Позитивне інтерв"ю з гарними дядьками ;)
- 04.12.14, 04:27
Колишній офіцер ФСБ, що воює на стороні ПС.
11
Про співтовариство
Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Шукати в архіві
Читайте уважно
- 03.12.14, 19:52
Спецпредставник генсека НАТО: "Росія не допустить стабілізації ситуації в Україні"Сергій Сидоренко, Європейська правда, Брюссель _ Середа, 03 грудня 2014, 15:34Версія для друкуКоментарі8
Колишній речник НАТО Джеймс Аппатурай – один із високопосадовців альянсу та найкращий фахівець з українського питання у private office генсека НАТО.
Із "Європейською правдою" він зустрівся одразу після засідання комісії Україна-НАТО, на якому Київ заявив про плани відмови від позаблокового статусу.
До чого призведе ця зміна? За яких умов Україна зможе стати членом альянсу? Якої допомоги нам варто очікувати від НАТО у війні з Росією?
Про все це спецпредставник генсека НАТО Джеймс Аппатурай розповів в інтерв’ю ЄвроПравді.
"Не існує об’єктивних перепон,
щоби ви стали повноцінним членом альянсу"
– Уряд України повідомив НАТО, що відмовляється від позаблокового статусу. Чи означає це, що наші стосунки з альянсом стають принципово іншими?
– В короткостроковій перспективі я би не став говорити про докорінну зміну. Давайте подивимося в минуле. У нас була добра співпраця з Україною до 2008 року, коли ви прагнули членства в альянсі. Між тим після 2010 року, коли ви оголосили про позаблоковий статус, ми досягли ще більших успіхів у співпраці з Україною, як це не дивно.
Думаю, зараз на нас знову чекає период поглиблення співпраці. Але причина не в тому, про що ви кажете, а в тому, що Україні саме зараз дуже потрібна підтримка НАТО. І ми готові її надати.
Отже, я не думаю, що саме відмова України від позаблоковості спичинить якісь суттєві практичні зміни.
Що ж до стратегічних наслідків цього рішення, то тут позиція НАТО чітка. Хай який шлях обере Україна, ми його поважатимемо.
Я слухав президента Порошенка – він стверджує, що Україна не говоритиме про перспективу свого членство доти, доки не завершаться реформи, а вони заберуть не один рік. І, до слова, я вважаю, що це – правильний вибір.
– Менше з тим, чи має Україна перспективу членства в НАТО?
– Звичайно! Немає причин, які б завадили Україні знову претендувати на членство. Не існує об’єктивних перепон для того, щоби ви стали повноцінним членом альянсу.
Водночас для цього мають бути політичні умови. Також ви маєте провести до цього чимало реформ, справжніх реформ. Можливе членство – лише в кінці цього шляху.
– Який напрямок реформ є першочерговим?
– Тут не вийде виділити щось одне, найважливіше. Вам потрібна боротьба з корупцією та створення ефективної системи влади, яка, серед іншого, гарантуватиме безпеку для України.
НАТО – це не лише питання безпеки. Щорічна програма (регулює співпрацю України з НАТО. – ЄвроПравда) охоплює всі типи реформ – демократичний розвиток, економічні питання, а також військові. Всі три напрямки важливі.
– В альянсі говорять про посилення співпраці з Києвом. Але ми вже працюємо з альянсом в форматі "особливого партнерства". То що на нас чекає? "Дуже особливе" партнерство?
– Ні, я думаю, що рамки співпраці – "особливе партнерство Україна-НАТО" – лишаться й далі. Але ми маємо нове наповнення цих рамок.
НАТО створює п’ять трастових фондів для України, ми виділятимемо більше грошей, більше людей, більше зусиль на підтримку України, хоча назва формату буде та сама.
– Але що на нас чекає у підсумку? Чи має ця адаптація призвести до такої сумісності України з альянсом, що для нашого вступу лишатиметься просто ухвалити політичне рішення?
– Ми хочемо, щоби Україна сама могла гарантувати свою безпеку.
Метою підтримки, яку ми надаємо, не є підготовка до вступу в альянс.
Звичайно, якщо Київ колись ухвалить рішення про вступ до НАТО, це реформування дуже допоможе. Адаптація (або неадаптація) конкретних стандартів НАТO в рамках реформ – це вибір України. Ми не вимагаємо цього.
