По вул. Воровського №19, знаходиться колишній прибутковий будинок Септера. У 1899 р. булочник та кондитер, купець 2-ої гільдії Август Якович Септер придбав у дружини протоієрея Катерини Гаврилівни Флорінської ділянку землі з кам’яно-дерев’яною забудовою.

Дивитись ще на сайті про Прибутковий будинок Септера, вул. Воровського №19

Жіноча торгівельна школа (вул. Воровського, № 18/2) зведена у 1901 р. на кошти українського підприємця, благодійника та мецената Миколи Артемійовича Терещенка (старший син засновника династії Терещенків, Артемія Яковича Терещенка), на честь його покійної дружини Пелагії Георгіївни. Проект розробив громадський інженер Павло Голландський, а будівельні роботи виконала контора київського підрядчика, купця першої гільдії Льва Гінзбурга.

Дивитись ще на сайті про Жіноча торгівельна школа (вул. Воровського, № 18/2)

За адресою вул. Воровського, № 17 розташовувався відомий широкому загалу Центральний критий ринок (Сінний ринок). Ще за часів Київської Русі на цьому місці було торжище – якраз біля Львівських (Жидівських) воріт стародавнього Києва, споруджених одночасно з іншими укріпленнями міста Ярослава близько 1037 р.

Дивитись ще на сайті про Сінний ринок, вул. Воровського, № 17

Досить дивний в архітектурному та функціональному плані будинок, розташований на вул. Воровського № 34. Побачити будівлю не так просто, оскільки вона закрита новобудовами над дорогою і лише невелика її частина проглядається через арку.

Дивитись ще на сайті про Будівля ремісничого училища, Київ, вул. Воровського №34

На вул. Воровського, № 51 знаходиться прибутковий будинок ковбасного бізнесмена німецького походження Карла Івановича Бульона, який володів одним з найвідоміших ковбасних заводів в Києві, де почали виготовляти ковбасу промисловим способом із застосуванням парового двигуна.

Дивитись ще багато про Прибутковий будинок Карла Бульона, Київ, вул. Воровського №51

По вул. Воровського № 27 знаходиться особняк інженера шляхів сполучень, статського радника барона Рудольфа Васильовича Штейнгеля. На початку 70-х pp. 19 ст. садиба належала родині Сетгофер. 28 серпня 1872 р. Олена Львівна Сетгофер продала садибу княгині Софії Кудашевій, а в 1877 р. її викупив барон Рудольф Васильович Штейнгейль. На той час особняк був типовою для тих часів садибою-кам’яницею.

Дивитись ще багато про Особняк барона Штейнгеля, Київ, вул. Воровського №27

На вул. Воровського № 24 знаходилось Перше комерційне училище. Ініціатором будівництва закладу був підприємець Миколай Чоколов, який підняв це питання на купецькому зібранні.

Дивитись на сайті Перше комерційне училище

За інформацією Департаменту охорони здоров'я Київської міськдержадміністрації, 21 січня з ушкодженнями, отриманими через ожеледицю, у лікарні Києва звернулося 579 осіб, що в чотири рази більше середніх показників у столиці. При цьому в Києві нараховується щонайменше 78 тисяч безробітних (дані Головного управління статистики у м.Києві). Виникає просте питання: де логіка у команди проффесіоналів? Припустимо, з цих 78 тисяч половина здорові молоді чоловіки. То чи не погодилися б вони, скажімо, за 100 гривень в день, взятися за розчистку столиці від ожеледі? Якщо Попов не здатен керувати міськими службами (бо ж всі бачать, що комунальники палець о палець не вдаряють), то це є рішення проблеми. Випереджаючи заперечення регіоналів, що, буцімто, немає грошей – 24 мільйона, заплановані на бесідку Януковича вистачить, щоб зробити столицю придатною для пересування.

Якщо ж Янукович, отримавши в поразку на виборах у Києві, вирішив його здати і задобрювати лише свої базові регіони, то хай так і скаже. І повертається у крісло губернатора Донецької області, а Попов – у рідний Комсомольськ. Думаю, країна буде тільки рада.