Замітки сум

Замітки з міткою «сум»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Зустріч

Привіт!
Привіт…
Я стільки тебе чекав…
Я марила так тобою…
Ти йдеш? У слід
Залиш хоч надій причал.
Пробач, що здалась без бою…
Зажди! Не йди!
Я так й не сказав тобі,
Як довго чекав на тебе…
Поклич… Вкради…
Сховай мене від дощів,
Хай сердиться хмарне небо…
Ти чуєш стук?
Це серце моє з грудей
Вистрибує – ти зі мною…
Сплетіння рук…
Я п’ю аромат плечей…
Бажання знов пеленою…
Відчуй! Бажай!
Я хочу для тебе лиш
і дихати, й мріяти, й снити…
Не відпускай!
Не можу…
Не мій…
Залиш
хоч мрію тебе любити…

Коментарі: 52

Oliviya

Пробач, що я в життя твоє ввірвалась, Що, дозволу не запитавши твого, Я так бездумно й грішно закохалась, Тобі взамін не даючи нічого… Пробач, що я у снах тобі писала Із почуттів заплутані картини, Я не зуміла, але так бажала З тобою поруч бути безупинно… Я так хотіла… Потайки присяду, Коли ти спиш, на ліжко біля тебе, Збиратиму любов свою розп’яту Шматочками заплаканого неба. Я твого сну, повір, не потривожу, Торкнусь очей, лиш так, щоб не проснулись… В житті ми стали тільки перехожі, Що мимо пролітаючи спіткнулись…

Коментарі: 35

Oliviya

Ти підеш

Ти підеш, не лишивши й слідів,
озирнутись назад не посмієш,
а я буду сльозами віршів
розмивати сполохані мрії…

Ти підеш, залишивши мені
лиш думки, дико сплутані снами,
що стікатимуть знову по склі
то чорнилом, то сіро дощами.

Ти підеш… Я присплю крадькома
всі бажання і пристрасті ночі,
та коли тебе поруч нема,
то чомусь не всміхаються очі…

Ти пробач… за цей сум у рядках,
за ці сльози дощу і чорнила…
Ти від мене втікай, але так,
щоб тебе я знайти не зуміла…

Коментарі: 45

Oliviya

Дилема

Дві дороги. Дві долі. Одне перехрестя.
Дві планети. Два сонця. А небо одне.
Я твоя. Я для тебе. Я тінь твого серця.
Я твоя і без тебе немає мене…

Дві печалі. Дві мрії. Одне божевілля.
Два бажання. Сльози дві. Розлука одна.
Ти скажи де знайти відворотне чар-зілля,
Щоб тобою не марити більше у снах?

Дві надії. Два «хочу». Сердець один стукіт.
Дві любові. Дилема. Один болі штрих.
В забутті до безумств ніжно сплетені руки
І дві різні колючі обручки на них.

Коментарі: 34

Oliviya

Не розлюбила…

Я за тобою знову так сумую…

Перераховую у небі тьмяні зорі

і їх холодним подихом цілую, мов перед долею схилилась у покорі. Хтось скаже : «Ні, вона ж бо не любила, що легко так відмовилась від нього!» Не сперечатимусь… Навіщо? Та й не сила… Немає більше крил у серця мого… Не розлюбила… просто перестала про це щомиті шепотом кричати, і не тому, що слів мені замало, – тому, що знати це тобі не варто, бо раптом там у тебе чисте небо і ти у нім літаєш вже щасливо, а я… чекаю ревно так на тебе й так сліпо знов надіюся на диво… Не розлюбила… Не питай, не треба, лиш чом німими стали мої очі – не відповім… лише в твоєму небі вмиватиму до блиску зорі-ночі…

Коментарі: 52

Oliviya

Проллюся дощем

Проллюся дощем.
Чорнобілим, сумним і безкраїм.
Проллюся за край,
щоб втопити весь розпач і біль…
Самотнім плачем
хай про мене цей дощ нагадає,
лиш ти не шукай
тої пам’яті більше в собі.

Мене вже нема
і не треба дзвонити, писати.
Тепер я лиш тінь
і без сонця життя в ній нема,
а ти… й крадькома
моїм сонцем не зможеш вже стати,
а я в темноті
задихатимусь в клітці одна.

У мрій за плечем
я ховатись втомилася дуже.
Не треба в казках,
наяву мені жити дозволь!..
Проллюся дощем…
Добре так, коли плачеш й байдУже,
що ти не така,
що не граєш відведену роль…

Коментарі: 26

Oliviya

В напівтемряві

В напівтемряві напівтіні…
Серед них впізнаю тебе…
Візерунки ще не осінні,
Та не літні із них уже.

Там, в узорі із незабуток,
Бачиш – серця проплівся щем,
Та по ньому нитками смуток
І розтріпаний біль плачем.

Ні, не те! Я шукаю знову
У мережеві блиск очей
І кохання парчу шовкову,
І тремтливу вуаль ночей.

Я шукаю… а ти журбою
Серед тих напівтіней всіх
Поснуєш мов на полі бою
Мертві душі бажань моїх…

Коментарі: 18

Oliviya

Не знаю... не вірю...

24.06.10, 20:44
мої вiршi, сум

Я дивлюсь в твої очі, тільки
в них нема навіть відблиску мого,
в них байдужості тіней стільки,
що вогонь перетворюють в скло.
Я не хочу більше кохати.
Я не знаю кохання святого.
Тільки біль і бажання втікати
залишило для мене воно.

Я не хочу чекати більше,
я не знаю надії із болю,
лиш її пустотлива тиша
убиває мене без жалю.
Я не вірю уже в кохання,
це лиш мрій і думок сваволя,
це лиш вигадка й покарання
для того, хто повірив в «люблю»…

Коментарі: 20

Офелі

Більше ніколи не подзвоню тобі.

10.06.10, 16:59
мої вірші, обірване щастя, сум

Ти вбивав мене багаторазово А сьогодні, знову , як тоді... Нащо, забуваючи образи , я Підіймала з пилу наші дні? Нащо, турбувала своїм спогадом З тебе вижимаючи взаємин, Нащо, я змішала з побутом Чисте незрадливе і священне!? І сьогодні я востаннє кажу Що нема в минуле вороття І твою останнюю образу буду пам’ятати

все життя.

10/06/10

Коментарі: 22