
Ой співаночки мої, ой коханочки мої Ой, де ж я вас подію? Ой у лузі на траві , Ой , там я вас посію.
Ой будуть легіники, ой будуть легіники Ой , та траву косити, А співаночки мої, а коханочки мої Ой , в траві находити.
Ой будуть дівчатоньки, ой будуть дівчатоньки Ой , по гриби ходити, Та співаночки мої, та коханочки мої, Ой , в траві знаходити.

Приспів:
Не всихайте квіти мої,
Згадка моїх юних літ.
Перші сльози на очах,
Ранні роси на квітках,
Квіти у сльозах.
Перші сльози на очах,
Ранні роси на квітках,
Квіти у сльозах.
А на пелюстках довгий-довгий шлях, Шлях кохання, шлях розлуки. На моїх очах роси, Сльози на квітках.

Лечу до тебе туманом через моря і дні, Впаду із неба тугою, а ти смієшся - ні... Я зіркою безсонною цвіту на кружині, Свічу у вікна соняхом, а ти смієшся - ні...

..
150 років від дня народження української поетеси, прозаїка Уляни КРАВЧЕНКО
(Юлії Юліївни Шнайдер) (18.04.1860-31.03.1947)
Перша в Захiднiй Українi жiнка-поетеса, чиї твори стали популярними. Найпершу роль у формуваннi поетичної особистостi Уляни Кравченко, так само як i в популяризацiї її творiв у Галичинi, вiдiграв Iван Франко.

Згадай мене , милий,
згадай Літом ,
Як синенький блават
у житах цвіте:
Мов у твої вічі
за твоїм привітом
Я у них дивлюся:
ох , та це ж не те !..
Згадай мене , милий,
та в пору Осінню ,
Як вітер по полі
в"ялий лист несе!..
В такий час мені ти
про любов незмінну
Говорив про щастя...
Ох, і де ж те все ?..
Згадай мене , милий,
та згадай Зимою ,
Як білим коверцем
вкриється земля,
І мене покриє вона пеленою...
А що ж ти ?.. Ох, Весно,
Юносте моя !


Я тобі на чужому весіллі Тайкома підливала чар-зілля, Підливала його, підливала, І боялась, що буде мало. Я те зілля ночами варила, Щоб набрало чарівної сили, Щоб тебе привернути до себе, Так зробити, як мені треба.
Ой чар-зілля, чар-зілля зелене,
Приверни миле серце до мене,
Розбуди в ньому поклик весняний,
Що ніколи в душі не зів'яне.
О чар-зілля, чар-зілля іскристе,
Запали в серці полум'я чисте,
І не дай нам зазнати похмілля,
На коханні настояне зілля.
Таємничу траву приворотну
Я шукала у росах холодних,
І коли диво-квітку зривала
На любов її замовляла.
А якщо вона буде безсила,
І на мене не гляне мій милий,
Я чар-зілля нове приготую,
Всеодно тебе причарую.