Повернення кримсько-татарської нації...

Проблема повернення та облаштування кримських татар у Криму та їхня інтеграція в українське суспільство є унікальною, бо не має прецедентів не тільки в Україні, але й у світі. Як правило, завдання інтеграції виникали у зв’язку з появою у структурі соціуму нових етнічних общин, відірваних від історичних місць проживання свого народу. Репатріація ж кримських татар – унікальне явище придбання етносом історичної батьківщини. За даними ГУ МВС України в Криму, на 01.04.2004 року в Автономній Республіці Крим чисельність репатрійованих громадян досягла 265,5 тис. осіб, з них: повернулися і проживають 243,4 тис. кримських татар. У тому числі переселилися з Узбекистану – 189 тис. (72 %), Казахстану – 21 тис. (8 %), Таджикистану – 30 тис. (11,5 %), Росії – 19 тис. (7,2 %), з інших країн СНД – 3 тис.(1,3 %). Більшість депортованих є громадянами України. Приблизно 4 тис. кримських татар, які повернулися за останні 2 роки, ще не оформили українське громадянство.

Ситуація ускладнюється й тим, що Українська Держава опинилася фактично сам-на-сам із цим завданням: ані Росія, ані Узбекистан не переймаються долею своїх емігрантів, хоча свого часу у Бішкеку було ухвалено рішення урядів цих країн та інших держав СНД про спільну участь у програмі облаштування переселенців. Бо свого часу депортовані з Криму зробили величезний внесок у повоєнну економіку цих країн своєю працею як у спецпоселеннях, так і в трудових арміях.

Виступаючи 14 травня 2004 р. на вечорі-реквіємі до 60-ої річниці депортації кримських татар, Президент України Леонід Кучма підкреслив, що незалежна Україна, яку щиро вітала і кримськотатарська громада, відкрила для депортованого народу шлях додому. Незважаючи на всі складнощі перехідного періоду, держава понесла весь тягар проблем, пов’язаних з облаштуванням переселенців на батьківській землі.

Тривалість, перспектива та перебіг вказаного процесу перш за все визначаються обмеженими сьогоднішніми фінансово-економічними можливостями держави: за деякими підрахунками, облаштування лише кримських татар (окрім них з півострова було депортовано вірменів, болгар, греків та німців) потребує понад 2 млрд доларів. Крім того, облаштування репатріантів вимагає проведення такої політики, яка б не загострювала ситуацію у поліетнічному Криму та слугувала б важливим чинником її стабілізації. Основою такої політики має стати неупереджений аналіз та прогноз впливу всіх чинників, які прямо чи опосередковано детермінують коло проблем пов’язаних з інтеграцією кримських татар в український соціум.

На сьогоднішній день для України кримськотатарська проблема - це певна політична та соціально-економічна тріада - репатріація, адаптація (соціальне облаштування) та інтеграція кримських татар в український соціокультурний та політичний простір.