хочу сюди!
 

Людмила

56 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 44-57 років

Замітки з міткою «вднг»

осіннє, лісове,ковідне

Гарний тиждень видався. Теплий гарний і шаровий. а чому шаровий? а тому що коронка. так так саме ця заморська нечисть.
якраз перед довгими вихідними почав пропадати нюх. як свідомий громадянин відмінив всі плани і затерп вдома. ні до яких лікарів не звертався, по лікарням не тинявся, мож комусь більш терміново потрібно в цей не певний час. тим більше що з сімейним лікарем декларації не підписував так як обслуговуюсь в страхові.
ну лан то таке. пішов в неділю в лабораторію і здав на ПЛР. зранку розіслав скрін з позитивним результатом керовникам і з чистою совістю пішов на самоізоляцію. ну понеділок ще повалявся. по ходу п'ятий день діванчества, а в вівторок вирішив прогулятись. тим більше що погода була просто бімба.
 а бімбезною погодою восени потрібно в ліс тому що ліс це прикольно особливо восени і без комарів і куди ще ковідному топати? не в ТРЦ ж заразу розносити.
потопав до виставкового. думав взагалі залізного коня вигуляти, але вирішив організм не напрягати і правильно
зразу навіть засумнівався в доцільності пішої задумки тому що трохи памороки забило. не знаю правда від чого. п'ятиденого валяння на дивані і пожирання цукерок кілограмами, наслідків коронки чи першої за декілька днів цигарки. потім попустило, але якийсь осад залишився
а на виставці прикольно, будній день - людей мало. клас
білка хазяйновито гасала і закидала горіхи чи жолуді по ничках. і вперто не хотіла попадати в кадр.
довелось зняти ролик
https://video.i.ua/user/373630/70523/482851/


ну і потопав далі

до цілі маршруту вирішив піти через ліс, хоча ровером туди катаюсь дещо іншим маршрутом
дійшов до межі виставки і Голосіївського лісу
одна надія на капібар
Сєргієва пустош
В лісі дуже сухо, але попалось трішки опеньків.
і не тільки
вже майже на місці. біля бетонного забору що відділяє від непроханих гостей музей архітектури і побуту, а по простому піроговку відпочивав такий цікавий тряпчаний персонаж. викинули, чи загубили х.з. не став йому заважати.
чомусь він накликав на мене сум
 
а ось і останній рубіж


точка призначення
гарна локація, але вигляд псує сміттєвий полігон.

він раніше був на схилі зліва, а з низу були навіть якісь озерця
 
в норах цієї глиняної стіни літом живуть дуже прикольні різнокольорові стрижі. хтось колись казав як звуться, не пам'ятаю. називаю їх попугаями.



взяв з собою газового пальничка зварганити кави. не те щоб я на стільки фанат кави, скільки хотілось вигуляти саму плитку.

 лежить вже багато років безвилазно. колись давно подарував її друг. він не пішоходник тому не подумав що 300 грамовий пальник невиправдана розкіш в заплічнику. тим більше для такого кухлика. та і для більшого казанка заважка.
пора збиратись назад
в цілому по маршруту в цю сторону вийшло 8,9 км.
час трішки завищений, так як завтикав вмикнуть паузу
на маркерах висоти.

назад вирішив пройтись іншим маршрутом, в притул до виставки. хоч показало трішки довше.
піроговка
там теж не погано, але відвідувачів не бачив.

топаєм далі

прикольна альтаночка. літом там смажили м'ясо і кормили комарів
далі повело по Глушкова, але вирішив все ж таки пройтись через виставку хоч і довше.
там ще разок заварив кави щоб не нести додому.

а от і знов ВДНГ
дорога назад зайняла трішки більше

в цілому 19,5 км
не погано для ковідного.
а зараз піду знов здавати тест ізнов за свої гроші. хоч по суті він нах не потрібен.
і те що я якби перехворів і можу відтермінувати вакцинацію на 180 днів, так як вона не те що може бути не ефективна, а й шкідлива теж до одного місця. так як приймається тільки сертифікат і свіжий плр тест

Про ВНДГ забули?



92%, 12 голосів

8%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Київ ВДНГ - 2015

Вперше відвідати виставку досягнень народного господарства мені випало влітку 1986 року. Незважаючи на аварію на Чорнобильській атомній електростанції, не пам'ятаю, щоб була якась паніка - Київ жив своїм столичним життям, люди як і сьогодні юрбами гасали туди-сюди, у ритмі великого міста. Мені, як справжньому провінціалу все це було досить цікаво спостерігати, все вражало. Виставкові зали були заповнені різноманітними експонатами, пануюча тоді там атмосфера наповнювала почуттям поваги і гордості. Мені тоді було неповних 15 літ...

Звичайно, сплило досить таки багато часу, але досі ще залишки архітектурних витворів вражають уяву своїм розмахом, помпезністю, хоча це вже минуле, це вже історія, яка стала особисто для мене згадкою про ранню юність і чорнобильську трагедію.

Що ж зараз цікавого є на ВДНГ ? Це таке місце, куди легко вибратися на прогулянку з дітьми, для різноманітності, подивитися експонати мінералів та археологічніх знахідок, деякі з них, у тому числі навіть уламки метеорита, можна потримати своїми руками. А неподалік за дуже демократичну ціну ми подивилися через мікроскопи на мушку дрозофілу, блоху, інфузорію, та на інших дрібних істот. Шкода, що мені не вдалося зробити фотографії мобільним телефоном через окуляр мікроскопа - було кілька спроб, але марно.

Кілька моїх фотографій, зроблених 4 липня 2015 року, можна побачити, клікнувши по фото нижче цього тексту. Правда фотограф з мене не дуже добрий, але фотографій немало наклацав.