Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Або олігархія буде знищена, або не буде України взагалі

  • 08.04.18, 11:50
Після Голодомору було щонайменше два негативних наслідка: 
1. Батьки селян, що вижили, заповіли дітям: "Тікайте у місто! Тут в селі нема чого робити!" І традиційне село загинуло. А потім і країна знесилилася і теж загинула як інноваційна у світі. 
2. Ті, що втекли у місто - не розвинули, а ОТРУЇЛИ місто як центри культури та промисловості - поповнили цинічними вихідцями з села, які м було байдужим будь-який справжній культурний розвиток (литвини, плющі, поплавські, ляшки...). 

ТЕПЕР відбувається такий самий процесс виживання українців з України: Якщо працюючим немає (не буде) пенсій, скорочується обсяг освіти та нищиться медицина - нині живучі батьки кажуть дітям:"Тікайте з України - тут у вас не буде майбутнього!". 
Що залишиться при нинішній тенденції? 
Спустошення України від найкращого особистісного складу населення, здичавіння, виродження тих, що залишаться по чисто статистичним причинам, що можна вирахувати математично...
 Або олігархія буде знищена (ким? не знаю навіть) - або не буде України взагалі. І винуваті не так нацменшини, як здичавілі етнічні українці - що вижили після Голодомору. Вони складають статистичну множину негативних процесів у суспільстві. 
Саме тому кастинг навколо членів фракції БПП та Нарфронту - вкид для відволікання уваги від головного ворога олігархії. Саакашвілі пригірв декого від БПП як "молодих та нових"...
КОЖНИЙ крок в кастингові претендента - на користь існуючому режимові.

Тернополяни приготували бійцям АТО подарунки до Великодня!

  • 07.04.18, 11:20



У місті Тернополі тривають акції щодо підтримки бійців, які захищають Україну. Про це докладніше розповість "Тернопіль".

Так, тернополяни зібрали майже 15 тонн допомоги для військових. Серед них продукти харчування, засоби гігієни, а також паски та великодні крашанки та писанки. 

Цей великодній кошик зібрали протягом трьох тижнів волонтери у рамках акції "Великодній кошик на передову". Небайдужі мешканці нашого міста та області збирали потрібні продукти, а також речі для бійців, які їм необхідні. І цей кошик передадуть на передову. 

Паски пекли студенти та тернополяни. Ще для великодніх кошиків бійцям зібрали ковбасні вироби, яйця, хрін та інші продукти. Долучились до збору кошика навчальні заклади Тернополя, Чорткова, церкви, міська влада, волонтери з Дружби та Дарахова. 

Також напередодні свята Великодня викладачі та студенти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнаюка зібрали кошти і закупили паски. Хлопці й дівчата передали ці паски нашим захисникам у зону АТО. 

Крім того, 33 великодніх кошиків підготували учні шкіл Тернопільського району для захисників України. Школярі урочисто передали ці кошики військовослужбовцям 44-ї окремої артилерійської бригади. 

А військовослужбовці Тернопільської в/ч А3215 вдячні за ці великодні набори до столу. У цих кошиках є й паски, і крашанки, і шинка, і ковбаси, а також домашні ласощі. 

Військовики розділили смаколики по місцях дислокації підрозділів у районах області, а частину передали в зону АТО.

Особовий склад Тернопільської військової частини вдячний за такі щедрі дарунки тим, хто дав можливість відчути себе по-домашньому в армійській родині поза межами рідного дому. А також військовики вдячні за виявлену повагу з боку дітей та дорослих, адже чимало шкіл долучились до збору святкових кошиків для солдатів на Великдень. Завдяки цим зустрічам армійці вкотре переконалися, що не перестають люди дбати про своїх захисників.

Отож, доброта людей вселяє оптимізм в душі військовиків і додає віри, що українці всі разом є сильні духом, єдині думкою та сміливі ділом.

У Тернополі відбувся показ стрічки "Крим, як це було"

  • 07.04.18, 11:12

Напередодні у Тернополі відбувся показ документального фільму "Крим, як це було". Далі докладніше про це розповість "Тернопіль".

