Нарешті погода дозволяє відновити ранкові пробіжки! Прямо цього ранку розпочинаю.

Ура! Ура! Ура!

"На этих выходних предстоит последний тур АПЛ.
результат этого матч никак не влияет на чемпионство МЮ, а просто матч престижа.
какой
состав будет- не знаю. могу построить предположения. врял ди САФ
выпустит ключевых игроков, так как им стоит сделать отдых перед КА.
хотя они уже вроде оттдохнули и на мой взгляд, кербишли не будет
выпускать молодых на поле как Моуринье.

Заявки на игру:
Manchester United
- van der Sar, Kuszczak, Brown, O'Shea, Ferdinand, Vidic, Heinze, Evra,
Fletcher, Ronaldo, Scholes, Eagles, Carrick, Giggs, Richardson, Rooney,
Smith, Solskjaer, Fangzhou. (По прежнему травмированы Парк, Невилл и
Саа)
West Ham United - Green, Neill, Collins, Ferdinand,
McCartney, Benayoun, Reo-Coker, Noble, Boa Morte, Zamora, Tevez,
Carroll, Dailly, Spector, Davenport, Konchesky, Mullins, Bowyer,
Etherington, Cole, Harewood, Blanco, Sheringham."

Mizzi

http://www.manutd.com.ua/forum/index.php?topic=618.msg13945#msg13945

---

"Вест Хэм точно не будет играть молодыми по одной простой причине - он
не обеспечил себе спасение в АПЛ. Для ВХ задача минимум - это ничья. В
противном случае он будет зависить от результата матча Шеффилд Юнайтед
- Уиган. А расклад получается интересный: у ВХ и ШЮ по 38 очков, у
Уигана - 35. В случае выиграша Уигана и проигрыша ВХ у трёх клубов
становится равное количество очков и в дело вступает разница. И по
этому показателю команды выстроятся так - Уиган, ШЮ, ВХ. То есть
Молотки вылетят. Так что им надо брать хотя бы очко или сильно болеть
за Клинков. А ШЮ в свою очередь будут стараться не проиграть и будут
болеть за МЮ, так как в случае своего проигрыша и ничьи или выигрыша ВХ
вылетят уже Клинки. Так что последний тур будет по своему интересен.
Ждём-с!  "

Latysh

http://www.manutd.com.ua/forum/index.php?topic=618.msg13961#msg13961

Английская Премьер-Лига.
Суббота, 5 мая.
Манчестер Сити 0-1 Манчестер Юнайтед (Роналдо (пен.), 33)

Если
Челси провалится в воскресном матче с Арсеналом, то Манчестер Юнайтед
досрочно станет чемпионом, благодаря сегодняшней минимальной победе над
Манчестер Сити, которую обеспечил Роналдо, забивший пенальти.

Составы команд:

Манчестер Сити: Isaksson; Onuoha, Dunne, Distin, Ball; Hamann (Sun, 46), Johnson, Ireland
(Dickov, 69), Beasley (Sinclair, 60); Mpenza, Vassell.
Неиспользованные замены: Weaver, Samaras.

Манчестер Юнайтед: Van der Sar; Brown, Vidic, Ferdinand, Heinze; Ronaldo, Carrick, Scholes,
Giggs; Smith (Fletcher, 73), Rooney (O’Shea, 87).
Неиспользованные замены: Kuszczak, Solskjaer, Richardson.

