Запам*ятай мене у сонці,
У світлі посмішок моїх.
Як мружив очі я вологі
Від сліз, які приносив сміх.
Запам*ятай мене у хмарах,
У роздумах запам*ятай.
Що я був різний, як погода.
Ти всякого не забувай.
Запам*ятай мої думки.
Вони були звичайно ж різні.
Веселі й іноді сумні.
Але вони всі були вільні.
Запам*ятай як я кохав,
Як віддавав себе всього я,
В полон прекрасним почуттям.
Як не здавався я без бою.
Запам*ятай мене в лугах,
Де літом я любив гуляти.
Писав вірші в полоні трав,
Квіток нектар волів вдихати.
Запам*ятай мене у снах.
В їх кольорових візерунках.
Вони приносили в життя
Все те чого не бачив в буднях.
Запам*ятай мене таким
Яким завжди хотів я бути.
До мого камня не приходь.
Тебе не зможу я почути.
Ти просто згадуй у думках
Про те як жив натхненний вітер.
Не плач за мною, посміхнись
Не можу сліз твоїх терпіти. © Ветер Города