Стилист: Инна Флисак
Фотограф: Дмитрий Ярос
Модели:
Полина Ковалевская
Людмила Мариненко
Света Флисак

Басня о коте и псе

Однажды встретились в дороге 
пушистый черный кот и верный пес.
Давно они искали дом,
и тут о девочке им слух пришел.
И два красавца устремились в путь,
Ведь кот хотел поспать в тепле,
А пес служить девичьей красоте.

Кот был немного помоложе
И быстро так рванул,
Что пес подумал,
На кота сие ведь не похоже,
И устремился сам...
Но соль ведь в том была, что девочку сию кот знал
и колбасу из рук ее давненько брал.

Кот по дороге нашел мышей 
И, как пушистый кот,
Затею отложил,
А пес упорный был. 
Он девочку от шавок защитил... 
- Хозяйка, теперь тебе ничто не будет страшно,
 прогавкал верный пёс.

А кот тем временем пришел,
Он нежно замурлыкал,
вокруг прекрасных ножек обошел.
И как всегда, кошачья ласка, доброта,
Глаза, как черная дыра...
И результат...В сердечко девочки кошачья лапка забрела.

Пес понял все и принял все.
С котами он дружил давно.
Он знал, что хитрые коты...
сильней собачей доброты...
А верности всегда так мало для любви…

Так в нашей жизни тоже
Есть псы и есть пушистые коты,
И всем так хочется любви.
Котов, пусть и не всегда верны,
за их свободу любят больше...

Ищете чем порадовать родных на Новый Год? 

21 жовтня 2010 року Вищий адміністративний суд України видав постанову, якою визнано незаконність Указу Президента України від 11 грудня 2009 року №1040/2009 «Про створення національного природного парку «Сіверсько-Донецький». Це стало першим в історії України прецедентом скасування судом статусу національного парку.

22 липня 2010 року Кремінська районна рада Луганської області звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування вищезазначеного Указу Президента України. Позовні вимоги районна рада обґрунтовує тим, що створення національного парку не погоджувалось із Кремінською районною та міською радами, хоча це і не передбачено законодавством, бо національний парк створений винятково на землях держлісфонду, якими розпоряджається лише держава. При цьому правомірність позову у постанові суду обґрунтовується саме статтями 51-53 Закону «Про природно-заповідний фонд України», які не порушувались при погодженні створення парку, бо вони передбачають погодження його створення лише землекористувачем, який дав згоду на створення парку.

Як не дивно, від Адміністрації Президента України 20 жовтня 2010 року надійшла заява про визнання позову. І це при тому, що розвиток заповідної справи визнано одним із найважливіших державних пріоритетів в текстах Указів Президента України від 2005 та 2009 років.

Доречі в положенні про Адміністрацію президента останній не надано право представляти інтереси Президента в суді – це робить Мінюст.

До скасування національного природного парку «Сіверсько-Донецький» долучились на правах третьої особи Державний комітет лісового господарства України та Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького.

Нагадаємо, що Указом Президента України від 11 грудня 2009 року №1040/2009 «Про створення національного природного парку «Сіверсько-Донецький» до території національного природного парку "Сіверсько-Донецький" погоджено в установленому порядку включення 7007 гектарів земель державної власності – Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство".

Нагадаємо, що основними завданнями національних природних парків є збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів, створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів, проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів, проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Таким чином, вперше в історії України за активної участі лісової галузі та самої Адміністрації Президента України, скасовано новостворений національний природний парк.

http://h.ua/story/305502/#2104671

И белый лист ложится  на рояль,

Там музыка написана не мною,

Мне холодно, закутываюсь в шаль

Дождливою, осеннею порою.

А листья все опали и лежат

Красивыми, багряными коврами.

И вместе сходим мы с ума,

Не зная что же будет дальше с нами....

Я знаю, как это - договариваться о встрече в следующей жизни. И ждать много жизней подряд. И дождаться.

А если тебя не узнали, начинай все по новой. Так даже слаще.

Гвоздики или гвоздики?
Странный вопрос, однако.
Есть и крикет и крикет,
Рак отличим от рака.

Это духи и духи,
Это кружки и кружки.
Коль зазвенело в ухе,
Значит, стоял у пушки.

Это козлы и козлы,
Это виски и виски.
Видимо, все же поздно
Браться за эти риски.

Это белки и белки,
Это трусы и трусы.
Где-то озера мелки,
Кто-то гордится пузом.

Это привод и привод,
Это мука и мука.
Их отличить смогли вы,
Хоть и похожи звуки?

Порой бывает незнакомый человек,  Живущий по ту сторону планеты,  Вдруг остановит твой безумный бег  Простым вопросом: Солнышко, ну где ты?  И сразу, вмиг, становится теплей  От слов простых, пронизанных участьем,  И в череде уныло-серых дней  Мелькнет луч солнца, разогнав ненастье.  И тише боль. И легче на душе  И хочется дарить тепло другому,  Живущему в реальном мираже  Так далеко, но близкому такому.  И чувствуешь уверенность свою,  И веришь в то, что нужен ты кому-то,  А ведь стоял почти что на краю  Отчаянья. Спасла тепла минута.

правда если позволяет погодные условия