Одним из героев матча стал Эдвин ван дер Сар, отразивший сомнительный пенальти, который пробивал Дариус вассел.
Гол
Роналдо, забитый по прошествии 32 минут, стал единственным голом в
матче, где МЮ чувствовал себя более чем уверенно и наслаждался львиным
превосходством во владении мячом, до того, как хозяева перешли в
наступление.
Неманья Видич и Рио Фердинанд выполняли черновую
работу, их удары головой предшествовали пенальти, пробитому Роналдо.
Сити же были ближе всего к тому, чтобы забить гол, когда в свою очередь
пробивали пенальти после удара Эмиля Мпенза уже после перерыва.
Сэр
Алекс Фергюсон выставил на этот матч бесспорно сильнейший состав, с Рио
Фердинандом в центре обороны и Аланом Смитом, вышедшим вместо Даррена
Флетчера. Таким образом, в этом матче команда играла по схеме 4-4-2.
Сити
выстроились по схеме 4-5-1. Однако количество игроков в их команде
должно было снизиться до 10, уже через 2 минуты после стартового
свистка, когда Майклу Боллу посчастливилось остаться на поле, несмотря
на грубейший фол против Роналдо.
Сразу 3 защитника роились вокруг
Роналдо, когда он вел мяч со своей половины поля. Как только рефери,
Роб Стайлз, отвернулся, прослеживая направление мяча, Болл приложился
левой ногой в область желудка вингера.
Игра была приостановлена, пока Роналдо оказывали помощь, но Болл остался безнаказанным. Месть, однако, все же состоялась.
В ходе игры Юнайтед владел мячом. Но было видно, что Сити легко гасили атаки, несмотря на то, что игроки МЮ неплохо открывались.
Видич
пробил в крестовину, а Гиггз попал в перекладину на 10 минуте, но Роб
Стайлз остановил игру, зафиксировав нарушение правил сербским
защитником.
6 минут спустя Сити не использовали свой первый момент.
Бельгийский нападающий Эмиль Мпенза нанес неплохой удар с лета, но
прямо в грудь ван дер Сару.
Юнайтед должен был выйти вперед на 23
минуте. Тогда Роналдо бросился помогать Гиггзу на правом фланге.
Исакссон проиграл позицию Фердинанду, что позволило последнему нанести
удар головой с близкого расстояния.
Неплохой шанс имел Бизли, но в
ходе попытки набега на ворота Юнайтед, он попал прямо в ван дер Сара.
Юнайтед по прежнему имел преимущество во владении мячом.
Роналдо был
почти незаметен, пока не получил отличный пас от Смита на правом
фланге. Португальский вингер продвинулся к воротам и обманул Болла,
заставив его нанести опрометчивый удар по ногам.
Снова арендованный
защитник сфолил на Роналдо, на этот раз, нанеся удар по колену. Стайлз
без промедления указал на точку. Справедливость восторжествовала.
Роналдо
хладнокровно подошел к точке... легкий финт, и он направляет мяч вправо
от Исакссона, посылая самого гиганта-шведа в другую сторону. 23 гол за
сезон, и Роналдо становится на одну строчку с Руни на вершине рейтинга
клубных бомбардиров.
Болл однако же так и не усвоил урок и вскоре
снова "срубил" Роналдо, после того, как в очередной раз был сбит с
толку его "прыжками и ужимками". Наказания почему-то не последовало.
Первый
тайм завершился с комфортным преимуществом Манчестер Юнайтед, да
собственно начало второго тайма прошло в том же ключе. Шансы
по-прежнему были высоки, когда Дьяволы играли все с той же легкостью.
Сити
пытались найти свою игру, Мпенза заработал угловой. Но недостаток таких
многообещающих моментов заставил Стюарта Пирса перетасовать состав: на
поле вышли Тревор Синклэр и Пол Диков.
Юнайтед откровенно сел и
замедлился, что свидетельствовало о недостаточной атакующей мочи в
атаке хозяев. Реальный шанс предоставился им лишь на 80 минуте, когда
Болл, находящийся под опекой Брауна, упал в штрафной МЮ.
Ван дер Сар
был наказан за затяжку времени, пока Вассел (который, кстати, промазал
в серии пенальти в матче Португалия - Англия на ЕВРО-2004) готовился
пробить одиннадцатиметровый.
Нападающий пробил на силу и прямо по центру ворот. Высоченный голландец отразил удар ногами.
Игроки
МЮ, тренерский штаб и, конечно же, болельщики словно обезумели. Ведь
Ман Сити упустили шанс помешать Красным Дьяволам завоевать чемпионский
титул и, наконец, отличиться в домашней встрече (чего не происходило
уже с 1 января этого года).
Последние 10 минут были вполне спокойными для Юнайтед, которые теперь опережают Челси на 8 очков.
А
что до ребят Жозе Моуриньо, то завтра им предстоит поездка в гости к
Арсеналу на Эмирейтс, и им нельзя забывать, что любой результат, кроме
победы принесет МЮ девятую победу в Премьер-Лиге.

