Одна из величайших загадок человечества - откуда мы.Отпечатки ног человека найдены в Техасе, рядом с отпечатками лап динозавра, что наводит на мысль о том что человек мог жить в то же время что и динозавры, миллионы лет назад.В 1859 году Ч. Дарвин накатал свой труд, о его содержании знают, думаю, если не все, то очень многие.За прошедшие два столетия археологи собирали различные артефакты, логически объясняющие происхождение человека от обезьяны. Первые "родственники" человека были обезьяноподобными существами, и появились они на Земле примерно 25 млн. лет назад. Те что могли ходить прямо, появились 20 млн. лет спустя. И примерно 100 тыс. лет назад появился человек идентичен нам. Археологи определяют возраст находок по глубине их нахождения, так более новые находятся в верхних слоях пластов земли, а более старые глубже. Но порой находятся артефакты, ломающие все правила.По современной теории: человек появился в южной Африке примерно 100 тыс. лет назад. От туда он мигрировал на север в Европу и южную Азию, потом пересек Беренгов пролив и попал в Новый Свет примерно 30 тыс. лет назад. Пройдя через Северную Америку, он попал в Южною примерно 15 тыс. лет назад. Но при этом в Северной и Южной Америке найдена уйма артефактов опровергающих эту теорию... Короче весь прикол в том, что очень уж много артефактов которые говорят о том, что человек существовал намного раньше чем говорят нам нынешние преподаватели и многие ученые. Мог бы изложить еще много интересного в этой заметке, но лучше посоветую вам посмотреть фильм - "Запретная археология - Тайны происхождения человека". Из него то я и подчерпнул текст для этой заметки, а разместил ее так как интересно узнать взгляды других людей на это все: на то что многие ученые скрывают факты опровергающие современные теории, о том что в школах преподают заведомо неверные факты, которые написаны деревянными лжеучеными, от том что ...продолжите и сами если захотите. Когда я посмотрел этот фильм, я просто прозрел с того как мировое сообщество гнобит новизну, опровергающую общепринятые каноны.

http://www.youtube.com/watch?list=PLB55B11E8E3E6F7AA&v=hyGJBV1xnJI&feature=player_embedded

Все о массаже http://www.massagesev.ru/
история, виды, действие, показания, факты, вопросы, литература оборудование
массажного кабинета

Руководство для врачей http://www.ortomeda.ru/ ортопедов,
травматологов, хирургов, эксперимент, остеогенез, деминерализованный костный
трансплантат

Способы
введения информации в человека на подпороговом уровне, http://www.webameda.ru/ изучение скрытых
возможностей человеческого организма

Людський мозок вичерпав усі свої можливості, і наш інтелект досяг піку розвитку, б'ють тривогу вчені. Таким чином, люди вже не зможуть стати розумніше: це неможливо фізично, з посиланням на Daily Mail повідомляє РБК. Такого висновку дійшли учені з Кембріджського університету, які провели ряд досліджень мозку. Зокрема, вони вивчили структуру мозку і з'ясували, як багато енергії споживають його клітини. У результаті дослідники зробили висновок, що людський мозок здатний розвиватися, тільки якщо отримає великі додаткові запаси енергії і кисню, проте ми не можемо забезпечити себе цим. "Мозку потрібна енергія, щоб функціонувати, і ця умова накладає істотне обмеження на нашу інтелектуальну діяльність", - пояснює Саймон Логлін, професор нейробіологии з Кембріджа. "Зокрема, мозку потрібно багато енергії для дедукції, оскільки він виводить свої висновки і обробляє інформацію з безлічі різних джерел. Інші його колеги заявляють, що нейронна мережа, яка зв'язує різні області мозку сучасної людини, вже не зможе стати досконалішою. Дослідники встановили, що у найрозумніших людей ця мережа функціонує краще всього, передаючи сигнали з однієї частини мозку в іншу з надзвичайно високою швидкістю. Проте щоб поліпшити цю мережу, організму знадобиться величезна додаткова кількість енергії, яку ми просто не в змозі забезпечити. Професор психіатрії з Кембріджа Ед Буллмор перевірив ефективність, з якою різні відділи мозку взаємодіють один з одним, і підтвердив припущення своїх колег про те, що відмінно функціонуюча нейронна мережа безпосередньо пов'язана з високим рівнем інтелекту. Учений також заявив, що стати розумніше для сучасної людини неможливо не лише унаслідок високих енергетичних потреб мозку, але і тому, що нейронна мережа повинна отримати додатковий простір, іншими словами, мозок повинен збільшитися в розмірах.

