Третя серія замальовок воєнного часу присвячена підготовці до мобілізації: обстеженню в медичних закладах і оновленню даних для ТЦК. Ну і, звісно, погоді — адже літо 2024-го видалось дуже спекотним. А ще цей звіт присвячений квіточкам, оскільки виявив, що навіть влітку цвітуть квіти.

Як ви вже зрозуміли, в липні не відсиджувався вдома, а ходив по поліклінікам, фотографуючи по дорозі цікавинки. Більше того — їздив у Київ (після дворічної перерви!). Хоча з візиту до столиці нафоткав мало, бо вояж звівся до поїздки у маршрутках і черзі під кабінетом. Але дещо все ж нафотографував. Тому є що вам показати.

1. Моїми атрибутами цьогорічного літа є медичні обстеження, нові ліки, вимкнення електрики по місту і шалена рекордна спека.

Скажу чесно: протягом двох перших тижнів цього липня мені не було нудно. І це лише події. А про думки, які кружляли в моїй голові, навіть розказувати соромно. Проте тепер можу похизуватись прийомом антидепресанту. Хоч це і не привід для вихваляння, а скоріше, просто новинка в моєму житті.
[ Читати далі (+40 фото)... ]

(Анекдот)

Їжа швидкого приготування закінчується. Продукти для дегустації купити важче. Але мені все-таки пощастило знайти у продажу дещо цікавеньке швидкорозчинне — солодкі вівсяні каші швидкого приготування. З подібною їжею вперше познайомився при дегустації датського сухпаю (в ньому були мюслі) — і вівсянка мені сподобалась (хоч раніше страви з вівса і вівсяних пластівців уникав). Тож побачивши на прилавку величезний асортимент вівсяних каш, купив не замислюючись.

1. Солодкі вівсяні каші швидкого приготування "AXA" (читається "Акса") в цій дегустації представлені аж дев'ятьма різновидами: з журавлиною; з брусницею та вершками; з яблуком і корицею; з лісовим горіхом (фундуком), карамеллю та вершками; з манго та ананасом; з абрикосом; з чорницею; з полуницею та вершками; з дикими ягодами та вершками.

Дегустація видалась насиченою (бо 9 різновидів). Крім того, не обійшлось без пригод (розрядження акумулятора фотокамери, відключення електрики). Тому черговий огляд їжі знову виявився вистражданим. Ну, до блогерських складнощів мені не звикати.

Причина, через яку ще два роки тому надумав спробувати вегетаріанські продукти, проста — відмова від тваринної їжі вже давно стала поширеною тенденцією  в нашому суспільстві (особливо, серед жінок). А м'яса я вживаю небагато і зрідка. Тож вирішив, чому б і собі не скуштувати веганську їжу, заодно, продовживши цикл загальних оглядів, розпочатих ерзац-продуктами?

1. В дегустації вегетаріанських продуктів представлені хумус класичний, тофу (соєвий сир), соєвий гуляш, напій вівсяний з шоколадом, фалафель, соєвий ферментований десерт з чорницею і соєва ковбаса салямі. Думаю, 7 найменувань цілком вистачить, враховуючи, що ніхто не підказав перелік веганських продуктів і що довелось пожертвувати принципами (в огляді є польська продукція).

Мені було цікаво спробувати, наскільки вегетаріанські харчі смачні та поживні. А також хотів дізнатись, чи імітують вони смак м'ясних і молочних продуктів. І хоч деякі з них я вже пробував раніше (соєвий гуляш і тофу), інші назви (фалафель, хумус) мені були незнайомі.
[ Читати далі (+50 фото)... ]

Продегустувавши картопляні пюре швидкого приготування я написав, що якщо вже хочеться пюреподібних страв, то краще їсти креми-супи швидкого приготування — хоча б тому, що в них немає підсилювачів смаку та ароматизаторів. Ну і випускаються в стаканах. Тож, виходить корисніше та зручніше. Однак для огляду обрав їх випадково — просто не було інших підходящих продуктів швидкого приготування.

Як правило, креми-супи виготовляють на основі бобових — гороху, сочевиці або нуту.  Готувати їх швидко і просто. А ще крем-супи швидкого приготування вважають веганською їжею.

1. Дегустація крем-супів швидкого приготування "Alive" (в стакані), які з'явились в 2024 році. В наявності п'ять смаків: гороховий з протеїном, гороховий з капустою Кейл, гороховий з грибами, грибний, а також харчо. І це вже другий огляд швидкорозчинних крем-супів. Причому від того самого виробника.

Особливість цих крем-супів полягає в тому, що вони мають горохову основу. Та й за консистенцією більше нагадують не суп, а пюре.

