Іванов (позивач у справі) дав судді 100 000$.
Петров (відповідач у справі) дав судді 120 000$.
Суд прийняв постанову: "Повернути 20 000$ Петрову і судити згідно з нормами чинного законодавства".

   

1,5 трлн. кубометров – именно такие запасы газа расположены в украинском секторе Черного моря, который отвел нашей стране Международный суд ООН. Эксперты говорят, что это ­гораздо больше румынских запасов.

Уже несколько дней идут споры о том, проиграла или выиграла наша страна в Международном суде ООН по делу о разделе черноморских просторов между Украиной и Румынией. Отечественные дипломаты признают, что гаагские судьи прочертили на карте линию, которая более отвечает интересам Румынии. При этом в МИД подчеркивают: это совсем не означает, что решение Международного суда было заангажированным. Оппозиционные политики настаивают, что Украина проиграла в Гааге, и за это должны ответить президент и МИД. Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко также считает, что ответственность за решение суда несут Виктор Ющенко и Владимир Огрызко.

Между тем, по мнению украинских экспертов, ни о каком поражении Киева говорить нельзя, особенно, если принять во внимание запасы газа, доставшиеся Украине и Румынии. «Нашей стране отошли огромнейшие газовые месторождения. Общая оценка и разведанных, и перспективных запасов составляет 1,5 трлн. кубометров», – отметил «24» директор энергетических программ Центра «НОМОС» Михаил Гончар. «Правда, чтобы эти виртуальные запасы стали реальными, нам необходимы деньги, время и технологии. Время – 5-7 лет, деньги – миллиарды евро», – уточнил эксперт.

В компании «Черноморнефтегаз», которая занимается освоением нефтегазовых ресурсов черноморского шельфа, также отметили, что Украина ничего не потеряла. «На так называемой спорной территории, которая досталась Румынии, нет месторождений. Там никто никогда толком не проводил разведку», – сообщил «24» источник в компании.

Напомним, ранее румынские дипломаты заявляли, что Бухаресту благодаря гаагскому вердикту достались значительные месторождения газа (около 70 млрд. кубометров) и нефти (около 12 млн. тонн). Эксперт Михаил Гончар говорит, что заявленные Румынией цифры могут произвести впечатление лишь на неспециалиста: «Что такое 70 млрд. кубометров газа? Это объем нашего годового потребления. А 12 млн. тонн нефти? Мы уже сейчас добываем 4,5 млн. тонн в год. Румынские месторождения можно отнести к категории ниже среднего».

В украинском МИД не называют конкретных цифр по нефтегазовым запасам украинского и румынского секторов Черного моря. Однако зам­министра иностранных дел Александр Купчишин также подчеркнул на встрече с журналистами, что «большинство залежей нефти и газа находятся в зоне, которая отошла Украине».

Интересно, что и румыны уже не столь радостны, как были в день объявления решения в Гааге. Румынские эксперты признают: на шельфе, доставшемся Бухаресту, очень маленькие запасы нефти и газа. «Цифра в 100 млрд. кубометров газа сильно преувеличена. Мы можем говорить максимум о 20 млрд. кубометров», – говорит румынский геолог Теодор Орасиану. Более того, не факт, что Румыния будет добывать даже этот газ. Михай Герман, представляющий Национальное агентство Румынии по природным ресурсам, признал в интервью агентству ACTMedia, что добыча газа в Черном море – слишком дорогостоящая процедура. «Только разведка на шельфе нам обойдется в пять раз дороже, чем разведка на земле. Если наземные работы могут обойтись компании в
€2-3 млн., то на море эти расходы вырастут до €15-20 млн. Месторождения, таким образом, принесут доход только в том случае, если они большие. Морские запасы должны быть в пять раз больше, иначе они не принесут прибыли», – признает румынский чиновник.
Украинские эксперты отмечают, что теперь все зависит от того, сможет ли украинская власть правильно распорядиться полученными запасами газа. Эксперт Михаил Гончар по этому поводу отмечает: «Без инвесторов из ЕС и США нам не обойтись, поскольку для добычи необходимы большие средства, современные технологии. Я сомневаюсь, что к нам пойдут инвесторы, учитывая постоянные конфликты между политиками. Иностранные компании может испугать то, что у них здесь нет никаких гарантий безопасного ведения бизнеса».

http://gazeta.24.ua/news/show/id/80276.htm

Все время наши политики твердят о териториальной целосности государства. Но в основном разговоры роились вокруг Крыма, Донбаса, острова Тузлы, то есть как основного претендента на наши земли расценивали Россию.

