Особливо в 1953 році.[Приєднана картинка]Про скорботу про смерть вождя складно, бо різне казали.Але мертвого вождя не боялись. Особливо ті, кого коллективізація, репрессіі, покарання, голодомор так чи інакше торкнулись. Або їх родичів та друзів. Навіть в день похорон, вони висловлювались мало не відкрито.І таких була біла більшість, хоч і не абсолютна.А скорботіли ті, хто психологічно відчував себе несамостіно, постіно від когось залежав. Не знав собі ціни. І тому трусився від жаху перед...
Читати далі...