Демонстрація картини "Крим, як це було" відбулася у Тернопільському Палаці Кіно. Стрічка розповідає про військовиків, які не зрадили армійській присязі на вірність українському народу під час захоплення Криму. Зараз вони несуть службу на материковій Україні, й у фільмі діляться своїми роздумами, як відбувалася окупація півострова Росією.

У Тернополі організували показ фільму "Крим, як це було"  Молодіжний Націоналістичний Конгрес та Тернопільська Кінокомісія.

Так, один із співорганізаторів демонстрації стрічки в нашому місті Василь Панькевич в промові наголосив, що "Крим, як це було" один із небагатьох фільмів, який розказує про події 4-річної давнини, такими якими вони були, без стоп-кадрів та повторних дублів. У ньому ще раз підкреслюється сила духу та незламність українських військових, які й досі продовжують боротьбу проти агресора. І тому, на його думку, є важливо, щоб кожна молода людина усвідомлювала свою відповідальність за майбутнє нашої країни. Адже Крим - це однозначно Україна, але коли саме він повернеться до України, залежить від того, як українці будуть протидіяти ворогу сьогодні на всіх фронтах гібридної війни.

Зняв фільм "Крим, як це було" режисер Костянтин Кляцкін, відомий за телестрічкою із циклу "Зима, що нас змінила" - "Самооборона", що він сфільмував у співавторстві з Марію Пономарьовою. 

Крім того, над стрічкою працювали оператор Володимир Усик, режисер монтажу та звукорежисер Павло Липа, композитор Роман Вишневський, продюсер Олександра Братищенко, виконавчий продюсер Сергій Малярчук.

Випустили в український прокат фільм 2016 року Творче об'єднання "Вавилон'13" за підтримки Держкіно.

Картина "Крим, як це було" перемогла на Рівненському міжнародному фестивалі "Dreams city" в номінації повнометражний документальний фільм. 

Також покази стрічки відбулися в Польщі, Ізраїлі, Бельгії, Німеччині, Іспанії, Литві, Канаді та Португалії. 

У даний час фільм "Крим, як це було" є у відкритому доступі, його можна подивитися онлайн. Зараз стрічку переглянули понад два мільйони глядачів. Перше місце переглядів посіла Україна, друге місце - Росія, третє - США. Отож, кожен охочий може переглянути цей фільм в Інтернеті та висловити свою думку.

І ще про Уляну Супрун та нову медицину в Україні

"За" і "проти" звільнення т. в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун: Чому українське суспільство знову розділилося

Українське суспільство розділилося опісля того, як парламентський комітет з питань охорони здоров'я, заслухавши доповідь т. в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, визнав її роботу незадовільною та рекомендував звільнити. Чим же не догодила профільному комітету очільниця МОЗ? Розповідаємо

08:4606.04.2018

Уляна СупрунМинздрав Украины

«Супрун… у відставку!!!», «Я підтримую Уляну!»… Ні, мова не про президентські вибори – українське суспільство розділилося опісля того, як парламентський комітет з питань охорони здоров'я, заслухавши доповідь т. в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, визнав її роботу незадовільною та рекомендував звільнити. Тепер своє слово має сказати Верховна Рада у цілому, а за нею і Кабінет міністрів. Чим же не догодила профільному комітету парламенту Уляна Супрун і чи виправдані вимоги її звільнення? Спробуємо розібратися.

Вимирання, знищення і загалом суцільні провали

Згідно із повідомленням, розміщеним на сайті профільного комітету Верховної Ради, тимчасовий виконувач обов'язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун кілька днів тому, 3 квітня, виступила на засіданні комітету зі звітом уряду про перебіг і результати Програми діяльності Кабінету міністрів у 2017 році, що стосується охорони здоров’я.

Профільний комітет цей звіт заслухав і щодо нього ухвалив рішення про визнання роботи уряду в частині охорони здоров’я незадовільною.

Поряд з цим на засіданні було розглянуто проект постанови Верховної Ради про визнання роботи т. в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун незадовільною та звернення до Кабінету міністрів щодо звільнення її з обійманої посади (№ 5642). Цей документ члени комітету також погодили та внесли на розгляд Верховної Ради.