А пришла беда с другой стороны!

Международный суд — высшая судебная инстанция ООН — сегодня вынесла вердикт по иску Румынии к Украине о делимитации морской границы между двумя государствами в Черном море.!!!!!! Румыния отсудила себе остров Змеиный, который у нас считаелся заповедной територией!

В частности в Одесском регионе выдвинуто 5 объектов.

В частности, это Дунайский биосферный заповедник, остров Змеиный, Тилигульский ландшафтный парк, Днестровские плавни и ландшафтный заказник «Савранский лес».

В Киев с острова Змеиный вернулась группа исследователей из Украинской молодежной экологической лиги и Экоклуба "Зеленая волна". Экспедиции удалось выяснить, что с экологической точки зрения Змеиный давно пережил свой статус – государственного заказника и соответствует уровню как минимум заповедника. 

Румыния подала иск против Украины 16 сентября 2004 года. Рассмотрение дела началось 2 сентября 2008 года. Главным предметом спора является шельф вокруг острова Змеиный в Черном море. Предполагается, что там находятся крупные месторождения нефти и газа. Объем уже разведанных запасов нефти определяется в 10 млн. тонн, а газа — порядка 100 млрд. кубометров, отмечает ИТАР-ТАСС.

 

Вот нашли наши доблестные милиционеры обгоревшую машинку под Киевом. Пробили номер, а машинка-то принадлежит главе Высшего хозяйственного суда Украины. А в салоне – подарочек в виде обгоревшего трупа. Причем на заднем сидении. Неужели скажут, что самовозгорание было?

Пы. Сы. Высший хозсуд возглавлял, возглавляет (?) Сергей Демченко.

 

apd. менты "уточнили", что машина принадлежит не главе суда, а кому-то из судей.

 

Голову Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича під час отримання хабара затримали 2 грудня під час спільної операції співробітники УСБУ у Львівській області та Генеральної прокуратури України, — про цю резонансну новину оприлюднили сьогодні, 4 грудня, на брифінгу у Львові начальник УСБУ у Львівській області Анатолій Матіос та заступник головного управління з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури України радник юстиції 3-го класу Володимир Жербицький.

Три мішки грошей, вилучених у голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича та іще семи суддів під час обшуків 3 грудня продемонстрували правоохоронці журналістам на брифінгу в УСБУ Львівської області. Один мільйон доларів та два мільйони гривень було вилучено частково безпосередньо у кабінетах суддів, а частково — в їхніх приватних помешканнях.

У зв’язку із тим, що закон про суди надає суддям статус, за яким їх не мають права заарештовувати, на даний момент Ігор Зварич не перебуває під вартою. Він лікується у приватній клініці «Богдан», відмовившись від шпиталізації до державної лікарні у зв’язку із гіпертонічним кризом, що виник в час затримання на гарячому. Так само не арештовані й інші семеро судів, що проходять по цій справі.

Володимир Жербицький заявив, що під час спільної операції документування дій суддів, проведеної в законний спосіб, працівники Генпрокуратури та УСБУ у Львівській області виявили, що справи упереваж вирішувалися не в залі суду, а в ресторанах і саунах. Дійшло до того, що судді робили таблички: за яку справу який хабар узято. Таких епізодів правоохоронцям вдалося задокументувати чимало. Обшук провадили учора і нині вночі, розшукові дії й вилучення речових доказів продовжуються.

Якщо для київських правоохоронців такої системи хабарництва, як у Львові, годі було уявити, то за словами Анатолія Матіоса, для працівників УСБУ у Львівський області це не стало несподіванкою. Що ж до того, чи здобуде ця справа логічне завершення у суді, Анатолій Матіос сказав, що це залежатиме від того, чи не буде чинитися тиск на правоохоронців. Наразі Генеральна прокуратура відкрила кримінальну страву за ч. 3 ст. 368 КК України.

Як заявила керівник прес-центру Львівського апеляційного адміністративного суду Ольга Давид, за презумпцією невинуватості робити такі заяви щодо суддів передчасно, — у кожному разі, судді будуть захищатися у суді, тому треба дочекатися рішення суду.

