Тааак, старий добрий кофеїн і погнали. Заочка - це зло. Особливо моя заочка, бо моїм викладачам, як то говориться, з високої гори на те все. Перша сесія в магістратурі. Я тих езаменаторів ловила як мій батько карасів на ставку, от тільки в нього з карасями були якісь результати. Коли все ж ти зловив їх, ти здаєш один екзамен без підготовки, а потім через 5 хвилин, бо викладач спішить, здаєш другий усно і без підготовки. Раз було, викладач вийшов на 30 хвилин, бо йому там хтось халявні яйця приніс. І я така, як єбобо, сижу і думаю про високі матерії і ловлю співчутливі погляди прибиральниці. А ще було, що за 15 хвилин я здала і екзамен і залік і курсову в двох викладачів.
Ех, стара і добра очка, згадую тебе з любов"ю. Чоловік теж на заочному, програміст з досвідом вирішив отримати "бумажечку ламіновану", так коли сесія була під час карантину, то викладачі мали зробити дзвінок в Вібер
і зробити скріншот, що свідчить про роботу зі студентом, так прости Господи, викладачка, яка приймала екзамен по "ОПЕРАЦІЙНИМ, мать її, СИСТЕМАМ", не могла зробити скріншот з двох спроб, і змушена була звати методистку на допомогу....
. Ладно, то наболіле. А так все як завжди, зварила сьогодні дерев"яного бурого рису і запекла рибу в духовці. Сита і то добре. То все проза. Буду щось корисне робити, та і чай холоне) Здибаємось