Батьки таки усвідомили, що нема чого перетворювати дачу і житло на хламосховище, бо вони вже старі, та й ми теж не молодіємо — якщо буде потрібно, сам не вивезу, а брат далеко. Та й не люблю порпатися в старих речах. Знаю, що вони є — але перебирати не люблю, бо важко викидати те, з чим пов'язані спогади. Наприклад, магнітофон, який подарували на 19-річчя. Він не працює, але це перший і єдиний двокасетник, який у мене був. Поки що до нього черга не дійшла, однак він претендент на потрапляння до ...
Читати далі...