хочу сюди!
 

Наталія

40 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «мої вірші»

"Україні присвячується"

Її свіжу і ніжну красу Я назавжди у серці залишу, Крізь життя я її пронесу, Бо не знайду таку я ще іншу. Полум’яні барвисті світанки Я душею поглину навіки, І росою окроплені ранки, І гаї, і озера, і ріки. Таємничу розмову лісів Я у шелесті листя відчую Й колискової тихої спів Вітру в полі пшеничнім почую. Озирнувшись, побачу довкола Дні, прибрані калиновим цвітом, І вдихну вечори з матіоли, І зігріюсь ночей оксамитом. Мов цілющий нектар, увіп’ю...

Читати далі...

Два полюси

Вона віддала йому серце, А він бажав, щоб дала й душу. Вона подарувала йому сонце, Та він залишився у темряві дрімучій. Вона в його очах себе шукала, Але знайшла лиш біль розчарування, Вона для нього мрію будувала, А залишИлось лиш зруйноване кохання. Вона до нього пташкою летіла, Звучала в ньому піснею дзвінкою. Та не зумів він приручити вільні крила… Вони – два полюси розбитої любові.

Моя Україна

[Приєднана картинка] У весЕлковім краї, там, де небо безкрає, Де червона калина, є прекрасна країна. Там, де трави шовкОві і ліси смерекОві, Де пшеничне колосся золотом розлилОся. Мова там солов’їна, чиста, наче перлина, Лагідна й милозвучна, мелодійна й співуча. Богом благословенна, ворогам нескорЕна, У серцях своїм дітям вона сонечком світить. Їх любов”ю єднає й вірою зігріває, А красу її цвіту знають в цілому світі. Край дитинства і...

Читати далі...

Не здавайся!

Нездавайся, а то життя роздавить.Упав мерщій вставай з колін.Усе утратиш у житті лише тоді, як дух ти втратиш.А доти все ще буде в тебе на святій землі. [Приєднана картинка]

Загублений шлях

[Приєднана картинка] ЗапалЮ свічу – нічну супутницю. Тихо серце попливе Чумацьким шляхом. Срібне світло зоряної вулиці Намалює йому путь небесним лаком. Розпорошу серце поміж зорями, Білих лебедів на волю з нього випущу. Хай летять вони світами неозорими, Я ж у ніч повернусь краплями дощу. Догора свіча – моя супутниця. Тиша в серці… Заколисані думки. У безмежності світів той шлях загубиться, Слід у пам’яті лишивши на рокИ.

Зима.

[Приєднана картинка]Ковзне по серцю щастя -      Розтане лід         І згине    Останній слід. Ласкаво в біль загорне     Люта зима,      І полине  В серце журба. Вночі підійдеш тихо,   Глянеш в вікно -     У трояндах    Грає срібло. Ні хмарки, всюди темний   Небесний шовк,     ДрімаєУ серці затишок.

Країна Сонця і Любові

Незримі крила знов несуть мене увись. Огляну землю рідну із висот пташиних. Там, де небесні ріки розлилИсь, Є наших мрій і задумів країна. Щоночі із бажань таємних зорепад, Крилаті душі в снах натхнення там черпають. Є галерея щастя і кохання сад. Тут світлі Ангели земні серця єднають. Немає часу у країні тій. З’єдналось в ній минуле і майбутнє. Вмістилась вічність у миттєвості одній. Там злість і заздрощі земні відсутні. На нижчій схОдинці – засмічений ...

Читати далі...

Каламбур

Що зі мною коється?Що зі мною діється?Хочеться спинитись, А душу несе..Хоче їй щирості, Хочеться їй вірити..Омани боюсь..

Біль

Невід’ємна частинка душі… З нею серцю потрібно миритись. Її муки прийнЯти усі, По житті йти із нею навчитись. Я не прошу забрати її, Тільки віри благаю у неба. Світло Духа й надії вогні – То найбільша моя потреба. Все приймУ, як і Він прийнЯв, Упокорю стражданням душу. Він невинно за нас страждав, Я ж за себе цей біль нести мушу. То молитва тиха моЯ, Що із серця плине сльозами. На все, Господи, воля Твоя, Твоя ласка завждИ є над нами. В милосерді ...

Читати далі...