"Ми сьогодні не бачимо
прямої військової загрози з боку Росії"
– Ми чули купу заяв НАТО про те, що Росія підриває безпеку в регіоні. Ви бачите конкретну загрозу членам альянсу від дій Росії?
– По-перше, я розділю два поняття: "європейська безпеки" та "пряма загроза членам НАТО". Вони пов’язані, але все ж різні. Друге поняття є лише частиною першого.
Спроби Росії силою змінити кордони – це загроза існування європейської системи безпеки взагалі. Розриваються ключові домовленості, на яких заснована наша система – я кажу і про Гельсінський заключний акт, і про Будапештський меморандум, і про інші договори та документи.
Проблема ж не лише в Україні.
Росія порушує домовленості щодо Грузії, її війська досі не залишили цю країну після війни 2008 року. Вона відмовляється виводити війська з Молдови попри те, що Молдова просить цього. Росія робить кроки назад щодо виконання договору про звичайні збройні сили в Європі, про прозорість експорту зброї...
Нарешті, ви добре знаєте про підвищену активність російської армії. Її рівень в повітрі та на морі такий, якого ніколи не було з часів "холодної війни".
Будьмо чесними – Росія нині випробовує, зондує європейську систему повітряної оборони.
Тепер ми підходимо до другої частини (загрози членам НАТО. – ЄвроПравда).
Якщо Росія вважає за можливе вторгнення до будь-якої держави, де є етнічні росіяни або російськомовні громадяни, це – шлях до відвертої дестабілізації на всьому євроатлантичному просторі.
– Чи є реальна військова загроза країнам НАТО від Росії?
--Наше військове командування каже, що ми сьогодні не бачимо прямої військової загрози з боку Росії.
– Але чомусь ви посилюєте військову присутність НАТО у східних країнах-членах альянсу. Навіщо це робити, якщо загрози немає?
– Ми в штаб-квартирі НАТО не бачимо загрози, але ми хочемо, щоби не лишалося жодного сумніву у готовності та здатності альянсу захистити країни-партнери. Ми чітко демонструємо, що всі 28 країн – захищені.
В нинішній ситуації, коли Росія привносить в регіон небезпеку і сіє сумніви, ми ставимо задачу переконати людей в том, що вони можуть почуватися в безпеці.
– Якщо Росія почне наступ, ви певні, що вона зупиниться перед кордонами країн-членів НАТО?
– Ви ж розумієте, що я не здатний прочитати думки Кремля. Я не знаю, що вони планують робити. Але я абсолютно певний, що в разі, якщо військова небезпека країні-члену НАТО з’явиться, альянс стане на захист повною силою.
Жодних сумнівів – відповідь НАТО буде.
"Росія продовжуватиме дестабілізацію в Україні,
включно з військовими діями"
– Чи можливий новий наступ військ РФ на територію України?
– Звичайно ж, я не дам жодних гарантій. На жаль, немає жодних причин бути певним у тому, що не буде загрози вторгнення.
Моє особисте відчуття – і в цьому питанні я говорю від свого імені, а не від імені НАТО – що Росія не допустить стабілізації ситуації в Україні доти, доки не буде досягнуто якоїсь домовленості між Києвом та Москвою. Доки цей результат не буде досягнуто, Росія продовжуватиме дестабілізацію ситуації в Україні, включно з військовими діями.
І, звісно ж, цей сценарій не виключає можливості подальшого вторгнення російських військ до вашої держави.
– Якої підтримки можемо чекати від НАТО, якщо це станеться? Адже країна – не член альянсу, і норма про колективну безпеку на нас не поширюється.
– Ви можете бути впевнені у політичній підтримці всіх 28 країн НАТО; самого альянсу як організації і, безсумнівно, у підтримці Євросоюзу. Це – перша складова.
По-друге, такі дії Росії збільшують її ізоляцію і вплив санкцій на економіку РФ. І ви бачите, що це не просто слова – РФ вже вимушена була зупинити проект "Південного потоку". Далі економічні втрати Росії будуть ще більшими.
Водночас вам не варто чекати від НАТО жорсткої військової підтримки.
НАТО не надішле в Україну озброєння з однієї простої причини – альянс його не має. Так, ці речі можуть бути надані на двосторонньому рівні, і мені відомо, що деякі країни-члени вже надають Україні озброєння.
