Одна моя близька людина має таку цілеспрямованість, якій би могли всі позаздрити. Вона пройшла роки відстоювання свого, і отримала результат до якого йшла. А ми всі критикували.

От, як це можливо, ви мені поясніть, що людина змолоду хапається за те, що їй потрібно й міцно тримається цього? А як вона знала попередньо, що саме це їй потрібне, що саме воно є її ціллю? Це ж неможливо передбачити, правильно? Як воно далі буде.

Зрештою поясню про що я.

Дівчина побачила хлопця десь у якійсь компанії, вхопилася за нього, і вже не відпускала, навіть супротив його волі. Пропрацювала зв’язки з його родиною (з його матір’ю). Яка й посприяла у подальшому, коли дівчина «залетіла». Він її намагався відшити, намагався позбавити себе відповідальності мати дитину, і тим паче, продовжувати стосунки. Але її не зупиняло. Матір хлопця поселила дівчину у його кімнаті разом з ним. І він не зміг чинити опір цьому.

Спочатку він просто покинув батьківський дім. Багато років був де завгодно тільки не вдома. З’являючись зрідка, на день – два раз чи два на рік. Дівчина старанно прочитала кіпи психологічних книжок, пройшла безліч консультацій, тренінгів. Ходила до ворожок й екстрасенсів. І все, що отримував з її боку хлопець – це не докори, і не сварки, а дуже стабільні слова «Я тебе кохаю» навіть коли намагався підсрачниками викинути її зі своєї домівки.

Дитину також ненавидів, всіляко обзивав, і намагався позбутися їх обох, коли приїжджав, стверджуючи, що йому це все не потрібно.

Але у відповідь тільки «Я тебе кохаю» і прохання хоча б казати слова «Я тебе теж кохаю», навіть коли це не правда.

Не знаю як вони домовилися, але він погодився просто казати ці слова, але попереджав, що це не правда.

Йшли роки. Повернення з відрядженнь мужчини перетворювалося в пекло для неї і її дитини. Але вона просто догоджала йому, прибирала, кормила, робила масажі, змовчувала на всі знущання, тощо. І будь що казала ті самі слова про кохання, і благала його повторювати те саме.

Пройшло ще кілька років. Ми всі, хто її знає, просили її не мучити себе й дитини, а піти від цього пекла, кожного разу, як вона зривалася в істерики й сльози перед нами (але уникаючи хоча б крихту розпачу показувати йому).

Зрештою, їй разом з його сім’єю вдалося переконати його, що необхідно розписатися, заради майбутнього дитини. Десь два роки вмовляннь його переконали. Але він позбувся білого плаття, яке вона собі придбала (весільне пишне), і купив їй чорне звичайне, як на корпоративи ділові одягають.

Їй вдалося переконати його влаштувати банкет. Хитрість була в тому, що це був його ювілей. Всі родичі прийшли на весілля, і тільки він вважав, що це його ювілей, і постійно це повторював у мікрофон на святі, але натовп вперто кричав «гірко», і він цілував наречену.

Пройшли роки. Мужчина перетворився за абсолютно звичайнісінького мужика. Праця й генетичні хвороби зробили його зовсім не приглядним на вигляд. Звичайнісінький, ще й алкоголік, як і всі.

Мужик приїжджаючи додому почав помічати переваги чемної дружини, яка зустрічає дуже тепло, готує, прибирає, пестить, тощо. І вредний веселий хлопчак вилитий він як дві каплі, вже не дратує. Відчув, наскільки потрібний він цим двом. Вона як і завжди «Я тебе кохаю», і він вже відповідає не силоміць.

Мужику вже багато років. Ну, кому б він знадобився, якби не вона??? Тільки завдяки цій жінці він отримав майбутнє не самотнє, як, наприклад, в його рідного брата.

Якщо чесно, то я, особисто, у шоці, що так буває. І абсолютно не схвалювала її тактики на самому початку. Але. Всі знайомі мені жінки, які поважають рішення інших людей – самотні й бездітні. А у них – теплий охайний дім, сім’я, весело й все, загалом, дуже нормально.

Невже, щоби все було добре, треба рвати своє з м’ясом і кров’ю???? Це по-перше. А по-друге, не розумію – як зрозуміти, що потрібне саме те, а не інакше? Що веде таких жінок? Чим вона керується, визначаючи, за кого вхопиться і триматиметься? Я б на її місці взагалі не звернула би уваги на якогось придуркуватого хлопця, що полюбляє пити й захоплюється авіа-конструкціями. А може це і є кохання? Якого не всім фартує у житті відчути. Можливо, якби мною опанувало таке відчуття – може й я би йшла напролом до своєї цілі, як вона. Але не йду, бо не відчула такого. Кого не візьми – усі придурки якісь, і нафіг те треба?))) І тим більш, я би не стерпіла тих принижень, через які мужчина з цієї історії проводив свою другу половинку.

Виходить, жінки, сімейне щастя полягає у самопожертві, приниженнях, тяжкій праці зрання і допізна з недосипаннями, інколи навіть фізичних розправах. І тільки пройшовши через таке жінка отримує чоловіка, який забезпечує сім’ю, і дитину, і сім’ю і затишний дім і слова кохання, і пишне весілля, і подарунки-прикраси-квіти.

Виходить так?

Беріть, короче, своє за барки, і буде твоє.

А я так ніколи не робитиму))) І пофіг мені те сімейне життя)))

Про подонків Сватівської обласної психіатричної лікарні.

