Да я ведьма!!!!!!!!! !!!
- 29.11.10, 17:59
Твой друг назвал меня принцессой,
Твой друг назвал меня принцессой,
Саша Бес
Ведьмы умеют плакать
Февраль. Фонари как всегда утопают во тьме.
А в городе снег все такой же прозрачно-синий. Ты чувствуешь слабость, но Мир вдруг отрезал: «Не смей! Ты разве забыла, что ведьма должна быть сильной?» Легла на ковер, потянулась, закрыла глаза. … и так надоело во всем и всегда быть первой. Гадала на принца, но Мир, усмехаясь, сказал: «Ты разве забыла, что ведьма должна быть стервой?» Полночи без снов, а с рассветом почти что без сил Открыла глаза, ненавидя людей и утро. Ты злилась на солнце, а Мир беззаботно спросил: «Ты разве забыла, что ведьма должна быть мудрой?» Дороги и тропы истоптаны черным котом. А в городе дождь и промерзлая эта слякоть. Шутила сквозь слезы, когда я напомнил о том… «Ты разве забыла, что ведьмы умеют плакать?» |
Білий Лицар
- У битві з Чорним Лицарем я дав би йому 50 на 50, якщо Чорний Лицар не буде таким вже й хорошим бійцем" - сказав один з Білих Лицарів .
Одного дня, незадовго до посвяти у лицарі, наставник сказав Ґарту, що йому слід зайнятися "вправлянням" свого коня. Ґарт ненавидів подібне. Під цим малося на увазі ходіння поруч з конем по дорозі, через луги і назад. Це було нудно. Тільки-но він перетнув один з лугів, як озирнувся і не побачив табір. Добре, якщо він не міг бачити табір, то "табір не міг бачити і його", а чому б йому тоді йти пішки?
Він скочив на коня ззаду і вдарив його по ребрах аби той почав рухатися. Кінь повернув голову і подивився на Ґарта. Потім він вкусив Ґарта за ногу і допоміг трішки відпочити на землі.
Ґарт, підвівшись, втупився у коня. Кінь відповів тим же. Ґарт подумав про свої 150 фунтів та конячі 700 фунтів. Далі він подумав про яблуко, яке узяв аби трішки перекусити. Він простягнув яблуко коню, чухаючи йому за вухами. Ґарту здалося, що кіньське "муркотіння" подібне до муркотіння новонародженого кошеняти. Ґарт знову заскочив на коня. Кінь повернув голову і подивився на Ґарта.
- Ні-ні. Тільки-но надумаєшся, можеш іти куди забажаєш. У жодному разі бити не буду, я обіцяю.
Тоді кінь перейшов на галоп. Ґарт міг тільки триматися. Кінь промайнув над луками подібно до торнадо і поскакав галопом по дорозі. Курява летіла вусібіч. Потім, кінь зненацька виставив передні ноги вперед аби зупинитися. На дорозі стояла черниця. Кінь зупинився лишень за два фути від черниці. Ґарт зупинився не набагато далі порівняно з конем.
Ґарт встав і привітав черницю.
- Доброго ранку, сестра", сказав він.
- Хм... Так, доброго. Подивіться лишень", - вона відповіла і вказала за спину Ґартові.
Ґарт повернув голову, щоб подивитися. Не побачивши чого-небудь, він сказав про це "святій сестрі".
- Ви не бачите цю нечепуру? Ви сліпі? - вона відповіла неприємним тоном.
Ґарт озирнувся. Так, неподалік була нечепурна на вигляд дівчина. Він подумав, що вона є кам'яною, коли уперше подивився у той бік. Це було найнеприємніша нечепура, яку він коли-небудь бачив. Він подивився на нечепуру і нечепура подивилася на Ґарта. Ґарт озирнувся і сказав черниці,
що він бачив нечепуру.
"Ну то й що?" - подумав Ґарт.
- Насправді вона не така. Це Чарівна Принцеса. Зла Відьма перетворила її на нечепуру... І вона такою лишатиметься допоки не зустріне на своєму шляху красивого, молодого принца, котрий поцілує її. Потім вона перетвориться знову на Чарівну Принцесу і вони заживуть довго та щасливо.
"Ну то й що?" - подумав Ґарт. Потім він сказав це саме черниці.
Черниця відповіла Ґартові, що він не є красивим, молодим принцом, але йому доведеться це зробити. Вона сказала йому піти й поцілувати нечепуру. Ґарт подумав десь майже секунду й відповів: "ні"! Черниця після цього попорпалася у своїх широких рукавах і витягла звідти не паличку, але довжелезну лінійку.
"Ого!", - подумав Ґарт. "Ого!", - подумав кінь.
- Не змушуйте мене використовувати це, - "добра сестра" сказала Ґарту.
