Про жизнь
- 07.12.18, 07:43
http://www.youtube.com/watch?v=7WJiMzk25bw
Госэкоинспекция в Луганской обл. [email protected] факс (0642) 935419 тел. 935407, 935447
Мне его просто жалко. Выплескивать агрессию в мир - это путь к саморазрушению. Не надо думать, что я проклинаю его этими словами. Я просто ХОЧУ ПРЕДУПРЕДИТЬ. Есть абсолютные законы, зафиксированные во многих распространенных религиях.
КТО ЗА?
Тем более, что, кажется, он представитель команды авторов этого ресурса. Если это так - то я через две недели прекращаю сюда заходить. Это тоже не ультиматум, а принятое решение.
А на принятое решение приходит Господь.
Сын КрестЯнИнь
Зайду посмотреть через две недели.
После трудностей возникших ночью ( представители Харьковского зоопарка долго не могли открыть заржавевшие клетки, чтобы лев смог перейти в их спец. термоклетку для транспортировки) ЛЕВ СИМБО ВСЁ ТАКИ УЕХАЛ В ХАРЬКОВСКИЙ ЗООПАРК!
Сегодня харьковский зоопарк проводил пресс-конференцию.
В Киеве позавчера собирали всех директоров зоопарков и решали что делать с передвижными зверинцами (первый пресс релиз похоже сильно разошелся) Все директора зоопарков написали коллективное письмо в прокуратуру. Они нас поддерживают.Власти северодонецка не дали ни копейки еще умудрились снять 38 грн каких-то налогов. местные жители собрали 1500 грн для симбы.
ОН уже в Харькове в тепле-добре, но сильно болен.Животное находится в тяжелом состоянии. У него отморожена кожа на задних лапах, мошонка, сломан хвост и разбита морда. Также у хищника грыжа и абсцесс горла. Об этом 13 февраля сообщил журналистам директор Харьковского зоопарка, который принял льва, Алексей Григорьев. По его словам в Харьковском зоопарке о Симбе сразу позаботились специалисты, шерсть льва обработали от паразитов, хищника накормили и напоили. Лев был между жизнью и смертью. Он жадно кидался на еду и воду, - заявил А.Григорьев
По информации от Саши Самородовой
Со мной связались журналисты Критической точки, ТРК Украина, сказав, что на след. неделе начнут снимать сюжет об этой проблеме.
Саша Самородова
Не знаючи істинної правди про те,що творилося в Радянському Союзі,що таке голодомор,політичні репресії проти інтелігенції,особливо української,як нищилися духовні устої нації Лексій з Сарненського Полісся сліпо вірив більшовіцькій пропаганді,яка велась підпільно через пресу,що надходила з Москви та Києва.Таку ж "правду" передавав,як сам розумів з уст в уста своїм краянам,виступаючи на зборах і мітингах перед земляками по всьому Поліссю.За порушення закону Річ Посполита навіть посадила на десять років за решітку,за якою просидів ці довгі роки.Вийшов на волю в середині тридцятих років і продовжував агітацію за Леніна-Сталіна.В 1936 році покинув сарненщину і рятуючись від поляків,подався до "братів",які спочатку закрили в льосі,а потім по указу розселили по таборах "необ"ятної родіни." Після засідання "трійки" Поліщук став ворогом трудового народу і попав в однойменне з річкою поселення Печора, де його дуже зарослого побачив Макар,син Сарненського православного священика.Ось,що розповів він мені,коли ми не зовсім випадково зустрілися під час моєї служби в лавах Радянської Армії,де було розташований наш підрозділ:"В барак ввіпхнули зарослого,страшенно змученого,побитого чоловіка.Почувши мій голос він сказав:"Я,Поліщук Лексій.Звідки ти чоловіче,бо твоя мова,дуже на сарненську схожа?"...Я розповів йому хто я такий і звідки, Лексій був без очей,то ж орієнтувався по голосу.Тоді каже: "Я дуже добре знав твого батька...Ти ще молодий...Може ще попадеш додому,то я прошу;зайди до моїх і скажи:"Прокляте от-те слово "товаріщ". Потім, через багато років,Макар зумів поїхати на рідне Полісся,знайшов родичів Лексія і виконав останню волю мужнього земляка.Чому мужнього?,Бо подальші події ,що сталися в таборі, достойні тільки мужньої людини. Коли родичі почули,як помер їхній ідейний Лексій,то заридали-заплакали. А було то так... "Одного холодного,короткого дня,який буває тільки на крайній Півночі,сліпий і виснажений старець,старець не по роках- Поліщук звернувся до табірників/зеків/ зібратися в бараці,бо хотів їм сказати останнє слово.Всі зійшлися і чекали,що скаже "красний сліпий".Розповів про тяжке життя свого краю,про своє безталанно віддане життя боротьбі за світле майбутнє,за коммунізм на Поліссі,у величезну віру у Радянський Союз,і як йшов до нього , і як попав в табір до "урок",і як ті програли його очі в карти,як потім видавили їх і зробили безпомічним. Постояв...високо задер голову щось шепочучи і... тоді відступив від стіни на кілька кроків,розігнавшись,ударив головою об стінку,упав,важко,ледве підвівся і знову з розмаху щосили ударив головою в стіну так,що та аж задвигтіла. Як упав,більше не піднявся.
Тоді хтось з табірників узяв його на руки,але Поліщук не дихав...."
Зверинец "Маугли" уехал сегодня ночью.
Они могут направлятся в Стаханов, Рубежное, Днепропетровск.
щяс мы сами уничтожаем себя
ети машыны ,вонь,выхлопные газы,технологии которые нас уменьшают наш возраст. К чему ето нас приведет?
задумайтесь!