Ймовірно, що цю справу розглядатиме Верховний Суд. У суддівському середовищі натякають на те, що правоохоронці часто були відповідачами у справах, які розглядає адміністративний суд, тому ця резонансна операція скидається суддям на помсту.

"Майдан".

Міськвиконком Сімферополя звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим з вимогою заборонити Конгресу Українських Націоналістів проводити мітинг приурочений вшануванню пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій в Україні. Про це сьогодні повідомив голова Кримської обласної організації КУН Василь Овчарук.

4 листопада о 12.00 Конгрес Українських Націоналістів планує провести пікет на площі перед будівлею ВР Криму.

«Ми звернулися в міськраду з заявкою на проведення мітингу під стінами Верховної Ради Криму з вимогою вшанувати пам'ять жертв голодоморів та політичних репресій 1921-1923рр, 1932-1933рр, однак Сімферопольська міська рада заборонила проведення акції і рекомендувала провести в парку Тараса Шевченка. І в той же день подала позов до Окружного адміністративного суду з вимогою заборонити Конгресу проводити будь-які масові заходи», - сказав лідер Кримських націоналістів Овчарук.

«Подібні дії міськвиконкому суперечать Конституції України та Указу Президента України «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні»,- зазначив Василь Овчарук.

Овчарук також повідомив, що сьогодні о 15.00 в приміщенні Окружного адміністративного суду АРК. відбудеться розгляд справи за позовом Сімферопольської міської ради.

З "Майдану".

1. В 1991 году Ричард Овертон подал в суд на
крупную пивоваренную компанию Anheuser-Busch, на сумму в десять тысяч
долларов. Он утверждал, что испытывал моральные страдания и финансовые
потери от того, что сколько бы пива он не пил, его фантазии о красотках
в бикини на тропическом пляже так и не воплощались в жизнь, хотя именно
этим реклама и завлекала его к покупке пива Bud Light. Его иск был
отклонён.

2. В 1995 году Роберт Ли Брок предъявил самому себе
иск на 5 миллионов долларов. Обвинял он себя в том, что нарушил свои
собственные гражданские права и религиозные принципы, позволив себе
напиться и совершить кражу со взломом, что в дальнейшем привело его 23
годам заключения в исправительной колонии штата Вирджиния. Что же он
надеялся получить в итоге? Так как тюремное заключение не давало ему
возможности получать доход, он ожидал, что обязательства по покрытию
данного иска должно понести государство. Суд отказал в рассмотрении
дела.

3. В 1996 году семья Баерс подала иск на Оливера Стоуна,
кинокомпанию Warner Brothers и других лиц, участвовавших в создании и
распространении фильма «Прирождённые убийцы». Кинематографисты
обвинялись в том, что просмотр данного фильма Сарой Эдмондсон и
Беджамином Дэррусом привёл их к серии ограблений, во время одного из
которых они ранили Пэтси Эн Баерс. После ранения девушка осталась
парализована ниже пояса. Изначально в 1995 году иск был подан против
Эдмондсон и Дэрриуса, а съёмочная группа была приобщена к нему только в
1996. Иск к кинематографистам был прекращён в 2001 году.

4. В
2000 году Клинти Питерс попыталась отсудить 15 тысяч долларов у
Universal Studios. Клинти обвинила студию в том, что при посещении
аттракциона «дом с приведениями Halloween Horror Nights» она испытала
чрезмерный страх, моральные страдания и эмоциональную травму.

5.
В 2001 году Линда Сандерс и другие члены семей жертв стрельбы в школе
Columbine High School подали в суд на 25 компаний производителей
фильмов и видеоигр на сумму в 5 миллиардов долларов. Как заявляли
обвинители, без таких фильмов, как «Дневник баскетболиста» и видеоигр
Doom, Duke Nukem, Quake, Mortal Kombat, Resident Evil, Mech Warrior,
Wolfenstein, Redneck Rampage, Final Fantasy, Nightmare Creatures,
побоище в школе не произошло бы, а следовательно часть вины за смерти
членов семей обвинителей лежит на производителях и распространителях
этих продуктов. По решению суда дело было закрыто, а обвинителям
предписывалось компенсировать судебные издержки, понесённые кино- и
игровыми компаниями.

