я не нулевая отметка больше, не дерзкий птенчик, не молодая завязь. молодая завязь глядит на меня, раззявясь. у простых, как положено, я вызываю ненависть, сложных - зависть. (Вера Полозкова)
Но я жду чуда, как двадцать лет назад, А ты не веришь, как Москва слезам. Хватит сказок, детских историй, Ты права, возможно ждать не стоит...
Но я жду чуда, как двадцать лет назад, И пускай это - детский азарт. Знал любовь, помню боль, увидел море, Иллюзий нет, надежда есть, я не спорю...
На Башне огнепоклонников висел знак Солнца, а на воротах была выбита странная
надпись, гласящая: "Что не сгорит в огне, то расплавится жаром". Факелы
потрескивая, будто обсуждали твою дрожащую тень, и твои жалкие попытки нагреть
воздух в коридорах из камня, который опалил Свет и Жар Искусства мастера-каменотёса.
Он пришел из ниоткуда, построил башню, обучил первых и самых ярких
огнепоклонников и ушел дальше...
Тебе приходилось жить ритмом замка внутри, как нечеткому дыму. То появлялись,
то исчезали ступеньки, переходы из коридора в коридор были подчинены не логике,
и не привычной симметрии людей, выросших в квадратных ограничениях навязанного
чуждым разумом, боящимся свободы и Огня. Даже окна здесь напоминали больше
лепестки и сферы, вместо привычных прямоугольников, декларирующих ограничения со
всех сторон.
Башня жила собственной жизнью. Иногда она выводила посетителей в центральный
Зал без потолка, где можно было стать сияющим источником Огня и Света, а иногда
заставляла блуждать и пробираться в узкие щели, чтобы вместе с потом и страхом
из тебя вышли токсины рабства и внедренных самооценок.
Башня жила собственной жизнью, как огромный костёр, как Идея, прожигающая мир
насквозь, - привычный, сухой, безжизненный и полный тьмы возможностей. Но кроме
сухого и безжизненного мира, она нуждалась в людях, чей Свет и Огонь нуждался в
Башне. Недаром старики всегда говорили - "Если ты устал от собственной тьмы,
зажги огонь и Пламя укажет тебе направление".
Мені доводиться кожен тиждень дивитись і слухати нові пісні, які виходять у російських і українсбьких т.з. співаків і співачок.
Тому мені прийшла думка писати про них у свої блоги - російськомовний, і україномовний, який деякий час буде жити тут.
Тож, приєднуйтесь до мене, тут буде багато цікавих регулярних дописів.
Поїхали: огляд минулого тижня.
Якщо хтось думав, що його мине чаша сія, той дуже схибив, бо моя караюча долоня вже зависла над дупками дурних хлопчиків і дівчат, які уявляють себе зірками.
Тож минулий тиждень для мене почався з 24 новин на відеоканалі ELLO. Окрім нової команди Dостучаться Dо Nебес, яка і відкрила для мене моторошний світ пост-совкової попси, там було багато чого.. Жанна Фріске и Анна Семеновіч з родини реліктових, не зацікавили нічим, як і їх режисери.
Після кучі усілякого лайна, про яке і казати гидко, звернули на себе мою увагу Ед Жульжевскій та Анастасія Волочкова з несподіваним дуетом. Може, в цьому щось і є, але не заціпило мене і більше хвилини я це слухати не зміг. Може там приспів гарний, чи може офігенне соло, але я цього вже ніколи не почую.
Віталій Козловський з вірменьскою екс-стриптизеркою Вардою показали нове відео про літо. Не вперло. Смішно було чути про море і бачити Дніпро і пляж на Трухановому острові в "Ольмеці". Но це ж для режисерів не проблема, дійсно?
А Тімур Родригес маладэс, ай маладэс. Щоправда, має дуже поганий прононс своєї англійської. Але це спільна для російських зірочок проблема. Але пісня в нього нічого така собі.
А ось Тарабарова "умніца". І хоча, як на мене, вокал у дівчини дуже своєрідний і мені не подобається, але тут у цій пісні усе на своєму місці. І відео дуже атмосферне.
Зачот, Світлана. Давай, екранізуй нові пісні. Тільки не про "Виндовз віснєт, молоко кіснєт". Йдемо далі.
Після чергової кучі фєєрічного лайна, дуже непогано виглядають хлопці з Казахстану Medas feat. Кейс. Я ненавиджу весь цей "репчік". Це справжня отрута для малолєтскіх мозків, як на мою думку. Але якщо хтось це робить, а хтось слухає, то і нехай. Принаймні, краще ніж пиво пити біля парадного.
А ось і Venger Collective (ХЗ хто такі) зробили непогану діскуху. Майже як Gorchitza у свій час :))) Далі якісь невідомі мені Єва Анрі и Бєлка вили як вовкулаки на світанку, кидалися на паркани, шипіли, та робили інші члєноврєдітельства :) Далі ще краще - знову якийсь малолітній реп, дівки без одягу і голосу, юзери щаленіють у коментах і таке інше.
Але тут і трапився розрив шаблону. Витвір Алана Бадоеєва під назвою Z.Dance part 3. Остання серія. Усе повинно було розірвати мозки тим, в кого вони ще є. Але не вийшло. Закінчився запал. Але є і приємні сторони. Максік тут не завжди брудний, як у попередніх серіях. Я розумію, що хтось любить "грязних мальчішек" у реальному сенсі. Але мені більше подобаються охайні :)))
І кліп вийшов дуже перевантажений дрібницями, за якими мало не загубилася дуже непогана пісня. І на останнє - ось вам дещо неймовірне.
