Я говорю себе
- 13.11.12, 21:20
Кофе, пролитый на клавиатуру, убивает ее, но, по крайней мере, облагораживает тонким ароматом мусорный пакет, куда ее выбрасывают.
А бывают случаи, не балующие тонкостью аромата.
(Вместо части первой: 0, 1 , 2 , 3 )
0. "Сумління в надра поховали..." (2006г.)
"Городская лирика" (1997г.)
"Евангелие от Волонда..." (1996г. часть 2-я)
1. "Микро-Фон" (Сентябрь.1991г.)
"Позорная звезда" (1990г.)
"Плутоний" (1989г.) Отрывок из стихотворения
2. "Обыкновенный Фашизм" (1987г.)
"Рублёв да Данило, да..." (1987г.)
3. "Новые левые - мальчики бравые..." 1978г. В.С. Высоцкий
"Свобода" (2008г.)
"Суть события заключается в идее, которую из него извлекают.
Для сильных - в той идее, что они извлекают из него сами.
Для слабых - в той, что извлекают другие".
Анри Де Монтерлан
Она застыла у входа на вещевой рынок и мешала бурлящему потоку серой массы вливаться в храм разноцветной пошлости. Стояла как изваяние – неподвижно и молча. Смотрела сквозь толпу и как бы поверх голов. Ее стройная фигурка и гордо вздернутый подбородок привлекали внимание и заставляли сутулых граждан выпрямить плечи. Она была очень красива… когда-то… много лет назад. А теперь… она стояла у входа на вещевой рынок, раздражая всех и вызывая насмешки нелепым сочетанием горделивой осанки и вытянутой в просящем жесте руки.
Тост : В мире есть мужчины и женщины. Мужчины и женщины часто бывают вместе… Среди мужчин есть настоящие мужчины. Среди женщин есть настоящие женщины. Настоящие мужчины и настоящие женщины не бывают вместе никогда… «Почему?» - спросите Вы. А потому, что настоящие женщины не соглашаются с первого раза, А настоящие мужчины второй раз и не предлагают….. Так выпьем за настоящих мужчин и настоящих женщин на этом сайте, Которым Судьба может предоставить единственный шанс для встречи, После которой они уже не расстанутся никогда… ©
Юный сын к отцу пришел
И сказал, смущаясь: "Я любовь себе нашел,
Часто с ней встречаюсь. Я дарю ей шоколад,
Покупаю кексы, Но мой опыт маловат,
Папа,в плане секса"
У меня секретов нет.
Слушайте, ребята, Папы этого ответ невитиеватый. "Не в подарках дело сын. Глупость И нелепость! Выход здесь всегда один. Женщина - как крепость. Эту крепость надо брать Нежностью и лаской. Силу можно применять, Но всегда с опаской. Ты садись, раз уж пришел, И послушай, кроха С сексом в жизни - хорошо! А без секса - плохо. Краткий экскурс в чудный мир- Мир противоречий Мы с тобою совершим В этот чудный вечер.
Если девушка сама
Задирает юбку И глядит на твой карман - Это проститутка. С ними лучше не ходить,
Так как, между прочим, Мне за год не оплатить стоимости ночи. Если девушка с тобой,
А потом с Андрюхой, А наутро с Мустафой - Это просто шлюха. С нею можно так, разок, Коль совсем тоскливо, Но не суйся к ней, сынок, Без презерватива. Если девушка с другой Даже на гулянке, Помни, сын мой дорогой - Это лесбиянки. Их тебе не возбудить, Здесь, сынок, другое. Лучше сразу обходить Лесбос стороною. Если ты ее ласкал, А она молчала. Если ты его достал, А она убрала, Участь женщины такой, Друг мой незавидна. Это подтвердит любой - Женщина фригидна. Если ходит за тобой Мальчик неотвязно, Этот мальчик голубой, Что весьма опасно. Прочь гони его скорей Без заездов пробных, Пусть бежит искать друзей Средь себе подобных. Если ты, Андрей, Иван С Тоней и Варюхой - Бей в зеленый барабан - Это групповуха. В этом есть какой-то смысл, Я не возражаю, Потому что даже мысль Эта возбуждает. Об одном тебя прошу,
Обойдись без грязи. Я тебе не разрешу,
Блин, случайных связей. Ты одну себе найди,
Девку поприличней Познакомить приводи.
Понял? Ну отлично! И, уж раз ты в это влез,
Помни, сын мой Сема, Самый безопасный секс -
Секс по телефону.
