Вот бы попасть на эту смотровую плошадку, чтобы там никого не было. И наделать много-много классных фоток с любимым, самых красивых фоток чтобы потом их можно было собрать в один альбом, ну и с подругами тоже можно что-то начудачить. А потом сесть и просмотреть с большим интересом с ними на готовый шедевр.

Я хочу бути сонцем, щоб сяяти тобі весь день..яскравою зіронькою в нічному небі, яка не дасть тобі заблукати. Я хочу бути повітрям, щоб мати змогу повністю розчинитись в тобі. Я буду для тебе всім...Я буду вітром - ти мене не побачиш, але відчуєш дотик моїх вуст...Я хоту бути тїєю, про яку ти скажеш: "Така як ти буває раз на все життя...і то із неба"..Хочу і буду...

Привіт усім! Я Кіт, звичайнісінький смугастий Кіт. Як казав мій пра-давній родич: "Усы, лапы, хвост- вот мои документы"

Народився я в ту пору, коли все починало зеленіти і квітнути. Чомусь мені здається, що така пора має називатись Квітнем. Свою першу оселю я майже не пам"ятаю, але пам"ятаю що там була велика, смачна Кішка і двоє таких як і я.

Але дуже швидко мене забради в іншу оселю. Відтепер у мене було три хазяйки. Найменьша- непосидюце, шаленне створіння. Їй ніколи не сидиться дома, це в неї називється "кудись помандрувати".

Друга- дамочка інтелігентна, дещо старшого віку. 

Нарешті третя моя хазяйка- пані похилого віку, але в оселі вона головна. Тому я одразу зрозумів що з нею краще не сваритись. Окрім того виявилось, що вона смачно готує їжу.

Взагалі мене тут люблять. Кожна хазяйка по-своєму, але мені жалітись нема на що. Досить швидко я почав освоювати нову територію. Ніхто не заважав і не кричав на мене.

Окрім незрозумілих предметів, я ще знайшов бібліотеку

У вільний час, це коли не лажу по шкоді, я займаюсь йогою та гімнастикою. Це дає мені можливість залишатись у формі і займатись особистою гігієною

А от дозвілля моїх хазяйок якесь дивне: вони спочатку ріжуть тканину на клаптики

а потім зшивають ці клаптики до купи

Звичайно я всіляко допомогав! Потім я дізнався, що це називається пошиття одягу. Як добре, що мені це не потрібно, адже маю власне хутро ексклюзивного дизайну!

Одного ранку я наробив переполоху: на кріслі стояв порожній хазяйчин кульок. Чомусь вирішив, що він не має пустувати, та й заліз туди.

Як же довго мене шукали. Разів з десять пробігла повз мене кожна. Але мені за це нічого не було, було лише повно щастя, що я знайшовся! І взагалі мої молодші хазяйки- дивакуваті створіння. Перш ніж вийти з оселі, вони наводять марафет- дії, як на мене, зовсім не зрозумілі..

Але коли це слово приміняють стосовно мене, то мені подобається. Це значить, що мені підстрижуть шерстку на лапках

і мої лапки будуть гарненькими і охайними ))

Ось так я живу. Кожного дня щось нове, щось цікаве. Кажуть, що мене люблять саме за мою цікавість. І коли все дозволяють, то воно якось і в шкоду не сильно тягне, бо люблять тут мене, тому й вередувати нема сенсу.

Дякую, що слухали моє муркотіння. Щойно з"являться новини, обов"язково повідомлю ;) 

З повагою, ваш Киць!

Мууррррррррррррррррррррр...

Навеяно заметкой Almash  ( http://blog.i.ua/community/381/551797/ ). Спасибо

Багато років тому в одному місті жив дуже мудрий чоловік. До нього часто приходили люди за порадою. Кожному з них він примудрявся дати дуже хорошу і правильну пораду. Слава про його мудрість рознеслася всюди.


Одного дня його слава дійшла до ще одного чоловіка, який теж був мудрим і відомим в окрузі. Цей чоловік теж допомагав іншим людям. Йому подобалося те, що його вважають наймудрішим і прислухаються до його порад. І коли він дізнався, що є ще один мудрець, то став злитися на нього за те що втрачає свою популярність. І  став думати, як довести іншим людям, що насправді мудрішим є він.


Довго він думав і вирішив: "Я візьму метелика, заховаю його між долонь, підійду на очах у усіх до мудреця і запитаю його: "Скажи, що у мене в руках"?. Він, звичайно ж, великий мудрець, тому він здогадається і скаже: "У тебе в руках метелик". Тоді я його запитаю: "А яка це метелик, живий або мертвий"? І якщо він скаже, що метелик живий, тоді я легенький натисну її своїми долонями так, що коли я їх розкрию, то усі побачать, що він мертвий. А якщо він скаже, що метелик мертвий, тоді я відпущу його і він полетить. І тоді усі побачать, що він виявився не правий". Так він і зробив. Узяв метелика, підійшов до мудреця і запитав його:


- Скажи, що у мене в руках? Мудрець подивився і сказав: - У тебе в руках метелик. Тоді він запитав мудреця: - Скажи, жива він чи мертвий? Мудрець подивився йому в очі, подумав і сказав: - Все буде так , як ти захочеш.

Al Jarreau
 Summertime

"Может ли душа кровоточить?
И какая кровь у души?"
Жизнь напрасно все силы источит -
Отдавая себя за гроши...

И живёшь ли ты  глупой мечтою,
Или просто сегодняшним днём,-
Смерть однажды придёт за тобою,
Убедив совершенно в другом.

И тогда прозревая, быть может,
Вспомнишь ты сокровенную суть,
Что была тебе жизни дороже -
Возвратясь на оставленный Путь...

.

Ю.Ряшенцева 

муз.В.Лебедева Em H7 И глянет мгла из всех болот, из всех теснин, C Am И засвистит весёлый кнут над пегой парою, D G Ты запоёшь свою тоску, летя во тьму один, Am H7 Em А я одна заплачу песню старую. Разлука - вот извечный враг российских грёз, Разлука - вот полночный тать счаcтливой полночи. И лишь земля из-под колёс, И не расслышать из-за гроз Ни ваших шпаг, ни ваших слёз, ни слов о помощи! Какой беде из века в век обречены, Какой нужде мы платим дань, прощаясь с милыми? И для чего нам эта явь такие дарит сны, Что дивный свет над песнями унылыми? Быть может, нам не размыкать счастливых рук, Быть может, нам распрячь коней на веки вечные... Но стонет север, кличет юг, И лишь колёс прощальный стук, И вот судьба разбита вдруг О, вёрсты встречные!

     

С тебя когда-нибудь сдирали кожу...живьем?

Это ли не нежность?

Рука в руке, бреду с тобой вдвоём,

Мой ангел ли? небрежная беспечность...

Мой запах был твоим, твой взгляд - моим,

Мой звук с твоим сливался безмятежно,

Ты был моим,нет ..просто мною жил,

Перебирая буквы слова "вечность"...

Прости...я в верности тебе клялась?

Нет...значит  просто время...

Ну что тебе любовь моя далась?

Я просто снова чья-нибудь потеря...