В Луганській області України є лікувальний заклад «Сватівська обласна психіатрична лікарня (СОПБ, СОПЛ)» як місце несвободи. Туди представники Уповноваженої Верховної Ради по правам людини не появлялися більше трьох років. А жаль. Місце несвободи здвигає баланс інтересів в сторону контролюючих порядок в такому місці несвободи. До чого це приводить? 

 В жовтні 2018 року Дядик Олександр Миколайович, дуже давній пацієнт СОПЛ,  надіслав листа на домашню адресу своєму колишньому знайомому, який разом із ним проживав в палаті посиленого нагляду. Лист був написаний на огризках пакувального паперу. Та людина скаржилася на погане поводження, в тому числі завідуючої  відділенням номер три Ямпольської. Із досвіду Дядика О.М та його знайомого відомо, що Ямпольська, і не тільки, є власницею риси подонка (покидька). Яка в неї виривається спонтанно і не піддається корекції поведінки. Це проявляється в багатьох ситуаціях поводження її із пацієнтами. В тому числі і в тому, що вона підтримує у відділенні СОПЛ стан, коли пацієнту із дуже-дуже великою затримкою та із  знущанням над його потребою сестра-господарка виконує  замовлення щоб за гроші пацієнта було куплено папір для письма, чи куплено ручку для письма, чи куплено конверт. Сама ж лікар-психіатр Ямпольська на прохання пацієнта відповідає, що у відділенні паперу не має, їй взяти його нівідкіля. І що вона сама для своїх службових потреб купує папір за власні гроші, і куплений нею папір не дає нікому. І це в той час, коли у СОПЛ на повну ставку оплати праці працює юрисконсульт Скворчевський. Теж людина із не коригуємою рисою подонка. В обов’язки якого входить в рамках законодавства України сприяти усуненню перешкод в дотримання прав людини в СОПЛ. В тому числі і Права людини на підтримування соціальних зв’язків. 

І це відбувається в той час, коли Сватівською обласною психіатричною лікарнею стали опікуватися представники Польщі. Та вже не один раз кореспондентка із Польщі поряд із виконанням її професійних обов’язків освітлювати події у війні Росії із Україною на Еленерівщині  – привозила гуманітарною допомогою польського народу м’ячі для гри у волейбол, стіл для теніса, ходунки для пацієнтів із розладом рухового апарату, інвалідні коляски, стільці-унітази для випорожнення пацієнтів, що неспроможні дійти самостійно до кімнати туалету.

Читачі!!! Хто із вас набереться громадянської мужності та перевірить повідомлене в цій соціальній мережі і знайде «важелі впливу» для налагоджування хоча б в цій не великій частинці України належного поводження із обездоленими вашими співгромадянами, які чесно працюють зразком того нещастя, яке могло б бути із вами чи членами вашої родини. І Які рельєфно доводять до вашої свідомості те благо, яке Вищі Світи для вас створили із метою забезпечити розвиток у ваших рисах характеру тех., які цінуються і потрібні у Вищих світах після вашої смерті  прижиттєвим  забезпеченням здоровим Вашого фізичного тіла і соціального благополуччя Вашого та Вашої родини і друзів. І які (риси характеру) життєво потрібні таким обездоленим людям в створенні належного середовища їхнього існування.

У ученні, яке принесли людству Автори Лариса Олександрівна Секлітова та Людмила Леонівна Стрельнікова у їх більше, аніж у 55 книгах, - повідомляється про існування Закону Світобудови - Закону існування (Закон существования). За яким принцип існування полягає в бытии (побуту?) контролюємих форм життя. Що ними розширено повідомлено як існування живого середовища існування, у якому існують мислячі Індивіди середовища існування. Беручи в совокупності висловленими Ними, ви-читачі допису, є людьми, у яких до устрою душі приєднано мислячу субстанцію Середовища існування, яка співпрацює із Вашими рисами характеру, щоб схилити Ваші інтереси вмішатися в ситуацію, що описана автором допису (взятого за основу із Фесбука). І створити умови належного поводження в Сватівській обласній психіатричній лікарні медичного та обслуговуючого персоналу. Для цього у співпраці із субстанцією "бытия" Вашій душі належить провести творчу роботу по вивченню "важелів впливу", що визнані в Україні як традиційні, чи які знаходяться у стадії ідеї чи стадії розробки її. Та розрахувати екологічним мисленням процедуру і створити процес невідворотного задіювання таких "важелів" в середовищі існування подонків Сватівської областної психіатричної лікарні. Вашою винагородою буде напрацювання у своєму уму як надбанню матриці понять душі - нових енергетик прогресій, тобто способів мислення, концепцій тощо. І це підсилить Ваші здатності устояти в конфліктних ситуаціях у Вашій шлюбній сім'ї коли будете "котитися по ухабам сімейного життя". А також внесе свою "лепту" у розвиток Вашої риси характеру "сумлінного спеціаліста", або риси характеру "воїна", чи "захисника". Або у розвиток Вашої риси характеру "ученого", чи "досідника потенційного громадського інтересу". Чим займається організація громадянського суспільства неурядова організація "Народное движение Луганщины за перестройку". Статут якої був затверджений ще в часи Радянського Союзу Рішенням сесії Ворошиловградської (нині Луганськ) обласної ради народних депутатів трудящихся. І яка сьогодні гостро нуждається у вливанні молодих членів організації, очікуючи на Вас.

28.10.2018р.