6. В 2002 году Эдвард Брюер попытался
отсудить у госпиталя города Провиденс два миллиона долларов. Он обвинял
администрацию в том, что вследствие их халатности ничто не помешало ему
изнасиловать одну из пациенток госпиталя. Суд постановил, что вся
тяжесть ответственности за понесённое Брюером наказание, лежит только
на его совести, позволившей ему совершить данное преступление, и закон
не обязывал госпиталь защищать Брюера от сделанного им выбора.

7.
В 2003 году Эндрю Бёрнетт подал иск к Саре МакБарнетт и Сан Хосе
Mercury News, требуя компенсацию за полученную им моральную травму и
посттравматический синдром. Бёрнетт предъявил этот иск в то время,
когда отбывал 3 года заключения за то, что убил собаку ответчика,
бросив её в приступе гнева под колёса автомобиля. Убийство собаки, по
его свидетельству, принесло ему моральные страдания. Суд отказался
рассматривать данное дело.

8. В 2005 году американская
ассоциация звукозаписывающих компаний (RIAA) подала иск на Гертруду
Уолтон, скончавшуюся за год до этого в возрасте 83 лет, даже после
предъявления уведомления и копии свидетельства о смерти. Ассоциация
утверждала, что Уотсон незаконно скачала и распространила по сети более
700 песен. По заверениям дочери обвиняемой, у той вообще никогда не
было компьютера. Хоть ассоциация и отказалась от этого иска, но он был
лишь одним из 20 тысяч аналогичных, поданных ассоциацией начиная с 2003
года. В то время как некоторые из этих исков являются юридически
доказанными случаями интеллектуального пиратства, среди обвиняемых
также оказалась двенадцатилетняя девочка, чьи родители были вынуждены
возместить звукозаписывающим компаниям две тысячи долларов, а также
семьи, в домах которых никогда не было компьютеров. Ответчикам может
быть предписано выплатить в пользу RIAA до 150 тысяч долларов за песню.

9.
В 2005 году Остин Эйткин подал в суд на NBC, сумма иска составляла два
с половиной миллиона долларов. По его свидетельству один из эпизодов
передачи «Фактор страха» доставил ему «травму, страдания и боль». Он
утверждал, что телевизионная демонстрация того, как конкурсанты поедали
крыс, довела его до головокружения и тошноты. Судья счёл этот иск
абсурдным и отказал в его рассмотрении.

10. В 2006 году Аллен
Хекард предъявил иск баскетболисту Майклу Джордану и основателю Nike
Филу Найту, потребовав 832 миллиона долларов компенсации. Хекард
заявил, что подвергался клевете, испытывал моральную травму, боль и
страдание следствие того, что люди принимали его за широко
разрекламированную звезду баскетбола. На следующий год Хекард отказался
от своего иска.
какой из етих исков был самим глупим на ваш счет?

Фемида (рим. - Юстиция) - Богиня правосудия, дочь Урана и Геи.
Фемиду изображают с повязкой на глазах, как символ беспристрастия, с мечом и весами в руках (иногда - с рогом изобилия). Весы - древний символ меры и справедливости. На весах правосудия взвешиваются добро и зло, поступки, совершенные смертными при жизни. Посмертная судьба людей зависела от того, какая чаша перевесит. Меч в руках Фемиды - символ возмездия. Он обоюдоострый, поскольку закон не только карает, но и предупреждает.

Это официально. А моя версия такая:

Фемида держит веса с двух чаш, приподнимая их над собою. Она предлагает сторонам: кто больше даст. При этом в другой руке она держит меч. Это для того, что давить на тех, кто берет участие в споре. При любом результате спора выигрывает Фемида. Так как деньги, насыпанные на обе чаши весов остаются ей.

       Под конвоем.

/История, которую я услышал в электричке: «Святошино - Коростень» из разговора двух женщин/.

 

Из зала подсудимых выводили.

Возле машин стояла милая моя.

Меня простится, с нею не пустили.

И по щеке ее, капала слеза.

          Ну, дай минутку мне конвой суровый.

          Я подойду и попрощаюсь  с ней.

          Ведь срок мотать, мне очень долгий.

           Пятнадцать зим, в свои двадцать лет.

В сторонке рыдает мать.

Возле нее стоит хмурый отец.

Они не знают, кто виноват.

Что сын у них такой падлец.

           Через время от друзей письмо пришло.

           Они пишут много про тебя.

            Зачем ты изменила мне, любовь моя.

            Ведь ты давала клятву – ждать меня.