Але українцям не варто очікувати, що в Україну прийдуть воювати натовські солдати. Такої можливості я не бачу.
– РФ та країни НАТО збільшують оборонні бюджети. Гонка озброєнь вже почалася?
– Я би не вживав такий термін.
Відомо, що за останні 10-15 років країни НАТО знизили військові витрати на 20%. Ми прибрали з Європи майже всю тактичну ядерну зброю, відвели сили від кордонів.
Мотиви були простими – спершу ми хотіли налагодити партнерство з Росією і працювали на зміцнення довіри. А далі почалася фінансова криза.
Що в цей час робила Росія? За останні шість років вона підвищила свій оборонний бюджет на 50%. Зараз Кремль запланував вкласти ще $7 млрд у модернізацію армії.
Через цю тенденцію, а також через те, що відбувається в Україні, для нас в НАТО стало зрозуміло, що Росія не лише суттєво підвищує військові витрати, але також планує використовувати свої збройні сили.
Звичайно, ми у відповідь були вимушені зупинити зменшення оборонних бюджетів і почали їх збільшувати.
Але між нашим підвищенням і російським є суттєва відмінність. По-перше, ми лише повертаємося до попередніх показників оборонних бюджетів, які були донедавна, до зниження на ці 20%. І по-друге, ми робимо це у відповідь на дії Росії.
Тому ми вважаємо, що це – не гонка озброєнь.
– НАТО постійно говорить, що має бути знайдено політичний вихід з конфлікту. Що може бути предметом компромісу? РФ вимагає гарантій невступу України до НАТО – чи може це стати частиною пакету?
– НІ, категорично ні! НАТО не даватиме таких гарантій жодній третій стороні Я не бачу можливості того, що частиною домовленостей з РФ стане обмеження свободи вибору будь-якої європейської демократичної держави. Ми ніколи не вирішуватимемо це за наших партнерів.
– В такому разі, що може бути частиною домовленості?
– Дуже складно уявити собі, що ми підемо на якийсь компроміс в ситуації, коли Росія вторглася до іншої країни та силою відбила частину її території держави.
Тому перша умова для того, щоб ми пропонували якісь компроміси – повернення Росії до дотримання міжнародного права.
Доки цього не станеться – з нашого боку будуть санкції, і буде ізоляція.
Але якщо у Росії з’являться ідеї щодо компромісу – ми готові про них говорити. Ми чекаємо цих пропозицій від Кремля. Але в жодному разі частиною цього компромісу не стане домовленість про те, що НАТО залишить Україну в біді.
Ми не торгуватимемо суверенітетом та цілісністю України.
10
Чиню саме так...
- 03.12.14, 19:35
...І більше не подати руку. Нова політетика
Пам'ятаєте цей випадок: депутат Сергій Лещенко ухилився від руки, простягнутої йому Олесем Довгим? Відмовився її потиснути. Щоправда, зі словами: «шановний...», але і з обіцянкою в'язниці.
Чи правильно вчинив парламентський неофіт? Людина, можна сказати, до нього з миром, а він - так не по-джентльменському «відшив». Більшість в соцмережах оцінила вчинок Лещенко як по-справжньому чоловічий.
А щодо джентльменства... Як сказав один кіногерой: « Я - не джентльмен, я - ковбой».
Інколи не подати руку - це справді вчинок. Морально важкий. Це - як виклик на дуель, за який доведеться відповідати. Ти повинен знати, що цим перетворив людину на особистого ворога. А якщо людина вже ворог? Ким стаєш ти, потиснувши простягнуту руку?
Як каже східна мудрість: обирай собі ворога сам. А обравши, вже знаєш, на що від нього чекати. Потиснувши руку ворогові, ти вводиш себе в оману, що отримав друга. І ця помилка може дуже дорого коштувати.
Пам'ятаєте той морозний Майдан, коли народ обсвистав трійцю наших опозиціонерів за те, що зустрічаючись з Януковичем, вони обмінялися з ним рукостисканнями? З правителем, що наказав бити і розстрілювати свій народ... Кличко потім вибачався і виправдовувався тим, що потиснув руку Януковича винятково задля того, щоб «переконати його піти у відставку і не застосовувати зброю проти людей»... Це допомогло? Коли до Януковича ходили спочатку Турчинов, а потім Ярош, вони, ймовірно, теж тиснули державну правицю. І виправдатися можуть так само. Це був самообман: від смертей на Інститутській рукостискання з вбивцею нас не врятували.
