хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Урааааааа......

  • 02.11.08, 09:00
Урааааааааа.....У мя седня день рожденияяяяяяяяяя.......Мне сегодня 15 лет..........Ураааааааааааа.........

сон.

  • 02.11.08, 08:07

Сердце болит, рядом нет тебя

Руки искусаны - вдоль и поперек...

Вот она- смерть! Как писали - всерьез!

Ужасом бьет холодный  пот.

Нечем дышать - горло давит ком.

Что ты, проклятая,хочешь? Уйди!

Только не его! Уйди проклятая, он мой!

 

Афоризмы.

Заблуждение, что прошлое лучше настоящего, по-видимому, было распространено во все эпохи. Х. Грили

Человечество так старо! Всегда приходится идти по чьим - то стопам. А. Додэ

История - это философия в примерах. Фукидид

Всякий, кто пытается выйти из общего стада, становится общественным врагом. Почему, скажите на милость? Ф. Петрарка

Нужно быть добрее своих принципов и умнее своих теорий. (А.Круглов)

Можно подчинить миллионы людей, но нельзя заставить их думать. (Андрей Галямин)

Воистину, тончайший юмор заключен в том, что бог дал человечеству разум, а как им пользоваться не пояснил. (Андрей Галямин)

Кто не любит одиночества - тот не любит свободы, ибо лишь в одиночестве можно быть свободным. А. Шопенгауэр

Свободен тот, кто может не лгать. А. Камю

Равенство существует только в гробу. К. Колтон


Жить — значит действовать.
Мечта могущественнее реальности. И может ли быть иначе, если сама она высшая реальность? Она душа сущего.

Мечты придают миру интерес и смысл. Мечты, если они последовательны и разумны, становятся еще прекраснее, когда они создают реальный мир по своему образу и подобию.

Женщина не предсказуема...

----------------------------------------------------- Отличного настроения,полуночники А не пора ли нам баиньки?      

 

-----------------------------------------------------

Вгамування інформаційної жаги

  • 02.11.08, 01:23

Апетит зростає!...

МІЙ АПЕТИТ ЗРОСТАЄ!!!...

Я ДУЖЕ ЗГОЛОДНІВ! Я ЖАДАЮ НОВИХ ЗНАНЬ!

Із кожним днем я відчуваю це все більше... Нестерпна жага!

Це не нове відчуття у мене. Колись, багато років тому, я відчував практично таке саме. Тоді я навчався в школі - і вчителі надавали мені повне насичення вінегретом знань, якими лише були напичкані їх власні розуми. Я завжди був допитливий, і цікавився більшим, ніж пропонувала програма будь-якого навчального закладу. Відверто кажучи, я цікавився взагалі не тим, що вони пропонували, а тим, чого вони навіть не планували пропонувати для вивчання. В літературі мене цікавили вірші що не входили до шкільної програми вивчання, в математиці - додаткові розділи, в фізиці - побічні явища, в хімії постостаточні реакції... те, що ніколи не розкривалось звичайною програмою навчання. Мови вивчались не для перекладу підручникових текстів, а для використання на практиці в роботі із комп'ютером та програмним забезпеченням. Вивчався сленг та жаргон, місцевий, локальний, притоманний якомусь конкретному епізоду життя якогось конкретного району, який цікавив мене найбільше саме цю мить. Якщо я не здобував необхідної інформації - я відчував цю жагу. 

Було неможливо спати ночима, нестерпно вранці чекати до нового походу за знаннями... аж доки я не навчився здобувати всі необхідні матеріали не звертаючись до викладачів. Тяга до школи, інститутів та всієї навчальної галузі зникла - я вже не залежив від них, бо вони мені нічим більше не були корисні, і тому не були цікаві та потрібні. Жага зростала.

Спортсмени знають це відчуття в м'язах, коли молочна кислота відчувається кожною клітиною. Нестерпна приємність на межі із біллю. Дайвінгісти знають відчуття на глибині, коли хочеться занурити ще на один метр глибше... Ті, хто стрибав з парашутом або параглайдером - ще один метр ввись... ще один метр далі... ще одна мить цього відчуття, яке хочеться відчувати якзмога довше, навіть не дивлячись на те, що це балансування на межі між життям та смертю. Нестерпно бажана вбиваюча жага...

Цим практично неможливо насичитись. Насичення настає лише тоді, коли практично все тіло вже відмовляється далі працювати в такому режимі; коли мозок вже більше просто нічого не сприймає; коли в очах темніє, вуха закладені, нос забитий; час зупиняється; світ навколо перестає існувати... Лише уявні зірочки перед очима, і оргазм розуму - ЄСССссс!!!

Чому я пишу зараз про все це? Все просто - бо я це зараз маю! Я маю жагу... я маю чим її наситити... я маю ці зірочки перед очима, які символизують повну відмову всіх механізмів мого організму працювати далі, бо вже настала та сама мить - "Є-Є-Є-Є-С-С-С-С-с-с-с-с!!!!"

Як я за всім цим скучив. За спортом-знаннями-своїми-бажаннями-мріями-думками-поєднанням-із-всесвітом-для-отримання-нової-інформації...

