Месяца два назад на JAM FM первый раз услышал эту песню. Зацепило! С первого раза! После этого слышал ее еще раза три-четыре, но только вчера сел за розыски... Оказалось - "Асимметрия" Ольги Арефьевой, на которую раньше-то и особого внимания не обращал. Надеюсь, почитатели русского рока оценят!

Нарыл, кстати, и клипец, который можна посмотреть, нажав на картинку.

Ну и ссылки на бесплатную скачку:

 Асимметрия.mp3  06:00  (13.8 Mb)  и  весь альбом одним файлом 

Все треки в качестве 320kbps / 44.1 kHz / Stereo

Месяца два назад на JAM FM первый раз услышал эту песню. Зацепило! С первого раза! После этого слышал ее еще раза три-четыре, но только вчера сел за розыски... Оказалось - "Асимметрия" Ольги Арефьевой, на которую раньше-то и особого внимания не обращал. Надеюсь, почитатели русского рока оценят!

Нарыл, кстати, и клипец, который можна посмотреть, нажав на картинку.

Ну и ссылки на бесплатную скачку:

 Асимметрия.mp3  06:00  (13.8 Mb)  и  весь альбом одним файлом 

Все треки в качестве 320kbps / 44.1 kHz / Stereo

Группа ИНФА недавно записала новую композицию!

Слушаем и оставляем отзывы!

Принимаеться любая критика...

http://infa.jimdo.com/

Официальная странца группы "Инфа" ВКонтакте:   http://vkontakte.ru/club11456914

Ребята понемногу продвигаются)))

Група "Сокира Перуна" є одною з моїх улюблених. І є там одна пісня. Кожний раз, коли я її чую - у мене дух перехоплює. Чому - не знаю, але подобається... Пробуджує фантоми підсвідомості, абощо... Не зовсім тільки ясно, чому у вираю назва скандинавська. Вальгалла - це мрія відважного сканда, однак, у слов янських воїнів був свій вирай. Той, куди допускали тих, хто гинув, затиснувши останнім порухом у жменю грудку политою його кров ю рідної землі.
Але, незважаючи на деякі неточності, пісня таки чудова.

Вітри між мечів

Віддаю тобі душу –
Перуне, почуй мій клич.
В срібних чертогах вирію,
Сяду коло тебе обіч.
Як і всі, що до мене,
Я згину за кров, за честь.
Стояти в раті твоїй –
В героїв таке право єсть
Дай же знак -
Вітрило став,
Останній раз прощай.
Доля кличе. Я іду.
Безсмертя, зустрічай!

Кличте відьму хай гада,
Прошепче закляття.
Над нами, що впали в бою –
Не власні ні смерть ні життя.

Приспів:
Ми Перунові сини,
Вогнем палають серця.
Нащадки славних королів.
Що правлять в небесах.
Вітри між мечів,
Вставай в атаку брат.
Якщо вмремо, що ж
Нові життя будуть.
У злий вітер та у дощ
Ріже хвилю лодія.
Наша путь в ночі пітьму,
Чарівні зорі нас ведуть.

Сьогодні кров на моєму мечі
Не висохне до зорі.
Багато відправив я до могил –
Тішачись смерті їх!

Приспів
Ми Перунові сини,
Вогнем палають серця.
Нащадки славних королів.
Що правлять в небесах.
Вітри між мечів,
Вставай в атаку брат.
Якщо вмремо, що ж
Нові життя будуть.
У злий вітер та у дощ
Ріже хвилю лодія.
Наша путь в ночі пітьму,
Чарівні зорі нас ведуть.

Моє тіло покладіть
На човен і "Вогню!"
Хай мій дух взліта.
Валькірії мчать навстріч.


Я йду до Вальгали
Де чекає вся рідня.
Рветься в небо полум’я,
Жити вічно буду я.

Приспів

Чогось часто на очі потрапляє мені останнім часом постать Андрія Макаревича та його зустріч з Президентом Росії Мєдвєдєвим. http://blog.i.ua/user/1494975/578176/, http://blog.i.ua/user/357102/564887/. Проти зустрічі як такої нічого не маю, але потім було інтерв'ю, яке Андрій Вадимович дав Маріанні Максимовській. Як на мене, то важко людину, яка дає таке інтерв'ю поважати. Але тут багато думок. Є ті, хто підтримує Андрія Вадимовича. Але я для себе відкрив, що Андрій Вадимович - постреволюціонер. Співає ті пісні, які вигідно та можна співати. Було багато гнівних пісень проти радянської доби після розвалу радянської влади. Але настали для нього інші часи. І інші слова лунають з тих самих вуст. Його право. Відповідь А.В. Макаревича блогерам я вважаю хамською. Повторюся, що якби ця пісня з'явилася сама по собі - це було б природньо. Але якщо це відповідь на критику блогерів особисто А.В. Макаревича, то мені, чомусь, таке видається низьким, та не достойним. Тим більше, що використовується таке неблагозвучне "прізвище" для позначення таких блогерів... Знаю, що й тут не всі згодні з моїм баченням. Але так воно є. Така моя точка зору. А взагалі-то, розпочав я замітку, щоб поділитися кліпом, який помітив на блозі Андрія Вадимовича - хтось з блогерів її туди помістив. Як на мене - дотепна пісенька. І що цікаво, в одному з кадрів - щирий сміх та оплески самого Андрія Вадимовича. (Це було раніше за цю історію із зустрічами та інтерв'ю).

Дата: 17/11/2010 Место: Паб "Портер" Начало: 20:00 Цена за вход: 30грн.

г. Киев, ул. Клименко, 7 Заказ столиков по телефону: 275 8129

http://infa.jimdo.com/

http://www.neformat.com.ua/events/17112010-g-kiev-pab-porter.html

http://vkontakte.ru/club11456914