Отож Світлана Талан

В мене Сєверодонецьк переважно асоціювався із підлотою та бидлотою ПР та сіманєнків, що влаштовували там шабаш, котрий закінчився тим, що нині маєм. То була ланка, то був сигнал, котрого чули всі.  То було ще коли...але якби тоді зреагували належно...

Що тепер говорити

Світлана каже:"Моє любе місто! Моє миле місто!" 

Бо вона там живе. Бо вона щира. Бо пережила окупацію, жалкуючи,і примирюючись із прикрим усвідомленням, що дідової перемоги вистачило лише на якихось 70 з гаком літ. 

 

Я не вірю лише, що з орка можна зробити людину,  хіба посмертно, а вона про них пише з болем та жалем, але й зі співчуттям. То добрий приклад. І ми, українці, добрі.

 Іноді аж надто.

І тепер си мислю: чи став я, дочитавши до кінця, хоч на пару уясм (уявних сантиметрів) вищим духовно...