Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Хлопці віддають життя, а шоколадна влада, територію України

  • 02.08.15, 16:03
На Луганщині знайшли згорілий БМП з останками екіпажу, – фотофактВолонтери місії «Чорний тюльпан» знайшли на підконтрольній терористами території в Луганській області згорів БМП з останками бійців.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook пошуковик-волонтер Анатолій Золотарьов.

«БМП повністю згорів. Чий – невідомо. Буквально просіваємо плавлений метал, сажу і залишки спорядження. І ось удача, знаходимо фрагменти плоті і трохи осколків кісток. Тепер справа за фахівцями ДНК – може, їм вдасться встановити імена загиблих бійців», – зазначив він.

На Луганщине нашли сгоревший БМП с останками экипажа: фотофакт - фото 1

Отакі вони, наші герої

  • 02.08.15, 12:49

Комбат 95-ї бригади ВДВ: Найскладніша наша операція? Та біс його знає. Просто – роботаНеділя, 02 серпня 2015, 12:21

Комбат 95-ой аэромобильной бригады Игорь Герасименко – один из самых молодых военных героев Украины. "Золотую Звезду" он получил из рук президента в тридцать лет, в перерыве между работой под Донецком и Дебальцево этой зимой – "за исключительное личное мужество и героизм".

Под этой стандартной формулировкой скрывается множество успешно выполненных военных задач, из которых складываются будни войны. В том числе – и рейд 95-ки по тылам врага ровно год назад. Тогда перед десантниками стояла задача вывести из окружения украинские войска из-под границы с РФ. В ходе рейда он был дважды ранен, но отказался от госпитализации, оставшись командовать батальоном. После этого майор Герасименко воевал практически во всех ключевых зонах боевых действий в Донбассе – от Донецка до Дебальцево.

Этим летом профессиональный праздник – День ВДВ – украинский офицер снова отмечает на востоке страны, готовясь к новому заданию.

Вспоминать о былых заслугах, а тем более о ранениях, как и вообще говорить о себе, комбат не очень любит. Но все-таки согласился рассказать "Украинской правде" о том, как стал военным, каковы принципы украинских десантников и что помогает батальону выполнять поставленные задачи.

ПОПАВ НА КУРС МОЛОДОГО БОЙЦА В ДЕСНУ, Я ПОДУМАЛ: "ЗАЧЕМ МНЕ ЭТО ВДВ?!

 

Всему виной – "В зоне особого внимания" (советский фильм о десантниках – УП). Я обычно шучу, что это он мне всю жизнь испортил в пятом классе. До его просмотра я вовсе не мечтал быть офицером. Ну, максимум, срочную службу планировал отслужить. А вот покойный отец мечтал увидеть меня летчиком, у него самого карьера военного не сложилась.

Когда закончилась школа, я задумался. Не в юридический же мне было поступать! Решил стать военным. Но – только десантником. Так я оказался в Одесском сухопутном институте на факультете аэромобильных войск.

Правда, попав оттуда на курс молодого бойца в Десну, я подумал: "Зачем мне это ВДВ?!" Там нас очень сильно гоняли. Я все надеялся, что это просто недолгая проверка и скоро все закончится. Но все четыре месяца нас так готовили. Уже в самой Одессе к курсантам относились гуманнее. А сразу после выпуска я попал в 95-ю бригаду. Там и до войны было нескучно, а с ее началом тем более.

Из части мы вышли 8 марта 2014 года. Сперва были на юге. Потом начался Восток – Доброполье, Славянск, гора Карачун, Семеновка, Селезневка, Красный Лиман, Кривая лука, Краматорск, Лисичанск.

После этого мы пошли в рейд. Он начался с Саур-Могилы, а закончился через Красный Луч. Следующий эпизод войны – Ясинуватая, Тельманово, шахта Дудовка под Донецком, Дебальцево.

У нас не было никаких соплей – ни в начале войны, ни на войне. Никто никого не упрашивал. Задачи ставились – задачи выполнялись.

Кто не выполнял – отправлялся в Житомир. Возвращение в часть было для нас ссылкой, наказанием. Никто не хотел чувствовать себя изгоем. Поэтому невыполненных задач у нас не было. Насколько можно было – настолько мы их всегда выполняли, выполняем и будем выполнять.

