У нашої знайомої минулого тижня з машини зняли "двірники". Це
просто-таки ностальгійна подія. Ласкаво просимо у дев’яності – коли
водія можна було вирізнити у натовпі за магнітолою та щіткам від авто в
руках, а "секретки" на колеса були найходовішим товаром. І якщо колеса у
ХХІ-му столітті ще зрідка цуплять, то "двірники" – типовий анахронізм.
Так само, як і пограбування банків із стріляниною та масовимвбивством клерків. Тут уже пахне поверненням не на двадцять, а на стороків – у часи, коли "експропріацією" Тіфліського банку про себе гучнозаявив видатний організатор комуністичного руху Коба-Джугашвілі – тоді,до речі, теж загинуло п’ятеро безневинних людей.Але у третьому тисячолітті такого трапитися не може. Чи все-таки може?
А чого варта кривава бійня у Одесі, де просто-таки дивом не
постраждали мирні громадяни? Не у романах Чейза, а в реальній країні
третього тисячоліття гангстери відкрито їздять вулицями міста і убивають
міліціонерів.
Чому після приходу Януковича усі раптом немов з ланцюга зірвалися –
грабують, крадуть, цуплять, забирають... Відповідь лежить на поверхні, і
ми тут не відкриємо Америки. Який піп, такі і парохіляни.
Якщо лідер двічі сидів за кримінальними звинуваченнями (які значно пізніше скасували), то чого вже нітитися молодим? Хто з них не хоче згодом стати президентом? В той час, коли прокурори співаючи по телевізору "Мурку", дають зрозумілий сигнал: "свої".
Пам’ятаєте, іще за Сталіна кримінальні злочинці вважалися "соціально
близькими" – на відміну від політичних? Тепер починаєш розуміти, що так
воно і було насправді, а головне – так воно є і зараз.
При всій різниці у повноваженнях, багатстві, соціальному становищі між комуністичною номенклатурою та вуркаганами колись, і між "владою" та
гопниками тепер, вони залишаються соціально близькими не тільки тому,
що зростали на одній вулиці, але й тому, що сповідають однакову систему
цінностей.
Якщо вчорашній бандит стає олігархом, і це, наголосимо, не тільки в
дев’яності, але й тепер, то чому б і собі не спробувати? Найближче
відділення банку за рогом. Купити "волину" – без проблем. Телевізійні
серіали допоможуть спланувати операцію. Вмикаєш у навушниках "Шансон", і
за годину ти – майже олігарх, майбутній президент.
Усе це було б смішно, якби не портрети у жалобних рамках, виставлені у
вітрині банку, якби не офісні меблі, окроплені справжньою, а не
кіношною кров’ю, якби не те, що насправді вбитих у донецькому
Приватбанку було шість – одна з жінок виявилася вагітною.
Не хочеться писати банальностей, але десятої частини зусиль, які були витрачені на перешкоджання українцями відсвяткувати День Свободи, вистачило б на те, щоб недопустити убивств мирних громадян.
Не хочеться дарма витрачати літер, наголошуючи, що після подібних
трагедій міністр внутрішніх справ має іти у відставку – звісно, якщо він
міністр внутрішніх справ, а не міністр охорони Їх від Нас.
На жаль, 2011 рік в Україні поки можна вважати найкривавішим роком нового тисячоліття – і не за кількістю пролитих літрів, а за безглуздістю, дикістю та абсурдністю злочинів. І висновок, який напрошується сам собою – теперішня українська влада складає загрозу життю кожного з нас. Це не абстракція. Подивіться на фото убитих і спитайте самі себе – хто завтра опиниться на їхньому місці?
Влада, яка не приховує своїх кримінальних пріоритетів, небезпечна для
кожного громадянина. Бо коли мільйони людей щодня спостерігають у
новинах можновладців з відверто блатними замашками – тисячі з них
надихаються цією картиною. Хто не вірить – вийдіть ввечері на вулицю
рідного міста та прогуляйтеся на самоті. Ви швидко у всьому
переконаєтеся.
Влада своїм прикладом переконує – від усього можна відкупитися. Владні синки можуть бити жінок, давити джипами перехожих – і їм за це нічого не буде. Хіба ти гірший за них? Вперед, хто не лох!
Влада, яка забирає у нас із вами гроші, щоб ними оплачувати щити,
кийки та паркани, за якими ховається від нас, не тільки аморальна – вона
фізично небезпечна. Не вірите – подивіться, що роблять з нашими
громадянами у міліцейських відділках.Це не жарти і не перебільшення.
Це – смертельно небезпечно для кожного з нас. Бо на "зебрі", черезяку летить обкурений депутат, може опинитися і "юльок", і "регіонал".Політичні переконання тут неважливі. Це – смертельно небезпечно для наших дітей, навіть ще не народжених, як дитини дончанки, вбитої при пограбуванні банку.
А значить настав час збирати всенародний похід проти нашої "влади".
Хрестовий похід, джихад, мілхемет міцва – кому що ближче. Бо кримінальна
влада небезпечна для людей всіх релігій та віросповідань. Небезпечна не
абстрактно, а тут і прямо зараз. Бо провокує десятки тисяч кримінальних
елементів на війну з нами. Живить їх ідеологічно та "кришує" юридично.
Ми занадто довго збираємо каміння, яка кидають у нас. Настав час кидати у відповідь.
Головна задача – зовсім не розібратися з кимсь із них конкретно.
Головне – вигнати з влади, з міліції, з прокуратури, з телевізора та
радіо кримінальний дух, який розцвітає там пишним цвітом, і тоді злодії
на місцях одразу принишкнуть. І тоді гопники будуть бачити у міліціонері
не свого рідного брата, а небезпеку.
І тоді ми нарешті повернемося назад у ХХІ століття, де з машини можна не знімати "двірники".
Девочки, читайте! Вот какой власти вы способствовали восхождению на Олимп. Вам не стыдно! Вы же матери!
Маленькие модницы, наблюдают за мамами и бабушками, старшими сестрами и тетями, хотят быть похожими на них, одевают их одежду, обувь, берут аксессуары и даже косметику. Ведь девочки также хотят иметь свой неповторимый, индивидуальный образ.