Герой Майдану Володимир Парасюк, обраний до ВР, в кулуарах винувато пояснював тележурналістам: мовляв, не всіх нових депутатів знає в обличчя і боїться потиснути руку кому-небудь... не тому. Яка дрібниця, здавалося б, на тлі війни, люстрації, формування нового уряду! Але... правильно боїться. Тому, що сьогодні знайдеться море тих, що бажають від імені сотника Майдану отримати підтвердження свого «патріотизму».
На вихідних в соцмережах з'явилося барвисте фото однієї симпатичної пані з «Опозиційного блоку», ім'я якої поговір пов'язував з контролем над фінансовими потоками в фармацевтичній галузі. Пані в залі ВР щось весело розповідає, а навколо заразливо сміються лідери найбільш принципових і непримиримих парламентських фракцій. Чи це випадковий знімок? Або ж ілюстрація «вічної дружби» всіх депутатів? І вічної єдності інтересів?
О, у пані якесь особисте свято? Тоді тим, хто поділяє її радість, не завадило б хоч оком кинути на її сторіночку у ФБ. А там є і такі привітання: «Бережіть себе в цій фашистській зграї» і листівочка: букет тюльпанів,обвитих колорадською стрічкою. «Фашистська зграя» - це про вас, дорогі депутати, що прийшли з Майдану! Не забувайте про це.
Російські опозиційні аналітики днями заговорили про зміну стратегії Путіна щодо України. Мовляв, замість того, щоб давати гроші «ЛНР» і «ДНР», він витратить їх на підкуп центральної української влади для створення внутрішнього опору діям президента і прем'єра. Не знаю: правда це чи фейк. Але те, що величезні гроші на підкуп українських політиків Путін давав завжди - це не викликає жодного сумніву.
І першими до чесних новообраних депутатів від Майдану з пропозиціями, «від яких неможливо відмовитися» підгребуть саме ті, чию добру руку ви мали необережність потиснути. Вона і виявиться рукою, що «дає» і не збідніє. Почнеться з малого. З запрошення на святкування дня народження, аби показати, «як люди живуть». З гарячих переконань, що ти «не як всі». З взаємного лобіювання крихітних шматочків бюджетного пирога - «для своїх виборців».
Не заздрю я нашим героїчним комбатам. Історія цинічно свідчить: багатьох, хто не зламався під тортурами, зламало золото. Як кажуть у народі, вірус корупції передається саме через рукостискання. Аби потиснути руку пройдисвітові і вижити, треба володіти незвичайним імунітетом.
Ви знаєте, звідки прийшов до нас цей жест? Ні, не з Давнього Риму, в ті часи стискували зап'ястя - шукали кинджал, захований в рукаві. А з Європи нових часів, коли, як вважають історики, рукостисканням обмінювалися після укладання вигідних угод.
Потискаючи руку абикому, задумайтеся, яку угоду ви укладаєте...
Сьогодні всі ми проходимо випробування честю. Випробування здатністю сказати: «ні». Створюється, сподіваюся, новий стиль стосунків між людьми. Коли є принципи, і вірність цим принципам вища за бажання не мати ворогів і жити в злагоді і дружбі зі злодіями, нахлібниками і зрадниками...
Прем'єр-міністра Британії Девіда Кемерона ніяк не можна звинуватити в тому що він не джентльмен - а він узяв і не подав руку Путіну. І австралійські чиновники так само вчинили. І автогонщик Льюїс Гамільтон, що переміг на Гран-прі в Росії - теж.
Давайте вчитися уроків ділової етики у них. А вона каже: подавати руку негідникові необов'язково. Це не ознака неввічливості. Це логіка людини, що поважає себе.
Євген Якунов, Київ.
10
Кацапстан - повна жопа...
- 03.12.14, 18:35
Обмануті бойовики переходять на бік українських партизанів і знищують проросійські сили, - РНБО
Денис Марценко 03 грудня 2014, 14:30
1467
На окупованих територіях Донбасу продовжують активно діяти українські партизанські загони, які невеликими групами знищують особовий склад і техніку проросійських терористів. Новину повідомив у ході брифінгу речник ІАЦ РНБО Андрій Лисенко, передає «Преса України».