Однак, чому було ухвалено відповідне рішення, не зазначається. Про це стало відомо пізніше із допису голови парламентського комітету Ольги Богомолець у соцмережі. «Як причину вказано гостру суспільну напругу, яка виникла у зв'язку зі зривом програми державних закупівель ліків у 2016 році, що має ознаки службової недбалості», - повідомила вона.

Ольга БогомолецьОткрытый источник

При цьому Богомолець наголосила, що, на її думку, приводів для звільнення Супрун із посади набагато більше, і перерахувала їх:

1. Вимирання українців прискорилося: якщо у 2016 році кількість померлих була на 175 тис. більше ніж народжених, то вже у 2017 році — ця цифра збільшилася до 198 тис.
2. Близько 70 тис. медиків виїхали за два останні роки за кордон — ще 50 тис., у випадку продовження політики МОЗ в сфері охорони здоров’я, виїдуть протягом найближчих кількох років.
3. Колективний імунітет нації знищено: рівень вакцинації населення впав нижче показників 90-х років.
4. Міжнародні закупівлі ліків зірвано: громадяни змушені були за два останні роки витратити з власних заощаджень 6,7 млрд грн на ліки, кошти на які були виділені державою для медичного забезпечення лікарень.
5. Головні напрямки — лікування онкологічних та серцево-судинних захворювань, що разом спричиняють 80% усіх смертей населення України — профінансовано лише на 27% та 30% відповідно.
6. Вчасне впровадження автономізації медичних закладів та принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, затверджених підготовленим мною законом № 2002-VIII від 6 квітня 2016 року — зірвано.
7. Відповідно до затверджених видатків держбюджету на оплату праці медичних працівників, з обсягом яких погодився МОЗ України, українські медики отримують найнижчу зарплату в світі. До того ж Кабінет міністрів зрівняв зарплати лікаря, медсестри та санітарки, знищивши для них будь-які стимули для самовдосконалення та розвитку.
8. Рахунковою палатою викрито порушення МОЗ під час реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», на який Світовий банк виділив 215 млн дол. позики, в організації проведення централізованих державних закупівель із залученням спеціалізованих закупівельних міжнародних організацій, у використанні коштів, виділених на подолання епідемії туберкульозу в Україні та лікування її громадян за кордоном.
9. Державну програму боротьби з раком — провалено: дія попередньої закінчилася ще у 2016 році, а нової розроблено не було, від чого постраждали 1 млн онкохворих людей.
10. МОЗ підготовлено закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII, який порушує 10 статей Конституції України.

Доволі серйозне звинувачення, і Богомолець стверджує, що це лише неповна картина тієї катастрофи, до якої привело за два останні роки керівництво МОЗ. «Відставка — це найменше, що потрібно зробити в цій ситуації. Мають бути ще й кримінальні справи, розслідування та терміни ув'язнення за знищення системи охорони здоров’я України та її людського потенціалу», - резюмує вона.

Думку Богомолець підтримує більшість профільного комітету ВР, депутати від «Опозиційного блоку», які й ініціювали в січні минулого року згаданий проект постанови щодо звільнення Супрун, а також депутати від Радикальної партії Олега Ляшка.

Частина звинувачень не за адресою

Водночас у Міністерстві охорони здоров’я вважають, що рухаються у правильному напрямку. Напередодні перед засіданням уряду очільниця МОЗ Уляна Супрун заявила, що переконана у повній підтримці медичної реформи Кабінетом міністрів. «Я думаю, що наша команда вважає, що це найкраща реформа, що наша реформа йде у правильному напрямку. Я хочу подякувати сотням людей, які мені написали повідомлення підтримки: народні депутати, міністри, прем’єр-міністр мені навіть подзвонив. Я думаю, що це така річ (звільнення, - ред.), яка не буде розвиватися дуже швидко. Я залишаюся на посаді», - зазначила вона.

Володимир Гройсман і Уляна СупрунОткрытый источник

Справа в тому, що оголошені претензії до відомства загалом та Уляни Супрун зокрема досить неоднозначні.

За словами старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Бориса Крімера, звинувачувати МОЗ у зменшенні кількості населення щонайменше дивно, тому що демографічна ситуація погіршується давно і не тому, що в країні зростає смертність, а тому, що зменшується народжуваність, і, на жаль, це не в компетенції МОЗ. «Якщо розглядати коефіцієнт смертності на 1 000 населення, то за цими показниками значних змін за останні роки не відбулось. Цей показник становить приблизно 14,6-14,7», - зауважив він "BBC Україна".