Источник www.manutd.com

автор - Cobra

оригинал статьи: http://www.manutd.com.ua/forum/index.php?topic=542.0

Лечебная гимнастика!!!

 Нет лучше ситуации, когда начинаешь заниматься здоровьем под страхом значительного ухудшения его состояния :)

 Так и у меня. Пару лет назад.. нет, это понятие относительное, лучше скажу, весной 2004 года, в возрасте 29 лет, "случайно" обнаружилась язва. На вопрос о причинах медики отвечали: неправильное питание, нестабильный дневной график (питания, отдыха), психологически неблагоприятные условия работы или жизни... Дали пропить каких-то таблеток на 2- х недельный курс, и сказали придерживаться диеты.

 Ну в общем, по моим понятиям, если тебе ничего не перебинтовали, то как бы и не лечили совсем. Ладно, все равно живот немного болел, и надо было принимать какие- то меры.

  Продолжение статьи "Пока гром не грянет, мужик не перекрестится :). Факторы здоровья"

Спортивний  тренажер динамічного типу.

… І ось вже подолано половину маршруту веліком і я на великій швидкості, розігнавшись з гірки щойно здоланої естакади, наближаюся до цілі – це крутий підйом на Дарницький міст з протилежного від мого дому берега Дніпра. Сонце наближається до обрію. Все навколо набуло блискучих сріблястих відтінків від цього. Дуже красива погода. В обличчя холодне повітря - як на замовлення заспокоює розпалені інтенсивним рухом щоки. Модні велосипедні окуляри не дають обвітрюватись очам.

Щойно досягнуто підйому – перемикаю передачу на легку, і, вуаля!, моє улюблене – дуже швидкі рухи педалей - просто ідеально для підкачаних сідниць та засиджених біля компу, пухкеньких після зими ляшок. Радості немає меж. Особливо, коли відчуваєш перші краплі поту на проблемних місцях.

З широченною посмішкою та з улюбленою музикою в навушниках врешті добираюся висоти Дарницького мосту, що там, знизу, здається нездоланною самотужки веліком. Але! Ось я – вже нагорі, і це якось дуже радісно, хоч така дрібниця!

Праворуч якийсь житловий будинок, багатоповерхівка. Самотня та якась обвітрена, старенька, посеред промислового комплексу. Бачу, що на мотузках сушиться різний одяг – значить житловий. Дивно, мабуть, ось так жити – коли нижні поверхи обличчям прямо під міст зазирають, а прямо перед верхніми – перила моста та машини в інтенсивному русі. А уявити собі як людина спить, в якої ліжко біля вікна – ніби на узбіччі дороги як якийсь бомж. Які ж бідолахи ці мешканці! Оце так збудували їм на носі моста…

Помічаю, що перед будинком якась одноповерхова споруда з величезними вікнами у два поверхи, а там чоловіки інтенсивно грають в якусь гру, чи то було якесь інше спортивне тренування – не встигла розгледіти. Але помітила, що крім цих двох споруд все інше навкруги – самі промислові будівлі та сміттєзвалища. Найближча інфраструктура міста кілометрів за десять. Оце так «повезло» комусь з місцем проживання… Мабуть вони там всі дуже товариські і всі одне одного знають, бо живуть як у комуналці на тому п’ятачку.

Їду далі. Врешті підйом завершився, і маю нагоду набирати швидкість. Відчуття – ніби ти літак, що розганяється для зльоту.