Картопляні пюре швидкого приготування не входили в коло запланованих дегустацій. Але купуючи вермішелі "Хуторок" з попереднього огляду потрібно було доукомплектувати замовлення. А пюре потрапило до уваги завдяки асортименту: зазвичай, виробники пропонують два-три смаки, а тут аж шість! Крім того, ці пюре тієї ж торгової марки та мають ідентичний дизайн упаковок, що й замовлені вермішельки. Та й два звіти поруч від одного бренду, на мій погляд, виглядатимуть прикольно.

Правда, виникає питання: що показувати? Бо це доволі проста страва, адже в пачці розсипом перемішані всі інгредієнти і немає ні пакетика з приправами, ні столових приладів. Але я блогер! Щось вигадаю...

1. Картопляні пюре швидкого приготування "Хуторок" радують кількістю смаків. На огляді різновиди зі смаком вершків; зі смаком курки, смаженої цибулі та зелені; зі смаком сметани та зеленню; зі смаком грибів та зеленню; зі смаком яловичини з овочами; зі смаком телятини з аджикою. Якщо не помиляюсь, вони коштували 13 грн. за 30-грамову упаковку. Плюс — доставка.

Цікаво, що попри однакову марку з вермішелями, виробник пюре зовсім інший. А ще всі ці пюре я продегустував за один день.
[ Читати далі (+42 фото)... ]

Скільки б вермішелей швидкого приготування не їв — постійно з'являються нові. Так трапилось і цього року. Хоча, здавалось би, новим брендам і виробникам нізвідки братись. І тут, на огляд знову потрапили новинки. Причому, під відомою торговою маркою.

1. В сьогоднішній дегустації вермішелі швидкого приготування "Хуторок". Пощастило придбати повний асортимент, що складається з чотирьох видів: зі смаком гострої курки, зі смаком негострої курки, зі смаком грибів і зі смаком яловичини. Купляв за 8,88 грн. (при стандартній вазі 60 г.). Це дешево. Однак з доставкою обійшлось на 4,5 грн. дорожче. Тож загальна ціна становить більше 13 грн. Але за ексклюзивність треба платити. Бо в мережах маркетів такої вермішелі не бачив. Хоча марка відома. Правда, відома борошном, а не їжею швидкого приготування. Тим цікавіше!

Цікаво, що виробник той самий, що й у вермішелей "Chibi" і "Garnenka" з попередніх оглядів.

Як і обіцяв, публікую порівняння смартфонів Realme 6 і Realme C67, яке не влізло в огляд новинки. Бо, як мінімум, цікаво поглянути на відмінності телефонів одного бренду, що належать до сусідніх сегментів, але подібні за продуктивністю. До того ж, оснащені різними поколіннями і версіями ОС Android! А, як максимум, додатковий звіт не буде зайвим.

 Обидва телефони належать до бюджетного рівня, але до різних сегментів і поколінь. Мій Realme 6 є середньобюджетною моделлю 2020 року. Мамин Realme C67 — свіженький топовий низькобюджетник, адже презентований наприкінці 2023-го року. При цьому вони дуже подібні за продуктивністю (хоча в AnTuTu v.10 модель 6 набрала 401886 балів, а C67 набирає 338329-338900). Ці моделі випускались як з 6ГБ оперативки, так і на 8ГБ. Однак відмінностей теж вистачає. На моєму смарті повноцінний Android 11 (з коробки був Android 10). Тоді як на маминому встановлений "урізаний" Android Go 14 генерації. Звісно, за роки електроніка вдосконалюється: якщо на 6 стоїть 12-нанометровий процесор, то C67 має 6-нанометровий проц. Ємність акумуляторів також зросла. 

1. Realme 6 (ліворуч) і Realme C67 (праворуч). Обидва бюджетного рівня. Обидва красиві.

Дане порівняння спрямоване на відмінності дизайну смартфонів та на відмінності операційних систем. А ось порівнювати якість фото- і відеозйомок не захотів, оскільки мені здається, що все й так очевидно і 108МП ще не означають гарну якість фоток. До речі, те саме можу сказати й про цей звіт. Тому прошу вибачення за не зовсім якісні картинки.
[ Читати більше (+31 фото)... ]

Необхідність придбання нового телефона була обумовлена тим, що з попереднім сенсорним мобільником мама не захотіла розбиратись. Взамін взяла кнопковий. А батько освоїв і перетворив колишній мамин смартфон на "цеглу". Однак у нинішній час треба бути в курсі повітряних тривог — і найкращим джерелом інформації  є Ютуб, оскільки на радіо забувають повідомляти про відбій і не розповідать що і куди летить. Тож інформування вирішувалось зверненням до мене з проханням подивитись карту тривог на своєму смартфоні. Але для цього потрібно було часто відволікати. Надодачу, в світлі нещодавних новин, виник додатковий аргумент — посилення мобілізації. В зв'язку з чим є висока ймовірність, що запитувати мене про обстановку не буде можливості:( Тому мама помаленьку освоює користування сучасним смартфоном.