Із тим, що спостерігається значний відтік робочої сили з України за кордон, не посперечаєшся: за даними Держстату, у 2015-2017 роках з країни виїхало 1,303 млн працівників. Однак виїжджають не лише медики, а представники усіх галузей. Це загальна тенденція. Як і у випадку із низькими заробітними платами по країні.

Говорячи про «знищення колективного імунітету», варто зауважити, що рівень вакцинації дітей в Україні падав впродовж останнього десятиліття через численні кампанії проти щеплень і недовіру до якості вакцин. Станом на 2016 рік було вакциновано лише 46% дітей при потребі в 95%. Однак за останній рік рівень вакцинації почав зростати - наприклад, кількість щеплених проти кору дітей у 2017 збільшилась удвічі порівняно з 2016 роком.

Міжнародні закупівлі ліків було зірвано – з цим не посперечаєшся. У МОЗ погоджуються, що процес укладання договорів проходить складно і довго. Однак зараз в Україну завозять ліки, закуплені за бюджети ще попередніх років, й економія при цьому становить 40%. Критика ж Рахункової палати щодо закупівлі ліків була врахована відомством.

Водночас казати, що зірвано вчасне впровадження автономізації медичних закладів та принципу "гроші йдуть за пацієнтом", поки зарано, оскільки кампанія з вибору лікаря, яка запроваджує принцип "гроші йдуть за пацієнтом", почалась в Україні з 1 квітня. Гроші за нею до медзакладів мають піти лише з липня. Після того, як Національна служба здоров'я України підпише контракти з лікарнями.

Поряд з цим прихильники Уляни Супрун говорять і про позитивні зміни, які відбулися за ці два роки в українській медицині. «За останні 14 років, які пройшли від помаранчевої революції 2004 року, коли українці вийшли заради змін у країні, від захворювань серцево-судинної системи померло більше 6 мільйонів українців. Половину цих людей можна було врятувати за допомогою програм, які за останні півтора року розгорнула команда Уляни Супрун та уряд: запровадження програми “Доступні ліки”, а саме - відшкодування державою ліків для контролю тиску, якою вже скористалися 8 млн українців; будівництво центрів ангіографії для екстрених втручань при інфарктах; закупівлі ліків через міжнародні організації, які економлять до 40% бюджету України на закупівлю ліків і дають можливість врятувати більше життів; безкоштовні стенти для невідкладного стентування вперше в історії країни закуплено в повному обсягу для всіх пацієнтів, які їх потребують. Відсутність системних змін та простих програм закупівлі та лікування призвели до того, що за 14 років наша держава втратила мільйони життів. Всі були націлені підтримувати напівживу і відверто непрацюючу систему охорони здоров’я, яку Україна успадкувала від СРСР», - наголошує нардеп Світлана Заліщук, і під її словами підписуються десятки колег та урядовців.

Що далі?

Наразі важко прогнозувати, яким може бути рішення Верховної Ради щодо Уляни Супрун, оскільки в очільниці МОЗ доволі багато як прихильників, так і противників. Але з реакції урядовців зрозуміло, що Кабмін відставку очільниці МОЗ не підтримує. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман зацікавлений залишити Супрун в нинішньому статусі і не вносити її кандидатуру на затвердження повноцінним міністром і надалі.

https://ua.112.ua/golovni-novyni/za-i-proty-zvilnennia-t-v-o-ministra-okhorony-zdorovia-uliany-suprun-chomu-ukrainske-suspilstvo-znovu-rozdilylosia-440602.html

Продовження про нацбезпеку в Україні

Міноборони

Тут нічого особливо не зміниться, принаймні у 2018-му році. Міністерство, як і раніше, повинне займатися підготовкою держави до оборони, воєнною та військово-технічною політикою, оборонним планування, дбати про розподіл ресурсів, свою кадрову політику, забезпечення ЗСУ тощо. Однак ми також у своїх статтях неодноразово розповідали, що міністр оборони буде цивільною особою (не військовою), і його заступники теж. Тепер це буде прописано в законі.

"Міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням президента України з числа цивільних осіб. Перший заступник міністра оборони України та заступники міністра оборони України призначаються з числа цивільних осіб", - йдеться у статті 15 цього документу.

Тому в прикінцевих положеннях сказали, що цей закон про нацбезпеку набирає чинності з наступного дня його опублікування, окрім статті 15 про призначення цивільного міністра оборони та його заступників, ці положення набирають чинності з 1 січня 2019 року. Тобто ще рік міністр оборони України буде військовослужбовцем, і очевидно, що це Степан Полторак.

Так само в законопроекті прописали, що ціла 16 стаття про перебудову ЗСУ та Генерального штабу набуває чинності з 1 січня 2021 року. Сьогодні Віктор Муженко є і головнокомандувачем ЗСУ, і начальником Генерального штабу ЗСУ. Ці посади мають бути розділені – окремо головнокомандувач і окремо буде начальник Генштабу.

Головнокомандувач стане найвищою військовою посадовою особою, підпорядкованою президенту і міністру оборони, на яку покладатиметься вся повнота повноважень щодо керівництва Збройними силами України. У його підпорядкуванні будуть: Генеральний штаб ЗСУ, Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, командування видів (окремих родів військ, сил), інші органи військового управління, що не належать до видів (окремих родів військ, сил) Збройних сил України. Детальніше про це йдеться у нашій статті "Армія майбутнього. Хто і як буде керувати Збройними силами?"

От власне це і набере чинності аж з 2021 року.

Також цікаво, як буде діяти реальний Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ. Його очолюватиме Командувач об'єднаних сил (призначається/звільняється президентом), підпорядковується він головнокомандувачу. До його обов'язків входить "планування застосування й управління об'єднаними силами, відповідає за набуття спроможностей у сфері управління, зв'язку та обробки інформації, бере участь у реалізації політики застосування і розгортання сил, розробленні планів".

Замисел застосування об'єднаних сил в операціях затверджується президентом.

У МВС теж особливо нічого не змінилося, що би суперечило прямим законам, які стосуються правоохоронних органів. Єдине, на чому треба наголосити, це те, що у мирний час Національна гвардія виконує правоохоронні функції, а у воєнний час входить до складу сил оборони і підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ.

Демократично-цивільний контроль

Українці зможуть контролювати свої Збройні сили або інші силові структури через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади, яких вони обирають, або ж через ЗМІ, формуючи суспільний запит на інформацію. Тобто демократичність контролю автоматично закладена у праві вибору тих, хто буде прямо здійснювати цей контроль – парламенту та президента.

Далі все просто. Контроль цивільний, бо його здійснюють цивільні (не військові) люди, які перебувають на посаді президента, в парламенті, РНБО, Кабміні та в органах місцевого самоврядування, а з 2019 року і міністр оборони. Ми написали велику статтю про демократичний контроль, де пояснювали, що це таке і як його впроваджують.

Хто уповноважений здійснювати контроль над оборонним сектором, так це президент, Верховна Рада, Кабмін, інші органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, суди і громадськість. Якщо зовсім коротко, то президент контролює увесь сектор безпеки та оборони через РНБО і секретаря Ради. Верховна Рада приймає закони і зокрема оборонний бюджет, тобто регулює видатки і їх використання. Також парламент може створювати тимчасові комісії для розслідування чи контролю питань, які мають суспільний інтерес. Контроль за дотриманням прав і свобод людини в оборонному секторі виконує уповноважений ВРУ з прав людини. Військового омбудсмена поки що не передбачається.

Кабмін забезпечує цей контроль у всіх силових відомствах. Повинен забезпечувати.

І трохи про ЗМІ. Спойлер: нічого для роботи медіа не зміниться. У законі від 2003 року "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” було вказано (УВАГА!), що ЗМІ "сприяють підвищенню престижу служби захисників Вітчизни, зміцненню довіри суспільства до Збройних сил України, інших складових частин Воєнної організації держави, правоохоронних органів". У новому законі такого немає, бо такі розпорядження можуть існувати для будь-якого державного органу, але не для журналістів!