ЖИВЫЕ ЗАВИДОВАЛИ МЕРТВЫМ – ТАК БЫ Я КРАТКО ОПИСАЛ НАШ РЕЙД ПО ТЫЛАМ ВРАГА

 

Наш бывший командир Забродский (Михаил Забродский, бывший командир 95-ой бригады, теперь командующий ВДВ ВСУ – УП) ездил с нами на все серьезные задачи. Нас, молодых комбатов, он обучал воевать. А когда увидел, что мы можем работать самостоятельно – начал отпускать самих. Он давал нам самостоятельность. Это воспитывало в нас ответственность и мотивировало, что очень пригодилось во время выполнения боевых задач.Комбатом я стал при трагических обстоятельствах. Во время боя под Селезневкой погиб комбат 1-го батальона Тарас Сенюк – и меня, ротного из 13-ого батальона, назначили исполняющим обязанности командира. Первый бой, как комбат, я принял в Кривой Луке.

Например, во время рейда по тылам врага. В целом, я описался бы его кратко – "живые завидовали мертвым". Потому что почти на всем пути не было никакой возможности отправить раненых в тыл, и эвакуации им приходилось ждать по три дня.

Мы отправились туда вытащить хлопцев из Изварино – а чтобы это сделать, нужно было пройти через Саур-Могилу. Словом, мы реально залезли в тыл врага, в самую задницу. И вылезли оттуда только благодаря Забродскому – его хитрости и его интуиции. Очень устали. Когда вышли оттуда – не верилось, что все закончилось и едем домой.

Была ли это самая сложная наша операция? Да черт его знает. Просто – работа.

Принцип, которым мы руководствовались тогда и во всех других случаях – не бросать своих ни при каких обстоятельствах. Это не просто девиз, который мы произносим, а и доказываем на деле. Новички, мобилизованные видят, что мы действительно так поступаем – и учатся этому сами. Наверно, именно поэтому пленных из 95-ой бригады нет.

О невозвратных потерях я говорить вообще не люблю. Считается, что в сравнении с другими бригадами ВДВ и поправкой на сложность задач, у нас они не очень большие. Но для меня лично даже один погибший – это много, это большая потеря. Предпочитаю воевать так, чтобы даже "трехсотых" не было. Хотя у нас их теперь много – в батальоне каждый второй ранен. Некоторые уже по несколько раз.

Звезда Героя, которую мне вручили, – это награда каждого из них, всего батальона. Каждый из них достоин этой звезды. Это их заслуга, всех, общая. Просто в моем лице наградили весь батальон.

НЕСМОТРЯ НА ПЕРЕМИРИЕ, МЫ ВСЕ РАВНО ВСЕ ВРЕМЯ ГОТОВИМСЯ К ВОЙНЕ

 

Главный залог успеха на войне – не техника и не экипировка, а слаженный коллектив. У меня в батальоне все на своих местах. Замы, командир батареи, командиры рот и отдельных взводов работают вместе и дополняют друг друга. Именно благодаря этой гармонии, думаю, нам удается выполнять поставленные задачи.

Сначала мы все были смелыми, а теперь стали уверенными. Бездумное рвение ушло.Мы стали аккуратней, осмотрительней, осторожней, внимательнее. Пережитый страх положительно в этом плане на нас повлиял.

Больше никто не позволят себе замечтаться, передвигаясь в колонне. Если дорога 60 километров, то все 60 километров каждый будет смотреть в свой сектор. Потери нас научили этому, спустили на землю, показали, что мы тоже смертные и что если будем ловить ворон – станем следующими. Уверенность пришла вместе с уверенностью в себе и тех, кто рядом.

Мы попробовали воевать и знаем теперь, что мы можем. И будем.

Откровенно говоря, я не сказал бы, что очень доволен тем, что нахожусь тут. Но и дома уже не могу.

На войне, бывает, хочется уволиться – а попадешь домой, и через три дня уже рвешься назад. Поговорил с пацанами – так у всех. На войне мы уже чувствуем себя "в своей тарелке" больше, чем дома.

Последнее время мы находимся в Авдеевке. По сравнению с тем, что нам уже довелось пройти, это просто курорт. Не хватает тут, разве что, только пляжа. Хотя противника недооценивать нельзя. И, несмотря на перемирие, мы все равно все время готовимся к войне.