Из-за кого,

Ходил я воровать?

Из-за тебя.

Из-за кого,

Ходил я на гоп стоп?

Из-за тебя.

Из-за кого,

Попал я в тюрьму?

Из-за тебя.

Зачем любовь ты продала?

           Когда освобожусь,

           Я убью тебя.

           И закачу на скамью опять.

           И мне дадут тогда расстрел.

           В мои тридцать пять.

Дмитрий Дидковский.

1988 год, город Малин.

P.S.  Не повторяйте поступки моих лирических героев. Это греховно.

А в цей час, не знаючи про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, 22.08.2006 р. Приватне підприємство "Ісіда" повністю розраховується з банком по кредиту, сплативши усю суму боргу готівкою в касу банку. І банк прийняв усі кошти в рахунок погашення боргу.
У результаті таких незаконних дій, 21.08.2006 р. ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська (нині Самарський ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, начальник Шевченко С.І.), усупереч заборони суду (зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон) відчужувати майно Приватного підприємства "Ісіда", разом із Дніпропетровською філією СДП "Укрспецюст" (директор Котуранов В.В.) продали майновий комплекс по виробництву безалкогольних напоїв Приватного підприємства "Ісіда" на прилюдних торгах Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес-МРХ" (директор Подурець І.М.):
- без відома Приватного підприємства "Ісіда" (про дату, час та місце проведення прилюдних торгів Дніпропетровська філія СДП "Укрспецюст" повідомила Приватне підприємство "Ісіда" на другий день після того, як ці торги закінчилися, а не за 15 днів до їх початку),
- по недійсній (заниженій більш ніж на 1,5 млн. грн.) ціні (Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2006 р. по справі № 35/86 експертна оцінка, по якій майновий комплекс був виставлений на прилюдні торги, була визнана недійсною та скасована),
- усупереч судової заборони (Ухвала Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2005 р., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон),
- без оголошення в 2-х місцевих друкованих засобах масової інформації (згідно повідомлень Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, Головного управління юстиції м. Києва та Міністерства юстиції України, Регіональне рекламно-інформаційне видання "ТВ "ПОРТ", у якій Дніпропетровська філія СДП "Укрспецюст", нібито, розмістила оголошення про прилюдні торги, не зареєстроване серед друкованих засобів масової інформації).
Згідно Протоколу № 6040192-39/210зі-1 від 21.08.2006 р. проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, яке належить Приватному підприємству "Ісіда", переможцем торгів визнано ТОВ "Прогрес-МРХ" (р/р 26005204210000 у Дніпропетровській філії "УкрСиббанк" МФО 306856, ЄДРПОУ 33115513, пр-кт К. Маркса, 100, м. Дніпропетровськ, 49000, директор Подурець Ірина Миколаївна, паспорт АК № 507950 виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 28.04.1999 р., проживає за адресою: вул. Ласточкіна, 8 м. Дніпропетровськ).
ТОВ "Прогрес-МРХ" цікаве тим, що звітувало до податкової інспекції Кіровського району м. Дніпропетровська про відсутність фінансово-господарської діяльності, і в той же час придбало майновий комплекс за 1150000 грн. (без ПДВ).
28.08.2006 р. Приватне підприємство "Ісіда" на особистому прийомі у Департаменті ДВС Міністерства юстиції України подало дві скарги:
- від 28.08.2006 р. за вих. № 68 "На незаконні дії начальника ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченка С.І., бездіяльність начальника ДВС Дніпропетровської області Верхогляда О.О., його заступника Вєрцева О.Ю. та незаконну реалізацію арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда" (зареєстрована в Департаменті ДВС Міністерства юстиції 30.08.2006 р. за вх. № 25/6-50-7787);
- від 28.08.2006 р. за вих. № 69 "На бездіяльність начальника ДВС Дніпропетровської області Верхогляда О.О. та його заступника Вєрцева О.Ю." (зареєстрована в Департаменті ДВС Міністерства юстиції 30.08.2006 р. за вх. № 25/6-50-77876).
Листом від 02.10.2006 р. за вих. № 25/6-50-8623 заступник директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Величко В.М. запросив представників Приватного підприємства "Ісіда" на 11 год. 00 хв. 06.10.2006 р. для участі в оперативній нараді, на якій планувалося розглянути 2 (дві) скарги Приватного підприємства "Ісіда" від 28.08.2006 р. за вих. № 68 та вих. № 69.
На цю оперативну нараду запрошувалися начальник ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченко С.І., начальник ДВС Дніпропетровської області Верхогляд О.О. та державний виконавець Принова С.Г., у провадженні якого знаходилося виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду відносно майна Приватного підприємства "Ісіда".
Начальник ДВС Дніпропетровської області Верхогляд О.О., начальник ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченко С.І. та державний виконавець Принова С.Г. у призначені дату та час до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України не з'явилися, у зв’язку з чим оперативна нарада була перенесена на 11 год. 00 хв. 09.10.2006 р.
Лише пізніше стало відомо, що у цей час активно йшла підготовка до захвату території та приміщень Приватного підприємства "Ісіда" з участю ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська.
09.10.2006 р., в період із 11 год. 00 хв. до 12 год. 40 хв., у приміщенні Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (вул. Коцюбинського, 12 у м. Києві) відбулася оперативна нарада з участю генерального директора Приватного підприємства "Ісіда" Синькової Н.І., представника Приватного підприємства "Ісіда" - юриста підприємства Линника А.О., начальника ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченка С.І., начальника ДВС Дніпропетровська Верхогляда О.О. та державного виконавця Принової С.Г., заступника директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції Величка В.М., начальника управління організаційного забезпечення діяльності державної виконавчої служби Департаменту Лихацького Д.Ю.

