенштейна з косою» - Юлії Тимошенко, яка розраховує на підтримку Тігіпка в другому турі. Очевидно, обоє вже домовились про „винагороду” за таку от підтримку. Факти «здачі» посад голів та секретарів ОВК чи ДВК від Тігіпка на користь людей з БЮТ тільки підтверджують тезу про взаємовигідну співпрацю Леді Ю та Сергія Леонідовича.

Тігіпко також вигідний і Януковичу – Сергій Леонідович був начштабу у „двічі несудимого” в 2004 році і, судячи з відгуків обох політиків, діалог між ними наразі можливий. До того ж Тігіпку симпатизує Москва. Тому обидва основні проросійські політики в Україні – Янукович і Тимошенко – завжди знайдуть мову з таким от „ідейним соратником”, яким є Тігіпко, особливо, якщо їх про це попросить Кремль.

(с)

у мене  для Вас 2 правди, скоро всім жо-п-а,жрать...звиняйте кушаем уже давно одно го-в-н-о...

А я, старий-дурний, гадав, що на війну зі зброєю йдуть. А тепер виявляється з корупцією... Гламурненько...

Якщо йдеш на війну, то треба крім зброї бодай трохи військового розуму набратися. От хоча би від бравого вояка Швейка:
"Буває револьвер, пані Мюллерова, що не вистрелить, хоч ти сказися. Таких систем дуже багато. Але на пана ерцгерцога купили, напевно, щось ліпше, і голову даю, пані Міллерова, що той хто це зробив, добре на таке причепурився. Бо, знаєте, стріляти у пана ерцгерцога - неабияка робота. Це вам не браконьєрові стріляти в лісничого. Тут уся справа в тому, як до нього добратися. В якомусь лахмітті до такого пана і не сунься. Тут треба йти в циліндрі, щоб вас поліцай загодя не цапнув. " ( © Ярослав Гашек, "Пригоди бравого вояка Швейка")

З другого боку глянути, то треба пильнувати, щоб не вийшло, як у тих коломийках:
Причесався, прилизався,
В нові штани вбрався.
А як дівку си побачив
На порозі ....... всівся

ВОНА - ТИГРЮЛЯ

Не перестаю дивуватись PR-технології Юлії Володимирівни.

 

Чи не щодня Вона додає нове слово до передвиборчого слоґана:

 

Вони  балакають-

                                ВОНА ПРАЦЮЄ

                                           ВОНА –ЦЕ УКРАЇНА   

                                                      (підпис) ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО

                                                                                             ТИГРЮЛЯ!!!!

 

 

А чи готові ми голосувати за ВОНА???

 

 (ЛЮДИ, я розумію ваші емоції, але замість матюків ставте три крапки абощо)

 

Звернення до кандидатів на пост президента України: Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока, Юрія Костенка.

Шановні добродії! Звертаюся до Вас як до кандидатів у президенти від українського національно-демократичного спектра політики. Решта кандидатів ще не досягли української сутності, для них Україна – це лише територіально-економічний простір. Тому духовно-культурні та національні надбання українського народу, наша мова, наша героїчно-трагічна історія для них не є вищими цінностями, а лише звичайною абстракцією. Читати далі>>>

озінський Віктор Олександрович 1963року народження, безпартійний, освіта вища, генеральний директорсільськогосподарського ТОВ "Манжурка", проживає в місті Києві. Дата тапричина вибуття: 03.07.2009, за власною заявою. "Блок Юлії Тимошенко",№ 96 у виборчому списку

(З офіційного сайту ЦВК  http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001)

Отже, як тільки пересічний читач,громадянин України, побачив цю інформацію під таким заголовком, то унього в голові, зразу ж, має виникнути цілком логічне запитання: «Якого дідька БЕЗПАРТІЙНА!!! особа робить в ПАРТІЙНОМУ!!! виборчому списку кандидатів в депутати до ВЕРХОВНОЇ!!! Ради????!!!»

І як тільки громадянин, виборець,задав собі це питання, то, зразу ж, до нього приходить розуміння:розуміння того, як , насправді, сьогодні функціонує, та сама,«партійна», пропорційна система виборів...

Відповідь виявляється дуже простою:«партійна» система виборів – це результат особистих домовленостейкандидата в депутати з партійними босами, які формують списки передвиборами. Іншого поясненя я не бачу! Людина, яка жодного дня не була в партії, по партійному списку, потрапляє зразу до Верховної Ради України! Це абсурд!

Власне, саме тому я не сприймаю слівЮлі Володимирівни, про те, що, мовляв, «партія помилилася»! Пробачте,пані, а до чого тут партія? До чого тут партія, якщо рішення провключення безпартійного Лозінського до списку БЮТ приймали, особисто,Ви! Та ще й вихвалялись цим перед виборами!