Потому что очень хотим мира.

Анастасия Рингис, для УП

Годі брехати Україні і українцям!

  • 02.08.15, 12:34
Маріупольці оголосили всеукраїнську акцію «Ні демілітаризації Широкиного!»
Наталія Світанок 02 серпня 2015, 12:09
 
Маріупольці оголосили всеукраїнську акцію «Ні демілітаризації Широкиного!»


Сьогодні, 2 серпня, жителі Маріуполя проведуть акцію протесту «Ні демілітаризації Широкиного! Маріуполь - це Україна!». Вони вимагають виведення всіх російських військ і техніки з України та закриття всі кордонів.

Про це повідомляє волонтер Галина Однорог, новину передає «Преса України».

Сьогодні жителі Маріуполя вийдуть на центральну площу міста аби висловитися проти демілітаризації Широкиного.

«Нам досі ніхто не дає жодних пояснень стосовно Мінських умов і про створення 30км буферної зони. У понеділок на штабі оборони керівник пояснює, що перша лінія буде проходити в селищі Бердянське, це за 2 км від Широкиного ближче до міста, потім він каже, що жоден військовий своїх позицій не лишить, потім ми чуємо про так зване «спільне контролювання» з поліцією «днр» в Широкиному. Потім приїжджає губернатор і каже, що не буде жодного контролювання, кажуть що там буде знаходитися весь час місія ОБСЄ, а після обстрілу вони заявляють, що не можуть нам цього гарантувати», - зазначає волонтер.

Маріупольці вимагають виведення всіх російських військ і техніки з України та закриття всі кордонів.

«Які в нас можуть бути домовленості з терористами? Ми бачимо, як вони весь час порушують усі умови. Тому ми вимагаємо підписувати домовленості з країною-агресором Росією та вимагати виведення всіх військ і техніки з нашої території і закрити всі наші українські кордони! А з терористами ми вже якось у своїй країні самі впораємось», - додає Галина Однорог.

До акції приєднаються і кияни, котрі вийдуть на Майдан о 17.00, а також харків’яни та миколаївці.

Нагадаємо, минулої неділі, 26 липня, жителі Маріуполя виходили на протест проти виведення військ із Широкиного та вимагали приїзду Петра Порошенка.

Героями безпорядків стають нардепи

Под Мариуполем десантникам пришлось открыть предупредительный огонь на блокпосту, чтобы остановить подразделение «Азова»
09:4901.08.2015

 Азовцы нарушили правила пересечения блокпоста, что привело к инциденту с использованием оружия

Сообщил в соцсети блогер Артур Нискубин.По его информации, опубликованной 30 июля, несколько дней назад на блокпосту в районе Мангуша бойцы полка «Азов», к которым присоединился их командир, народный депутат Андрей Билецкий, едва не спровоцировали конфликт с десантниками 79-й отдельной аэромобильной бригады.

Блогер пишет: "Последние пару недель десантники первого батальона 79-ки под командованием легендарного "Майка" работают в районе Мангуша. Работа заключается в рейдовых действиях по противодействию ДРГ противника.(...) Десантники работают по документам, в которых предписывалось ставить засады, проводить демонстрационные действия и ставить временные КПП на основных дорогах. 

Во исполнение предписания, 3 рота 1 батальона поставила временный КПП на развилке дороги Бердянск - Мариуполь, поворот на Ялту. 2 БТР и 20 бойцов.
Через 45 минут бойцы увидели тонированный Ford с луганскими номерами, который нёсся в сторону КПП на высокой скорости. Не реагируя на знакSTOP и на команды остановиться, FORD проносится мимо бойца и БТР и удаляется от КПП.
Десантник замечает в машине оружие и даёт очередь в воздух, БТР наводит башни на удаляющийся FORD. Машина резко останавливается в 200 м от БТР, из неё вываливаются четыре вооруженных бойца и занимают круговую оборону. Трое из них в форме НГ, а один в гражданской одежде. Командирвзвода десантников идёт к ним и очень вежливо просит представиться и объяснить столь неадекватное поведение в зоне АТО.
(...) Один из бойцов предъявил документы заместителя командира полка Азов и изверг (...) отборный мат(...). 