01.08.2011

http://www.rbc.ua/ukr/top/show/uchenye-chelovecheskiy-mozg-ischerpal-svoi-vozmozhnosti-01082011164000

Один американський учений у Копенгагені зайшов у лабораторію Нільса Бора і з подивом помітив над його столом підкову, міцно прибиту до стінки.
-Невже ви вірите, що підкова приносить удачу, професоре? - запитав американець. - Як учений, Ви...
-Що Ви, друже! - посміхаючись, відповів Бор. - Як можна вірити в таку нісенітницю? Але мені казали, що підкова приносить удачу, незалежно від того, чи вірите ви в це, чи ні...

Фізик Джозеф Джон Томсон (1856-1940) вимушений був відмінити лекцію й написати на дошці:
"Professor Tomson will not meet his classes today".
("Професор Томсон не може зустрітися сьогодні зі своїми учнями")
Студенти вирішили пожартувати над професором і стерли літеру "с" у слові classes
(lasses-коханки).
Наступного дня, побачивши напис, Томсон не розгубився і стер літеру "І" у цьому ж слові,
після чого мовчки пішов з аудиторії (asses-віслюки).

     Альфред Бернхард Нобель (1833-1896) - людина, чиє ім"я повязане з винаходом динаміту й заснуванням Нобілівської премії. Але далеко не всі знають, що саме підштовхнуло Нобеля до заснування премії, названої його іменем. Після смерті його брата журналісти переплутали двох Нобелів і надрукували некрологи на Альфреда. Багатий промисловець отримав рідкісну можливість - довідатися, що люди будуть говорити про нього після смерті. Рядкам некрологів він не зрадів: газети писали про те, що померла людина, робота якої дозволила  вбивати на порядок більше людей,  ніж  у війнах минулого. Тоді альфреду Нобелю і спала на думку ідея заснувати щорічну премію вченим,  
письменникам і миротворцям:щоб його ім"я асоціювалося
не з війнами й масовими вбивствами, а з видатними особистостями.
    ... У житті кожної людини обов"язково настає момент, коли їй варто замислитися: 
що залишиться в цьому світі після неї?
Що згадають про неї люди, коли її не стане?
     Звичайно, випадок з Альфредом Нобелем унікальний, але, здається, кожному зрозуміло, чого про нього в некрозі точно не напишуть. Не напишуть, що покійний модно одягався, що в нього був великий будинок і розкішний автомобіль або, що він цілодобово працював і тому не приділяв часу рідним і близьким.
     Те, що після нас дійсно залишається, - це добрі справи, які ми зробили протягом 
життя. Найбільше й найкраще памя"ятають не того, хто був найбагатшою або навіть найщасливішою людиною,а того, хто своїми справами змінив на краще життя інших людей.
     У цьому зв"яку пригадується історія відомого філантропа 19 столітті сера Мозеса Монтефіоре. Якось журналісти запитали його: "Скільки ви коштуєте?" - маючи на увазі розміри його майна. Той назвав суму - значну, але набагато меншу, ніж вартість акцій і нерухомості, що йому належали. "Чому ви даєте таку скромну оцінку вашому статку?"-
зживувалися журналісти. Отут у свою чержу, здивувався сер Монтефіоре:
"Я відповідав не на питання про те, що мені належить, а про, те, скільки я коштую. Наша вартість - це те, що ми віддаємо іншим, тому я назвав суму, що віддав на благодійні цілі". Аналогічної думки дотримувався і Бенджамін Франклін,
який стверджував, що "найбажаніші Богу справи - це добрі справи заради людей".
     ...Вплив добрих справ триває майже івічно. Гарним батьком пишаються не тільки діти, але й онуки, правнуки. Талановитим учителем - не тільки учні, але й учні учнів. Саме Нобелівська премія - характерний приклад: з першого нагородження (1901р.) минуло вже понад сто років, змінилося кілька поколінь, а ім"я Альфреда Нобеля дотепер  щорічно згадують разом з видатними діячами науки, літератури й політики, яким він допомагає і які завдяки йому дають людству, ще більше користі.