Попереду зупинився якийсь водій автівки й вийшов з машини. З цікавості спостерігаю, як він захоплено виходить на тротуар до поручнів, щось розглядає вдалечині, та налаштовує фотоапарат щоб зафіксувати побачене. Я теж дивлюсь в той самий бік, що й він. Дивовижний краєвид захоплює й мене теж. Витягаю шию вдивляючись, намагаюся охопити поглядом одночасно водний простір і весь обрій з того боку моста. На швидкості з’являється відчуття польоту. Не таке, звісно, як воно є насправді, але щось подібне польоту.

Увагу водія привернула картина протилежного берега Дніпра, що потойбіч мосту – Осокорки, Позняки й далі. Десь там далеко йшов дощ зі снігом, але з правого берега сідало золотисте сонце й небо було ясне. Таким чином місто на лівому березі виблискувало золотом на чорному фоні суворого неба за ним. Дуже красиво. Блискітки чиїхось вікон – ніби каміння Swarovski, вилискують на сонці. До того додати ще й холодного відтінку смарагдові ліси, що за містом! Дуже гарно.

 

Мій настрій настільки злетів, що спускаючись просторим й безлюдним мостом я вже не соромилася горлати на всю пісні, що мені грали у навушниках. Але коли побачила якихось людей, що йшли з електрички на транспорт – стало соромно і вирішила втриматись від того.

 

Трохи сірувата погода продовжувала подекуди блищати золотавими кольорами сідаючого сонця. Я так спітніла від свого спорту, що якби пішов дощ зі снігом – це би зробило мене щасливою. Навіть не знаю звідки взялися сили – почала намагатися переганяти всіх, хто рухався дорогою. Усвідомила, що вперше їду рівною дорогою на найважчій передачі, і мені майже не важко. Прохожі тротуаром звертають увагу на дівчину, що летить по дорозі веліком як босяк. Хотілося до всіх загравати й жартувати, але втримувалася. Натомість просто гралася навипередки з повзучими маршрутками. Якась запилена зелена, видно, що душна всередині маршрутка ледь-ледь рухалася дорогою. Втомлені товсті й слабкі люди як ті консерви всередині. Їдуть, качаються, й свято вірять, що з правого на лівий берег це дуже далеко й недосяжно, аж ні! Мені для подолання цієї відстані вистачає хвилин десять – п’ятнадцять моїм веліком. А вони у тій маршрутці – спочатку витрачають час на зупинці в очікуванні, а потім товчуться, а потім ще й повзуть і спиняються кожної зупинки витрачаючи дорогоцінний час, та псуючи собі здоров’я.

Я не псую.

Хіба що, день боліло коліно – перенапружила – але вже через день і забулося про той біль, зник наче й не було.

 

Одного разу їду звідкись у маршрутці.

Пильно, брудно, бридко, хтось дихає на вухо перегаром, хтось сопить, хтось пердить, хтось розклав велетенські жирові складки двома кріслами, придушивши мене на третьому… Все те вимагає стиснути своє «я» у мікроскопічну кульку, меншу навіть, ніж власне тіло, аби не обурюватись і не бридитись всьому тому.

Бачу – на одній з зупинок до маршрутки влазить дівчина. Вона дуже сильно виділялася з більшості. Дуже охайно одягнена – видно, кудись зібралася серйозно так погуляти. Охайний новенький капелюшок, начищені туфельки. Яскравий, новенький чистенький одяг. Мене ніби пересмикнуло – вона як та перлина серед смітника! Справді! Все навколо таке пильне, і люди запилені, сірі, пелехаті. І я не надто охайна їхала з роботи – пом’ята й сіра. Ну аж надто негармонійно виглядає такий «прикид» у такому середовищі.

 

Середовище.

Воно таке прекрасне! По за тими пильними, брудними стінами маршруток й наших робочих місць. По за тими бетонними стінами наших квартир й домівок. А відстані насправді такі мізерні! Відстані значно прийнятніші, ніж нам вимальовує час у громадському транспорті. І тільки з веліком я це все усвідомила.

 

 

 

Многие люди занимаются экстримом...
Некоторые нет.
А вы увлекаетесь экстримом?
И почему вам он нравится