хочу сюди!
 

Ірина

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 48-56 років

Замітки з міткою «природа»

Заканчивается октябрь

Был период, когда вернувшись домой хотелось поскорее обработать фото, добавить описание и быстренько-быстренько загрузить, пока еще свежо, пока актуально...
Сейчас что-то изменилось.
Энтузиазма хватает на то, чтоб пересмотреть свежие фото на гугл-диске, куда они автоматически заползают с телефона и поудалять некондицию, повторы и всякое лишнее... а то гугл постоянно назойливо напоминает, что свободное место заканчивается и у меня есть прекрасная возможность прикупить 100ГБ за 52,53 грн в месяц...
Иногда даже перекидываю на комп что-то и даже загружаю некоторые видосики на ютубчик, но... дальше никак процесс не идет...
Все собираюсь сделать хотя бы общий обзор за сентябрь, за август... а как-то не выходит...
Попытаюсь... вот сегодня - фоток мало - день был пасмурный, пейзажи тусклые...
Вырулила на пляж на Никольской Слободке



На воде огромное количество уток, много чаек, ну и ворон, понятное дело



Вдали отчетливо виден самый высокий флаг, а на фото он получается не особо выразительно


Так же как и летом активно кружат вертолеты



Очень живописная травка, однако на фото не особо






По пути домой понаблюдала за товарняком с длиннющим хвостом пустых платформ



Сегодняшнюю норму по километражу и кардиобалам традиционно не только выполнила, но и перевыполнила (два разных приложения считают немного по-разному, у левого калории вцелом за день, у правого - только за ходьбу)

осіннє, лісове,ковідне

Гарний тиждень видався. Теплий гарний і шаровий. а чому шаровий? а тому що коронка. так так саме ця заморська нечисть.
якраз перед довгими вихідними почав пропадати нюх. як свідомий громадянин відмінив всі плани і затерп вдома. ні до яких лікарів не звертався, по лікарням не тинявся, мож комусь більш терміново потрібно в цей не певний час. тим більше що з сімейним лікарем декларації не підписував так як обслуговуюсь в страхові.
ну лан то таке. пішов в неділю в лабораторію і здав на ПЛР. зранку розіслав скрін з позитивним результатом керовникам і з чистою совістю пішов на самоізоляцію. ну понеділок ще повалявся. по ходу п'ятий день діванчества, а в вівторок вирішив прогулятись. тим більше що погода була просто бімба.
 а бімбезною погодою восени потрібно в ліс тому що ліс це прикольно особливо восени і без комарів і куди ще ковідному топати? не в ТРЦ ж заразу розносити.
потопав до виставкового. думав взагалі залізного коня вигуляти, але вирішив організм не напрягати і правильно
зразу навіть засумнівався в доцільності пішої задумки тому що трохи памороки забило. не знаю правда від чого. п'ятиденого валяння на дивані і пожирання цукерок кілограмами, наслідків коронки чи першої за декілька днів цигарки. потім попустило, але якийсь осад залишився
а на виставці прикольно, будній день - людей мало. клас
білка хазяйновито гасала і закидала горіхи чи жолуді по ничках. і вперто не хотіла попадати в кадр.
довелось зняти ролик
https://video.i.ua/user/373630/70523/482851/


ну і потопав далі

до цілі маршруту вирішив піти через ліс, хоча ровером туди катаюсь дещо іншим маршрутом
дійшов до межі виставки і Голосіївського лісу
одна надія на капібар
Сєргієва пустош
В лісі дуже сухо, але попалось трішки опеньків.
і не тільки
вже майже на місці. біля бетонного забору що відділяє від непроханих гостей музей архітектури і побуту, а по простому піроговку відпочивав такий цікавий тряпчаний персонаж. викинули, чи загубили х.з. не став йому заважати.
чомусь він накликав на мене сум
 
а ось і останній рубіж


точка призначення
гарна локація, але вигляд псує сміттєвий полігон.

