Осіння симфонія
- 06.09.13, 16:23
Осінь - це карнавал природи. Ще кілька днів тому ліс був зодягнений у зелені шати і переливався стоголосим пташиним хором. Зараз же він спалахнув, вибухнув жовтими, червоними, рожевими й оранжевими барвами. Здається, наче кожне дерево, кожний кущик змагається з сусідами у яскравості свого вбрання.
А яка тиша навкруги!.. Тільки де-не-де можна почути шурхіт їжачка в опалому листі та поодиноке каркання всюдисущих ворон. Легке мереживо павутиння гойдається на гілках, а лагідне сонячне проміння ніби шле свої останні поцілунки...
Ліс зачарований... Та життя у ньому не припиняється ні на мить. Придивіться пильніше. Ось дві білочки-пустунки мандрують кронами дерев, а за поваленим стовбуром причаїлася сімейка грибочків у кумедних капелюшках. Сонечко поспішає знайти собі оселю на зиму, а синичка стрибає з гілки на гілку, шукаючи поживу.
Але, споглядаючи усю цю красу, нам чомусь стає сумно. Сумно, що з кожним порухом вітру більше і більше листя опиняється на землі. Сумно, що скоро підуть дощі і все довкола стане голим, сірим, холодним...
Та після осінніх холодів і зими настане весна. І ліс знову оживе, зазеленіє, розіллється тисячами звуків. Тільки це вже буде інша музика. А зараз звучить симфонія осені...
16
Мир становится сложным, запутанным, твёрдым,
Когда ты не смотришь на него сквозь крыло стрекозы.
И лишь временное утешение несут аккорды
Музыки, раскрывающие душу Солнцу и дыханию грозы.
Истинное умиротворение покоится в Ладонях Бога,
Где стрекозы без опаски пьют росу у Дракона с когтей,
Где превращается в Радость любая тревога,
Где никто не смотрит на мир сквозь крылья людей.
Бывает так, что слова не нужны,
А крылья от грусти устали.
Угости себя снами пряной луны
В высоком прозрачном бокале.
Проснись в обычном сером дне.
Тусклость и в буднях и в людях.
Работа, быт, истина в вине.
Всё, как у всех, иначе - осудят.
Всего одна жизнь - и ты снова чист.
Усталость прошла и тревоги.
Ты снова Бог и белый как лист,
Ведь так расслабляются боги.
Но где-то за краешком тишины
Ты ловишь себя на мысли,
Что завидуешь снам пряной луны,
И простой незатейливой жизни.
Я вырезаю резцом Красоты Арку Небесного Света.
Сквозь толщу обыденной глупости нежелания слышать ответы.
Нежелания верить в себя и в ценность Любви для мира.
Именно твоей и именно сегодня, а не как привык - пунктиром.
Где Пустота вытирает следы всех добрых начинаний.
Одинаково хорошо, что и злых, и даже смертельных желаний...
Позже украшу Арку вязью, сплетая Слово и Дело.
Возможные сомнения в нужности этого потом обведу мелом.
И вызванный в Страшный Суд, не сбегу от
правосудия.
Я признаю свою вину в Любви 1-ой степени к людям.
Omar Akram - Dancing with the Wind
лежит здесь: 
).
, но они утверждают, что добавляют серебро, а куда(в кабелль или на уши покупателей) это уже вам решать. Звук "не себе пойдет", но лучше однозначно. Продвинутым селом ценится. Цена 2.5 мм - от 8-9 грн. метр.