Планування

Ще раз нагадаємо, що принципова зміна має відбутися у власне підходах до планування, враховуючи зміни у безпековому середовищі (всередині країни, на її кордонах та ситуацію з суміжними державами) та економічні і фінансові можливості держави. Довгострокове планування (на понад 5 років, у старому законі – на 12 років), згідно із законом, повинне бути у вигляді наступних документів:

Стратегії національної безпеки, Стратегії воєнної безпеки, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту (розроблюється МВС про виклики і загрози цивільному населенню та їхнє попередження), Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу (подає Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику) і Національної розвідувальної програми (відповідальний координаційний орган з питань розвідувальної діяльності).

***

Нещодавно міністр оборони США Джеймс Меттіс закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити закон про національну безпеку, “що забезпечить міцну правову основу для реформ у сфері оборони для підтримки безпечної і демократичної України”. Яке діло голові Пентагону до українського закону і термінів його прийняття? Відповідь напрошується сама – вони хочуть бачити, на що йдуть їхні гроші і як використовується те, що США передає Україні. Це можливо тільки з впровадженням демократичного цивільного і громадського контролю, а також внутрішнього контролю. Чи є гарантія, що закон зможе хоч трохи знизити рівень корупції в оборонному секторі? Немає. Це людський фактор, там все одно залишаються ті самі люди. Поки що.

Далі. Закон покликаний чітко розмежувати повноваження силових відомств і навіть повноваження кожного органу всередині цих відомств. Щоб уникнути дублювання функцій і незрозумілості, хто за що відповідає, хто кому підпорядковується. Це важливо.

Й останнє. Україна прагне стати членом НАТО, це один з пріоритетних національних інтересів, тобто прийняття стандартів Альянсу в підготовці, забезпеченні, командуванні. Закони відповідно треба теж адаптувати. І не стільки цінний закон "Про національну безпеку”, скільки розумно прописані безпекові стратегії та воєнні доктрини, ну і вчасне їх виконання.

Ірина Сампан

Що принципово нового в ЗУ "Про національну безпеку"?

Закон про національну безпеку. Що він змінює і навіщо це Україні?

У Верховній Раді за основу принято президентський законопроект №8068 про національну безпеку. Цей документ визначає рух України у напрямку Євросоюзу та НАТО. Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях і дії в умовах воєнного стану. 112.ua проаналізував, що в новому документі життєво необхідного для розвитку армії та всього силового блоку

Війна на сході України та окупація частини її території, які почалися з 2014 року, змусили керівництво держави реформувати оборонний сектор. І без оновленої законодавчої бази це неможливо. Дуже логічно і цілком природно, що закон про національну безпеку, написаний під час реальної війни і за допомогою іноземних радників, буде відрізнятися від законів про ту ж безпеку та оборону країни на початку 2000-х (хоча і старі були просто переписані зі ще старіших законів 90-х). Новий закон "Про національну безпеку" Верховна Рада поки не прийняла, але ЗМІ вже оприлюднили повний текст документа. У його прикінцевих положеннях вказано, що після прийняття цього закону втрачають свою чинність три вже чинних: ЗУ "Про основи національної безпеки України" 2003 року, ЗУ "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" 2003 року і ЗУ "Про організацію оборонного планування" 2005 року.

Для того, щоб зрозуміти, навіщо приймати новий закон, якщо є аж три старих, ми порівняли ці документи. І тепер стає зрозумілим, що в новому документі життєво необхідного для розвитку армії та всього силового блоку, що викинули, а що додали, і для постійних читачів улюблене – де тут зрада (якщо хтось знайде), а де перемога (якщо хтось знайде). Крім того, ми намалювали для вас цей закон у картинках, щоб краще запам'ятався.

Що принципово нового в ЗУ "Про національну безпеку"?

Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях і дії в умовах воєнного стану. Автори (документ буде подано президентом) намагалися прописати, хто кому буде підпорядковуватися, хто за що відповідатиме і хто буде нести відповідальність.