А в цей час, коли генеральний директор та засновник Приватного підприємства "Ісіда" Синькова Н.І. разом із юристом підприємства Линником А.О. перебували в Департаменті ДВС Міністерства юстиції України на цій нараді, в м. Дніпропетровську повним ходом ішла підготовка до фізичного захоплення території та приміщень Приватного підприємства "Ісіда".
Перша спроба силового фізичного захвату Приватного підприємства "Ісіда" була здійснена 10.10.2006 р. в період, коли Господарський суд Дніпропетровської області розглядав справу № 31/371-06 за позовом Приватного підприємства "Ісіда" про визнання недійсними прилюдних торгів від 21.08.2006 р. та їх результатів.
Для цього організатори та виконавці цієї незаконної акції вчинили наступне:
05.10.2006 р. ТОВ "Прогрес-МРХ" (переможець незаконно проведених прилюдних торгів 21.08.2006 р.) звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Синькової Н.І. та Приватного підприємства "Ісіда" про визнання права власності не тільки на споруди, які придбали на прилюдних торгах 21.08.2006 р., а й на виробниче обладнання вартістю більше півмільйона гривень, що знаходиться в цих приміщеннях.
У той же день, 05.10.2006 р. суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Католікян М.О. одноосібно прийняв Ухвалу про забезпечення цього незаконного позову шляхом передачі всього майнового комплексу Приватного підприємства "Ісіда" разом із виробничим обладнанням на зберігання іншій юридичній особі – ТОВ "Мегоном 1" (директор Крицький М.В.), яке тільки було зареєстроване 06.09.2006 р. і не мало ні фінансових, ні людський ресурсів для забезпечення зберігання зазначеного майна.
09.10.2006 р., як тільки генеральний директор Приватного підприємства "Ісіда" Синькова Н.І. з юристом підприємства Линником А.О. після участі в оперативній нараді покинули будівлю Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (м. Київ), з м. Дніпропетровська зателефонувала головний бухгалтер Приватного підприємства "Ісіда" і повідомила, що на підприємство "Ісіда" прибув заступник начальника ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Ткаченко С.І. разом працівниками міліції з метою виконання Ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2006 р. про забезпечення Позову ТОВ "Прогрес-МРХ" (переможець прилюдних торгів від 21.08.2006 р.) про передачу усього майна (будівель, споруд та обладнання) Приватного підприємства "Ісіда" на зберігання третій особі - ТОВ "Мегоном 1".
Через відсутність генерального директора Приватного підприємства "Ісіда", головний бухгалтер Зубова С.В. відмовилася допустити заступника начальника ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська на територію Приватного підприємства "Ісіда".
Після цього Ткаченка С.О. склав Акт про не допуск його на територію Приватного підприємства "Ісіда" і направив до Самарського районного суду м. Дніпропетровська Подання про дачу згоди на примусове проникнення на територію Приватного підприємства "Ісіда".
(продолжение следует)