ф1
Командир взвода просит предъявить документы всех остальных, ибо в противном случае будет вынужден дать команду на задержание. И снова слышит в свой адрес отборный мат.
Пока идёт перебранка и консультации по телефону(всё как всегда), начинают подтягиваться дополнительные силы. От 79-ки подъезжает Майк, от Азова прибывают два джипа на донецких номерах - командир полка Азов (какой-то полковник), народный депутат Белецкий. А также сопровождающие лица с ПКМ и РПГ-18, занимающие круговую оборону вокруг машин, с угрозам сжечь БТРы десантников (...) 

ф2
Командир полка Азов звонит командующему сектора "М" генералу Фёдорову и жалуется на якобы беспредел десантников. Генерал Фёдоров объясняет полковнику, что десантники действуют по документам, их действия законны и все обязаны подчиняться военным, находящимся при исполнении ими приказов командования.

ф4
Передают трубку Майку, и генерал Федоров говорит Майку о том, что если 3 человека из FORD не предъявят документы, то мордой в асфальт - без вариантов.
Двое (в форме) показывают документы бойцов Азова, гражданский (...) предъявляет паспорт (украинский), ссылаясь на то, что военные документы в форме, а форма в части. Заметьте, гражданский с калашом.
Народный депутат Белецкий начинает угрожать своими связями Майку и называет Майка "щенком, не нюхавшим пороха войны".(...)
Машины разъехались. Вроде бы инцидент исчерпан.
На следующий день при проведении совещания со всеми участниками событий, генерал Фёдоров ещё раз говорит, что он думает о поведении и действиях полка Азов. Народный депутат Белецкий опять угрожает своими связями с высшим руководством страны. 
Но военным не привыкать слышать угрозы от народных депутатов, которые, вместо законотворческой деятельности, мешают военным защищать Родину.
В результате комбат Майк получает по телефону устную благодарность от Верховного Главнокомандующего за грамотные и взвешенные действия".

Пресс-офицер сектора "М" Ярослав Чепурной сообщил 0629, что инцидент имел место. Десантники действовали по уставу. "Бойцы "Азова" немного нарушили правила пересечения КПП, но инцидент исчерпан полностью",- отметил Чепурной.  

ф3

(мовою оригіналу, бо фактично це є документ)

Від Уряду іменні стипендії Андрея Шептицького

Уряд встановлює іменні стипендії Андрея Шептицького та створює музей Митрополита, - Арсеній Яценюк
29.07.2015 | 13:29



У день
150-ліття з дня народження Митрополита Андрея Шептицького Уряд України ухвалює рішення щодо встановлення 20 іменних стипендій імені Андрея Шептицького. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні Кабінету Міністрів у середу, 29 липня.

Ці стипендії символізуватимуть два провідних спрямування великого митрополита: за всеукраїнську єдність і за просвіту народу. Відтак, стипендії, за словами Глави Уряду, будуть присуджуватися магістрантам з західноукраїнських вишів, які робитимуть  магістерські дослідження в університетах Півдня і Сходу країни, і тим юнакам і дівчатам з Східної та Південної України, які досліджуватимуть Західну Україну у вишах цього регіону».

Стипендії для 20 студентів будуть присуджуватися на рік у розмірі 2200 гривень на місяць.

«Митрополит Андрей Шептицький висловлювався за те, щоби українська молодь ставала розумнішою, отримувала додаткові знання. Думаю, ми повинні продовжити великий поступ Андрея Шептицького», - підкреслив він.

Арсеній Яценюк підкреслив, що Митрополит Андрей Шептицький - «великий син українського народу»: «Це історична постать, яка виступала за єдність і соборність України, за освіту українців. За те, щоби ми навчилися «будувати рідну хату» – як називалася його праця».

Настав нарешті час, щоби українці отримали Музей Андрея Шептицького, наголосив Прем’єр-міністр. Арсеній Яценюк доручив Міністерству культури разом із Львівською обласною державною адміністрацією невідкладно підготувати план заходів і фінансування щодо створення в Україні музею Митрополита Андрея Шептицького.


