Народна творчість.Олександр Шевченко- мій сусіда по дачі.
До російського кордону, пес прибіг аж з Криму,
Бо говорять, що собаки там живуть як в Римі.
Є що їсти,є що пити, вольному там воля,
Що у кожної собаки, там щаслива доля.
Переплигнув пес шлагбаум, дременув щосили,
Бо до самої Москви, його запросили.
Не пройшло і трьох не`діль,(розумний покаїться)
Пес, облізлий та голодний, до дому вертається.
На таможні запитують:- Розкажи як гості!
А то бачим на тобі, тільки шкура й кості!
-Дурень я, брехні повірив, що в Москві нас ждуть..
Там не то що їсти, гавкать не дають!!!.