хочу сюди!
 

Нина

49 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 50-56 років

Замітки з міткою «українська музика»

Ой співаночки мої

Ой співаночки мої, ой коханочки мої Ой, де ж я вас подію? Ой у лузі на траві , Ой , там я вас посію. 

Ой будуть легіники, ой будуть легіники Ой , та траву косити, А співаночки мої, а коханочки мої Ой , в траві находити.

Ой будуть дівчатоньки, ой будуть дівчатоньки Ой , по гриби ходити, Та співаночки мої, та коханочки мої, Ой , в траві знаходити. 

Квіти у росі

Серце зігріва квітка лісова, Це кохання спогад перший. Квіти у росі наче сльози, Сльози у росі.
Приспів: Не всихайте квіти мої, Згадка моїх юних літ. Перші сльози на очах, Ранні роси на квітках, Квіти у сльозах. Перші сльози на очах, Ранні роси на квітках, Квіти у сльозах.

А на пелюстках довгий-довгий шлях, Шлях кохання, шлях розлуки. На моїх очах роси, Сльози на квітках.

Лечу до Тебе....

Лечу до тебе туманом через моря і дні, Впаду із неба тугою, а ти смієшся - ні... Я зіркою безсонною цвіту на кружині, Свічу у вікна соняхом, а ти смієшся - ні...

Приспів: Згадай востаннє наші зустрічання, Місячне вінчання, трепетні слова. Невже на стежці вірного кохання Поросло мовчання, наче сон-трава?

Тоді прилину лебедем і скрикну на стерні, Впаду до тебе леготом, а ти говориш - ні... А я заплачу річкою в гіркому полині, Вже й пересохла з відчаю, а ти говориш - ні... Тоді віддам я вітрові свій розпач і оддчай І прошепчу зневірено на цілий світ: "Прощай". Злечу у небо турманом востаннє на біду, Впаду, мов камінь тугою, а ти зітхнеш - я жду..

"Згадай мене , милий..."Уляна КРАВЧЕНКО

 ..

150 років від дня народження української поетеси, прозаїка  Уляни КРАВЧЕНКО 

(Юлії Юліївни Шнайдер) (18.04.1860-31.03.1947)

 Перша в Захiднiй Українi жiнка-поетеса, чиї твори стали популярними. Найпершу роль у формуваннi поетичної особистостi Уляни Кравченко, так само як i в популяризацiї її творiв у Галичинi, вiдiграв Iван Франко.

Згадай мене , милий, та згадай Весною, Як перша фіялка до тебе всміхнеться; Фіялкою - тямиш ?- квітчав запашною Ти мою голівку... Ох , і досі сниться... Згадай мене , милий, та згадай Весною, Як весільну пісню соловей зачне ! Колись його співи ти вітав зі мною : Як він любить весну , ти любив мене, Згадай мене , милий, вечером Весною, Як лиш заморгають зорі із небес ! Колись в таку пору думкою одною Ми летіли в царство любови... чудес... Згадай мене , милий, згадай Літом , Як синенький блават у житах цвіте: Мов у твої вічі за твоїм привітом Я у них дивлюся: ох , та це ж не те !.. Згадай мене , милий, та в пору Осінню , Як вітер по полі в"ялий лист несе!.. В такий час мені ти про любов незмінну Говорив про щастя... Ох, і де ж те все ?.. Згадай мене , милий, та згадай Зимою , Як білим коверцем вкриється земля, І мене покриє вона пеленою... А що ж ти ?.. Ох, Весно,   Юносте моя !

Чар-Зілля

 

Я тобі на чужому весіллі Тайкома підливала чар-зілля, Підливала його, підливала, І боялась, що буде мало. Я те зілля ночами варила, Щоб набрало чарівної сили, Щоб тебе привернути до себе, Так зробити, як мені треба.

Ой чар-зілля, чар-зілля зелене, Приверни миле серце до мене, Розбуди в ньому поклик весняний, Що ніколи в душі не зів'яне. О чар-зілля, чар-зілля іскристе, Запали в серці полум'я чисте, І не дай нам зазнати похмілля, На коханні настояне зілля.

Таємничу траву приворотну Я шукала у росах холодних, І коли диво-квітку зривала На любов її замовляла. А якщо вона буде безсила, І на мене не гляне мій милий, Я чар-зілля нове приготую, Всеодно тебе причарую.