Замітки мої вiршi

Замітки з міткою «мої вiршi»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Не залишай

Не залишай мене як гаснуть зорі в мереживі, що сутінки снують. Оті зірки в моєму небі-морі, без тебе сірим попелом стають. Не залишай мене як вітер в шибку мете сніги, а разом з вітром тим душа ридає, мов самотня скрипка, думки німіють від холодних зим. Не залишай мене як сніжний ранок уста-крижини тулить до грудей. Я так зігріти хочу той світанок, та леденію без твоїх очей. Не залишай мене як по краплині доплаче воском втомлена свіча, бо так важливо саме в ці...

Коментарі: 50

Леееді

Мені набридло...

Мені набридло вже страждатиВсі ці думки-лиш маячня Я дуже хочу відчувати А поки що..одна брехня... Да!Я брешу..собі:втішаю,Що я живу - Гірка брехня! Давно вже я не відчуваю Діагноз цей..-апатія Мені набридло вже жалітись Та скільки можна!Все!Заткнись! Всього лиш хочу відчувати,А поки що..-долина сліз Чого я плачу?Вже й не знаю,Може..інерція проста..? Можливо,так благаю раю? Та ні,це знову все брехня! Тож Вас молю,благаю,прошу! ...

Коментарі: 1

ничетакой ))

Слід на землі

26.12.11, 04:59
мої вiршi, сенс життя

[Приєднана картинка] ...Чоловік відкриває сенс людського життя тоді, коли садить тінисті дерева, знаючи, що йому ніколи не доведеться відпочити в їх тіні. &nbsp...

Коментарі: 18

Vivyenn

Свято взимку

[Приєднана картинка] Свято взимку особливе, бо воно у нас в серцях,І ніжніші ми, і ближчі, попри труднощі і страх. Ще ховають хмари з хутра із мететеків сюрприз,Незабаром розлетяться по країні згори вниз. Посеред фати казково сяють ліхтарі, --Це червоними грудями манять снігурі. Сніг гріхи усі покриє, Тихо. До весни.Візерунком скло замріє, стрінем Новий Рік. Подаруємо дарунки всім, хто в серці сяє ,Притулюсь до тебе, милий, і торкнусь вустами. Бо, я як мала дитина, вірю в казку...

Коментарі: 194

Oliviya

А дощ тремтів в обіймах свого неба

[Приєднана картинка] Самотній дощ в осіннім переливі На щемних віях зустрічі гойдався… Скажи, прошу, ти потім був щасливий, Чи так, як я – лиш тільки прикидався? Скажи, прошу, ти все забув, чи, може, Як я щоночі з’єднуєш серпанком Тенета мрій, щоб в зоряній пороші Хоча б у сні любити до останку? Та ні, мовчи… Не треба, слів не треба, Я слів тих – віриш? – перевчила сотні! А дощ тремтів в обіймах свого неба. В обіймах… але все ж, як я, самотній…

Коментарі: 31

Oliviya

Осіннє

Спокійний джаз примхливої погоди оспівує , пробуджуючи щем, осінню мить небаченої вроди із ароматом пізніх хризантем. Кленове листя шарудить тихенько, снуючи килими серед доріг, а он каштан – розтулить нишком жменьки і каштанята падають до ніг. Таке високе синє-синє небо і сонце вигляда з-за чорних хмар… А вітер знов нашіптує про тебе – який же невиправний вінпліткар! Останні нитки бабиного літа зачепляться за вечір ще хиткий і світла мрія осінню сповита ледь чутним сном...

Коментарі: 30

Voloszka

Осінній вальс

[Приєднана картинка] В Україні гостює осінь,Жовтим кИлимом землю вкриває.Різнобарвний настрій розносить,Листям-золотом світ прикрашає. З павутинок плете візерунки,Лине в небо ключем журавлиним.І багряно-палкі поцілункиВуст торкаються, наче перлини. Хризантемно-жоржиновим цвітомРозквітає осіння врода,В кришталевім повітрі розлитаЇї дивна дзвінка прохолода. Яблунево-солодкою пристрастюВона чаші сердець наповняє.В танці з сонцем, любов’ю і ніжністюУкраїною осінь кружляє. ...

Коментарі: 43

Oliviya

На порозі

На порозі сиділа жінка. Умивала поріг сльозою. А навпроти кричали «гірко!» і шампанське лилось рікою. А по той бік горлали «будьмо!», запивали горілку пивом. Там, повсюди занадто людно, біля неї ж – два старці дивом той поріг ледь переступали. Не лунали, захриплі дзвони – вже кричали! до всіх кричали! та їх чули хіба ворони, лиш лунав п’яний наспів дзвінко… Захлинаючись, що є сили на порозі до храму жінка за своїх діточок молилась…

Коментарі: 13

Oliviya

І знову сум

І знову сум. Закрався у думки, знайшов до серця двері потаємні, які колись на відстані руки ти не помітив. Чи занадто темні були тоді осінні вечори, чи просто не хотів ти помічати? Байдуже. Знов вечірні кольори співають небу осені сонати і тихий сум мереживом снують тоненькою струною так відверто… А я немов мозаїку свою щасливу мрію воскрешаю вперто. А я люблю. Люблю і все! Хоча, цих слів ти не чекав і не чекаєш, а я люблю… Любов – це не свіча, пробач, але із часом не згоряє…

Коментарі: 23

Voloszka

Розкажу

[Приєднана картинка] РозкажУ тобі подихом вітру, Тихим шелестом листя осіннього, Різнобарвного серця палітрою, Ароматом жоржини розквітлої, Заспіваю тобі сріблом місячним, Кришталевих зірок передзвоном, Раннім небом, зорею заквітчаним, СвітанкОвим повітрям прозорим Про все те, на що слів не вистачить, Те, про що розмовляють дУшами. Діамантом кохання чистого В серці твОєму сонце розбуджу я.

Коментарі: 56