Це ж не патріота (Сашу Білого) мєнтовським кодляком завалити

  • 01.08.15, 18:04
Депутат Лозовий втік від Генпрокурора наче колобок (ФОТО)
Наталія Світанок 01 серпня 2015, 16:54
 674
Депутат Лозовий втік від Генпрокурора наче колобок (ФОТО)


Народний депутат від «Радикальної партії» Андрій Лозовий, якого Генпрокуратура хоче притягнути до кримінальної відповідальності, без проблем виїхав за межі України.


Про це політик повідомив у соцмережі, новину передає «Преса України».

«Я від діда утік, і від баби утік, і від Генпрокурора утік… На морі. Сумую за рідним краєм і їм цукерки на березі (не липецькі)», - пише Лозовий.

Судячи зі слів депутата, він безперешкодно перетнув український кордон.

«Петро Олексійович, ваші посіпаки недопрацьовують», - дорікає президенту нардеп.

«А ще у мене з собою хороше "пляжне" чтиво - цікаві документи про незаконний бізнес вашої команди з московськими окупантами. Скоро буде багато цікавих текстів із фактами», - інтригуючи додає Лозовий.


Нагадаємо, генеральний прокурор України Віктор Шокін направив до парламенту подання на притягнення до кримінальної відповідальності депутата Андрія Лозового. За словами політика, подання проти нього обґрунтовано «сфабрикованою справою», буцімто він побив селищного голову Коцюбинського.

Вітання II Всесвітнього конгресу кримських татар

Вітання учасникам II Всесвітнього конгресу кримських татар

01 Серпня 2015 - 11:34


Шановні друзі!

Щиро вітаю представників мужнього та свободолюбного кримськотатарського народу, які прибули сюди для участі у II Всесвітньому конгресі кримських татар. Нині весь світ із вами. Про це свідчить значна кількість учасників форуму з різних країн.

Шість років минуло відтоді, як на вашій історичній батьківщині у Криму ви вперше зібралися, щоб заснувати Всесвітній конгрес кримських татар, вільно обговорювали плани з національного відродження та відновлення зв’язків між представниками народу, розірваного імперською політикою Кремля. Народу, який отримав змогу об’єднатися завдяки своїй боротьбі та підтримці України, яка у 1991 році здобула незалежність і відкрила шлях для повернення кримських татар додому.

На жаль, II Всесвітній конгрес кримських татар відбувається в умовах тимчасової окупації Криму Російською Федерацією. Кримськотатарський народ знову зазнає терору, десятки тисяч кримчан змушені рятуватися від нової загрози. Хочу запевнити вас, що Україна ніколи, ні за яких умов не змириться з порушенням прав своїх громадян, прав людини, прав кримськотатарського народу вільно жити на своїй землі.

Україна разом із нашими міжнародними партнерами докладатиме всіх зусиль задля відновлення законності на півострові та повернення української влади у Крим. Ми створили державні установи, які опікуються реалізацією державної політики щодо Криму. Гідне місце в українській владі посіли представники кримських татар, у тому числі національні лідери Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров - народні депутати України.

У наших планах - розробка «дорожньої карти» щодо надання Криму - історичній батьківщині кримськотатарського народу - статусу національно- територіальної автономії у складі Української держави.

Україна вдячна за підтримку демократичних країн, у тому числі тюркомовних держав, у цей складний час. Хочу наголосити, що ми високо цінуємо принципову позицію Турецької Республіки, яка стала співавтором Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України», неодноразово на найвищому державному рівні заявляла про неприйнятність окупації Криму й направила до нього неофіційну делегацію, яка підтвердила численні ганебні факти порушень окупантами прав людини.

Як Президент України, я також висловлюю вдячність усім вам, у тому числі діаспорі кримських татар в інших країнах, за беззастережну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.

Бажаю кримськотатарському народові миру, єдності та процвітання, а делегатам II Всесвітнього конгресу кримських татар - успіхів у роботі. Вірю, що разом із нашими друзями у всьому світі ми відновимо історичну справедливість і забезпечимо гідне майбутнє наступним поколінням.

Петро ПОРОШЕНКО

фанатикам секти "Жити по новому"

  • 01.08.15, 17:38
Бійців Нацгвардії годують торішньою картоплею (ФОТО)
Наталія Світанок 01 серпня 2015, 13:44
 812
Бійців Нацгвардії годують торішньою картоплею (ФОТО)


Під час чергового постачання продуктів у зону АТО бійцям Нацгвардії привезли торішню картоплю. 