Коли українському народові«впарювали» пропорційну систему виборів, то говорили, цитую покійногоЄ. Кушнарьова, «політичні партії виступають головними політичнимисуб’єктами – РЕПРЕЗЕНТАНТАМИ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН (виділено мною) і головними інструментами впливу на державну владу для їх реалізації і головним ПОЛІТИЧНО-ВІДПОВІДАЛЬНИМ у випадку завоювання, а потім і неефективного використання державної влади».

Чи відповідально поставився БЮТ доцього вбивства? Відповідь – ні! Якби БЮТівскі функціонери ставились доцього відповідально, то, мабуть, на кожному стовбі Голованівськогорайону, вже давно мали б бути вивішені телефони довіри юристів з БЮТ,щоб, відтепер, жодна волосинка не впала з голови мешканців району. Болюди до сих пір не називають своїх прізвищ журналістам, через те щоЛозинський колись може повернутись...

Чи відповість БЮТ за вбивствоВалерія Олійника? Так, відповість, ба навіть більше, БЮТ і ЮляВолодимирівна особисто, вже відповідають за це – відповідаютьрейтингами!

Я вже не кажу, що БЮТівці могли б,як компенсацію, від себе постановити матері загиблого пенсію, тавсіляко сприяти й допомогати їй. Але БЮТівськім юристам нема справи достаренької, вони вирішили «допомогти» іншій людині - вбивці ГеоргіяГонгадзе - генералу Пукачу, вина якого, між іншим, вже доведена в суді!

Судячи з усього, Юлі Володимирівні іїї «раднику» була потрібна оперативна інформація про хід справи, саметому, адвокатом, «на громадських засадах», до Пукача було відрядженоБЮТівця Сергія Осику.

Невже в БЮТвже не дбають про свою репутацію? Невже втрата політичного іміджу тадовіри виборців на багато років вперед (якщо не назавжди) – це ніщо впорівнянні з тими втратами, що може зазнати «сірий кардинал» ЮліВолодимирівни у зв’язку з розслідуванням справи Гонгадзе? Я не розумію,куди дивляться рядові члени партії «Батьківщина»;інших партій, що входять до блоку? Невже вони не бачать, кудискочується їхня політична сила? А може вони, взагалі, не для того вРаді, щоб мати свою точку зору?

Судячи по тому завзяттю, з яким Юля Володимирівна намагалась проштовхнути «Закон про імперативний мандат», ось як вона уявляє партійну систему виборів.

Є «вождь»! Целюдина, яка стоїть першим номером у списку. Вона формує списки , воназбирає гроші за місця в прохідній частині, вирішує, як голосувати потому чи іншому питанню. Вона звітує перед  спонсорами, та отримує відних гроші та вказівки. Зрозуміло ж, «вождь» має декількох наближенихосіб, яким він (вона) може довірити керування фракцією за своєївідсутності.

Далі йдуть «кнопкодави».Це люди, які, судячи з їх назви, тиснуть на кнопки так, як їм сказали іне «вякають». «Кнопкодавами» можуть стати партійні функціонери, упідлабузництві яких, «вождь» переконався особисто. Зрозуміло ж, своїхпідлабузників тулить до списку й найближче оточення «вождя», а ті своїхі так далі.

І на сам кінець – «безпартійні».З назви зрозуміло, що це люди, які жодного дня не були в партії, алеяким дуже хочеться (або дуже потрібно) потрапити до Верховної Ради.Тому вони йдуть, напряму, до «вождя» й домовляються особисто з ним провключення до списку, кожен на своїх умовах.

У випадку з тим же Лозинським,можна собі уявити, що він обіцяв «зробити» для БЮТ результати поокругу, та возити на полювання, до Голованівського лісу,високопосадовців і вирішувати там з ними «всі питання». Натомість,партійні боси БЮТ, віддали йому «на прокорм» цілий районКіровоградської області, з правом вимагання грошей з родичів затриманихмисливців та заміни української символіки на радянську (доречі, ми такі недочекались офіційної заяви БЮТ з цього приводу), та пообіцяли, «увипадку чого», нагородити відзнакою «за затримання особливонебезпечного злочинця», ну і, мабуть, «збили» трошки, «якихось парулімонів» , грошенят...

Питається, невже донецький митник,член партії «Батьківщина», якого незаконно звільнили з роботи запідтримку, в 2004 р., Віктора Ющенка (і якому юристи БЮТ, на відмінувід Пукача,  не допомогли), менше заслуговує на місце в партійномусписку ніж Лозінський? Але ж, до Верховної Ради потрапив самеЛозінський!!!

