У Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню заявляють про можливість підготовки бойовиками провокаційного наступу в районі Гранітного.

Про це заявив керівник української сторони Спільного центру генерал-майор Андрій Таран, передає прес-центра СЦКК.

"Не може не турбувати факт концентрації важкої техніки бойовиків у деяких районах на тимчасово непідконтрольній Україні території", - зазначив Таран.

У районі Шахтарська зафіксовано пересування двох одиниць зенітно-ракетного комплексу (9К332) "Тор-М2" - техніки, яка не знаходиться на озброєнні ЗС України і могла надійти до проросійських сепаратистів тільки з території Російської Федерації.

У районі Тельманово зафіксовано рух двох колон БМП. Більше того, 10 червня у напрямку Тельманово пройшла колона броньованої техніки в кількості 60 одиниць.

"Все це свідчить про підготовку масштабного провокаційного наступу бойовиків в районі н.п. Гранітне на кшталт того, який був організований терористами в районі н.п. Мар’їнка 3 червня", - зазначили у прес-центрі.

"Застерігаємо самопроголошене керівництво окремих районів Донецької та Луганської областей від необачних кроків! У випадку розгортання ними наступальних дій, українська сторона залишає за собою право використати усі наявні засоби для припинення спроби захоплення території та подальшої ескалації конфлікту", - заявив Таран.

"Закликаємо російську сторону СЦКК використати свій традиційний вплив та припинити провокації НЗФ ОРДО та ОРЛО. Також сподіваємось, що СММ ОБСЄ в рамках свого мандату здійсніть всі необхідні заходи для запобігання розповсюдження конфлікту", - наголосив Таран.

Українська правда

Вищий госпсуд дозволив компанії братів Клюєвих не повертати державі кредит у розмірі 230 млн євро.

Таке рішення Вищий госпсуд прийняв 2 червня 2015 року, передає видання Первая инстанция, яке пише про судові спори.

Таким чином, суд скасував рішення нижчестоящих судів, що відмовлялися розривати договір щодо взяття на поруки по кредиту "Укрексімбанку" для "Заводу напівпровідників".

Гарантом повернення позики в розмірі 230 мільйонів євро (в еквіваленті — понад 5 млрд грн), виданого на розвиток ключового активу бізнесменів – проведення полікристалічного кремнію для сонячної енергетики – виступала підконтрольна Андрію й Сергію Клюєвим фірма "Актив-Страхування".

"Завод напівпровідників" через прострочення вже заборгував по кредиту порядку 15% від загальної суми, у той час як кінцевий строк погашення всієї позики настане в березні 2017 року.

З кінця минулого року "Актив-Страхування" намагається "умити руки", подавши позов з вимогою розірвати договір поруки, зазначає видання.

У випадку успіху компанія зніме із себе відповідальність за невиконання кредитних зобов'язань перед "Укрексімом". Госпсуд Києва, а потім і Київський апеляційний госпсуд на початку року відмовилися задовольняти цей позов.

2 червня ВГСУ частково задовольнив касаційну скаргу "Актив-Страхування": раніше ухвалені рішення були скасовані, а судова справа відправлена на друге коло.

Перекресливши вердикти нижчих інстанцій, ВГСУ заклав основу для перегляду позову на користь поручителя. У тексті свого рішення від 2 червня колегія суддів Вищого госпсуду стверджує, що претензії "Актив-Страхування" – обґрунтовані.

Свої доводи страхова компанія будувала на тому, що після укладення кредитної угоди й договору поруки (в 2009 році) завод і банк підписали ряд додаткових угод, нібито, без повідомлення поручителя.

Позичальник і кредитор міняли процентну ставку, ліміт кредитування, строки погашення, валюту виплат, розмір комісії за управління кредитною лінією та інше. Сума кредиту "Укрексімбанка" на створення сучасного проведення трихлорсилана, полікремнію й монокремнію на "Заводі напівпровідників" виросла з 150 млн євро до 230 млн євро.

Усі ці нововведення призвели до збільшення фінансових зобов'язань поручителя ("збільшення обсягу відповідальності, що "є підставою для припинення договору поруки"), сказано в тексті постанови ВГСУ.

Епізод про кредит в Укрексімбанку був основаю для подання Генпрокуратури для зняття з нього недоторканності.

Українська правда

В Конгрессе США образовалась двухпартийная коалиция, которая решила бросить вызов Президенту Бараку Обаме и европейским союзникам, требуя, чтобы администрация поставила оружие Украине, в том числе и наступательное. Об этом сообщает газета The New York Times.

По данным издания, Сенат включил в законопроект о военной политике положения, предусматривающие поставку Украине бронебойных систем, гранатометов и боеприпасов для борьбы с пророссийскими сепаратистами.

Документ также запрещает администрации потратить больше половины из 300 млн долл., предназначенных для помощи Украины, если не менее 20% от этой суммы не будут выделены на наступательные вооружения, пишет газета.

Аналогичный законопроект одобрила палата представителей.
До сих пор администрация Обамы отказывалась оказывать Киеву помощь летального характера, опасаясь, что это приведет лишь к эскалации кровопролития и даст Президенту России Владимиру Путину повод для новых вторжений, говорится в публикации.

Ранее законодатели ограничивались призывами к поставкам Украине оборонительного оружия.

Газета отмечает, что стремление законодателей к вооружению украинской армии может внести раскол между США и их ключевыми союзниками, особенно Германией и Францией, в период, когда администрация Обамы пытается продемонстрировать единую позицию Запада в вопросе о продлении европейских экономических санкций против России, срок которых истекает в конце июля.

Законопроект, санкционирующий оказание Украине военной помощи летального характера, уже направлялся в Белый дом, но президент Обама оставил его без внимания. И хотя новый законопроект санкционирует поставки оружия, он не может заставить администрацию пойти на это.

Скорее, эти действия Конгресса призваны вновь оказать давление на Белый дом, отмечает газета.

Председатель комитета Сената по вооруженным силам республиканец Джон Маккейн, который уже более года выступает за отправку оружия Украине, отверг опасения, что это приведет к эскалации конфликта и распаду международной коалиции.

Назвав атаки в Украине "одними из самых позорных и бесчестных актов", свидетелем которых он был, в интервью NYT Маккейн сказал, что пока реакция на агрессию России была недостаточной.

"Они не просят отправлять туда ни единого солдата. Я несколько ошеломлен столь яростной оппозицией (поставкам оружия)", - сказал он, выступая в Сенате в четверг, 11 июня.

Напомним, накануне Барак Обама не согласился предоставить Украине 300 млн долл. военной помощи на условиях Сената.

Отметим, 16-17 июня глава Службы безопасности Украины Валентин Наливайченко выступит на слушаниях в Конгрессе США на тему вооруженной агрессии России против Украины.