Я вже не дізнаюсь, де ти і з ким
Мені й не цікаво те
Ні, ти не став раптом байдужим,
Відчула: забув мене.

Ми просто окремо тепер з тобою
Ми просто тепер не «ми»
Є ти за далекою Харків рікою
Є я у тенетах www-чуми.

Є щастя, що було з коханням на трьох.
Є я , що потроху забуду, як ти.
Є вільність, що сьодні мені остогидла
Вже другого вірша тобі…

Не знаю чому,
не ти та причина
що зчавлює з мене рядки
Я інша
Але ще шукаю у спогадах себе
Далеку, закохану, щиру , щасливу
Таку вже чужу мені!