Про це у соцмережі повідомив військовослужбовець Іван Карпусь, новину передає «Преса України». 

«Спеціально для Нацгвардії, в серпні закупили торішню картоплю . Шкода помідори не встиг сфоткати, викинули перед приїздом перевірки», — написав Карпусь.


Зазначимо, раніше бійці АТО отримали прострочені консерви від Міністерства оборони. Останнього разу так звані пайки були із цвіллю. Силовики зауважують, що випадки такого «годування» останнім часом стали для відомства «гарною традицією».

Нагадаємо, раніше поширювалася інформація про те, що нібито українських військовослужбовців намагалися нагодувати гнилою картоплею.  Однак у штабі АТО спростували цю інформацію. За словами військових, 9 червня, на одну з військових частин у зоні АТО доставили дві тони неякісної картоплі.  Начальник тилу штабу АТО переконував, що картопля не була гнилою, а просто була «дрібна, в’яла, проросла».

Важке похмілля

  • 01.08.15, 12:07
Переселенец из Донецка: Разочаровался в ДНР за четыре месяца, хочу жить под желто-голубым флагом
  • 1.08.2015, 11:48

Журналистам удалось пообщаться с переселенцем из Донецка, который вот уже полгода живёт в Доброполье.

3

Евгений дал минимум информации о себе и даже не захотел озвучивать свою фамилию для публики, так как пережитое всё ещё не позволяет чувствовать ему себя до конца в безопасности, пишет 06277.

- Здравствуйте, Евгений! Скажите, когда Вы переехали в Доброполье? Вы переехали один или с семьёй?

- Я переехал сюда в конце февраля. С семьёй, разумеется. У меня жена и дочь, мы втроём выехали из Донецка.

- Скажите, а когда наступил тот переломный момент, когда Вы поняли, что больше не можете оставаться на насиженном месте.

- Всё дело в том, что я, к большому стыду, не всегда был настроен, как сейчас принято говорить, патриотически. И я долго надеялся, что вот заживём, всё будет по-другому. Я ошибался, и наверное, это было моей самой страшной ошибкой в жизни. Точкой отсчёта стало убийство, которое произошло на моих глазах.

- Какое убийство?

- Ну, вот такое убийство. Человека убили на моих глазах... Если бы не счастливая случайность – я бы тоже здесь не сидел.

- Я понимаю, что Вам тяжело вспоминать, но опишите те события, если это возможно.

- Понимаете, истории с отжатыми квартирами – это не истории. Это реальность. Люди уезжают - жилплощадь – остаётся. Я уж не знаю, как у них система эта налажена, но после отъезда, в такие квартиры часто сразу заселяются российские солдаты. Им жить негде, общаги уже заполнены, а в квартире – комфортнее. Да и кого попало в квартиры не селят, простых совсем солдат там нет, как Вы догадываетесь. Я оказался не в том месте и не в то время. Я шёл в гости к родственникам. В общем, я зашёл в подъезд и на первом этаже увидел драку. Два солдата в форме избивали какого-то мужичка, который кричал что-то вроде: «Я здесь живу! Не имеете права». Сверху спускался какой-то мужчина. Мы переглянулись, я крикнул: «Что вы делаете?» И, не сговариваясь, мы бросились в драку.

Мы понимали, на что идём, но вступились, за что я получил прикладом по затылку, а в того человека – выстрелили. Он погиб, я почти уверен. Я очнулся в больнице, меня родственники обнаружили без сознания. Куда они того мужика дели – я не знаю.

И я понял, что дальше так продолжаться не может. Сегодня я получил прикладом, а завтра мою дочь ударит какой-то очередной солдат, который якобы нас спасать приехал. И никто не защитит. Жизнь простого человека в ДНР не стоит ровным счётом ничего, непонятно, в какой момент очередному бандиту взбредёт в голову тебя застрелить. И по телеку их это тоже не покажут.

- Вы сказали, что не всегда были «патриотически настроенным», а можно как-то об этом факте рассказать? Вы ходили на референдум?