Ну а зібравшись всі разом, до купи, у фракції, депутати забезпечують політичне прикриття бізнесу, кожен - свого.

Так розуміє партійну систему ЮляВолодимирівна. Саме так розуміє її й Рінат Ахметов, коли пропонує, вобмін на гроші, поставити Раїсу Богатирьову першим номером у списку щененародженої партії  Арсєнія_тм. Так само розуміє її й Дмитро Фірташ,коли вимагає, знову ж таки, в обмін на гроші, половину місць для своїх«кнопкодавів» у списку, все того ж, Арсєнія_тм. Так розуміє її йголовний "рыгионал",Віктор Януквич, коли обіцяє Василю Цушку, за «гарний» результат виборівпо одеській області, місце в прохідній частині списку його партії. Такрозуміють її й Сергій Тігіпко з Олександром Морозом, коли торгуються замісця у списку. Так розуміє її й Володимир Литвин, коли заводить до парламенту референтів від олігархічної групи Іванова–Хмельницького...

Так само розуміють партійну систему виборів і «вожді»  НУНС,бо у них «аж кишить» цими «безпартійними». Тому не потрібно дивуватисьчерез те, що це «політичне одоробло» скоріше мертве, ніж живе – боідеології там «кот наплакав»: з самого початку все було побудовано нагрошах та особистих домовленностях. І яскравим прикладом цихдомовленностей, на почесному другому місці у списку, є, один знайбільших прогульників Верховної Ради, наш старий друг –«безпартійний» Арсєній_тм. Судячи з усього, пункт про відвідуванняпленарних засідань, не було включено до угоди з ним – Арсєнія_тм бралидля виконання дещо інших завдань.  Показово, що третім в списку НУНСйде інший кандидат в Президенти  - «безпартійний» Анатолій Гриценко.

Ще однією характерною рисою партійних списків, є широке представлення в них людей, які «тичасово не працюють».Одним з таких, «тимчасово не працюючих», наприклад, є Сергій Осика - як виявилось, насправді, висококласний юрист, який  захищає (заплутує слідство?) генерала Пукача (я так розумію, завдання робити це, вінотримав, знову ж, особисто від Юлі Володимирівни). Отже, Сергій Осика,свого часу, свідомо, приховав від громадськості інформацію про своюпрофесійну діяльність. Цілком логічним буде припущення, що всі ці«тимчасово не працюючі» зі списків, так само, свідомо, щось приховуютьпро себе від виборців!

....

Після того, як ми встановили партійній системі «діагноз», треба потурбуватись про «ліки». Отже, потрібно ...

1. ВІДКРИТИ ПАРТІЙНІ КАСИ!

«Безпартійний» Арсєній_тм, наприклад, надрукував за «чорний нал» вже декілька мільйонів примірників своєї «циркової програмки», жоден з яких не має зворотньої інформації, а тепер вішає народу локшину про якусь нову індустріалізацію...

На законодавчому рівні потрібнозакріпити норму про те, що інформація про стан партійного рахунку євідкритою і будь хто , в будь який момент, може його перевірити. Щекраще, коли  партії викладатимуть цю інформацію, на своїх офіційнихсайтах.

Доречі, відповіднодо частини першої статті 17 Закону України "Про політичні партії",політична партія зобов'язана щорічно опубліковувати взагальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходиі видатки, а також звіт про майно політичної партії. Хтось, колисьбачив, в газеті, хоч один партійний звіт?

2. ВІДСТОРОНИТИ «ВОЖДІВ» ВІД ФОРМУВАННЯ ПАРТІЙНИХ СПИСКІВ!

Саме так! На законодавчому рівні закріпити норму про те, що партійні списки мають формуватись «з низу» і ніяк інакше.

3. ВІДКРИТИ СПИСКИ!

Залишити «вождю» і його найближчим лизунам першу п’ятірку! Всі інші місця мають посісти представникирегіонів. Ні в якому разі неможна прописувати в законі системупотрапляння до списків, бо на прикладі закона про вибори депутатів, мибачимо, що «вожді» пишуть закон під себе, а потім легко його обходять.На законодавчому рівні має бути закріплено норму про те, що партії,перед виборами, мають оголосити списки та оприлюднити систему, по якійкандидати потрапили до них. Тільки та партія, що запропонує ефективну івідкриту систему потрапляння кандидата до Верховної Ради та відкликанняйого звідти, має набирати найбільшу кількість голосів. Від партійнихфункціонерів вимагається тільки скласти справедливу систему, по якійвсі регіони мають бути рівномірно представлені в Парламенті.