Наступна дивина для України і її оборонного бюджету – це планування на основі спроможностей. Максимально ефективне використання наявних коштів і розумна ієрархія пріоритетів: "на що ми сьогодні витрачаємо кошти – на що в наступному періоді – скільки залишилося – як ми можемо правильно використати залишок". Так думають і планують у НАТО, і цьому Україну вчать іноземні радники. "Коли ви йдете до магазину зі своєю дитиною і вона хоче три пальта за один раз - червоне, зелене і синє. І червоне пальто - найтепліше. Але дитина хоче зелене, а у вас є гроші тільки на одне пальто. Ми це називаємо обмежені ресурси… Ви не зможете купити всі пальта одночасно, але ви можете купити найкраще – червоне. Необхідно навчитися "вичавлювати сік з лимону", використовувати ресурси за призначенням", - якось сказав мені в інтерв’ю старший оборонний радник Стівен Сільверстайн (США).

Ну й одне з найважливіших положень нового закону – це визначений річний обсяг видатків на фінансування сектору безпеки та оборони. Він має становити не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% повинні йти виключно на сили оборони. Розмір видатків на оборонно-промисловий комплекс має бути не менше 0,5%.

Як у Міноборони розпланували свій бюджет на 2018 рік та на що підуть кошти, можна почитати у нашому матеріалі.

Національні інтереси скоротили оптимізували

Порівнюючи новий документ із ЗУ “Про основи національної безпеки України” 2003 року, видно, що нині зменшили перелік національних інтересів. Наприклад, у старій версії був пункт “розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу, зміцнення фізичного здоров'я нації, створення умов для розширеного відтворення населення, збереження та зміцнення інституту сім'ї”. Або одним з пріоритетних національних інтересів в Україні було “гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України” (це до питання утиску чиїхось мов).

Ці поняття для кожного українця настільки суб'єктивні, що в новому законі вирішили об’єднати у три глобальні сфери національних інтересів:

-        державний суверенітет і територіальна цілісність;

-        розвиток економіки, громадянського суспільства та зростання рівня та якості життя населення;

-        інтеграція в ЄС та членство в НАТО (правильніше сказати, рух у цьому напрямку).

Сили безпеки й оборони. Що це і хто сюди входить?

Міноборони, ЗСУ, МВС, Нацгвардія, Нацполіція, Держприкордонслужба, Державна міграційна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, СБУ, Управління держохорони, Держслужба спецзв'язку та захисту інформації, Державна спеціальна служба транспорту, Апарат РНБО, розвідувальні органи, центральний орган виконавчої влади щодо військово-промислової політики, інші органи.

Найкрутіша, звісно, посада президента, бо він верховний головнокомандувач, керує усіма силами безпеки й оборони: оголошує війну та вводить воєнний стан/надзвичайний стан, приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, видає накази, директиви з питань оборони, очолює Раду національної безпеки та оборони, призначає та звільняє секретаря РНБО та його заступників, призначає/звільняє вище командування ЗСУ (за рекомендаціями головнокомандувача) та багато інших буденних справ.

У вересні минулого року Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО про "Про Ставку верховного головнокомандувача". СВГ - це надзвичайний орган вищого військового управління, або місце, звідки верховний головнокомандувач керує країною під час війни. СВГ була створена у 1941 році під час Другої світової, її майже відразу очолив Сталін, туди увійшли відомі полководці та воєначальники. Не плутати з Генеральним чи Оперативним штабом, це інше. Але оскільки указ Петра Порошенка "для службового користування" та "цілком таємно", дізнатися про Ставку можна небагато.

Пропозицію про утворення Ставки верховного головнокомандувача подає РНБО і пропонує її персональний склад, а президент затверджує.


Актуально!

  • 06.04.18, 14:06
Мудра великодня притча, яку саме час прочитати кожному

Давним-давно на вершині гори виросли три деревця. Стоячи під променями палючого сонця, слухаючи шум вітру, що прилітають з далекої заморської країни, вони мріяли, як зазвичай мріють діти.

Перше деревце, дивлячись на зірки, що сяяли на небі, точно алмази, сказало: «Я хочу, щоб з мене зробили красиву скриню і наповнили її скарбами!»

Друге деревце дуже любило слухати шум прибою. І, дивлячись на річку, яке весело бігло по веселим камінцях, сказало: «Я хотіло би стати найпрекраснішим на світі вітрильником, плавати по морях і служити могутньому цареві!»