він раніше був на схилі зліва, а з низу були навіть якісь озерця
 
в норах цієї глиняної стіни літом живуть дуже прикольні різнокольорові стрижі. хтось колись казав як звуться, не пам'ятаю. називаю їх попугаями.



взяв з собою газового пальничка зварганити кави. не те щоб я на стільки фанат кави, скільки хотілось вигуляти саму плитку.

 лежить вже багато років безвилазно. колись давно подарував її друг. він не пішоходник тому не подумав що 300 грамовий пальник невиправдана розкіш в заплічнику. тим більше для такого кухлика. та і для більшого казанка заважка.
пора збиратись назад
в цілому по маршруту в цю сторону вийшло 8,9 км.
час трішки завищений, так як завтикав вмикнуть паузу
на маркерах висоти.

назад вирішив пройтись іншим маршрутом, в притул до виставки. хоч показало трішки довше.
піроговка
там теж не погано, але відвідувачів не бачив.

топаєм далі

прикольна альтаночка. літом там смажили м'ясо і кормили комарів
далі повело по Глушкова, але вирішив все ж таки пройтись через виставку хоч і довше.
там ще разок заварив кави щоб не нести додому.

а от і знов ВДНГ
дорога назад зайняла трішки більше

в цілому 19,5 км
не погано для ковідного.
а зараз піду знов здавати тест ізнов за свої гроші. хоч по суті він нах не потрібен.
і те що я якби перехворів і можу відтермінувати вакцинацію на 180 днів, так як вона не те що може бути не ефективна, а й шкідлива теж до одного місця. так як приймається тільки сертифікат і свіжий плр тест

Фотопрогулка. Осень на реке

Осень скоротечна..Она не долго балует теплом и солнечными днями.
Поэтому и стараемся вырваться каждую свободную минуту на природу...
В этот раз решили далеко не ехать.
Осень, река, природа...Что еще нужно ля хорошего дня


[ Читать дальше ]

Нові мешканці (чи може гості) парку

Щось давненько не завантажувала звіти про свої прогулянки містом...
Чи то не було часу, чи то не було бажання...
А може раптово зникла мотивація - кому вони потрібні мої звіти... хоча, мабуть мені й потрібні... чи ні?
А зараз накопичилося фото-відео, вже важко розібратися... і навіщо я все фотографую? Вже у гугла місце закінчується, він настирливо пропонує купити додаткові 100ГБ, а навіщо вони мені? Повидаляла частину, відео скинула на youtube...

У парку з'явилися нові мешканці, а може то гості - спочатку побачила високо на дереві великого птаха - додаток у телефоні визначив його - баклан... не було ще бакланів у нашому парку, потім бачила його на воді, потім він зник...




А через деякий час з'явився інший баклан - вже чорний (той перший був білий... переважно)





Перша й друга пара фото зроблені у різні дні - отак він й сидів.



Тут він мабуть сушить крила - я з іншого боку фотографувала, потім обійшла навколо, а він так і не змінив позу 



А тут пірнув у воду й довго його не було видно, а потім з'явився на досить великій відстані - далеко під водою проплив



Зараз дивлюся на відео й здається, що це один й той самий баклан, а там у парку здавалося, що вони не однакові... може це й справді один й той самий - оселився там... чи заблукав...

Ще одного разу побачила білого, абсолютно білого селезня, він весь час плавав з однією качечкою та відганяв від неї інших селезнів, але то тільки одного разу його бачила - він зник, якийсь зальотний був, як і перший баклан... А той другий баклан - вже тижні зо два там живе.




Природа помогает жить

.
Природа манит человека
своей естественной красой,
своей певучестью рассвета
и ободряющей росой.

И я спешу в объятья леса,
на шелест кленов и рябин.
Как зачарованный повеса
и благодарный господин.

Дышу прохладой родниковой,
молюсь на хвойный аромат.
Беру безбрежного покоя,
не оставляя компромат.

