Церква святої Параскеви П'ятниці на вул. Богдана Хмельницького, №63 відноситься до храмів оборонного типу, про що свідчать бійниці на мурах.

Храм з'явився ще у княжий період, до формування нового центру міста, на середньовічній дорозі, т. зв. "Волинському шляху" і слугував своєрідним аванпостом за межею укріплень княжого міста.

В інтер'єрі склепіння і стіни прикрашені фресками кін. 18 ст. роботи Луки Долинського. На парапеті хорів встановлена пам'ятна таблиця, що сповіщає про завершення відбудови 15 серпня 1644 р., оздоблена молдавським гербом та ініціалами молдавського господаря Василя Лупула, який імовірно надав кошти на відбудову.

Василь Лупу - молдавський господар (1634-1654), спочатку прихильник Польщі, а згодом союзник Б. Хмельницького (Тиміш Хмельницький оженився з дочкою В. Лупу - Розандою).

про Церкву святої Параскеви П'ятниці тут

Один із найдавніших храмів Львова - Церква Святого Миколая Чудотворця знаходиться на вул. Богдана Хмельницького, №28. Храм збудовано на місці головної надвірної церкви князя Лева імовірно між 1264 і 1340 рр. Документ 1292 р., про надання церкві земельних угідь у довічне користування, може свідчити про можливу дату завершення будівництва.

В архітектурному плані будівля церкви має зв'язок з традиціями балканської та вірменської архітектури. На жаль, храм не зберіг свого первозданного вигляду.

В храмі зберігається ікона св. Миколая Чудотворця, а також ікона св. Теодора Тирoнського.

про Миколаївську церкву тут

Село Язлівчик, Бродівського району, Львівської області, розташоване за 5 км на північ від м. Броди.В селі зберігся унікальний дерев'яний римо-католицький костел-каплиця 1936-1937 рр., який є найяскравішим зразком застосування стилю модерн в дерев'яній сакральній архітектурі, що не має аналогів в Україні.

Багато цікавого про Язлівчик тут

Львівський палац мистецтв на вул. Коперника № 17 був споруджений в 1996 р. за проектом Василя Каменщика, розробленим ще у 1987 р., поряд з палацом Потоцьких.

Фасад будівлі прикрашений символічним горельєфом із зображенням св. Луки (скульптори Д. Крвавич, М. Посікіра, Л. Яремчук). Загальна площа палацу - 8,7 тис. м. кв. На 4 поверхах розміщено 12 експозиційних залів, є конференц-зал на 200 місць зі сценою та арт-вітальня. В палаці мистецтв відбуваються регулярні мистецькі події: Львівський Осінній Салон "Високий Замок", Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку "Весняні настрої", пленери львівських художників на місцях, пов'язаних з іменем Т. Шевченка і щорічна виставка творів за їх результатами до Шевченківських днів "Свою Україну любіть…". На основі творів і документів, подарованих Львівському палацу мистецтв, тут постійно функціонує кімната-музей Т.Шевченка.

***********

Багато цікавого про Львівський палац мистецтв можно побачити тут

***********  

На вулиці Коперника, №15 розташована розкішна будівля колишнього палацу Потоцьких.Родина Потоцьких, продавши свій палац на пл. Галицькій, придбала у 1822 р. ділянку землі з палацом на вул. Широкій. Старий палац був розібраний у 60-х рр.19 ст.

Альфред II Юзеф Потоцький гербу Пилява- граф, політичний діяч, маршалок Галицького Сейму, намісник Королівства Галичини і Лодомерії, другий ординат в Ланьцуті був палким поціновувачем французької архітектури, а оскільки на той час була мода на все французьке, то було надзвичайно престижно замовити проект нового палацу у французького архітектора.

Будівля палацу має розміри 55 х 131 м з загальною площею 3100 м2. Від великого центрального вестибюль-холу у два боки відходять коридори, які у правій частині закінчуються господарськими приміщеннями, а у лівій - приміщеннями для прийому гостей, які пов'язані з терасою і виходом у сад. В оформленні парадних залів(Червона, Дзеркальна, Голуба, Кабiнет Ордината) широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, настінний розпис.

До речі, біля палацу Потоцьких в 1978 р. режисером Георгіем Юнґвальд-Хількевичем були зняті сцени відомого і для багатьох улюбленого фільму "Д'Артаньян та три мушкетери" за мотивами роману Олександра Дюма - батька "Три мушкетери". Кадри з фільму взято з сайту "Д'Артаньян та три мушкетери" в Львове

***********

Багато цікавого про Палац Потоцьких можно побачити тут

***********  

Горілчана фабрика Бачевського, яка нині відома як завод "Алмазінструмент" розташована біля підніжжя Високого замку на вул. Б. Хмельницького, №114/116, в районі колишньої Жовквівської рогачки на Знесінні (село включене в межі Львова в 1930-х рр.).

Базою майбутньої горілчаної імперії була скромна винокурня Лейби Бачелєса(за іншими даними Бачкауера) в с. Вибранівка (нині Жидачівський р-н, Львівської обл.), який в 1782 р. переселився до Львова і так прославився своїми виробами, що в 1810 р. отримав від австрійського уряду нагороду - імператорського орла - та титул цісарського постачальника(К.u.К. Hoflieferant).