У РНБО знову підтвердили інформацію про активність українського підпілля на Донбасі.
"У нас була і є інформація про активність невеликих партизанських загонів, які створюються небайдужими людьми, що проживають на окупованих територіях Донбасу. Вони дійсно проявляють свою активність, знищуючи і живу силу і техніку бойовиків", - повідомив Лисенко.
Він також додав, що деякі із колишніх учасників терористичних організацій вступають до лав українських партизанських груп.
"Дійсно, зараз вони продовжують свою діяльність і вони її нарощують. Є також інформація про склад цих партизанських загонів, туди приєднуються навіть колишні учасники бандформувань з числа місцевих жителів, які зрозуміли, яку політику насправді веде так зване керівництво ДНР і ЛНР", - зазначив речник РНБО.
Нагадаємо, на окупованих бойовиками територіях Донбасу також діє група «Партизани Донбасу», яка 13 листопада відзвітувала про знищення двох військових ГРУ Генштабу РФ. Невідомо, чи саме про неї розповіли у РНБО.
Радник глави МВС Зорян Шкіряк називає діяльність українських партизанів на Донбасі «успішною».
14
СМЕРТЬ москальським окупантам та їх холуям
- 03.12.14, 18:19
Трохи побавилися в Петровському, вбили 50 орків, – Фронт визволення Донбасу
Аня Бондар 03 грудня 2014, 13:07
2154 1
«Фронт визволення Донбасу і Луганщини» повідомив про ситуацію у Донецьку та втрати сепаратистів. Новину передає «Преса України».
На своїй сторінці у Фейсбуці «Фронт визволення Донбасу і Луганщини» повідомив про кількість втрат «сепаратистів-орків» за останню добу.
«Давненько не відписувалися. Працювали.
01.12.14 відзначили перший день зими. Підкоригували артилерію ВСУ по базі мавп на фермі в Старомихайловці. Поки вдалося з'ясувати про 50 орків убитих і поранених», - пише Фронт.
Сьогодні ж, по їхніх словах, отримавши допомогу із ВСУ, їм вдалось «позбутись ще 50 орків»:
«02.12.14 трохи пошалили в Петровському районі: перекидалися ВОГами з ДРГ мавп. У мавп -10. Відійшли без втрат. Після чого хотіли зайти в гості до мавп, але зрозуміли, що самі не впораємося. Довелося телефонувати знайомим з ВСУ. Допомогли, дякуємо: до 50 орків так і залишилося в районі на Петрівці...»
Нагадаємо, сьогодні Дмитрій Тимчук повідомив, що серед евакуйованих з території Донецького аеропорту трупів бойовиків ідентифіковано тіло загиблого російського офіцера, який у Донецьку очолював оперативну групу управління, що діяла безпосередньо в бойових порядках російсько-терористичних військ.
7
Як ви ставитеся до того, що в уряді будуть працювати іноземці?
- 03.12.14, 15:43
Запрошую взяти участь в опитуванні.
Як ви ставитеся до того, що в уряді будуть працювати іноземці?
Як ви ставитеся до того, що в уряді будуть працювати іноземці?
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
42
виккрадення в Донецьку . прохання про допомогу.
- 03.12.14, 10:15
людина з Донецька просить допомоги просить допомоги . тут в мене в блозі багато шахтьорів коменти дають , може щось бачили . чули . допоможіть
Помогите найти сестренку!!! Есть видео их похищения. Похищение было 30.11.2014 в районе Терешковой 29.
Кто располагает любой информацией по этому поводу, звоните 0952190419 в любое время суток, или пишите - http://vk.com/id31991119"
Кто располагает любой информацией по этому поводу, звоните 0952190419 в любое время суток, или пишите - http://vk.com/id31991119"
15
У кацапстані... повна жопа
- 03.12.14, 08:10
Российский офицер, воющий в Донбассе: Боевики и наемники вышли из-под контроля, и теперь мы воюем на два фронта
3 декабря 2014, 07:29. 
Украинскому журналисту удалось поговорить с российским офицером.