Ґарт підійшов і нахилився до нечепури. Він трішки подивився на неї... Нечепура подивилася на Ґарта. Потім Ґарт швидко поцілував нечепуру і відскочив назад й убік. Нечепура відскочила так само. Потім Ґарт почекав коли нечепура знову перетвориться на Чарівну принцесу. Разом з тим невідомо, на що чекала нечепура.
Ґарт почув квоктання позаду себе. Він повернувся, щоб бачити одяг черниці, що впав на дорогу. Він тільки зараз побачив, що "черниця" й була саме тією Злою Відьмою.
"Ти дурень. Я не перетворюю чарівних принцес на нечепур. Я перетворюю їх на жаб. Ти тільки-но цілувалися з нечепуою і став таким же"... Й сміючись вона відлетіла на своїй мітлі.
... Дракону лишалося тільки посміхатися споглядаючи на цю сценку з висоти його польоту.
P.S. Чергова оповідка з цієї "лицарської серії" може видатися не зовсім однозначною, але в мене було значне бажання відпочити й не перейматися "тонкощами та нюансами". Загалом, не вважаю, що ця історія когось до чогось зобов'язує чи створює якісь "недоречні уявлення щодо належного стану речей"... Та й навряд вона якось вплине на "світобудову чи політику"...
Отже, можу лише сподіватися, що ознайомлення з нею видалося Вам приємним.
Р.P.S. За оригнальний текст оповідки висловлюю подяку сайту http://www.dizzydragon.com/whiteknight.html.
© Don Roble..2000-03
Шаг. Еще шаг. Ну, смелее! Не трусь, ведьма! Ты не боялась смотреть в глаза инквизиторам, ты не страшилась пламени священного костра, ты плевала на самого дьявола! Так почему сейчас ты не смеешь поднять глаза и посмотреть, что там, дальше! Почему забиваешься в угол? Откуда эта несвойственная твоему племени робость?! Эх, ведьмовское отродье... Ну что же ты делаешь? Ты! Та, кого ненавидел Великий Инквизитор! Тебя ненавидели и боялись, тебя обожали и боготворили. Так чего же ты ждешь, ведьма! Давай, выбирай!
Пастор и ведьма
Сказки Лиловой Луны
Ведьму пусть радует весть,
Что наказанья не будет –
Будет – крещенье огнем,
Будет – прощение света
Знаете, чья это месть… -
Будут рассказывать люди
Шепотом. Ночью, не днем.
Многие, многие лета…
Ведьма опасна сто раз –
Лечит, рожать помогает,
Истины церкви не чтит…
Любят ее – ну и чтож?
Сеть – паутина из фраз –
Мерно меня оплетает…
Голос все мягче звучит…
Вижу я жертвенный нож.
Отче, ну что тебе я ? -
Черных волос водопады,
Омут насмешливых глаз,
Брови ехидный изгиб.
Каждая дочь и вдова
Кровь согревать тебе рады.
Что тебе ведьмин отказ?
Ты ж от любви не погиб!
Пастор, зачем тебе месть?
Исса учил всепрощенью,
В храм, для заблудших сердец,
Нес он великую весть.
Пастор, побед ведь не счесть…
Гордость взывает к отмщенью.
И, для острастки овец,
Ставят на площади крест.
Пыльный и сумрачный зал.
Ты придержал палачей,
Чтобы прекрасное тело
Пытками не осквернить
Только напрасно ты ждал –
Лучше я буду ничьей,
Но инквизитора, зверя,
Ведьма не будет любить.
Пастор, смотри мне в глаза -
Мечутся в них огня блики.
Пусть до тебя долетят
С дымным октябрьским ветром
Я ненавижу тебя! –
Полные ярости крики.
Я проклинаю тебя –
Станут мечты твои пеплом.
Я ведьма
Нинель Лоу
Я ведьма, я свожу с ума,
Ты пригубил лихого зелья.
И пенится твоя судьба
В оковах жуткого похмелья.
Гордец, постыдную молву
Презрел,
у ног ужом свернулся.
Еще не понял почему,
Но уж рабом моим очнулся.
Запутался, где явь, где сон.
Да, и кому какое дело,
Что воспылал твой жаркий горн,
А разум не владеет телом.
В любви клянешься каждый миг,
Забыв о нормах и приличии.
Люблю твой дикий злобный рык,
Когда вхожу к тебе в обличии.
Перед тобой опять явлюсь,
То страстною роскошной девой,
То черной птицею взовьюсь,
То омутом замру замшелым.
Ты опьянеешь, закричишь,
Увязнешь,
плотью возбуждая,
Взлетишь, замрешь и замолчишь,
В экстазе бешено стеная.
Так измотаю, изведу,
Сорву всю спесь твою шальную...
А утром...
я к тебе приду
...старухой...
Знаешь ты такую??!
Фильм скуповат на спецэффекты, но сам сюжет чемто напоминает "ВИЙ" (Гоголя), чем и купил мою симпатию