- Да, ходил. Ходил, потому что верил, что власть, которая пришла не совсем законно, уберут, верил, что мы будем получать достойные зарплаты, что мы не вступим в ЕС. Я не хотел полного отделения, я хотел автономии, как и многие. Но, разуверился в этой республике я месяца за 4.

Блуждающие миномёты - днровские, это я вам, как дончанин говорю. И шмаляют они по мирным.

А вы думаете мало людей без вести пропавших? Особенно девушек. Догадываетесь, какая участь их постигла?

Они взяли в руки оружие. Они думают, что им можно всё. И когда ты, здоровый мужик, сидишь в квартире и боишься лишний раз высунуться – это уже патология. Ты понимаешь, куда попал, и что ты лично тоже в этом виноват, как говорится, за что боролся. Но это я сейчас такой умный, а тогда я тоже георгиевскую ленточку на себя вязал.

- А почему выбор пал именно на Доброполье?

- У меня здесь друг. Сначала жил у него, теперь снимаю жильё.

Он конечно говорил жить, сколько нужно, но поймите, мне неудобно.

-Вы нашли работу?

- Я – да, жена – нет. Жили на пособие сначала, потом я нашёл работу, не по специальности, но нашёл. Жена всё еще в поиске. Тяжело у вас здесь с работой, конечно. Но, мне ещё повезло, у меня сбережения от прошлой жизни остались.

- Какие планы дальше?

- А никаких. Жить, просто жить. Я очень надеюсь, что вернусь домой, в украинский Донецк. Я очень хочу жить под жёлто-голубыми флагами. Они там в Донецке запуганны, они смотрят другой телевизор, им показывают, что вы здесь чуть ли не людей едите, а когда нет других источников информации – в это веришь. По приезду – видишь совершенно другую картинку.

ПОДЕЛИСЬ

Від 54% до 14,6% за один рік, це потрібно дуже постаратися

  • 01.08.15, 11:56
Біг по колу, чи Через терни до європейських зірокЯрослав Мендусь, для УП _ П'ятниця, 31 липня 2015, 14:08
Версія для друкуКоментарі5

Другого липня, вітаючи президента Польщі Броніслава Коморовського в ошатних залах палацу Потоцьких у Львові, Петро Порошенко емоційно зізнався журналістам: "Проект внесення змін в Конституцію у частині децентралізації… – це також зроблено при допомозі наших польських друзів і партнерів.

Саме ефективна робота польських експертів допомогла так швидко отримати абсолютно позитивний висновок Венеціанської комісії і прискорила прийняття цих життєво необхідних змін в Конституцію…".

І справді –  успішний польський досвід організації місцевого самоврядування ретельно вивчався учасниками утвореної президентом України Конституційної комісії, однак деякі принципові моменти, на жаль, виявилися проігнорованими.

Інтригу ситуації додає той факт, що низка впливових європейських інституцій загалом позитивно оцінила напрацювання українських конституціоналістів.

Так, Генеральний секретар Ради Європи заявив: "Я вітаю конституційні зміни щодо децентралізації, ухвалені вчора (26 червня) українською Конституційною комісією.

Ці зміни відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії, конституційних експертів Ради Європи".

Незважаючи на таку міжнародну підтримку проекту змін до Конституції, в українському суспільстві та політикумі не стихають дискусії стосовно глибини і збалансованості запропонованих новацій.

Відображенням гостроти цієї полеміки став коментар віце-спікера Верховної Ради Оксани Сироїд, представниці третьої за чисельністю фракції коаліційної більшості.

В інтерв’ю "Українській правді" вона прямо зауважила: "В документі  є закладені речі, які не мають нічого спільного з децентралізацією. Там радше йдеться про "доцентралізацію" влади …Баланс влади у новій Конституції не покращується, він погіршується".

Найгостріші дискусії серед політиків, експертів та громадських діячів стосуються  насамперед повноважень, порядку призначення та підзвітності інституту префектів.

За задумом авторів конституційних змін за основу брався начебто французький досвід. Але у Франції префекти здійснюють адміністративний контроль.

Якщо ухвалені регіонами акти порушують чинний закон, то французький префект наділений правом звернення до адміністративного суду. Також він здійснює бюджетний контроль шляхом звернення до регіональних рахункових палат.