Аналитик группы InformNapalm Артем Василенко в ходе своей работы по идентификации сил вторжения и информационного сопровождения фактов выявления российских военнослужащих на украинской территории смог наладить случайный контакт с российским офицером, который согласился на короткую беседу через Skype. Артем дал слово чести своему оппоненту, что не будет размещать видео или аудиозапись разговора, на таких условиях было взято интервью, но стенограмма самой записи не подпадала под оговоренные запреты. Собеседник согласился на распространение этого интервью в текстовом формате. Верить этой записи или нет — это ваше право, но чтобы понять её суть, достаточно проверить упомянутые в ней факты.
— Добрый вечер, — собеседник опускает глаза, видно, что ему неловко говорить.
Мы познакомились, когда я отслеживал страницу в ВК одного из военнослужащих РФ, который был задержан в Украине. Тогда это наделало много шума. Мне удалось завести диалог с несколькими военнослужащими РФ и узнать их мнение о событиях на востоке Украины.
— Добрый, — на разговор по скайпу я согласился, потому что было интересно понаблюдать за эмоциями человека, который находится на противоположной стороне. Командир одного из подразделений ВС РФ (назовем его Дмитрий — настоящее имя он попросил скрыть), которое с августа воюет на востоке Украины, решился поговорить с украинским журналистом после того, как в пункт постоянной дислокации было разово доставлено больше десятка цинков с контрактниками.
— Артем, на диалог с Вами согласился только потому, что, считаю Вас человеком с холодным разумом, который не перекрутит мои слова, а напишет так, как есть.
— Договорились, Дмитрий, мне интересно, что заставляет вас приезжать в Украину и пытаться вести здесь боевые действия?
— Что бы Вы понимали, до 2010 года в армии РФ все было плохо, примерно так же, как и в вашей, небольшие зарплаты, отсутствие жилья и т.д. Позже мы начали получать достойное денежное довольствие, начали решаться бытовые проблемы. Служить в ВС стало престижно. Поэтому после вашего Майдана, когда мою часть бросили в Крым, я особо не сопротивлялся. Крым отошел к нам довольно легко. Если бы сразу же после Крыма военно-политическое руководство моей страны приняло решение отобрать Юго-Восток Украины, все прошло бы аналогично. Но оно потеряло время.
— А Ваше личное отношение к тому, что происходит?
— Как ни странно мне было услышать, что Вы имеете русские корни, так и Вам наверное будет странным то, что по матери я — украинец. Вообще в моем подчинении очень много тех, кто имеет украинские корни. Нам дико воевать с вами, но мы военнослужащие и куда пошлют…
— Дмитрий, Вы читали Сартинова?
— Читал, но про события, которые грядут, в следующий раз…
— Не понял
— Я не хочу сегодня говорить об этом.
— Ладно, Вы хотели рассказать про события, которые привели к нашему диалогу
— Дело в том, что мы не ожидали большого количества жертв среди своих военнослужащих, но жертвы появились сразу после входа 24-го августа. Тогда украинские ВС впервые применили Точку. Точнее, три Точки. Полностью уничтожили колонну. Слава Богу, что это было подразделение не моей части. А вот в Снежном накрыли моих, — у Дмитрия снова опускаются глаза.
— Сколько?
— Тогда погибло около 40 человек. Артем, Вы не представляете, как тяжело было скрывать это. Я видел лица родственников, когда пытался рассказать им про несчастный случай на учениях. Они не верят. Меня тогда чуть не разорвали.
— Тогда почему?
— Вам не понять… Вы — журналист, а не военнослужащий.
— А что с последними?
— Вы снова не поверите, но эти погибли в результате боестолкновения в Антраците.
— Там нет сил АТО
— Артем, Вы писали про Макеевку. Про колонну, которая разрушила 5 блокпостов. Это правда. Мы уже давно не верим боевикам и наемникам. Месяц назад был случай, когда позиции одного из моих подразделений очень удачно отработала артиллерия. Как оказалось потом, корректировал один из боевиков ДНР. На допросе он рассказал, что местные недовольны наличием нас. Они ждали помощи от РФ, а не гуманитарной катастрофы. Им реально есть нечего. А тут еще и вы с отменой выплат…
— Ну так пусть ваша власть платит
— Показав тем самым свою причастность к событиям? Наша власть на это не пойдет. А в результате в кризисных регионах начались голодные бунты. Но это еще не самое страшное. Боевики начали зарабатывать деньги на обмене военнослужащих РФ. У нас начали пропадать люди. Также, словили одного, на корректировке огня артиллерии. Мы даже имеем пару фактов, когда боевики договаривались с военными Украины о совместных действиях против ВС РФ и наемников Козицина…
— А при чем здесь последние 200-е?
