хочу сюди!
 

Кристина

34 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «думки»

Дешеве вітчизняне авто Або за відновлення випуску "Таврій"?

Чув по радіо дзвінки від слухачів до автомобільної програми на "НВ". Мовляв, треба було і далі випускати "Таврії", або відновити їх випуск. І щоб були за $ 5 000. Ведучий резонно зазначив, що й "Сенс" перестали випускати, бо попит зменшувався. Так ні, "Таврія" краща! Чим краще? "Сенс/Ланос" сучасніший, а "Таврія/Славута" ще з 1980-х. А якщо точніше — проектування "Таврії" розпочалося наприкінці 1970-х. Дивні люди, що тут скажеш?

Я відповів би, що те, що коштувало 12-15 років тому $ 5 000 у 2019 не може коштувати стільки ж. Ви думаєте, доллар не знецінюється? І де є машини за 5 "штук"? По-моєму, стільки коштує "замінник" автомобілю — Bajaj Qute (можете погуглити, що це таке. Квадроцикл. "Максималка" — 70 км/год. І то, якщо їхати буде один водій. З пасажирами напевно їздитиме повільніше.) Я не повірю, що псевдоавтомобіль хтось купить і за $ 5 000. Хіба що по приколу. "Таврія", хоча і старомоджна, — автомобіль. І за розмірами більше китайського псевдоавтомобілю.  Тому вона точно мала б коштувати ще більше. Мабуть 10 тисяч доларів. Так що, авто за 5 "штук" баксів — міф!

Друге. "Таврія" не відповідає сучасним нормам безпеки. Двигун не відповідає стандартам екологічності. Дизайн з 1970х.

 Третє: чи знайдеться багато бажаючих придбати "Таврію" у 2019 році. Ну, чесно? Сумніваюся.

Треба було мені додзвонитися і продовжити дискусію. lol  Оскільки цього не зробив, то поділився думками із вами.

Нажаль, ставлення до вітчизняного автопрому за декілька років змінилося. Вважаю, що про вітчизняні автомобілі можна забути.

10%, 1 голос

70%, 7 голосів

20%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Літо триватиме

Судячи по довготривалому прогнозу на Gismeteo і в газеті, більша частина вересня буде спекотною, з температурою +26... +30. Так що розмови: "Ай-яй-яй, літо закінчується, а відпустки не було, на море не з'їздив(ла)" недоречні. В запасі ще місяць, щоб не відпочивати і не поїхати на море. lol

Нажаль, через спеку доведеться перенести дальні поїздки. А хоча... подивимося.

Доречно про наболіле...

Знають на радіо, коли розповідати про безсоння - наніч. Кращий час не знайти. А найобразливіше, що у мене якраз період безсоння.

Радять засинати в один і той самий час. Не їсти на ніч. І не засиджуватись за компом.

Нуднувато без подорожей

Якось нуднувато. Ніяких поїздок. Липень був слабеньким: лише дві вилазки. А серпень взагалі під питанням. В тому числі, через труднощі з підробітком. Та й знайома поки нічого не пропонує.

Думаю, що й серпень буде понурим і нудним. Турботи, звичайно, знайдуться. А ось цікаві подорожі і вилазки — навряд чи:(

Отак позичати...

Думаєш: нормальна людина, людина слова... А виявляється, ні.
Півтора місяці тому їздив зі знайомим на вилазку. Вже писав про ту історію: доки лазили, маршруток на Київ не було. Треба було їхати до іншого міста, а потім вже з нього до столиці. Оскільки це були додаткові непередбачувані витрати, у знайомого грошей не було в запасі. А у мене були.

Разів п'ять казав, що поверне. Але то не було терміналу, то грошей. То просто забув. І божиться, що віддасть. Але щось не віриться.

Вирішив для себе: нехай не віддає. В молитві вказано: "Як прощаєм борги винуватцям нашим". Все одно той борг не виб'єш.
Просто викреслив з контактів. Подивлюсь, якщо через 2 місяці не віддасть, то видалю з друзів.

Я якщо в когось і позичаю, то намаюсь найшвидше віддати (щоб не забути і не бути винним).

Військового параду не буде

Військового параду не буде. Добре, хоч минулого року побував на репетиції.
Хоча, тоді теж обурювався, що витрачають шалені гроші на парад військової техніки. Але побачивши репетицію змінив думку. Все-таки, час від часу, помпезні і величезні військові паради потрібні. Для підтримки бойового духу і патріотизму.
Звичайно, не обов'язково щороку організовувати проліт винищуващів, або вивозити більше сотні одиниць техніки. Та повна відмова від параду — крайність. 

Особливо дивує відмова від військового параду на фоні переїзду адміністрації Президента. Може б і від переїзду Президента зекономили грощі і роздали... ну хоча б пенсіонерам? Цікаво, хтось йому про це скаже, чи напише?