Кричу «спасибо» за услугу,
за эту сказочную быль.
И, как внимательному другу,
вверяю таинства судьбы.
*
 Георгий Скрипкин

Сентябрьская оттепель

Пока погода благоприятствует, решила не упускать возможности опять прогуляться до Днепра



День просто великолепный, очень тепло, но не жарко, солнечно, лекгий ветерок, очень нравятся виды на Днепр, на набережную.















Воробушки тоже загорают



Юные золотоискатели местного разлива - в том месте у них устройство запищало и они начали активно рыть землю. Собственно если бы не звук - не обратила бы на них внимания.



В небе постоянно кружили вертолеты...



Очень впечатляют новостройки... Вот думаю, хочу ли я там жить? (Про "могу ли" - не будем... money money money )




А дорога домой проходила мимо стареньких, но ухоженных домов.




А также мимо весьма древних артефактов... помню, около четверти века назад мы с дочкой сидели на этих лавочках, тогда они выглядели очень даже неплохо.



Ну и напоследок встретились две белочки (даже три podmig ), первые из которых, кажется, боялись высоты lol




Итог дня

Фотопрогулка . На "дикий" берег

Будучи на море я люблю уходить подальше от людей.
На "дикий" берег.


[ Читать дальше ]

Эх, жизнь моя жестянка... ©

А мне летать, а мне летать, а мне летать охота... ©

Злітала б на Кіпр, на Кріт, ще кудись... хочу в солоне море зануритися, хочу в океані поплавати...

А от влаштували цю пандемію з карантином... з одного боку боюся підхопити заразу, а з іншого боку - ці всі тести-обмеження зовсім не додають колориту такому відпочинку... за такі кошти - такі "розваги" зовсім не надихають unsmile

Тому в межах пішої доступності гуляю до Дніпра - пляж Веселка на Микільській Слобідці. Непоганий, порівняно, маршрут - через парк Перемога, є можливість трохи (208 сходинок в одну сторону) походити по сходах... Враховуючи те, що за час карантину я так і не схудла, а навіть навпаки... вирішила хоча б рази 2-3 на тиждень ходити до Дніпра, доки погода дозволяє.

Півтора коронних роки:
1- 3 місяць   -  "-10кг"
4- 7 місяць   -  "±00кг"
8-18 місяць  -  "+15кг"
Отака фігня вийшла, тому треба йти куди подалі...
От я й пішла черговий раз по тому ж... ну майже тому ж маршруту.



Маршрут на гугл мапі, прибрехує трохи гугл мапа - червоним позначила напрямок руху та викреслила фрагменти маршруту, куди не ходила.



Загалом, непоганий результат


Щоправда, втомилася дуже... Треба частіше такі результати отримувати, щоб не втомлюватись.

Пора грустных улыбок

.
Такая грусть лишь в это время года,
Господь не зря мгновенья выбирает…
Так умирает осенью природа –
Но как она красиво умирает!
*
Автор неизвестен

Прилетала колибри

Ага, прям на мой киевский балкон прилетела колибри, ну такая, колибри украинского разлива, бражник называется. podmig
Я могла и не заметить, но кот ее усек еще на подлете, а я уже проследила за его взглядом и кинулась за телефоном, дабы увековечить это событие.
Шустрая птичка до невозможности, я едва поспевала за ней с камерой. Из десятка клочков сшила вот такой коротенький видосик, мне понравилось смотреть его на скорости 0,25 - хоть что-то можно заметить. Фото экспортировать из видео не получилось, вернее оно то экспортировалось, но ничего внятного там рассмотреть не удалось - смазанные крылышки, смазанная тушка...
Так что исключительно, как свидетельство состоявшегося явления - вот видосик:


Как это чудо выглядит, можно поискать в интернете - там есть много, например здесь
https://dp.vgorode.ua/news/sobytyia/a1125700-pochti-kak-ptichka-pod-dneprom-zametili-neobychnoe-nasekomoe