4. ЗАБОРОНИТИ БЕЗПАРТІЙНИХ В СПИСКАХ ПАРТІЙ!

Центральній виборчій комісіїзаборонити приймати списки партій в яких є безпартійні особи. Вінформації про кожного кандидата має бути вказано, з якого року вінперебуває в партії та його партійна кар’єра. Якщо кандидат «тимчаово непрацює», потрібно вказувати його останнє місце роботи.

Після потрапляння до Верховної Ради,кожен депутат має надати про себе вичерпні відомості, що будутьрозміщені на сайті центральної виборчої комісії: де працював,засновником яких фірм він є, акції яких підприємств він має і т.д. Якщодепутат вкаже неповні або неправдиві відомості, це потрібно розцінюватияк привід для припинення депутатськіх повноважень цієї особи.

5. ЗМІНИТИ ПРОЦЕДУРУ ЗНЯТТЯ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ!

Юля Володимирівна приймала рішення,про включення Лозінського до списку, особисто! А відповідальність задії свого «героя» розподілила рівномірно між 450 народними депутами.Юля Володимирівно, як на мене, це несправедливо!...

Отже, рішення про зняттядепутатської недоторканості та припинення повноважень депутата, маєприймати, і нести за нього відповідальність, саме фракція, а не весьсклад Парламента! Так само, і зникнення «героїв», теж має бути наполітичній совісті партії і вона має відповісти за це, на найближчихвиборах!

6. ПЕРЕД КОЖНИМИ ВИБОРАМИ ПАРТІЯ МАЄ СКЛАДАТИ СВІЙ УРЯД!

Партії, перед кожними виборами,замість передвиборчих програм, мають запропонувати суспільству свійваріант уряду, з яким вони йдуть на вибори, і це теж має бутизакріплено законодавчо. Експерти ж і суспільство, нехай порівнюютьваріанти урядів від різних політичних партій і оберають «найкращій».Ось, наприклад, передвибоча програма БЮТ - особливо розчулюють, після справи Лозінського та педофільського скандалу, гасла:

«Ми позбудемося насилля влади надлюдиною», «Покарання стане адекватним мірі правопорушення»,  «Мироз’єднаємо корупційне об’єднання влади та капіталу»

Тому, пропоную партіям залишити передвиборчі програми в штабних клозетах, для використання їх, штабістами, за прямим призначенням...

7. ВІДКРИТИ ФОРУМИ НА ОФІЦІЙНИХ САЙТАХ ПАРТІЙ!

Давайте порівняємо сайти трьох найбільших політичних сил, представлених в Верховній Раді.

ПР -                  http://www.partyofregions.org.ua/

БЮТ -               http://www.byut.com.ua/ua/

Наша Україна -  http://www.razom.org.ua/

Спільною рисою всіх цих сайтів євідсутність на них форумів. Як ми бачимо, щоденне відкрите спілкуванняз власним народом не входить до програми жодної з політичних партій.  Вкращому випадку,  Вас згодні прийняти «особисто», так, щоб жодна іншадуша не дізналась, про що Ви розмовляли з партією. «Вожді» вважають, щокрасивих гасел та яскравої картинки, за кілька сотень доларів, народуцілком вистачить...

...

Приблизно так, на думку автора, малаб виглядати партійна реформа. Дуже багато, насправді, в цій справізалежить від позапарламентських партій, що мають шанси потрапити доВерховної Ради. Жоден закон не забороняє відкривати списки таоприлюднювати систему потрапляння до них! Саме ці партії маютьрозпочати цей рух та йти на наступні парламентські вибори з гасламиочищення і впроваджувати в життя принципи задекларовані в цій статті!

А якщо нічого не зміниться і всезалишиться так як є сьогодні? Ну що ж, тоді можна говорити про те, щоукраїнське суспільство не зробило жодних висновків з голованівськоїтрагедії і Валерій Оліник був далеко не останньою жертвою «слуг народу»- смерть ні в чому невинної людини тоді, справді, була марною...

 

ЗИ  Після того, як країною шириться черговий - педофільский - скандал, фігурантами якого є, знову, члени БЮТ, стало ще більш очевидним, що партійна система України вимагає негайного реформування!

Після вчорашньої презентації двох "ПРЕТЕНДЕНТІВ" на посаду Президента України

Хочу запитати у вас, українці, за кого ви??????????????????? віддали б свій голос:

За Петю Бампера:

http://censor.net.ua/go/offer/ResourceID/141270.html

За Єгора Лупана:

http://www.youtube.com/watch?v=PDXEsmJL1ns&feature=player_embedded

 

Прошу не матюкатися у коментарях.

Коментарі з нецензурною лексикою видалятиму!