Цього тижня, вночі з понеділка на вівторок я мав померти.
Ознаки того, що я в небезпеці - з'явились ще з самого ранку, дуже несподівано, як і у попередні рази.
Пам'ятаю, як я схвилювався, почав нервуватись, гадав, що мені зробити для того, щоб уникнути ... не можу підібрати слово... мабуть, всеж-таки, хотів уникнути смерті.
У мене якась тупа (або глуха, або німа) виразка дванадцятипалої кішки... нічого не болить, нічого не турбує, не хвилює... просто іноді БАЦ! втрачаю декілька літрів крові, втрачаю свідомість, а потім знаходжу себе у лікарні...
Усі лікарі говорять, що третій випадок кровотечі майже завжди закінчується летально... цього понеділка у мене був четвертий такий випадок.
За декілька секунд до того, як знепритомніти, я дуже чітко зрозумів, що це можуть бути останні секунди мого життя. На відміну від попередніх випадків, коли я втрачав свідомість, або опинявся в лікарнях, цього разу мені не було нічого шкода, я не був переляканий, єдина думка, яка встигла проскочити - "ось тепер у мене є реальний шанс дізнатись, що трапляється з людиною після смерті"
Коли я розплющчив очі, навколо мене зібралась товпа, усі питали, що зі мною... Я дуже хотів їм пояснити, але не міг. Просто нічого не міг вимовити. Думки плутались, тіло не слухалось... я ще декілька разів втратив свідомість.
Потім світ знову став звичним. Мене трішки нуділо, по всьому тілу була слабкість, але думки вже стали нормально збиратись до купи, адекватно тим обставинам, що стались.
Коли я відмивався від крові, я дивувався - чому я не помер? Звідки в мені знову сили на життя? Було трішки гидко та грусно...
Я відмовився від шпиталізації. Якщо відразу не помер, то вже і далі житиму. Окрім шпиталя є багато інших цікавіх місць та подій, куди я хочу потрапити замість того, щоб лежати цілий місяць під крапельницями!
Зараз я на роботі, вже третій день. Я дуже слабкий, мені важко рухатись, постійно хочу спати, навіть зробити 10-20 кроків для мене велике навантаження. Але це все фігня. Я вже одужую. Через декілька діб я вже буду знов веселий та бадьорий!
Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, ЖИТТЯ!