Неробочий настрій робочого дня або Ні роботи, ні відпочинку

Походи по магазинам нервують і відбирають купу часу, який... можна було б використати на роботу.
Ну, думаю, один хрін день втрачено — можна буде піти пофоткати комунальні автобуси (їздять на розвозці супермаркету). А фіг! Виявляється, прийшли нові товари — треба заповнити про них інформацію. Башка і так закипає, ні хріна не хочеться робити. Фоткати автобуси, звісно, не пішов. tears stena

Правда, треба дякувати що робота є. Але по магазинам треба менше ходити. Або виділити один день спеціально для закупок і прогулянок. І в той день не згадувати про роботу зовсім.

Повний пі...

Повний пі... Те, що коїться в країні більше нагадує абсурд. "Справедливі" суди, проросійські реваншисти, програш у ПАРЕ. Звичайно, звинувачувати нового президента не треба — у нього поки немає власних депутатів в парламенті. Та й повнота влади йому дістались у спадок від попередника, який хотів підім'яти побільше повноважень. Але не розрахував з амбіціями і тепер навряд чи може розраховувати на представництво у Раді. А пі...ць, який коїться — це результат бездіяльності Пороха, який не провів судову реформу і люстрацію. Зеленський судами не керує і свої закони протиснути у парламент теж не може. Єдине, що насторожує в "слузі народу" — його підслужники. Бо щось занадто вони проросійські. Таке враження, що голосували не за "Слугу народу", а за "жОппо блок". Хоча насправді не всі голозували за Зе, а скорвіше, проти шоколадного бариги. Так що, не здивуюсь, якщо рейтинги ЗеКоманди знизяться (вже кажуть, що з 47 до 42%).

А от до самого Зеленського претензій немає. Якщо він себе веде, як Порошенко (в плані порушення Конституції і законів і просування своїх людей), це звичайно, погано. Але він, як мінімум, не гірший за попередника. Ну, поки...

Що отримаємо? Реванш рашистів. Точно так само, як інфантильний Ющ проклав дорогу Янику. Так і брехливий Порох відкрив шлях для рашистів.

Катастрофи може й не буде. Однак країна не просунеться у розвитку.

А-а-а! Спека!!!

Щороку таке. Те саме. Але все одно важко звикнути. Пітнієш. Мимохіддю загоряєш (без пляжів і солярію). Сонце лупить так, що без сонцезахисних окулярів на вулицю можна не виходити. Дуже спекотно! Плавиться тіло й мізки. Нічого не хочеться робити. А на наступний тиждень обіцяють +30 - +32°С. І думаю, у липні-серпні буде ще спекотніше.

Тепер, хоч би й хотів, фіг куди поїдеш. Хоча... а коли мене зупиняло, що весь спітнілий? Шоу "Пітніють усі" — у всіх маршрутках країни. rofl

Радує хіба що те, що дощі мають припинитися.

Блогерські сумніви

Хто затятий блогер, той зрозуміє що таке блогерські сумніви. Коли щось напишеш і будеш сумніватися, чи треба було публікувати. Або навпаки, не напишеш про щось - і теж сумніваєшся чи правильно зробив. Цього разу перший варіант. Ось вчора запостив в основному блозі про аварію маршруток з відео (тут про це також писав). Ну, що тут такого?! Але закралися сумніви. По-перше, такий допис - неформат. Це тут я можу писати про все: щоденник, думки, музику (хоча це не означає, що блог на i.ua засмічую - просто в основному блозі інший формат), а основний блог у форматі фоторепортажів. По-друге, вже зарікався не публікувати в блозі відео (особливо чужі), тому що або відео заблокують чи видалять, або в блогах змінять код вставки (що і трапилося з відео на i.ua - відео тепер не вставляються на livejournal).

Щоб не мучили сумніви треба було проаналізувати. І от, на конкретному прикладі, як вирішив.
1) Подія неординарна для міста (навіть потрапила до всеукраїнських новин) і, на щастя, відбувається рідко (хоча пів року тому теж було зіткнення двох маршруток). До того ж, стосується й мене (бо теж користуюсь маршрутками). Так що написати треба було.
2) Сам наряд чи б дістав матеріал (нафоткав). Та й на фотозвіт все одно б не вистачило. Тому без репосту відео не обійтись.
3) Постів із відео в блозі не дуже багато, і всі відеоролики активні (хоча з i.ua чомусь перестали працювати плеєри).
4) Якщо ж раптом що, то є текстовий опис.
5) До цього вже є 18 звітів підряд, так що засилля "литдибру" не буде.
6) Все одно нових фотозвітів поки не планую:( А писати про щось треба.

Ну, подумаєш, відео або щоденниковий запис? Нє, хотілося безперервно запостити хоча б 20 фоторепортажів, але поки немає про що. А ще ж хочеться показати не аби шо, а заброшки. А от з ними напряг.

І ось такі сумніви бувають завжди, коли відхиляєшся від формату. Ех, на початку блогерства постив про все підряд, що викликало хоч якісь емоції.