13.
- Де ти живеш?
- У гуртожитку. Це на Смолянках. А ти додому хочеш?
- А ти можеш щось запропонувати?
- Можна гуляти всю ніч, наприклад.
- Ти ненормальна. Чого б це я з тобою гуляв усю ніч? Ти не уявляєш як я хочу до своєї Оленки. Ми не бачились усього три дні, а наче рік пройшов уже.
- Я не намагаюся замінити тобі Оленку. Яка вона? – розкажи.
- Хороша. Хвилинку. Алло.. Я прогуляюся трохи.. Усе буде нормально.. Бувай.. Це тато. Я не вдома зараз, вони переймаються, що буде вночі.
- Я просто запитала. Здається, у тебе накопичилося стільки всього розповісти, а ти все тримаєш у собі. Так і лопнути можна.
- А тобі яка різниця? Відійди, щоб не заляпатися. І забудь.
- Я просто не сноб.
- Зате ти просто з провінції.
- Думаєш це недолік?
- Не знаю. Але це помітно. І виглядає незграбно.
- Ти любив діда?
- Так. Мене назвали на його честь. Він усе життя няньчив мене.
- А в мене лише дід з родичів. Я також його люблю. Бо більше немає кого.
- Ти – сирота?
- Не знаю. Можна й так сказати. Батьки в Індію поїхали років так з 15 тому. Вони в мене лікарі - анестезіологи. Зв’язку з ними ніякого. Сім років тому померла бабуся. От ми й залишилися вдвох.
- Брати, сестри?
- Нікого.
Я подумав, що непогано бути самотнім. Коли в тебе нічого й нікого немає. Така собі табула раса. Малюєш собі історію життя з нового чистого аркушика. Думки перервав спалах. Вона мене сфотографувала. Я згадав, що в мене гроші якісь в портмоне були.
- Каву п’єш?
- П’ю.
Ми зайшли в кафе, вибрали столик у кутку й чекали поки нам принесуть духмяну рідину в біленьких чашках. Я роздивлявся лампи на стелі, офіціантів. Не знаю, що робила вона. А я думав про повні дурниці. Коли нарешті піде дощ, бо чомусь дуже схотілося помочити ноги в калюжі, згадував, як ми з Оленкою ходили в музей сучасного мистецтва на виставку каструль, думками гортав старий альбом домашній, такого великого формату, більший за а-4, там повно чорно-білих фотографій, малі ще мама, тато, тато в армії, весілля їхнє, родичі ще там різні, усі вдягнені старомодно, посміхаються. Раптом подумав, що не посадив ще жодного дерева. Тупо. Але хто придумав, що кожен має посадити дерево, побудувати халупу й виховати сина. Називається шлях інкубатором. Гаразд, погоджуюся, посадити дерево, це зрозуміло, на благо планети, так і має бути, а з іншими пунктами можна багато сперечатися, вірніше не з самими пунктами, що з них узяти, а з тими, хто хотів би їх захищати, така справа загалом. Кожному своє, як то кажуть.
- А ти посадила вже дерево?
- Посадила. А ти?
- А в тебе хлопець є?
- Немає. І дівчини також немає.
- А був коли-небудь хтось?
- Ні.
- Як тоді ти говориш, що тобі подобаються, наприклад, дівчата більше?
- Я розглядаю людину як форму. Дівчата гарніші.
- А звідки в тебе фотоапарат такий дорогий?
- Дідусь подарував. Звідки я можу мати його?
- Не знаю. А звідки в нього такі гроші?
- У мене це від дідуся. Він хворий на фотографію й фотоапарати. У нас удома колекція така, що тобі й не снилося. Продав один зі своїх улюблених антикваріатних і купив мені цей. На день народження.
Зрозуміла справа, що мені не снилося. Мені останнім часом таке сниться, що краще б фотоапарати її діда снилися. Тьху, таки правда написана в тому посібнику по магії. Пророкували мені смерть близької людини за моїми сновидіннями, чомусь подумав про Оленку, а тут дід. Ні, ну, це ж треба.
- Зрозумів. Покажеш кадри?
- Ні. Потім. Я пришлю тобі в конверті вже готові фото.
- Зрозумів. Це дощ?
попередня глава http://blog.i.ua/user/3026999/552870/?p=1
На фото - я - падлюка (1) http://blog.i.ua/user/3026999/544034/