В українському варіанті префекти наділяються не контрольними, а виконавчими функціями.

Про це прямо йдеться у статті 118 конституційних змін: "…Виконавчу владу в районах і областях, у Києві та Севастополі здійснюють префекти". Більше того, стаття 119 наділяє їх "правом …видавати акти, які є обов’язковими на відповідній території".

Остаточно домінування інституту префектів над органами місцевого самоврядування оформлюється статтею 144. За префектом закріплюється право" …зупинити дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду".

Іншими словами, чиновник, призначений президентом, наділяється правом тлумачення Конституції і контролю за її виконанням. Подібного аналогу не знайдемо у Конституції жодної європейської країни.

Зазнали критики також конституційні положення, які наділяють президента правом не тільки зупиняти дію актів рад громад, районів чи областей, але навіть припиняти саме існування самоврядних органів.

Такі дії гаранта дотримання Конституції є цілком логічними і адекватними у випадку проявів сепаратизму чи посягання на територіальну цілісність країни.

Але дві інші задекларовані підстави – невідповідність ухвалених рішень Конституції України та загроза національній безпеці – створюють можливості для невиправданого впливу на органи місцевого самоврядування з боку президента.

Наприклад, закон про основи національної безпеки України серед 71 загроз називає, у тому числі, такі: низька конкурентоспроможність продукції або відплив учених, фахівців, кваліфікованої робочої сили за межі України. Яке безкінечне поле для тлумачення!

Приведені застереження можна було б вважати надуманими, якби вони не доповнювалися іншими прикладами, що ставлять під сумнів прихильність Петра Порошенка декларованим європейським принципам організації влади.

Так, президент України є палким прихильником повної ліквідації депутатської недоторканності. І справді – у діючій Конституції вона має надто широке трактування: "Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".

Проте повне скасування депутатського імунітету створює реальні загрози для парламентаризму, породжує спокуси для влади у неправовий спосіб тиснути на незручних народних обранців від опозиції.

Очевидно, за таких умов варто було б звернутися до досвіду європейських країн. У більшості із них, як і у Європарламенті, депутат до вироку суду не може бути затриманий чи заарештований, але, як і кожний громадянин, може бути об’єктом допиту, слідства, чи суду.

Не залишились поза увагою політиків та експертів намагання президентської команди закріпити у Конституції за президентом право утворювати та ліквідовувати суди, переводити суддів із одного суду у інший.

Звісно, подібні спроби погано кореспондуються із принципом незалежності судової гілки влади і європейською традицією.

Не додало оптимізму з цього приводу і інтерв’ю глави президентської адміністрації панаЛожкіна інтернет виданню Lb.ua, у якому він відверто заявив про свою прихильність не діючій парламентсько-президентській моделі, а президентській – як у часи Кучми і Януковича.

І у якості аргументу привів наступне міркування –  "Існуюча сьогодні система не дозволяє нам швидко приймати рішення. М’яко кажучи".

Шкода, але виглядає на те, що шановний пан забув, що президентство Леоніда Кучми закінчилося Помаранчевою революцією, а президентство Віктора Януковича – Майданом.

При цьому головною вимогою Майдану і у першому, і у другому випадку була зміна системи влади.

Петро Порошенко має великий політичний досвід.

Він разом з Миколою Азаровим фактично був засновником Партії регіонів у часи президента Кучми, потім – секретарем Ради національної безпеки та оборони за президента Ющенка, міністром закордонних справ за прем’єра Тимошенко, міністром економіки за президента Януковича.

На президентських виборах він переміг у першому турі, отримавши 54% голосів. Сьогодні через рік і 2 місяці за нього готові голосувати лише 14,6% опитаних.

І українці, і західні союзники критикують президента і уряд за відсутність рішучих і глибоких реформ, неналежну боротьбу з корупцією.

У той же час відзначають неординарні дипломатичні здібності глави держави, його напористість і працездатність.

Чим скоріше Петро Порошенко позбавиться сумнівного спадку своїх попередників у вигляді небезпечної тяги до надмірної концентрації влади, тим швидше він зможе виправдати високий ліміт довіри, виданий йому українцями під час президентських виборів.

Ярослав Мендусь, для УП