Третє деревце подивилося на галасливе місто і на людей, які метушливо бігали по своїм важливих справ, і сказало: «А я б хотів залишитися на цій вершині, але вирости таким високим, щоб люди, дивлячись на мене, бачили небеса і згадували про Бога!»

Минуло багато років, дерева виросли і одного разу на вершину гори піднялися три дроворуба. Перші два дерева зраділи. Одне подумало: «Скоріше б мене зрубали і зробили з мене гарну скриню!» Інше сказало собі: «Коли мене зрубають, я буду борознити велике море, я буду самим могутнім кораблем для наймогутнішого царя!» І тільки третє впало духом : «Якщо мене зрубають, то люди перестануть дивитися в небеса!»

Під ударами сокир все три дерева впали на землю.

Перше виявилося в майстерні тесляра. «Зараз з мене зроблять скриню! – зраділо воно. – І я буду зберігати алмази, золото і срібло!».

Але тесля виконував замовлення бідних людей, у яких немає коштовностей, і тому скрині їм були не потрібні. І він перетворив дерево в годівницю для худоби. Її поставили в хліві і наповнили запашним сіном.

Друге дерево виявилося на корабельній верфі. «Зараз з мене зроблять величезний корабель!» – зраділо воно. Але теж помилилося.

Дерево розпиляли на тонкі дошки і змайстрували з них простий рибальський човен. Човен продали рибалкам, які ловили рибу в місцевому озері, і скоро весься він пропах рибою.

Третє дерево теж було розчароване. Його розпиляли на бруси і склали в штабель на складі. «Невже моє покликання в тому, щоб припадати пилом на полицях?» – думало воно.

Багато днів і ночей минуло з того часу. Три дерева майже і не згадували про свої мрії. І ось одного разу.

В одну з ночей світло золотої зірки осяяло перше дерево. Це сталося, коли молода жінка поклала свою новонароджену дитинку годівницю для худоби. «Шкода, що я не можу зробити для нього колиску», – прошепотів її чоловік. Але Мати стиснула його руку і посміхнулася, тому що дерево світилося золотим світлом і, здавалося, зігрівало дитину. «Ці ясла прекрасніші будь-якої колиски», – сказала Вона. В цю мить дерево дізналося, що в яслах перебуває найбільший Скарб, найвеличніше і найпрекрасніше на всьому білому світі.

Минуло тридцять років. Втомлений подорожній разом зі Своїми друзями сів до човна. Він заснув, тому що йшов, не зупиняючись, багато днів. І так і продовжував спати, коли почалася страшна буря! Гримів грім, виблискували блискавки, і друге дерево ледь утримувалося від того, щоб не розвалитися. «Треба зупинити бурю, – думало воно, – інакше всі мої пасажири загuнуть!» І тут прокинувся Подорожній. Він простяг Свою руку і сказав лише два слова: «Замовкни, перестань!» І буря послухалася Його. Вона лягла так само швидко, як і почалася. І тоді друге дерево здогадалось що везе Царя всього Всесвіту!

Минуло ще трохи часу, і настала черга третього дерева. Одного разу бруси, нарізані з нього, витягли з штабеля і сколотили разом дві перекладини. Дерево намагалося бути легким, коли його несла на Собі Людина. А потім. Потім воно здригалося і беззвучно кричало.

Але після Воскресіння третє дерево дізналося, що смepть Людини, якa пoмеpла на ньому, стала джерелом вічного життя всіх людей.

Так Божа любов виконала бажання всіх трьох дерев!
Вона зробила перше дерево прекрасним, тому що в чудову зоряну ніч воно стало колискою Спасителя світу.

Вона зробила друге дерево могутнім, тому що в сильну бурю воно послужило Царю всього Всесвіту!

І кожен раз, коли люди думають про третє дерево, вони згадують про Бога. Тому що третє дерево стало символом порятунку.

Сенс цієї історії в тому, що коли все йде не так, як ти хочеш, пам’ятай, що у Бога є план для тебе. Якщо ти довіряєш Йому, він дасть тобі дорогоцінні дари.

Кожне дерево отримало те, що воно просило, але зовсім не так, як вони собі це уявляли. Ми не завжди знаємо, які плани у Бога для нас. Ми всього лише знаємо, що Його шляхи – не наші шляхи, але Його шляху – завжди кращі!