Я працюю на всі 100% своїх можливостей та здібностей. В усьому всесвіті немає нічого кращого, ніж викладатись повністю заради своїх мрій!..

До речі, вже є перші результати моєї праці.

Потім розповім які самі.

Моя жага на зараз вже насичена!

Бажаю вам жаги не меншої за ту що сам маю... тоді вже не буде куди втікати, прийдеться вгамовувати... і тоді ви мене зрозумієте!!! 

***

Люблю вас! * Щиро ваш, Микола! 

Обо всем и ниочем

Интересный год... Тяжелый. И как оказалось, не только для каждого в отдельности, а и во всем мире тоже. Но это просто надо пережить.
Не люблю болеть когда нет возможности побыть дома, вот и приходиться переносить простуду на ногах, да еще и когда на работе запарка. А так бы хотелось понежиться в постели, отдохнуть, чтоб за тобой немного поухаживали, пожелели и приносили много сладкого и витаминов
Желание сменить работу созрело давно... Вот только пакость такая - экономическая ситуация в стране (мире) и лучше пока не рыпаться. Только и слышно - увольняют, сокращают, закрываються... Хоть могу и жаловаться на нашу компанию, директора, но в теперешней ситуации заметна поддержка и забота с их стороны - подняли ЗП, скоро открытие еще одной филии, да и вроди как конкуренты закрываються (злорадствовать не будем). В разное время разные обстоятельства держали меня на этой работе... Сейчас - условия еще пока устраивают (но только на короткую перспективу), да и некоторые люди, которые своим присутствием и поддержкой не раз морально помагали, да и вообще без них очень трудно было бы пережить немало тяжелых моментов, как на работе, так и в остальном. Огромное им за это спасибо!
Личное трогать не будем...
Дом... Вроди пока обьявлено перемирье :) Вот тут явно в пользу пойдут "отношения на расстоянии". Родителей лучше любить в дали от дома, это на пользу обоим сторонам! Они, конечно, нас любят, желают лучшего, но порой бывают несправедливы. Но это прастительно, ведь мы еще тот "подарок"
Впереди еще немало рабочих дней, выходных пока не видать. Так что надо набираться сил и здоровья. Знать бы еще откуда!
P.S. Не забыть дедулю поздравить с Днем варенья!

настроение: Грустное хочется: жить наперекор судьбе

  • 02.11.08, 00:30
А я тебя одну любил!
И верил верою хмельною
В любовь твою что было сил
И дорожил одной тобою!
Одной тобою сердце билось,
И счастье знало иногда…
Но пустота в него вонзилась
Запечатлевшись навсегда.
Заиндевевшею душой
Вдруг стало не пошелохнуться,
И письмена на ней сотрутся,
Что были связаны с тобой.
А ты уйдёшь в другое небо
Где вновь осветишь чей-то путь
Сверхновой в нём всё время будь!
Я счастлив так с тобою небыл…
Ты будешь снова улыбаться,
И чьи-то сбудутся мечты
С тобою быть и оставаться,
И обо мне не вспомнишь ты…
И безобидно, в день прощанья,
Отхлынешь тихою волной…
Но нет больнее расставанья,
Чем расставание с тобой.

отношения...

  • 02.11.08, 00:12

С серьёзных отношений не начинают,

к ним приходят или нет...

Сказка счастья..

  • 02.11.08, 00:11
Стих наплывает странною волной,
То зашумит в ушах,то станет тише,
Часы стучат,троллейбус под окном,
Да холодильник иногда мотором дышит.

Ночной усталостью полнится голова,
Дым сигареты расползается неспешно,
Я написать тебе и что - то рассказать,
Который час уже пытаюсь безуспешно.

Сплетают пальцы строчками стихи,
И буквы в ряд становятся танцуя,
А мы с тобой всё так же далеки,
Лишь смайлами друг друга поцелуем.

Картинки,фотографии,стихи,
Порою это кажется не нужным,
И даже в телефоне прозвучат,
Слова признаний капельку натужно.

Мы понимаем,что любовь в вирте,
Как в сказке, лишь возможна понарошку,
И всё же завтра снова поспешим,
Прочесть слова признаний,хоть в окошке..

Два взрослых человека,две судьбы,
Давно сложившихся.. но ищущих признаний,
И я пишу,что понимаем мы,
Не будет встреч,а значит расставаний..

А завтра новый день придёт,
И мы с тобой,не в силах распрощаться,
Опять, писать ночами будем, напролёт,
Стихи, даря, мечты, и сказку счастья..

Жду тебя..

  • 02.11.08, 00:05
Приходи,ожидать тебя стану,
Настежь окна вночи растворив,
Приходи поздней ночью с туманом,
Куст с росою слегка зацепив.

Приходи ко мне лунной дорожкой,
Блеском звёзд в вышине улыбнись,
Приходи,растворю я окошко,
Отведя тюль гардин за карниз.

Приходи,распахну я обьятья,
Обниму,зацелую любя,
Помни, поздно ложусь каждый вечер,
Засыпая всё жду я тебя..