— Сверху пришел приказ поставить боевиков и наемников на место. Мы хорошо поработали в Антраците… А потом… потом они накрыли нас минометами… По сути, боевики и наемники вышли из-под контроля, и теперь мы воюем на 2 фронта. Спереди ВС Украины, а в тылу ополченцы.
— Тогда зачем?
— … У нас в России медленно и уверенно наступает полная задница. Путин не остановится. А я не хочу потерять работу. Боюсь, что после окончания боевых действий, ВС будут единственным местом, где будут платить зарплату.
— То есть основная причина — деньги?
— Не только…
Дальше связь прервалась.
7
Надеремо москалям жопу... умом, а не силою
- 03.12.14, 06:48
Наступ української армії розв'яже руки Путіну - губернатор
Наступ української армії в Донбасі розв'яже руки Володимиру Путіну, який тільки й чекає цього, щоб розпочати вторгнення.
Про це сказав в Маріуполі глава Донецької ОДА Олександр Кіхтенко.
«Наступ українських військ на окуповані території "розв'яже руки" Володимиру Путіну, який використає це для відкритого військового вторгнення», - передає прес-служба слова губернатора.
Говорячи про перспективи припинення військового конфлікту, Олександр Кіхтенко зазначив, що силовий варіант є безперспективним. Потрібні тільки дипломатичні механізми.
Глава регіону впевнений, що незабаром люди на окупованих територіях переконаються, що в Україні рівень життя набагато вищий, ніж у так званій ДНР.
Він підкреслив, що Росія не буде субсидувати окупований Донбас і, зокрема, вугільну промисловість, звернувши увагу журналістів на те, що Російська Федерація не в змозі утримувати навіть свої шахти, закриваючи їх.
9
Москалі визнають себе телепнями і, це вселяє надію
- 03.12.14, 06:20
У Росії проблема не з резервами, а з розумом, - Альфред Кох
Дарина Кириленко 03 грудня 2014, 00:15
727
У російської влади велика проблема з мізками, тому що наявні резерви дозволять протриматися державі не більше двох років. Станом на 1 грудня на міжнародних ринках ціни на нафту оновили мінімуми з 2009 року. Але гордість заважає. Таку позицію щодо економіки Росії та падіння рубля оприлюднив колишній віце-прем'єр-міністр Росії Альфред Кох. Новину повідомляє «Преса України».
Альфред Кох порівняв Росію із літаком, у якому проблема з пілотом, тому що пілот помер.
«Це як якщо б потрібно було перелетіти з пункту А в пункт Б на літаку. І літак є, і пального навалом, одна проблема - один льотчик помер, а інший - в тюрмі сидить. І в наявності одні вертухаї. Одне з двох: або вертухая за штурвал садити: тоді «кришка» з вірогідністю 99%, або пілота з кічі виймати. Але тут гордість заважає», - зазначив колишній віце-прем'єр-міністр РФ в одній із соцмереж.
Додав і те, що зараз «у російської влади велика проблема з мізками, тому що наявні резерви дозволяють країні протриматися два роки, якщо витрачати їх з розумом». Разом із тим Альфред Кох вважає, що «грамотне керівництво в Росії відсутнє».
Колишній міністр також розповів, що за даними щомісячного моніторингу Мінекономрозвитку РФ, зростання ВВП Росії у жовтні 2014 року сповільнилося до нуля. Акцентував свою увагу Кох і на тому, що станом на 1 грудня на міжнародних ринках ціни на нафту оновили мінімуми з 2009 року, а російський рубль на Московській біржі під час ранкових торгів досяг стелі в 52,05 рублів.
Як вже інформувала «Преса України», нещодавно Альфред Кох заявив: «Хохли уходять, а нас в Європу не беруть. Нашу Татарію-Московію не вважають Європою. Ми - дика азіатська деспотія, що упивається власною вигаданою винятковістю. А ми пижимось, лякаємо хохлів, таращимо очі... а нічого вдіяти не можемо. Так на нас і уваги-то вже ніхто не звертає».
8