Найбільшого розквіту справа Бачевських досягля за керівництва правнука Лейби Бачелєса - Йосифа Адама Бачевського (1829-1911), який будучи випускником Львівської технічної академії та фахівцем з технології спиртів у 1866 р. заклав власну гуральню. У 1875 р. після смерті матері Йосиф Адам успадкував привілеї своїх предків і незабаром намісництво дозволило йому вживати назву "Цісарсько-королівська привілейована крайова фабрика", а на печатці викарбувати - цісарського орла.

Щоб відрізнити його горілку і лікер від інших марок він наказав всю експортну продукцію для продажу розливати у фігурні кришталеві пляшки та обклеювати привабливими етикетками.

Родинний бізнес було відроджено у Відні сином Стефана, але вже під назвою Altvater Gessler, де розливають горілку на картопляній основі Monopolowа за рецептами 18 ст. та медовий лікер Krupnik. На пляшках фігурує авторитетний історичний

напис "Започаткована 1782 року у Львові".

***********

Багато цікавого про Фабрику горілок і лікерів Бачевського можно побачити тут

***********  

На вулиці Коперника, №27 розташований монастир - шпиталь Святого Лазаря.

У 1621 р. в Галицькому передмісті, неподалік від спорудженого раніше костелу Св. Марії Магдалини, на кошти бездітного подружжя львівського архітектора Амбросія Прихильного та його дружини Сюзанни Бржеської було побудовано шпиталь для хворих, убогих та польських воїнів, які повернулися з турецького походу. Опікувалися шпиталем члени домініканського братства Святого Розарія.

***********

Дивитись про Монастир - шпиталь Святого Лазаря тут

***********  

Колишній монастир Святої Марії Магдалини розташований на перехресті вулиць С.Бандери та П. Дорошенко (вул. С. Бандери, №8-10). Нині в приміщенні костелу діє Будинок органної та камерної музики (вул. С. Бандери, №8).

Існує також легенда, за якою вівтар зробив поважний чернець - домініканець, який народився і виріс у Львові, але протягом багатьох років перебував з місією на далекому Сході. Коли він повернувся, то вирішив зробити такий своєрідний подарунок храму та місту. Поруч з костелом в 1635 р. було закінчене будівництво дерев'яної будівлі семінарії та монастирських келій.

У 1969 р. костел передали Львівській філармонії. У 1968-69 рр. та в 1988 р. чеська фірма "Rieger-Kloss" проводила реконструкцію органу. В 1988 р. тут створили Будинок органної та камерної музики, постійним органістом якого став Віталій Півнов. Сьогодні орган костелу св. Марії Магдалини є одним з найбільших та найкращих в Україні.

***********

Дивитись про Костел Св. Марії Магдалини тут

***********  

Арсенал Сенявських. На розі вулиць Дорошенка та Бібліотечної розташований колишній арсенал Сенявських (вул. Бібліотечна, №2).

У 1639 р. за проектом військового інженера генерала артилерії Павла Ґродзицького, одночасно з будівництвом Королівського арсеналу, розпочалось також зведення арсеналу для магната Сенявського. Неподалік від костелу Святої Марії Магдалини з'явилася споруда, яка виконувала оборонну функцію та була опорним пунктом зовнішньої лінії захисних споруд Львова.

Нa прикінці 17 ст. арсенал перенесли до резиденції Сенявських у Старому Селі. Після смерті останнього представника роду Сенявських будівля арсеналу та всі інші родинні володіння перейшли у власність до литовських князів Чарторийських, які облаштували поряд з будівлею стайню і манеж.

На початку 19 ст. будинок придбала родина Баворовських і в 1830-40-х рр. перебудували його за проектом архітектора І. Хамбреза (Шамбре) у стилі бідермаєрівського класицизму та перетворили на приватний музей. Скульптурний декор фасаду та інтер'єру виконав художник Й. Б. Шимзер.

***********

Дивитись про Арсенал Сенявських тут

***********  

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького на вулиці Пекарській засновано в 1784 р. Створення закладу має свою передісторію. У січні 1661р. король Ян Казимир перетворив Львівську єзуїтську колегію в Академію і присвоїв їй титул Університету у складі чотирьох факультетів: теології, права, філософії та медицини. Однак повноцінний медичний факультет аж до закриття Університету у 1773 р. так і не був утворений.

Ансамбль з трьох будівель (корпус гігієни, анатомії та фармакології), які утворюють букву П, розташований навколо відкритого двору . До 1898 р. були збудовані та почали функціонувати нові навчальні корпуси та клінічні бази Університету.

У 1939 р. медичний факультет вийшов зі складу Львівського університету і реорганізований у Львівський державний медичний інститут з двома факультетами - лікувальним і фармацевтичним. З приходом німецької окупації у Львові припинили діяльність всі вищі навчальні заклади, а у липні 1941 р., фашисти розстріляли 36 професорів львівських вишів (серед яких було 13 професорів медінституту).

про Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького тут