1. Смартфон Realme C67 (на 6ГБ оперативки) — низькобюджетний топ. Він не лише новий (дебют моделі — грудень 2023), а й має непогані характеристики. За продуктивністю подібний до мого Realme 6 (порівняння буде наступним фотозвітом). Потужність зарядки така сама (33 Вт). Ще й виглядає симпатично. Особливо, в зелено-золотистому кольорі "Sunny Oasis". Та й коштує, якщо не помиляюсь, стільки ж, за скільки купляв свій телефон 3 роки тому. При цьому оснащений процесором Snapdragon 685, а не MediaTek, чи Unisoc. Має величезний (більший, ніж на моєму) 6,72" IPS дисплей з роздільною здатністю Full HD+ з частотою 90 Гц. Забезпечений стереозвуком. Плюс має фішку — міні-капсулу на фронтальній камері, як на Айфонах. Сама фронтальна камера з вирізом, як в дорожчому сегменті. Не останньою причиною вибору цієї моделі було й те, що я вже знайомий з цим брендом і він мені подобається. Одним словом, я б і собі такий купив. Якби не декілька нюансів... Фотокамера хоч і виглядає кращою, бо має 108, а не 64 МП, але відсутні ширококутний і макро- режими, тоді як відеозйомка підтримує максимум 1080p 30fps. І головне те, що операційка — "урізаний" Android 14 Go. Тож, попри те, що C67 схожий на апарат більш високого сегменту, як кажуть, "не все так однозначно".

Ну і, звичайно, не обійшлося без приколів. Спочатку на радощах замовив не в тому кольорі — довелося в паніці скасовувати замовлення і оформлювати нове. Ще й повівся на маркетинг і прикупив чохол (виявилось, був в комплекті). Мало того, внаслідок редагування покупок був змушений переплатити (правда, гроші за скасоване замовлення повернули). А "вишенькою на торті" була паралельна зйомка дегустації. Не кажучи про те, що готував публікацію у кепському настрої. Тому смартфон був єдиною радістю.
[ Читати більше (+49 фото)... ]

1. На роль ерзац-продуктів вибрав паштет печінковий "Домашній з грудинкою" (замість ліверної ковбаси), ікру червону імітовану, суміш рослинно-вершкову, продукт молоковмісний сирний плавлений "Дружба", крабові палички, морозиво молочно-рослинне, напій ячмінно-цикорієвий "Галка" і продукт молоковмісний згущений з цукром. Ці продукти заміняють ковбасу, ікру лососеву, масло вершкове, сир плавлений, м'ясо краба, морозиво вершкове або пломбір, каву та згущене молоко.

Звичайно, ідеальний варіант огляду — зробити порівняння ерзац-продуктів зі справжніми. Але така дегустація була би дороговартісною, а зйомки довгими. Тому обмежився лише замінниками. І, як виключення, порівняв деякі з них. А головне — порівняв за вартістю з оригінальними продуктами.
[ Читати більше (+39 фото)... ]

Перед зйомками я не знав, це разовий чи денний індивідуальний раціон. Та й, власне, дегустацію відкладав якнайдалі. Як виявилось згодом, недаремно.

1. Перший продегустований закордонний MRE вразив асортиментом. Датський сухпай виявився добовим, на 3846 ккал. Меню доволі різноманітне та численне: мюслі з малиною, рис з шинкою, томатний суп з макаронами, яловичі джерки, тунець у воді, мокрель в томатному соусі, брюссельський паштет, фермерський паштет, цільнозерновий пшеничний хліб, цільнозерновий житній хліб, арахіс з ароматом барбекю, тістечко з ароматом лимону, шоколад, злаковий батончик з ароматом карамелі, протеїновий батончик з ароматом карамелі, цільнозерновий бісквіт, масло з фундука (лісового горіха), малиновий джем, абрикосовий джем, яблучно-персикове пюре, сушена журавлина, драже (пастила) з чорної смородини, напій персиковий, напій лимонний, напій з какао, сублімована розчинна кава (2 шт.), чай зелений (2 шт.). І це лише їжа! А ще є серветки, ложки, зубочистки, жувальні гумки і навіть зубна щітка!

З таким асортиментом дегустація була хоч і цікавою, але виснажливою. А сам огляд вийшов ну дуже масивним — давно не було фотозвіту на 75 фоток. Що казати про відео, яке стало рекордно довгим, на 47 хвилин. До того ж, в процесі зйомки вирубило електрику. Однак знайомством із зарубіжним військовим пайком все одно лишився задоволений!
[ Читати далі (+74 фото + відео)... ]